В Україні відкриють насіннєвий завод

За словами директора з експорту Satake Europe Ltd. Нікса Куржановікса, найближчим часом агрокомпанія «Україна» відкриє свій насіннєвий завод у Тернопільській області, повідомляє Kurkul.com.

«На підприємство наприкінці минулого року поставили британський 6-лотковий фотосепаратор Satake REZS4500AIS, встановлена ​​сучасна насіннєва лінія Westrup та сушарки компанії Perry», — повідомив Нікс Куржановікс.

Планова виробнича потужність заводу складе 10 т/год по пшениці. Також там може оброблятися горох, ячмінь, ріпак та сою.

Крім того, компанія розглядає варіанти обробки насіння сої для подальшого експорту в Японію, де її будуть використовувати для виробництва тофу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент підписав закон про безпечність та гігієну кормів

У даному Законі визначаються правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

У ньому, зокрема, наводяться визначення основних термінів, окреслюються повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, засади та порядок здійснення державного контролю, права та обов‘язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва та обігу.

Крім цього, законом вносяться зміни до Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень «первинного» Закону, яким є Закон України «Про безпеку та гігієну кормів».

Закон направлений на створення умов розвитку ринку кормів в Україні та, зокрема, сприятиме зростанню виробництва якісних кормів, а також надасть можливість зменшити фінансове та адміністративне навантаження на операторів ринку запровадить еквівалентні європейському законодавству норми. Крім того, документ підвищить рівень захисту здоров‘я тварин, а також є важливою ланкою харчового ланцюга «від лану – до столу».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У найбільшого виробника курятини масштабні кадрові рокіровки

У 2018 році в холдингу "Миронівський Хлібопродукт" (МХП) відбулися кадрові зміни в управлінському складі підприємств, пише delo.ua.

Зокрема, нові посади в МХП отримали:

Олександр Воскобойник, який з 9 січня призначений директором "Науково-виробничої фірми "Урожай";

Віктор Рябчук — призначений виконавчим директором "Агро-С", виконавчим директором "Зернового краю", директором "Агрофірма "Веселинівка" (з 9 січня);

Олександр Гуров — призначений директором департаменту птахівництва компанії "Миронівський хлібопродукт" (з 10 січня);

Олексій Утешев — призначений директором філії "Птахокомплекс" "Вінницької птахофабрики" (з 10 січня);

Руслан Волков — призначений директором "Оріль Лідер" (з 10 січня).

У компанії повідомляють, що подібні рішення є поширеною практикою МХП як частини кадрової політики холдингу.

"Це дозволяє розширювати сфери розвитку співробітників шляхом їх ротації між підприємствами Групи МХП. Впровадження нового досвіду і кращих управлінських рішень обумовлюють якісні позитивні зміни на кожному з підприємств і в цілому МХП", — відзначають в компанії.

Нагадаємо, що в грудні 2017 року агрохолдинг отримав кредит від ЄБРР у розмірі 25 млн євро на будівництво заводу з виробництва біогазу у Вінницькій області.

У вересні минулого року стало відомо, що компанія має намір придбати третій завод в ЄС для виробництва м'ясних напівфабрикатів.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект склали $3,5 млн. В 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод у Словаччині. Обсяг інвестицій — близько $3 млн.

МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво і м'ясопереробка. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі під тікером MHPC.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР надасть "Нібулону" до $50 млн кредиту

Кошти будуть залучені для фінансування розширення і модернізації зернової логістичної інфраструктури компанії у 2018-2019 роках.

Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" старший радник ЄБРР Антон Усов, відповідний проект рада директорів схвалила на засіданні в середу.

Згідно з матеріалами банку, проект передбачає будівництво річкових терміналів, перевантажувального крана, річкового флоту та розширення термінала в Миколаєві.

Проект підтримуватиме стратегію "Нібулону", спрямовану переважно на розширення та оптимізацію логістичних об'єктів з метою збільшення обсягів торгівлі зерном, зниження частки автомобільних і залізничних перевезень, що сприятиме підвищенню рентабельності, ефективності, а також скороченню впливу на довкілля.

Загальна вартість проекту оцінюється в $140 млн. Фонд технічного співробітництва ЄБРР та Японії надав кошти технічної допомоги для часткового покриття витрат на зовнішній юридичний супровід проекту.

ТОВ СП "Нібулон" створено в 1991 році. Є одним із найбільших операторів на зерновому ринку країни. Має у своєму розпорядженні елеваторні потужності загальною місткістю близько 2 млн тонн, власний перевантажувальний термінал у Миколаєві потужністю 5 млн тонн, а також обробляє 82 тис. га. Компанія експортує переважно кукурудзу, пшеницю і ячмінь до більше ніж 20 країн світу. Щорічний обсяг експорту сягає 4,5 млн тонн.

"Нібулон" у 2016 році отримав неконсолідований прибуток 132,6 млн грн після збитку 2 млрд 6,2 млн грн роком раніше при зростанні виручки на 30% - до 15 млрд 323,6 млн грн.

Його чистий прибуток за перше півріччя 2017 року становив 423,8 млн грн при виручці 8 млрд 831,2 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто купує українську яловичину

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис. тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника в 2016 році (35,09 тис. тонн). Про це свідчать дані ДФС, пише delo.ua.

При цьому Україна експортувала 12,32 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини (2016 — 15,94 тис. тонн) і 29,55 тис. тонн замороженої яловичини (2016 — 19,15 тис. тонн).

Основним імпортером свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на $31,94 млн), якій поставили 12,21 тис. тонн (99,11% від загального обсягу) продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на $20,12 млн), Казахстан (на $18,61 млн) і Білорусь (на $17,59 млн). Експорт у ці країни склав 18,32 тис. тонн, 6,43 тис. тонн і 6,08 тис. тонн замороженої яловичини відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження держпідтримки аграріїв позначиться на вартості продуктів

Такі дані оприлюднено на сайті МінАПК, повідомляє УНН.

Загальний бюджет фінансової підтримки аграріїв становив 4 млрд грн. Кожного місяця аграрії могли подати заяву до податкової з проханням включити їх у реєстр отримувачів дотації для розвитку і стимулювання сільськогосподарських підприємств.

Однак, цього року держава суттєво обмежила підтримку аграріїв. За оцінками експертів, це однозначно позначиться на вартості продуктів, зокрема на вартості м’яса, оскільки ці дотації були запобіжником від різких цінових коливань минулого року.

“Ціни на м’ясні продукти в Україні багато в чому залежать від державної політики. 2017 рік — яскравий приклад того, як правильна державна підтримка здатна стабілізувати споживчий ринок. На тлі несприятливих явищ у сфері тваринництва, зокрема африканської чуми свиней, зменшення поголів’я худоби і так далі, виробники курки вперше за довгий час відчували себе більш-менш комфортно. Так звані дотації сприяли утриманню цін на курку від різкого стрибка. Більш того, в кінці року вартість курки навіть дещо знизилася”, — розповів П.Мороз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.