В Україні встановлюють перші майданчики для автоматичного зважування вантажівок у русі

Про це повідомили у компанії.

За допомогою сучасних технічних заходів підвищиться безпека дорожнього руху, автомобільних доріг збережуть від руйнування і при цьому отримуватимуть достовірну ситуацію про інтенсивність дорожнього руху для планування ремонтно-будівельних робіт.

За словами керівника Державного агентства автомобільних доріг Cлавоміра Новака, цей проєкт відкриває нову еру функціонування дорожньої інфраструктури України.

У межах реалізації пілотного проєкту, передбачено встановлення таких пунктів на під’їздах до Києва на дорогах М-03, М-01, М-05, М-07. За два-три роки проєкт планується розширити по всій країні.

Система WіM має стати частиною загальної системи ІТС (Інтелектуальні транспортні системи).

Джерело:AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Проти аграрного сектору України вчиняється диверсія

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Минулого тижня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) провела засідання, під час якого було задоволено клопотання компанії «Остхем» Дмитра Фірташа та прийнято рішення про проведення розслідувань щодо імпорту в Україну азотних добрив та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору та калію, незалежно від країни походження.

Згідно із законодавством, наступним кроком може стати запровадження режиму нагляду за імпортом цих добрив. А це, фактично, означає квотування імпорту добрив або встановлення спеціального мита на імпорт добрив в Україну. Або і те, і інше разом.

Подібні заходи призведуть до низки негативних наслідків, як для аграріїв зокрема, так і для держави в цілому. Наразі в Україну імпортуються добрива з країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, СНД, а також - Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США тощо. Обмеження імпорту добрив призведе до їх дефіциту і, передусім, – до суттєвого подорожчання, що означає додаткові витрати для аграріїв. Однак дефіцит добрив – це ще і скорочення кількості їх внесення у ґрунти. Результатом цього є падіння врожайності.

Окрім того, незрозумілими є мотиви прийняття даного рішення. Адже Антимонопольний комітет підтвердив існування фактів, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем компанії «Остхем» як виробника мінеральних добрив на внутрішньому ринку. Обмеження імпорту добрив з інших країн призведе не просто до посилення даної монополії, а до остаточного її закріплення.

Крім того, введення додаткових мит або квотування імпорту добрив негативно відіб’ється на стосунках України з країнами-поставниками добрив, які є нашими партнерами у боротьбі з російською агресією.

Відтак, Всеукраїнська Аграрна Рада закликає Аграрні асоціації та всю широку аграрну спільноту України підтримати ініціативу ВАР та підписати звернення до Президента з вимогою захистити інтереси України та вітчизняного АПК і втрутитися у ситуацію, не допустити запровадження штучних перешкод для аграріїв, що значно збільшать їх витрати, знизять ефективність та призведуть до зменшення обсягів аграрного виробництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині корів доять під музику і вирощують мармурову яловичину

Тут процес доїння корів супроводжується звучанням відомих класичних композицій Бетховена, Моцарта, Шопена…

Про це пише «АгроЮг».

За словами ветлікаря підрозділу «Молоко-1» Олександра Грибинюка, тут музику під час доїння вмикають вже протягом 13 років.

— Це загальносвітова практика ставити музику саме класичного напрямку. Саме в нас на господарстві вона була введена в 2006 році, коли і відкрився перший доїльний зал. При цьому ми помітили, що тварини стали дещо спокійніші і молоковіддача покращилась. Чи підвищуються надої, це взагалі залежить від годівлі, але позитивний вплив класичної музики на кількість надоїв все ж таки спостерігається, – зазначає Олександр.

— Сама ідея запровадження будівництва доїльного залу належить нашому попередньому директору Найдьоновій Вірі Опанасівні. Вона завжди йшла в ногу з наукою і зрозуміла, що за доїльними залами майбутнє. Цей доїльний зал став першим в Херсонській області, – каже він.

На даному підрозділі ферми утримується 300 голів. Це південний тип української чорно-рябої молочної породи. Ветлікар розповідає, що ця порода випробувана і виведена в цьому господарстві на базі двох порід: червоної степової, шляхом прилиття крові німецького голштину.

Загалом, «Асканійське» спеціалізується у рослинництві на вирощуванні елітного насіння, а у тваринництві має три племзаводи — по вівцях, по м’ясному напрямку ВРХ і молочному. Заступник директора з фінансових і економічних питань Сергій Хоменко відзначає, що у тваринництві на господарстві всі напрямки тваринництва збиткові, окрім молочного.

— Буквально років 6-7 тому тваринництво ще було популярним. Молодняк закуповували, його вирощували, розмножували. А ось вже років як 6-7 попит на племінних тварин з кожним роком падає, – коментує ситуацію експерт.

А от надої молока на господарстві зростають вже четвертий рік поспіль – показники йдуть на зріст десь по 150-200 літрів. Щодня тут виробляють приблизно 13-14 тонн коров’ячого молока екстра ґатунку і поставляють сировину на Баштанський сирзавод.

— Молоко рентабельне – 25-30% рентабельності в нього. І кожного року воно в принципі стабільне. Всі інші направлення тваринництва збиткові. Ми їх утримуємо, бо все це племінні заводи, і  по м’ясній породі наше господарство останнє, де зберігається унікальна порода, – підкреслює Сергій Хоменко.

