В Україні виробляється надто мало якісного молока

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, пише AgroPolit.com.


За словами Михайла Соколова, в Україні наразі виробляється надто мало якісного молока.

«Щоб пройти по НАССР та іншим європейським вимогам до молока, виробник молока повинен мати негайне охолодження і вакуумну установку для доїння корів. Але це не по кишені багатьом фермерським господарствам», — підкреслив Соколов.

Він зазначив, що в Європі, на відміну від України, визнають молоко лише екстра-ґатунку.

"Все інше, то просто біла рідина, непридатна до вживання. У нас же молоко екстра-ґатунку — це 7% від загального виробництва в Україні. Все інше, що у нас виробляється, в Європі молоком не визнають", — підсумував Михайло Соколов.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завод Allseeds розпочав сезон новим рекордом

Вже 21 серпня він приступив до переробки насіння врожаю 2017 року  і через кілька днів встановив новий рекорд  освоєння  добової потужності – 2200 тонн/ добу.

Про це повідомляє прес-служба УАК.

Такого результату “чорноморським олійникам” вдалося досягти завдяки техніко-технологічному переоснащенню виробничого процесу, ліквідації “вузьких місць” під час зупинки на міжсезонний капітальний ремонт.

На часі, до кінця жовтня, у відповідності із плановими виробничими показниками групи на 2017/18 маркетинговий рік, вихід на стабільну переробку  2400 тонн насіння соняшнику на добу, що дозволить  заводу Allseeds  за підсумками року увійти до лідируючої групи підприємств олійно-жирової галузі України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині 48 свиней загинули від АЧС

Про це інформує прес-служба Держпродспоживслужби.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 01.09.2017 було виявлено ДНК вірусу АЧС (звіт про результати дослідження № 007028 п.м./17 від 01.09.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 01.09.2017 року проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Оржицькій районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Учені відкрили новий спосіб отримання врожайності

Високоврожайні карликові різновиди пшениці і ячменю були розроблені в 1950-х і 60-х роках під час «зеленої революції», коли селекціонери відбирали для дослідів з мутаціями більш низькорослі рослини, пише журнал Зерно.

Дослідники прийшли до висновку, що рослини з більш короткими стеблами з меншою вірогідністю схильні до вилягання і в результаті приносять великі врожаї. У цих нових сортів ячменю, пшениці і рису стебла були коротшими, але разом з тим, вони містили в собі також і негативну особливість, яка сприяла зниженню врожайності.

Професор Роберт Сабловскі разом з командою дослідників з Центру Джона Іннеса (Англія), вивчаючи роль білків DELLA, які викликають ряд реакцій росту у рослин, виявив, що мутація цих білків сприяє не тільки отриманню більш коротких стебел, але також призводить до зменшення меристеми суцвіття — зони росту, де формуються квіти. Чим менша зона росту, тим менше утворюється квіток та насіння, що позначається на врожайності.

Незважаючи на це, команда вчених продемонструвала, що, якщо розділити реакції рослини на мутацію білків DELLA, а саме: зменшення росту стебла і меристеми суцвіття, виникне можливість домогтися підвищення врожайності зернових культур.

Таким чином, селекціонери будуть мати можливість відокремлювати бажані і небажані ознаки білків DELLA. І в підсумку, одночасно отримувати сільгоспкультури з більш коротким стеблом і великими меристемами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен п’ятий українець у Польщі працює у сільському господарстві

Українські заробітчани сплатили у країні 5 млрд. злотих податків. Дослідження провели у варшавській агломерації, де зосереджено найбільше найнятих українців, пише landlord.ua

57,9% робітників – чоловіки. Середній вік заробітчанина – 33 роки.

Мігранти зазвичай виконують просту фізичну роботу, що не вимагає кваліфікації (70,7%). Громадяни України найчастіше задіяні в домашніх господарствах (37,6%), будівельних та ремонтних роботах (23,6%) та агросекторі (19,3%). Кожен п’ятий українець в сусідній країні працює у сільському господарстві. Зазвичай, це робота у невеликих фермерських господарствах, найчастіше – на збиранні урожаю ягід і фруктів.

Опитування показало, що в середньому польський іммігрант відвідує сусідню країну до дев’яти разів поспіль, середня тривалість його перебування тут становить п’ять місяців.

Цікаво, що значна частина українців, які працюють у Польщі, є людьми з вищою або середньою освітою, що виконують роботу нижчу від своєї кваліфікації. Українці не конкурують із поляками на ринку праці, бо працюють там, де не хочуть трудитися місцеві.

Утім, заробітна плата українців, що знайшли сезонну роботу в Польщі, залишалася майже незмінною з 2012 року. Тим часом на низьку заробітну плату скаржаться 70% поляків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Місцеві ради не підтримують скасування мораторію (інфографіка)

Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіли голова громадського руху «Кріпак» Богдан Балагура та його заступник Євген Черняк.

Заступник голови ГР «Кріпак» Євген Черняк розповів деталі проведення опитування. За його словами, проект складається з двох етапів.  Перший –  направлення запитів у міські, обласні та районні ради. Другий – листи у сільські та селищні ради.

"Ми отримали майже 70% (403 відповідей з міських, обласних та районних рад, які розіслали). Поступово надходять і з сільських та селищних - вже є 181. Дані оновлюються постійно. Загалом ми обробили 584 рішення. Проміжні резельтати дослідження виглядають так: 256 рад відповіли, що не підтримують скасування земельного мораторію! Ще 187 — пообіцяли розглянути це питання, а 141 — не визначились. Тобто, жодна з 584 рад, рішення яких ми опрацювали, не підтримала ідею зняття земельного мораторію в Україні!», -  пояснює Балагура.

Як  пояснив Євген  Черняк, запити направляються від Громадського руху «Кріпак» до ради певного рівня трьома способами: електронною поштою, поштовим листом чи факсом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview