В Україні вступають у силу нові правила маркування харчових продуктів: що зміниться

Що зміниться для українського споживача, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Хочеш дізнатися, що ти їси? Держава подбала про це — 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку — тобто 6 серпня 2019 року.

Вимоги щодо інформування про харчові продукти існували й дотепер, однак базувалися вони, швидше, на фундаменті нешанобливого ставлення до споживача: наприклад, маркування на етикетку наноситься такими дрібними літерами, що навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту, та й така інформація була далеко не повною…

Тому було напрацьовано новий закон, який приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері, а також — і це головне — спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

На кого поширюється дія закону?

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Але він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.

Основний принцип закону — не вводити в оману споживача!

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор, і бачиш, що вимога закону в цьому контексті не дотримується — права реалізовувати такий товар ти не маєш, як і змінювати інформацію про нього на власний розсуд.

Але, основне, вона не повинна вводити в оману. Особливо, якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості харчів. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Що споживач має знати про харчовий продукт?

Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування, супровідні документи, рекламу. Як ми уже зазначити, вона має бути правдивою.

Варто розуміти: «Маркування — це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього».

Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт

1. Державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.

2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

3. Назва харчового продукту. Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема — то звична назва (та, яка зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема — застосовується описова назва харчового продукту.

4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту Наприклад: Ковбаса сирокопчена.

5. Перелік/кількість інгредієнтів. Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках — у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).

6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.

11. Країна походження/місце походження зазначається: Якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.

12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі. 

15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню — зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше — на запит споживача.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману, чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

Шрифт маркування

Шрифт — чіткий, розбірливий і контрастний.

Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Що робити, якщо товар нефасований?

У такому разі споживач не повинен бути позбавлений інформації про харчовий продукт. Вона є обов’язковою, але надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з борошном, або ж на поряд поставленому стенді. Як варіант, надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.

А якщо я купую продукти в інтернеті?

Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація має бути доступною до моменту придбання продукту.

Яка інформація має бути про заморожений харчовий продукт? Чи може він продаватися розмороженим?

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість.

Розгляньмо ситуацію на прикладі креветок чи риби. У наших магазинах ця продукція зазвичай продається у замороженому вигляді. Але часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж самого продукту. Мабуть кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом, на маркуванні буде зазначена загальна маса й маса безпосередньо продукції.

«Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі», — значиться в законі. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може дорівнювати кілограму, але самих креветок/риби буде всього 500 г. І це відображатиметься на маркуванні. Як і дата замороження цього харчового продукту.

Споживач, маючи реальну інформацію про товар, зможе робити свідомий вибір.

Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».

Скільки ж м’яса у ковбасі?

У кожного з нас виникає питання: як зрозуміти, яка частка того чи іншого інгредієнта у конкретному харчовому продукті?

По-перше, перелік інгредієнтів наводиться під заголовком після надпису «склад» або «інгредієнти».

По-друге, перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси станом на момент використання у процесі виробництва цього продукту. Тобто, якщо на етикетці ковбаси ми у складі першим пунктом побачимо субпродукти, то кожному має бути очевидно, якого ґатунку така ковбаса, та й чи ковбаса це…

Законом також визначено вимоги до зазначення інгредієнтів у переліку, які, наприклад, стосуються використання наноматеріалів, рубленого м’яса чи ароматизаторів.

Кількість (відсоток) певної складової в харчовому продукті, відповідно до закону, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;
назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;
зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Чи можна використовувати маркування «натуральний» і як підтверджувати відповідність цього надпису?

Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й, окремо, молочних продуктів.

Згідно із Законом слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

не вироблені з сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки;
продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

Якщо ж у молочних продуктах були повністю або частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза), або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження чи будь-які стабілізатори та консерванти, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

За порушення — штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Акцент на алергени!

Закон визначає, що інгредієнти-алергени, які можуть входити до складу харчового продукту, мають бути виділені кольором або шрифтом, і візуально відрізнятись від інших інгредієнтів.

І що приємно, це стосується не лише тих продуктів, які ми купуємо в магазинах, а й готових страв, які замовляємо в закладах громадського харчування. Ті з нас, хто мав можливість подорожувати за кордон, спостерігали різницю між вітчизняними та іноземними меню у таких закладах. Бо, окрім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, меню європейських країн мають інші позначки щодо речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію або непереносимість. До таких продуктів належать злаки, які містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски тощо.

Але тепер такі вимоги містить і вітчизняне законодавство. І це суттєвий прорив і наочна повага до споживача, до кожного з нас.

Терміни придатності харчових продуктів

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

Процитуємо закон:

«Мінімальний термін придатності харчового продукту — дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку».

«Дата «вжити до» — граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

У ст. 18 роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до….»; «краще спожити до кінця…») зазначається, та в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, не оброблені іншим аналогічним чином, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких, як пророщені бобові культури;
вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, які підпадають під код УКТЗЕД 220600, вироблені з винограду та виноградного сусла;
напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання;
оцет;
харчова сіль;
цукор у твердому стані;
кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. — достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. — рік.

Державний контроль та відповідальність операторів ринку харчових продуктів

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

Зауважу, що гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року — розмір мінімальної зарплати на 2019 рік встановлений на рівні 4 173 грн. 

6 серпня уже всі харчові продукти будуть з новим маркуванням?

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Тобто Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами.

Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даний момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку, бо це у свою чергу тягне додаткові видатки та, відповідно, здорожчання продукції.

Переконаний, що з прийняттям цього закону в нашій державі буде сформована нова культура інформування споживачів про харчовий продукт. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача. Тому із прийняттям цього закону виграють усі. Кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від євроінтеграції.

Джерело: AgroPolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом

Україна не відповідає визначенню аграрно-сировинної економіки. Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявила в.о. міністра агрополітики Ольга Трофімцева.

«Якщо порівнювати з деякими аграрно-сировинними країнами Африки чи Азії, то Україна точно не відповідає цьому класичному визначенню», — додала вона.

Трофімцева зазначила, що український АПК за останні років п’ять почав досить швидко наздоганяти європейські країни.

«Якщо подивитись на АПК України і порівняти його з АПК Польщі, іншої європейської країни, то по багатьох параметрах ми вже попереду. Особливо, якщо говорити про технології та технологічність, про рівень виробничої ефективності наших аграрних підприємств», — заявила в.о. міністра.

За її словами Україна вже почала експортувати аграрні технології (агротех) до західних країн.

«Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом», — резюмувала Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермеру відбити атаку рейдерів

Найчастіше фермери скаржаться на подвоєння договорів оренди та на фейкові рішення судів, на підставі яких рейдери блокують техніку фермерів і нелегально збирають урожай. Міністерство юстиції запропонувало альтернативу — створення антирейдерских штабів. Наскільки вони ефективні для захисту бізнесу? На п'ять запитань про аграрне рейдерство НВ Бізнес відповіла заступник міністра юстиції Ірина Садовська.

Чи зменшується кількість випадків аграрного рейдерства?

У 2017 році з ініціативи Міністерства юстиції були створені так звані антирейдерські штаби на базі обласних державних адміністрацій. Для чого це було зроблено? Щоб при виникненні такої ганебної ситуації, як рейдерство, всі представники державних органів (Обласної держадміністрації, Головного територіального управління юстиції, Обласного управління нацполіціі, Держгеокадастру, власники або орендарі земельної ділянки) могли обговорити цю ситуацію і оперативно її вирішити. Хочу також відзначити, що юридичного поняття рейдерства не існує. Це комплекс дій щодо чужої власності або чужого права, які підпадають під ознаки кримінальних дій.

Показник роботи антирейдерських штабів дуже хороший. Вони дозволяють скоротити кількість атак на бізнес. Наприклад, якщо в 2017 році ми отримали 4794 скарг, в 2018 р. — 3718, то на середину квітня 2019 року — 564 скарг на дії рейдерів.

У той же час, кількість звернень в антирейдерські штаби, виключно з питань, що мають ознаки рейдерства, становить у 2017 році — 145, у 2018 році — 191, на середину квітня 2019 року — 35.

В яких регіонах найчастіше стикаєтеся з рейдерством?

Вінницька, Одеська та Миколаївська область. Це ті області, де сільське господарство займає велику частку в економіці регіону.

Які схеми у рейдерів є найпопулярнішими?

Найпопулярніше зловживання — подвоєння договорів оренди. Це коли на одну ділянку існує два договори оренди. Ми стикаємося з фейковими судовими рішеннями, незаконним скасуванням реєстрації. Я вже не говорю про блокування техніки для виходу на поля, збирання чужого врожаю, перекручування земельно-кадастрових відомостей.

Як реагує антирейдерський штаб?

Потерпілому необхідно звернутися з своєю скаргою в обласну адміністрацію, після чого збираються представники всіх органів. Як правило, це відбувається оперативно — від одного дня до тижня. Під час засідання представник розповідає про свої дії, про дії своїх опонентів. Дуже часто на засідання антирейдерских штабів приходить величезна кількість ЗМІ. І це не дає можливості для підкилимних ігор. Я завжди говорю, що шахраї, як таргани, завжди бояться світла.

У разі, якщо не вдалося вирішити проблему на місці, потерпілий подає скаргу до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. Вона повинна бути розглянута протягом 30 днів. Цей період в разі необхідності може бути продовжений до 45 днів.

В цьому році ми розглядали скаргу у Вінницькій області, яку підписало більше 500 осіб. Це власники земельних ділянок. Несподівано вони дізналися, що їх орендар на площу понад 1000 га вже не орендар. І що їх ділянки орендує інша особа. Вони самі звернулися в антирейдерський штаб. Ми вивчили ситуацію, побачили порушення при реєстрації ділянок та скасували її.

Які санкції передбачені для рейдерів?

Ми можемо накладати санкції виключно на реєстраторів, які контролюються Міністерством юстиції. Наприклад, це може бути тимчасове блокування доступу до реєстрів, адміністративна відповідальність. Більші санкції до рейдерів застосовувати може тільки суд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вивезти зерно в порт швидше та дешевше – досвід «Кернел»

Про досвід побудови логістичної системи потужного холдингу, про унікальну платформу для об’єднаних вантажних перевезень розповів Landlord директор з логістики «Кернел» Микола Мірошниченко.

«Компанія постійно нарощує обсяги експорту, і нам потрібно було транспортувати набагато більше зерна, ніж раніше. Успіх логістики будується на якісній роботі з контрагентами і партнерами, тож ми зосередилися саме на цьому», - зауважив Микола Мірошниченко.

На початку року одразу декілька підприємств заявили про участь в організації ступеневих маршрутів, запроваджених «Кернел».

««Укрзалізниця» працює із загальним парком вагонів лише в моделі маршрутних перевезень з маршрутних елеваторів. А що робити тим вантажовідправникам, що мають обсяги на немаршрутних елеваторах і не можуть своїми потужностями навантажити повний маршрут? Вихід є: об’єднатися з іншими вантажовідправниками, з якими збігається станція призначення, та разом сформувати ступеневий маршрут. Transithub — це взаємодія кількох власників вантажу з однією метою: вивезти зерно в порт якомога швидше та дешевше наскрізним поїздом. Ідея дуже проста: сформувати та здійснити маршрутну ступеневу відправку зерна з декількох елеваторів, які розташовані у зоні дії однієї станції. У нашому кейсі ми об’єднуємо в маршрут кількох вантажовідправників. Наприклад, у одного є 25 вагонів зерна, в іншого — 15, у когось є 14 вагонів. Якщо вони об’єднаються у маршрут, ми отримуємо маршрутну ступеневу відправку, що рухається point-to-point значно швидше.

Ця нова для ринку залізничних перевезень ідея дала нам можливість вже самим зробити достатній обсяг перевезень завдяки цій платформі. У цілому модель розрахована як на власників зерна, так і на експедиторів», - розповів Микола Мірошниченко.

За його словами, компанія «Кернел» вже отримала гарний відгук на цю ідею і від агрохолдингів, і від дрібних фермерів та експедиторів.

«Для «Кернел» це виключно оптимізація власних перевезень зерна, а для аграрних компаній та фермерів — можливість «їхати», використовуючи загальний парк вагонів ЦТЛ (за їх наявності). І ми на цифрах сьогодні готові обґрунтувати, що це працює, що маршрутна відправка при формуванні її на найближчій до кількох елеваторів станції набагато ефективніша в першу чергу для самої «Укрзалізниці»», - підкреслив Микола Мірошниченко.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Кернел» планує збільшити елеваторні потужності

Як побудована робота елеваторного напрямку в найбільшій агрокомпанії України, розповів в інтерв'ю elevatorist.com директор з управління виробничими активами «Кернел» Юрій Пугач.

«Зараз наша мета — це перехід до технологічних підприємств з високим ступенем автоматизації. За результатами 2018 маркетингового року обсяг заготівлі склав 3,3 млн т. Найбільш результативним був елеватор в Балине (470 тис. т, 3,7 обороту), а за станом на березень 2019-го - команда підприємства може похвалитися рекордом — 520 тис. т при проектних потужностях 250 тис. т зерна. Лазірки — 395 тис. т, 3,1 обороту, Веснянка — 385 тис. т, 3,2 обороту. В цьому році плануємо збільшити обсяги до 3,9 млн т, що на 18% більше», - повідомив Юрій Пугач.

Він підкреслив, що компанія «Кернел» активно працює над збільшенням потужностей.

«У нас реалізується програма будівництва, реконструкції та модернізації елеваторів. До кінця маркетингового року плануємо збільшити елеваторні потужності одноразового зберігання на 245 тис. т, а також збільшимо пропускну здатність по прийманню, сушінню та відвантаженню на 5 різних ділянках, щоб отримати додатково понад 750 тис. т щорічної пропускної спроможності внутрішніх елеваторів вже до осені цього року. Одним словом, робимо акцент на оборотність елеватора, щоб ми могли три-чотири рази обернути його за сезон», - розповів Юрій Пугач.

«Ми вже зараз відкриваємо кілька нових елеваторів в західному і північному регіонах. На осінь 2019 плануємо відкриття нового зернового термінала. Ще 5-6 елеваторів будемо модернізувати: плануємо повністю перебудовувати об'єкт в Ярмолинцях, збільшити сушарку в Гутянському елеваторі. На якихось об'єктах будемо збільшувати відвантаження, десь нарощувати приймання. Загальна ціль — підвищувати оборотність наших активів», - заявив Юрій Пугач.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для запуску ринку землі вже майже все готово - МінАПК

Про це повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

"З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року", - сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

"Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями - не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи", - пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду - поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання. "Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску", - додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.