Окрім того, на підприємстві є тваринницька ферма, де розташований племінний завод Південної м’ясної породи ВРХ, по-простому «зебу». Наразі тут утримується близько 1000 голів цієї породи. Вона пристосована до вирощування в умовах степової зони України. Хоменко зазначає, що зебу прекрасно переносить спеку, вітри, мороз. Також тварини невибагливі до кормової бази, пристосовані до випасання на пасовищах. При мінімальних умовах утримання зебу може давати хороші прирости ваги і показувати гарний економічний результат.

— Зебу ми використовуємо лише в одному напрямку: племінне розведення молодняку даної породи. В нас племінний завод цієї породи, ми розмножуємо, утримуємо і вирощуємо молодняк. І реалізовуємо його серед інших суб’єктів  господарювання для подальшого дорощування на м’ясо на забій. Ми цю породу утримуємо не задля прибутку. Це останній племінний завод даної породи в Україні. І ми його розширяємо виключно через те, що вона має племінну цінність для нашої держави, – каже Хоменко.

Зебу має унікальне м’ясо, воно дуже м’яке і ніжне як для яловичини. Його ще часто називають мармуровою яловичиною. Особливість полягає в тому, що ця порода напівдика і утримується вона в максимально наближених до диких умов.

— Телята після народження не відлучаються від матері, а знаходяться з нею на відгодівлі до 6-7 міс. Вже навіть в досить дорослому віці теля, за рахунок того, що споживає багато материнського молоко, виходить дуже ніжне і м’яке м’ясо, – розповідає заступник директора.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощувати технічну коноплю в Україні вигідно вже сьогодні

Так що, бізнес-ідеї, пов'язані з вирощуванням в Україні технічних конопель та їх переробкою, надзвичайно актуальні і розумні.

За розрахунками фахівців консалтингової компанії Pro-Consulting, що розробляють бізнес-плани організації підприємств в різних галузях промисловості, рентабельність виробництва технічних конопель сьогодні досягає 50%. Все тому, що вітчизняні фермери ще не оговталися від удару по конопляному бізнесу, який завдала огульна антинаркотична кампанія, і в даний час цією культурою засіяно в Україні всього близько 4 тис. гектарів земель. Те, наскільки це не відповідає потенційним можливостям країни в цій сфері, видно при порівнянні з аналогічним показником України до здобуття незалежності. Тоді, Українська РСР мала посіви конопель загальною площею 120 тис. га і 35 заводів по її переробці. Сьогодні все це втрачено, але цілком може бути відроджено на новому якісному рівні.

На думку аналітиків Pro-Consulting, використавши хороший бізнес-план організації вирощування конопель, український фермер тільки на насінні може заробляти 500-700 доларів на гектарі, додавши до цього переробку соломи (трести), він буде отримувати ще 2000 доларів з га.

Якщо ж на законодавчому рівні буде знята заборона на вирощування наркотичної коноплі в медичних і рекреаційних цілях, то рентабельність конопляного бізнесу просто зашкалить. Адже на суцвіттях і листі конопель можна отримувати до 100 тис. доларів з гектара.

Таким чином, конопляний бізнес варто освоювати вже сьогодні, не чекаючи, коли на ринку з'являться численні конкуренти, і ціни на вирощену  сировину впадуть. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закарпатські вівчарі приваблюють туристів вівцями

Туристів на Рахівщину хочуть залучити саме за допомогою овець. Зараз залишилося не так багато людей, які перейняли це важке, але дуже перспективне ремесло. Завдяки ентузіастам своєї справи вівчарство отримало шанс стати однією з головних агротуристичних родзинок Закарпаття, пише agroday.com.ua.

Робота пастуха не з легких. Починається вона о четвертій годині ранку. В середньому стаді більше 300 овець. Вранці їх доять. Потім група пастухів розділяється. Половина піднімається з вівцями на гірські пасовища. Решта залишаються і готують овечий сир. Робочий день триває до пізнього вечора. Найстрашнішим ворогом пастухів в долинах є вовки. Іноді доводиться не спати всю ніч, охороняючи стадо.

Ілля Петрюк – власник одного з найбільших стад на Рахівщині. Чоловік впевнений, що розвиток вівчарства допоможе залучити туристів. За його словами, вони вже цікавляться закарпатським вівчарством. Турист несе краю прибуток. Місцеві жителі не можуть скуповувати всю продукцію від вівчарства, тому  надія тільки на туристів.

Великі надії на розвиток вівчарства покладають в Рахівської РДА. Чиновники готові допомагати власникам стад рухатися далі.

Нещодавно в районі утворилася Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, яка об’єднала навколо себе виробників сиру по всьому регіону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майже вся виготовлена в Україні олія йде на експорт

Про це повідомляє ГС «Економічний дискусійний клуб».

Загальний обсяг експорту олій у вересні−липні поточного маркетингового року склав  5,8 млн. тонн, що на 18% вище показника відповідного періоду минулого сезону. Більше половини експорту у грошовому еквіваленті припадає на Індію, Китай та Нідерланди.

Обсяг імпорту олій у поточному сезоні склав 234 тис. тонн, що на 3% (на 8 тис. тонн) менше, ніж у відповідному періоді минулого сезону. Майже 90% обсягу імпорту олій рослинних – це пальмова олія, яка переважно ввозиться з Індонезії.

Попит на рослинні олії в Україні у вересні-липні 2018-2019 МР становив 6,7 млн тонн. Із них 532 тис. тонн припадає на внутрішній ринок, 6,2 млн тонн – на зовнішній ринок.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview