В Україні вступають у силу нові правила маркування харчових продуктів: що зміниться

Що зміниться для українського споживача, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Хочеш дізнатися, що ти їси? Держава подбала про це — 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку — тобто 6 серпня 2019 року.

Вимоги щодо інформування про харчові продукти існували й дотепер, однак базувалися вони, швидше, на фундаменті нешанобливого ставлення до споживача: наприклад, маркування на етикетку наноситься такими дрібними літерами, що навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту, та й така інформація була далеко не повною…

Тому було напрацьовано новий закон, який приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері, а також — і це головне — спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

На кого поширюється дія закону?

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Але він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.

Основний принцип закону — не вводити в оману споживача!

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор, і бачиш, що вимога закону в цьому контексті не дотримується — права реалізовувати такий товар ти не маєш, як і змінювати інформацію про нього на власний розсуд.

Але, основне, вона не повинна вводити в оману. Особливо, якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості харчів. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Що споживач має знати про харчовий продукт?

Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування, супровідні документи, рекламу. Як ми уже зазначити, вона має бути правдивою.

Варто розуміти: «Маркування — це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього».

Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт

1. Державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.

2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

3. Назва харчового продукту. Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема — то звична назва (та, яка зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема — застосовується описова назва харчового продукту.

4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту Наприклад: Ковбаса сирокопчена.

5. Перелік/кількість інгредієнтів. Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках — у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).

6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.

11. Країна походження/місце походження зазначається: Якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.

12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі. 

15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню — зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше — на запит споживача.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману, чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

Шрифт маркування

Шрифт — чіткий, розбірливий і контрастний.

Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Що робити, якщо товар нефасований?

У такому разі споживач не повинен бути позбавлений інформації про харчовий продукт. Вона є обов’язковою, але надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з борошном, або ж на поряд поставленому стенді. Як варіант, надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.

А якщо я купую продукти в інтернеті?

Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація має бути доступною до моменту придбання продукту.

Яка інформація має бути про заморожений харчовий продукт? Чи може він продаватися розмороженим?

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість.

Розгляньмо ситуацію на прикладі креветок чи риби. У наших магазинах ця продукція зазвичай продається у замороженому вигляді. Але часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж самого продукту. Мабуть кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом, на маркуванні буде зазначена загальна маса й маса безпосередньо продукції.

«Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі», — значиться в законі. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може дорівнювати кілограму, але самих креветок/риби буде всього 500 г. І це відображатиметься на маркуванні. Як і дата замороження цього харчового продукту.

Споживач, маючи реальну інформацію про товар, зможе робити свідомий вибір.

Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».

Скільки ж м’яса у ковбасі?

У кожного з нас виникає питання: як зрозуміти, яка частка того чи іншого інгредієнта у конкретному харчовому продукті?

По-перше, перелік інгредієнтів наводиться під заголовком після надпису «склад» або «інгредієнти».

По-друге, перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси станом на момент використання у процесі виробництва цього продукту. Тобто, якщо на етикетці ковбаси ми у складі першим пунктом побачимо субпродукти, то кожному має бути очевидно, якого ґатунку така ковбаса, та й чи ковбаса це…

Законом також визначено вимоги до зазначення інгредієнтів у переліку, які, наприклад, стосуються використання наноматеріалів, рубленого м’яса чи ароматизаторів.

Кількість (відсоток) певної складової в харчовому продукті, відповідно до закону, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;
назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;
зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Чи можна використовувати маркування «натуральний» і як підтверджувати відповідність цього надпису?

Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й, окремо, молочних продуктів.

Згідно із Законом слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

не вироблені з сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки;
продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

Якщо ж у молочних продуктах були повністю або частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза), або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження чи будь-які стабілізатори та консерванти, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

За порушення — штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Акцент на алергени!

Закон визначає, що інгредієнти-алергени, які можуть входити до складу харчового продукту, мають бути виділені кольором або шрифтом, і візуально відрізнятись від інших інгредієнтів.

І що приємно, це стосується не лише тих продуктів, які ми купуємо в магазинах, а й готових страв, які замовляємо в закладах громадського харчування. Ті з нас, хто мав можливість подорожувати за кордон, спостерігали різницю між вітчизняними та іноземними меню у таких закладах. Бо, окрім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, меню європейських країн мають інші позначки щодо речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію або непереносимість. До таких продуктів належать злаки, які містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски тощо.

Але тепер такі вимоги містить і вітчизняне законодавство. І це суттєвий прорив і наочна повага до споживача, до кожного з нас.

Терміни придатності харчових продуктів

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

Процитуємо закон:

«Мінімальний термін придатності харчового продукту — дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку».

«Дата «вжити до» — граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

У ст. 18 роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до….»; «краще спожити до кінця…») зазначається, та в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, не оброблені іншим аналогічним чином, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких, як пророщені бобові культури;
вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, які підпадають під код УКТЗЕД 220600, вироблені з винограду та виноградного сусла;
напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання;
оцет;
харчова сіль;
цукор у твердому стані;
кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. — достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. — рік.

Державний контроль та відповідальність операторів ринку харчових продуктів

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

Зауважу, що гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року — розмір мінімальної зарплати на 2019 рік встановлений на рівні 4 173 грн. 

6 серпня уже всі харчові продукти будуть з новим маркуванням?

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Тобто Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами.

Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даний момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку, бо це у свою чергу тягне додаткові видатки та, відповідно, здорожчання продукції.

Переконаний, що з прийняттям цього закону в нашій державі буде сформована нова культура інформування споживачів про харчовий продукт. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача. Тому із прийняттям цього закону виграють усі. Кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від євроінтеграції.

Джерело: AgroPolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Діджіталізація принесла Kernel додаткових $25 млн

Про це в інтерв'ю журналу «Новое время» розповів Ігор Чикін, директор Агробізнесу компанії Kernel.

«Важливим чинником, який дозволив Kernel досягти рекордних показників EBITDA, стали digital-технології. Зараз ми дивимося на реальність через «цифру», це дозволяє, використовуючи Big Data, сформувати базу для детального і повного аналізу процесів і прийняття рішень. Підтвердженням правильності нашої стратегії є рекордні показники EBITDA в 2018 році – $170 млн, з яких $25 млн ми отримали завдяки впровадженню діджіталізації», - заявив Ігор Чикін.

Він підкреслив, що всі технологічні процеси в компанії були консолідовані в єдину інноваційну екосистему сучасного агровиробництва DigitalAgriBusiness.

«Сьогодні 100% полів покриті якісними RTK-сигналами, які є основою для точного землеробства. 100% полів вкрите метеомоніторингом. Ми розширили базу власних метеостанцій, організували спільний проект з іншими компаніями. 100% полів ми моніторимо з допомогою супутникових знімків, коптерів, а також ІТ-інструментів, з якими працюють агрономи безпосередньо у полях. Дані цього моніторингу автоматично зберігаються в базі даних і в подальшому стають основою для аналітичного GIS-порталу. У ньому зібрана вся інформація про процеси, що відбуваються в полях. Це дозволяє максимально якісно та швидко аналізувати процеси, які відбуваються у виробництві», - розповів Ігор Чикін.

Також в Kernel розробили власний унікальний алгоритм прогнозування врожайності на основі аналізу результатів супутникового моніторингу. Він дозволяє з високою точністю одержати прогноз валового виробництва зернових, побудувати якісну логістику і керувати реалізацією продукції за форвардними контрактами. У 2018 році алгоритм був протестований на всіх полях компанії і довів свою ефективність.
 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

Компанія «Дельтафрут» отримала 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат від СК «АСКА» за втрачений через погодні умови врожай яблук. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку.

Своїм досвідом агрострахування  в інтерв’ю Аgroreview.com поділився директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

- Сільське господарство дуже залежить від природних та кліматичних умов. Чи потрібне фермерам агрострахування?

- Ризикований бізнес завжди потребує страхування. Агрострахування – це не зайві витрати, а, в першу чергу, фінансовий інструмент для  зменшення ризиків у сільгоспвиробництві. Якщо погодні умови будуть несприятливими, агропідприємство матиме ресурс для подальшої роботи. Дивлячись на зміну клімату, на ті катаклізми, які були в минулому році не тільки в нашому господарстві, а в Україні та Європі, розумів, що необхідно мінімізувати ризики. Саме тому ми вирішили застрахувати врожай яблук у 2018 році.

- Від яких погодних ризиків страхували?

- Якщо розглядати багаторічні насадження, то існує два чинника, які можуть привести до знищення та пошкодження врожаю – це весняні заморозки та град. І якщо проти граду існують системи захисту, наприклад, противоградова сітка, то захистити квітки від морозу може активне дождування. З точки зору фінансів - це дуже затратно, а іноді неможливо технічно зробити. Як альтернативу всім цим заходам, ми вирішили укласти страхову угоду, яка б забезпечувала нашим садам захист від заморозків, урагану та граду.

- Якою була загальна площа застрахованих садів?

- Застрахували 65 гектарів садів. У липні 2018 року на площах компанії «Дельтафрут» у Вінницькій області пройшов дощ з грозою і градом. Після граду значну частину врожаю яблук, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена. Страховий договір мав дві частини. Згідно з умовами контракту, врожай страхувався за кількістю, і, що не менш важливо, за якістю.

- Чи виникли труднощі з отриманням страхових виплат?

- Страховий випадок стався у середині липня, але по процедурі ми мали дочекатися збору врожаю, і по факту визначити відсоток ушкоджених та неушкоджених яблук. Після цього в листопаді страховій компанії були передані всі необхідні документи: заяви, журнали обліку, технологічні карти. Ніяких труднощів з цим не виникло, належним чином все це засвідчили. Першу виплату ми отримали на початку січня, а до кінця місяця була перерахована друга частина компенсації. 

- Як обирали страхову компанію? Що можете порадити фермерам, які вперше хочуть застрахувати свій врожай?

- Самостійно знайти страхову компанію можна, але треба дуже уважно дивитися на договір страхування, який вони вам пропонують. Цим мають займатися люди, які розуміються на цьому та мають відповідний досвід. Я пішов по шляху обрання страхового брокера, а саме "Аграрної Агенції АГРОС". Я їм розповів про умови, важливі для нашого сільгосппідприємства, а їхня задача була знайти надійну страхову компанію з гарною репутацією на ринку. Спільно зі страховою компанією вони розробляють договір. Далі страховий брокер  надає інформацію про  те, чи існують ризики по договору агрострахування. Також страховий брокер повністю контролював процес оцінки збитку. Я співпрацюю з «Аграрною Агенцією АГРОС» вже другий рік. До речі, це мені не коштує ні копійки, так як винагорода цій компанії резервується західноєвропейськими перестраховиками. Тобто, українська компанія, страхуючи мій ризик, продає його в іншу страхову компанію. І коли настає страховий випадок, більшу частину компенсації виплачує західноєвропейський перестраховик. І це також є для мене 100% гарантією того, що гроші будуть сплачені. Тому, безумовно, при виборі страхового партнера,  треба звертати увагу на те, чи перестраховуються ризики в іноземних компаніях. Коли страхова компанія розуміє, що більшість грошей виплачує перестраховик, навряд чи виникне якась юридична казуїстика.

- Чому, на Вашу думку, вітчизняні аграрії досить скептично ставляться до можливості застрахувати свій урожай?

- Це, в першу чергу, наша ментальність. Фермери зазвичай думають: «авось пронесе, це в сусіда буде, а не в мене». Можливо,  аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов’язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється. На мою думку, така цьогорічна рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недаремно старі люди кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов.  До речі, у 2017 році в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки. Але якщо ми візьмемо садоводів, то минулий сезон був вкрай невдалим для нас. Приблизно 98% господарств закінчили сезон з дуже великими збитками внаслідок вкрай низьких цін на яблука. І може в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає обігових коштів.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

- Агрострахування часто через брак коштів залишається недоступним для фермерів. Що робити у такій ситуації? Хто має сказати своє вагоме слово – держава, страхові компанії?

- Було би дуже доречно програму підтримки з боку держави поширити не тільки на компенсування відсотків за кредитами, а й на часткову компенсацію вартості агрострахування. Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита.

У 2017 році, коли було тотальне знищення через весняні заморозки врожаю у багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат. Якщо держава звернула би на це увагу і започаткувала програму компенсації 50 або ж навіть 30 % страхового внеску, це сприяло тому, що фермери активніше страхувалися. У аграріїв була б впевненість у тому, що держава контролюватиме виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше. Взагалі, агрострахування – це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Аграрний сектор повинен розглядатися державою як основа продовольчої безпеки країни.

- Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

 - Напевно, одну з вирішальних. Можу пояснити на прикладі цифр. У 2017 році в одному з господарств в Черкаській області, яке мало в обробітку більше 100 гектарів саду, був заморозок, внаслідок чого втрачено урожай близько 5000 тонн яблук. Якщо взяти ціну за кілограм яблука близько 6 грн, то загальні втрати підприємства сягнули більше 30 млн грн. Але необхідні виробничі витрати у вигляді орендної плати за землю, заробітної плати працівникам, догляд за деревами у такому господарстві сягають як мінімум 300 тисяч доларів на рік. Починається наступний сезон, треба вкладати кошти в тару, логістику, зберігання. Через погодні негаразди підприємство  може зазнати колосальних фінансових збитків. Застрахувавши врожай, компанія працюватиме у  нормальному режимі. А без страхування ви можете залишитися ні з чим. В умовах глобальних кліматичних змін, коли погодний чинник з року в рік щораз більше впливає на результати сільгоспвиробників, агрострахування стає оптимальним рішенням для АПК, забезпечуючи сталість та прибутковість агропідприємствам.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Про новітні технологічні рішення, спрямовані на зростання врожайності та доходності, розповів Євген Осипов, генеральний директор «Кернел», під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Інновації – це той шлях, який Кернел вибрав для себе досить давно. У багатьох технологічних підходах, таких як точне землеробство, диференційоване внесення, робота агрохімлабораторії, ми є першопрохідцями в Україні. Також ми запровадили систему супутникового моніторингу Cropio і проект DigitalAgriBusiness – комплексну інформаційну систему управління агровиробництвом, яка є результатом освоєння в Кернел штучного інтелекту і BigData. Світ змінюється дуже швидко. І для того, щоб постійно бути на гребені хвилі, потрібно розвиватися разом з світом і відповідати на всі виклики. Тому в компанії ми впроваджуємо ІТ-продукти, додатки для звітності зерна, безпеки даних, працюємо над CRM-програмою. Все це дасть нам можливість розвиватися далі, рухатися вперед, піднімати ефективність виробництва», - підкреслив Євген Осипов.

За його словами, завдяки інформації про історію поля, його грунт, попередню врожайність аграрії компанії на місцях зможуть приймати рішення про роботу на тому чи іншому полі, аналізувати дані і обирати правильні технології.

Нагадаємо, компанія Кернел запустила партнерську програму і першу в Україні комунікаційну платформу для спілкування та нетворкінгу сільгоспвиробників Open Agribusiness

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З минулого року вартість перевезення зерна зросла на 35%

Про це заявив аналітик компанії Pro-Consulting Іван Шпак, аналізуючи ринок логістичних послуг на аграрному ринку.

За даними експерта, з початку 2018 року вартість перевезення в зерновозах зросла на 35%. За минулий рік фактична вартість транспортування зерна залізницею зросла на 60 - 70% (це сумарне підвищення з урахуванням зростання тарифу; вартості використання вагонів; застосування УЗ різних додаткових коефіцієнтів). Частка вагонної складової зросла в три рази.

«Частка автотранспорту в перевезеннях продукції АПК зросла з 40,2% у 2017 році до 43,4% за підсумками 2018 року. У даній ситуації спостерігаються як негативні, так і позитивні моменти» - зазначив у своєму Іван Шпак.

Крім того, на стан ринку логістики впливають і можливості обробки і зберігання зерна. Сьогодні в Україні налічується 1270 елеваторів різного класу, об'ємом в 36 млн тонн зерна. А якщо враховувати і склади підлогового зберігання, то загальні обсяги зберігання зерна становлять близько 46-47 млн ​​тонн.

На думку аналітика, до 2020 потреба обсягів зберігання зерна може скласти близько 70 млн тонн, що значно вище нинішніх можливостей, так як темпи приросту обсягів зберігання на рівні 5-7% на рік поступаються потребам більш ніж в 6 разів.

На тлі гострих проблем нестачі вагонів, тягової потужності і зношеності інфраструктури в секторі залізничних перевезень, перспективним напрямком для зернових перевезень стає річкове сполучення. Однак, розвиток ринку річкових перевезень вимагає прозорих умов для гравців, інвестицій в інфраструктуру, в тому числі, і в поглиблення річок, а поки в зернових перевезеннях буде і надалі зростати частка автомобільного транспорту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Політики не готові: Володимир Гройсман про вільний ринок землі

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що в цьому році в Україні не вийде ввести вільний ринок землі. Про це глава уряду сказав в інтерв'ю LIGA.net.

За його словами, політики не готові брати на себе відповідальність і вводити вільний ринок землі, тому для прийняття відповідного законопроекту в цьому році "не вистачить голосів".

Він підкреслив, що процес запровадження ринку землі в Україні повинен йти "еволюційно і бути обговорений з громадянами". "Це зручна тема (ринок землі - Ред.) для спекуляцій на страху людей. Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння - до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності тільки для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги", - заявив прем'єр.

"Не можна допустити, щоб великі земельні наділи отримали кілька гравців", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, заборона на продаж земель сільгосппризначення була введена в 2001 році. З 2002 року мораторій почав діяти як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі, після чого Верховна Рада неодноразово його продовжувала.

20 грудня 2018 року парламент в черговий раз підтримав законопроект про продовження заборони на продаж землі до 1 січня 2020 року. 4 лютого цей документ підписав Петро Порошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview