В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.
Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мінюсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площі ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Як підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям.

«Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфера землекористування», - зазначив  Максим Мартинюк.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Анексія Криму стала поштовхом для розвитку виноробства в Україні

Тоді як одні експерти скептично дивляться на ці цифри, пише zakarpatpost.netПредставник галузі Іван Плачков запевняє, що Україна давно є експортером вина, а анексія Криму лише стимулювала виноробство на материку. Водночас і експерти, і винороби вказують на те, що галузь потребує законодавчої підтримки для подальшого розвитку.

Власник виноробної торгової марки «Колоніст» Іван Плачков вказує на те, що виноробна галузь в Україні не була прив’язана суто до Криму. Так, за його словами, виноробство є традиційною галуззю південних областей України та Закарпаття.

«Це переважно південь України: Одеська область, Херсон, Миколаїв, – перераховує він. – Виноробство в цих регіонах було задовго до того, як почалось у Франції та Італії».

Плачков згадує, що в Криму до анексії виробляли багато вин спеціальних технологій: на кшталт десертних чи кріплених вин та хересу, плюс невеликий обсяг сухих вин.

«Після анексії на материковій частині України збільшився обсяг виробництва вина. Чому? Тому що до цього дуже багато виноматеріалів з Одеської, Херсонської, Миколаївської областей до бутилювання продавалися в Росію та інші країни. Зараз торгові марки, які багато виробляли в Криму, бутилюють вино на материковій частині України», – пояснює він.

Те, що втрата Криму стала своєрідним поштовхом для розвитку виноробної галузі в Україні, зазначає й експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Але разом з тим, каже вона, Україна не може конкурувати на європейському ринку вина. Для цього їй треба й надалі розвивати технології та провести низку реформ.

«Первинним має бути запуск ринку землі, потім має бути гарантія з боку держави і захист від рейдерства, захист від зміни нормативної бази, оскільки це інвестиція не одного року. Оскільки люди, які вкладають кошти, незалежно від того, це українські інвестори чи іноземні, повинні розуміти правила гри, які будуть на ринку через два, три, п’ять років», – каже експертка.

Українське виноробство зараз переживає не кращі часи, оскільки держава не дбає про нього, впевнений президент Асоціації сомельє України Дмитро Сидоренко. Тому його дивує державна статистика: «Нічого не робиться для того, щоб розвивалося українське виноробство. Я не знаю, що можна було з України експортувати. Хай буде 100 гривень за пляшку. Це скільки ми пляшок експортували? І скільки виробляється в Україні? Це ж можна порахувати. І що залишається в Україні тоді? Може, ми п’ємо незрозуміло що, а експортуємо гарне вино?».

Україна перш за все має захистити національного виробника законодавчо, додає експерт: «Перше, що потрібно зробити – заборонити бутилювати чилійські чи молдовські виноматеріали, і з цього робити українське вино. Я жартую і кажу, що при виробництві вина чи коньяку, на яких написано «українське», жоден український виноградник не постраждав. Ми не можемо заборонити ввіз імпортних виноматеріалів чи вин, але треба захищати національного виробника».

Іван Плачков натомість зауважує, що Україна вже давно експортує вино, і називає серед країн, де цінують продукцію українських виноробів, Казахстан, країни Балтії, країни Східної Європи та Велику Британію.

«Сьогодні вже створюється бренд українського вина, тому що потенціал українського виноробства, України як країни виноробної дуже високий. Думаю, розвиток виноробства буде продовжуватися», – впевнений винороб.

Однак Плачков погоджується із тим, що цій галузі потрібна підтримка влади, зокрема, посилений контроль над якістю, а також відкритий ринок землі.

«Нам вдалося зробити так, щоб Верховна Рада прийняла, а президент підписав закон, який скасовує 500 тисяч гривень оплати за ліцензію на оптову торгівлю, – згадує він. – Зараз треба працювати над законодавством, яке спрощує організаційні умови для виробників, з одного боку, а з іншого – організовує такі речі, як апелясьйони (регламентована система, що гарантує приналежність вина до певного теруару – ред.), і збільшує контроль над якістю. А головна проблема у виноградарстві та виноробстві – це земля».

Плачков нарікає на те, що відсутність можливості вільно купувати землю обмежує збільшення площі виноградників, а отже – не дає виноробам нарощувати обсяги виробництва.

«У Франції – 63 тисячі виробників вина, а в Україні – 17-18 виробників. Законодавство повинне підтримувати українського виробника, дати якісь податкові пільги, якесь відтермінування інвестору, який вкладає у вино», – стверджує він.

А споживачам при виборі вина Плачков радить не лякатися слова «виноматеріали»: «На пляшці ми повинні написати, особливо на контурі етикетки, що вино вироблене з «сухого виноматеріалу». В споживачів одразу виникає асоціація з сухим молоком, порошком. Немає порошкового вина. Під «сухим виноматеріалом» мається на увазі, що воно не є кріпленим і не містить цукру», – заспокоює він.

Натомість винороб радить звертати увагу на ціну: «Не розумію, як можна зробити натуральне вино з винограду з виконанням усіх вимог, щоб воно коштувало менше за 100-120 гривень», – дивується він. Ціни ж на вина преміум-класу в Україні, за словами Плачкова, коливаються від 200 до 800 гривень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У шахті вирощуватимуть картоплю на гідропоніці

Про це пише propozitsiya.com.

Шахта Пихяярві в Фінляндії, глибина якої досягає 1444 м, через 2 роки зупиниться через вичерпання запасів руди. Але вже зараз дослідники думають, як її використовувати далі. Зокрема, почалося вивчення можливості використання шахти для… вирощування картоплі. Річ у тім, що на глибині 660 м і більше існує стабільний мікроклімат, що робить шахту привабливою для ефективного вирощування сільгосппродукції в контрольованих умовах. Наприклад, температура протягом року перебуває межах 18–20°С.

Тому з липня в шахті почався дослід з вирощування картоплі і кропиви. Культури освітлюватимуться світлодіодними лампами. Вирощуються культури на гідропоніці на субстраті. Це дає змогу максимально точно подавати добрива і обходитися без пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилося українське свинарство за роки Незалежності

Питома вага промислової свинини у загальному виробництві цього виду м’яса подвоїлася, порівняно з 1995-м. Так, за підсумками 2016-го на сільськогосподарські підприємства припадає 53% з 747,6 тис. т сукупного виробництва свинини забійною вагою. У 1995-му промислові свиногосподарства забезпечували лише чверть загального (чи 203,2 тис. т з.б.) усіх обсягів свинини, вироблених в Україні.

Свинарський бізнес «звужується» та укрупнюється. Так, якщо на початок 2010-го 3,3 млн голів утримували 5,4 тис. сільськогосподарських підприємств, то за п’ять років число операторів галузі скоротилося до 2,5 тис. підприємств, які утримували 3,7 млн свиней. За цей же час число гравців ринку з поголів’ям понад 6 тис. голів з 77 збільшилось до 115.

Суттєво покращилися показники конверсії корму. Зокрема, якщо на завершенні радянської епохи на 1 кілограм приросту живої ваги тварин приходилося 9,85 кг кормів, то за 26 років незалежності технології годівлі суттєво еволюціонували: за даними ДССУ середній показник конверсії корму в 2016-му складав 4,4.

Поступово зростали і показники продуктивності промислового поголів’я свиней. Так, за рік до здобуття незалежності від однієї основної свиноматки отримували 14 поросят/рік, у 2000-му цей показник «обвалився» до рівня 8 поросят/рік. Але протягом останніх кількох років цей показник незначно коливається на рівні 20 голів/рік. Що стосується середньодобових приростів, то у 2010-му більш ніж 0,5 кг за день набирали свинки лише лише 6% промислових свиногосподарств, тоді як у 2015-му питома вага таких операторів подвоїлася.

Промислове свинарство перейняло глобальний «тренд» виробництва м’яснішої свинини. Так, якщо у 1990-му середня забійна вага тварин, вирощених промисловими господарствами, складала 118 кг, то у січні-липні 2017-го вона була на 10% меншою — 106 кг.

Протягом останніх років зовнішня торгівля продукцією свинарства набула особливого значення, а Україна перетворилася з нето-імпортера в нето-експортера свинини. Не дивлячись на існуючі перепони (АЧС, втрата масштабного ринку збуту), експорт збільшується, ростуть валютні надходження та шириться географія закордонних поставок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки українцям обійдуться запаси на зиму (інфографіка)

Кінець серпня-початок вересня – саме час для того, щоб зробити запаси на зиму. Про це пише Сегодня.

Економія подвійна – дешевше (особливо якщо купувати овочі та коренеплоди на оптових ринках) і не треба витрачати час на щотижневі походи за парою кг картоплі і гроші, якщо їздити на шопінг автомобілем. Але є у економії і зворотна сторона: як зберегти куплене, якщо немає льоху.

ЩО СКІЛЬКИ КОШТУЄ

Як показав моніторинг "Сегодня", нині ціни на оптових ринках в 1,5-2 рази нижче, ніж в роздріб на базарах, а тим більше в супермаркетах. Тож, витративши зараз кілька тисяч гривень, за зиму можна заощадити стільки ж, а то й більше. Щоправда, ціни на овочі нині кусаються: капуста, буряк, морква, цибуля за рік подорожчали приблизно вдвічі. Лише картопля відносно дешевша, хоча теж додала у ціні 1-1,5 грн на кілограмі. Зате помідори подешевшали майже наполовину через гарний врожай – добірні можна купити по 5-5,5 грн/кг, а "на сік" – навіть по 3,5-4. Практично не змінилася за рік ціна на борошно, а цукор навіть подорожчав на символічні 50-70 коп./кг.

Але для забезпечення родини з трьох осіб запасами продовольства на 6-7 місяців треба витратити на закупівлю такої ж кількості припасів на 25% більше, ніж рік тому (див. інфографіку). За підрахунками "Сегодня", в грошах це обійдеться в 2860 грн, або на 560 грн більше, ніж рік тому.

-1_154

ЗАПАСАЄМОСЯ

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко радить купувати овочі та коренеплоди зараз, поки ціни на мінімумі. "Подешевшати ще більше у вересні можуть хіба що картопля і капуста, і то не факт, оскільки поки що неясно, яким буде їх урожай. Буряк, морква в жовтні почнуть поступово дорожчати, і до нового сезону ціна зросте на 20% від нинішньої тільки за рахунок витрат на зберігання", – аналізує Дорошенко. Водночас, на думку експерта, поки що варто почекати із закупівлями цукру і, якщо не вдасться купити його на 2-3 грн нижче ринкової ціни у фермерів (які отримують цукор в обмін за здану на цукрозаводи буряк, потім продають на ринках), то брати "пісок" про запас взагалі не варто, адже ціни на нього у нас вже практично світові. Аналітик однієї інформкомпанії Дмитро Луцик прогнозує подорожчання борошна: "Під час збору врожаю ціни на зерно зазвичай знижуються, але цього року вони навіть трохи зросли. Восени ціни стануть ще вище і повільно зростатимуть до кінця року, – зазначає Луцик. – Так, через зростання цін на зерно в сусідніх країнах наша тонна пшениці 3-го класу – на 300 грн – до 4500 грн. через що ціни на борошно зростуть приблизно на 10% (на 70-80 коп./кг)".

ЩОБ ЗБЕРЕГТИ

Експерт агроринків Федір Рибаков радить тим, у кого немає льоху, вкладатися в консервацію – банки з помідорами, кабачками, можна зберігати навіть у коморі. А ціна на них вийде вдвічі нижче, ніж в магазині. Дбайливі господині навчилися зберігати овочі і без погреба, відразу перетворюючи їх на заправку для борщу. "Я закочував в банки овочі для основи на борщовий набір, – розповіла нам Раїса Нікітченко. – Це дуже вигідно не тільки для себе, оскільки вже не перший рік продаю таку продукцію постійним клієнтам".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Наступного року аграріям збільшать компенсацію за техніку до 1 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів.

Урядова програма отримання 20-відсоткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва має стати ефективним механізмом допомоги аграріям, які намагатимуться оновити свій парк техніки, так і виробникам, які спеціалізуються на сільськогосподарському машинобудуванні.

За оперативною інформацією уряду, перші угоди за програмою будуть оформлені найближчим часом.

"На програму часткової компенсації вартості с/г техніки  в цьому році виділено 550 млн грн. І це лише початок масштабної програми підтримки вітчизняного виробника сільгосптехніки. Наступного року ініціатива буде продовжена, а фінансування збільшено. Обсяг асигнувань досягне 1 млрд грн", - заявив Володимир Гройсман.

Він наголосив, що зацікавлений у тому, щоб українські заводи виробляли конкурентну продукцію і розширювали своє виробництво, а українці – мали роботу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview