В Україні виробляють все менше соняшникової олії

Виробництво нерафінованої соняшникової олії в Україні в січні-серпні 2018 року становить 2,8 мільйона тонн, що на 17,5% менше, ніж за аналогічний період 2017 року, повідомила Державна служба статистики України, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, у серпні було вироблено 83,6 тисячі тонн соняшникової олії, що на 57,9% менше, ніж у попередньому місяці, і на 51,3% менше показника за серпень минулого року.

Виробництво маргаринів у січні-серпні поточного року скоротилася на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 86,2 тисячі тонн. У серпні порівняно з липнем виробництво маргаринів скоротилося на 41,4%, а порівняно з серпнем 2017 року зменшилося на 6,3% - до 6,2 тисячі тонн.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях.

За даними Держстату, виробництво нерафінованої соняшникової олії в Україні в 2017 році склало 5,21 мільйона тонн, що на 17% більше, ніж за 2016 рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Австрійський фермер інвестує $3 млн у реконструкцію свинокомплексу на Черкащині

Австрійський фермер Томас Бруннер має намір побудувати ще один свинокомплекс в Черкаській області. На даний момент підприємець вже розвиває один комплекс в с. Томашівка Черкаської області, де одночасно міститься близько 5 тис. голів свиней.

"У планах на найближчі кілька років збільшити поголів'я мінімум в два рази — до 10 тис. голів. На базі нинішнього свинокомплексу можемо наростити поголів'я до 6,5 тис. голів. На новому свинокомплексі також у перспективі хочемо вирощувати 7-8 тис. голів свиней", — розповідає фермер Томас Бруннер в інтерв'ю delo.ua.

Він уточнює, що вже придбав непрацюючий тваринницький комплекс в Кам'янському районі Черкаської області, який має намір реконструювати під вирощування свиней без застосування антибіотиків.

"Поки там є тільки стара будівля колишнього колгоспу. Потрібно робити ремонт і купувати обладнання. Для реалізації подібного проекту знадобиться близько $3 млн", — уточнює фермер.

Паралельно з планами щодо реалізації другого свинокомплексу, Томас Бруннер має намір побудувати забійний цех при першому свинокомплексі, що дасть можливість спростити виробництво свинини і відкриє перспективу виробництва власної готової свинячої продукції.

Томас Бруннер родом з Австрії. Він і його родина в 2006 році купили непрацюючий тваринницький комплекс в Черкаській області. Господарство Томаса спеціалізується на вирощуванні свиней без застосування антибіотиків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Три основні переваги електронних земельних торгів

Про це написав Максим Мартинюк, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, в своїй колонці у виданні «Новий Час».

«Теоретично, задумавши проект в АПК, можна задати фільтри своєї області, бажані характеристики земельної ділянки та просто оновлювати сайт», - зазначив він, додавши, що в середньому сайт Держгеокадастру в частині оголошень про торги оновлюється в середньому з інтенсивністю 9,6 лотів на добу. Середній розмір ділянки становить 8 га.

Читайте також: Електронні торги підвищать ціни на права оренди земельних ділянок на 20%

Також трансформація земельних аукціонів в електронний формат сприятиме підвищенню інвестпривабливості в АПК, особливо для дрібних і середніх гравців, а також стартаперів, частину яких відлякує необхідність фізичної доставки документів, а також присутність на торгах за місцем розміщення ділянки.

«Я впевнений, динаміка торгів нам доведе, що можливість взяти участь в аукціоні з офісу або будинку – суттєвий фактор їх популяризації», - написав Максим Мартинюк.

На його думку, онлайн торги відкривають «безмежні можливості для приватних осіб-власників паїв», які отримають безпрецедентний доступ до найактуальнішої ринкової інформації. «Ті, хто не ризикне виставити свій пай на аукціон (для цього має пройти час, оскільки сфера, повторюся, консервативна), зможуть відстежувати результати торгів безпосередньо по сусідству від своєї ділянки або в своєму районі та, відповідно, коригувати власні відносини з орендарем», - вважає він.

Нагадаємо, що ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру уклали договір про проведення електронних торгів правами оренди земельних ділянок у держвласності. Перші лоти були залиті в систему 17 вересня. У той же час земельні аукціони традиційного формату продовжують діяти до внесення змін до Земельного кодексу України.

Постановою Кабміну для Держгеокадастру передбачена можливість партнерства з декількома онлайн-майданчиками.

Довідка:

Територіальні органи Держгеокадастру в 2017 році на торгах реалізували 1837 прав оренди на земельні ділянки загальною площею 42,5 тис. гектарів. У результаті місцеві бюджети отримали 118,7 млн гривень. Середня орендна ставка, що формується на торгах, за останні 5 років збільшилася на понад 10 процентних пунктів та за підсумками 2017 року склала 14,73%.

За 9 місяців поточного року сума надходжень від земельних торгів до місцевих бюджетів уже перевищила результат за весь минулий рік та склала 129 млн гривень. Середня орендна ставка за результатами аукціонів  зросла до 18,77% від НГО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українці змушені купувати продукти дорожче?

Та ще однією передумовою для зростання роздрібних цін товарів на полицях супермаркетів та магазинів є безпосередня зміна цін виробників.
На основі даних Державної служби статистики проведемо анліз цінових змін на окремі продукти. 
 
Динаміка зміни цін виробників на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
Таким чином, ціни на досліджувані продукти в серпні зросли, і з великою ймовірністю продовжать свою тенденцію і протягом наступних осінніх місяців. 
Підвищення цін на хліб залежить від ціни на борошно, яке, в свою чергу, теж подорожчало і продовжить таку тенденцію й надалі. Чому? Знову ж, через ситуацію з достатністю високоякісної пшениці та ціни на неї. 
 
Прослідковується також плавне зростання ціни на соняшникову олію, що до певної міри пояснюється здорожчанням сировини. А от перепади цін на молоко й масло передбачувані, остільки, в даному випадку, проявляє себе сезонність як виробництва, так і споживання цих продуктів: продуктивність корів влітку вища, тому зростає виробництво.
Ситуація на ринку цукру має відблиск світових трендів. Крім того, зважаючи на біржові ціни майбутніх контрактів, існує висока ймовірність падіння ціни і в майбутньому. Для ціліснішої  картини проаналізуємо також зміни споживчих цін. 
 
Динаміка зміни споживчих цін на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
На перший погляд, споживчі ціни в загальному відтворюють ту ж динаміку, що й ціни виробників. Проте, які ще висновки можна зробити порівнюючи ці дві таблиці? Може виникнути питання стосовно яловичини, ціни виробників на яку портягом 2018 року впали, а споживчі зросли, а ще також знайдуться запитання до цінової динаміки курятини. Тому спробуємо пояснити в чому ж тут може бути справа.
 
Яловичина.  Для того, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася на ринку яловичини потрібно спершу розібратися з наповненням ринку, з динамікою виробництва, експорту, імпорту, і, крім того, врахувати можливість сезонноті виробництва, попиту та пропозиції. Почати варто з того, що з кожним роком в Україні скорочується поголів’я ВРХ, а  середньорічне скорочення виробництва м’яса коливається від 3 до 5%. Для того, щоб зрозуміти розмір ринку, проаналізуємо  зміни в структурі експорту-імпорту. Якщо порівняювати дані за січень-серпень 2018 і 2017 року, то побачимо, що показники цьогорічного експорту знизилися на 7,3% (або на 1950 тонн), тоді як імпорт зріс на 15,5% (на 144 тонни). 
 
Якщо заглибитися в аналіз ринку, то можна припустити , що ще одним фактором формування ціни на яловичину та телятину є специфіка конкуренції. Адже 73,9% м’яса яловичини та телятини виробляється господарствами населення і як наслідок кожен виробник встановлює свою ціну (інколи вона може бути занижена). Крім того, місця збуту продукції господарств населення стають ринки, де самі ж «виробники»  продають свою продукцію. Часто може бути так,  що протягом дня ціна взагалі може зрости-знизиться, в залежності від попиту та дій таких же самих людей, які продають поруч.  Тоді як супермаркети на свої полиці закуповують продукцію не в господарств населення, а у перевірених виробників, які мають усі сертифікати, що засвідчують якість продукції. І супермаркети на мають змоги варіювати ціною так швидко, як це роблять продавці на ринку.  Варто додати, що промислові підприємства відразу ж сортують та упаковують продукт, що також робить такий продукт дорожчим.  
 
Якщо звернутися до інформації, яку надає  Платформа ефективного регулювання, то протягом серпня усереднена ціна онлайн магазинів на яловичину знизилася на 13%, а от з початку січня зросла на 18,43%.
 
Курятина. Зовсім інша ситуація спостерігається на ринку курятини – тут на господарства населення припадає лише 14,4%, а решта виробляється великими підприємствами. Так, найбільшими в цій галузі є МХП, частка якого на рину складає більше 40%(за даними АМКУ) , далі «Комплекс Агромарс» - 12% та ТОВ "Агро-Овен" — 6 %. Тобто більше 58% курятини виробляється трьома виробниками, які можуть диктувати ціну на ринку. Але якщо зважити на те, що ціни виробників знизилися, а зросли споживчі, то така ситуація може мати декілька пояснень: перше – на ціну на курятину має вплив ціна на інші види м’яса (яловичина, свинина), інше пояснення повязане з доставкою та продажем, тобто зростання витрат на перевезення та збільшення торгівельних націнок магазинами та супермаркетами. 
 
Можна також додати, що на сьогоднішній день виробництво курятини – чи не єдина галузь, яка нарощує виробничі потужності. Так, виробництво протягом січня-серпня 2018 року зросло на 1,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, останніми роками на внутрішньоринкову ситуацію має вплив експортно-імпортна ситуація: з кожним роком українські виробники все більше вивозять м’яса за кордон. За перші вісім місяців уже експортували 214,6 тис. тонн м’яса птиці, тоді як за весь 2017 рік – 271,3 тис. тонн. На дадаток до цього, вартість експортованої продукції теж зростає: 1554,9 дол/тонну в 2018 році, проти минулорічних  1371,6 дол/тонну. В свою чергу, це говорить про підвищення якості української курятини та вихід на європейські ринки. Щоб зрозуміти чому це впливає на внутрішньоринкові ціни в Україні поглянемо на графік:
 
Динаміка експорту, імпорту м’яса птиці та зміна ціни споживачів протягом 2017-18 рр.
Як бачимо, ціна споживачів на ринку відрізняється від тенденцій експорту за кордон, але має дуже схожі тенденції з обсягами імпортованої продукції. Тому можна припустити, що українські виробники надають перевагу експорту власної продукції, бажаючи отримати вищий прибуток від реалізації, тоді як внутрішній попит частково задавольняється за рахунок імпортованого м’яса птиці, що безсумнівно впливає і на якість, і на ціну продукту.  
 
Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК
 
 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Миколаївщині у двір фермеру кинули чотири коктейлі Молотова

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Миколаївської області.

"Сьогодні близько першої години ночі у с. Актове Вознесенського району зловмисники, маючи намір підпалити будинок 50-річного підприємця, кинули у його двір чотири коктейлі Молотова, від чого виникла пожежа, загорілась тротуарна плитка та почав палати паркан. У цей час в оселі перебував сам господар, його дружина та товариш. Поки жінка намагалась загасити полум’я, чоловіки почали переслідування автомобіля зі злочинцями", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час погоні домовласник зателефонував до поліції та покликав на допомогу місцевих фермерів з Братського та Вознесенського районів. Після тривалого переслідування, вже у Братському районі, зловмисники, опинившись у глухому куті, не впорались із керуванням та перекинулись на автомобілі Chery. Завдяки злагодженим діям небайдужих фермерів та оперативним і професійним заходам поліцейських усіх чотирьох втікачів вдалось затримати.
Зі слів зловмисників, вони прагнули залякати фермера та змусити його платити "данину".

Слідчі кваліфікували подію, як замах на умисне вбивство кількох людей, вчинений за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох громадян (ч. 2 ст. 15 п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України). Санкція статті передбачає покарання від позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років аж до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Триває розслідування, під час якого встановлюватимуться усі обставини події, а також перевірятиметься причетність затриманих до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень на території Миколаївської області відносно інших фермерів.

На даний момент усі четверо мешканців Вознесенського району, віком від 18-ти до 55-ти років, затримані у порядку ст. 208 КПК України. Найближчим часом судом їм обиратиметься міра запобіжного заходу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки просять за останні кавуни на українських ринках

Більшість українських виробників кавунів вже завершили реалізацію кавунів і тепер підводять підсумки сезону, що минає. Про це повідомляє EastFruit.

Як відзначають самі фермери, цей сезон мав кілька особливостей. Перш за все, сезон реалізації кавунів в Україні почався приблизно на 1,5 тижні раніше, ніж звичайно, тоді як завершується приблизно в ті ж терміни, що і роком раніше. При цьому, в нинішньому році помітно збільшився відсоток продукції нестандартного, більш великого розміру, яку покупці купували неохоче. Ще одним негативним фактором сезону стала посуха, яка спостерігалася в ряді регіонів і нерідко надавала негативний вплив на якість.

Проте, за словами багатьох виробників, урожай кавунів цього року був дещо більше торішнього, незважаючи на тенденцію скорочення площ під цією культурою. Проте, вони залишилися задоволені рівнем цін, оскільки підтримку їм надавав досить активний експорт в Білорусь.

Зараз же в продаж вже надходять залишкові партії вказаних баштанних. Відвантажувати кавуни виробники готові по 3,5-5 грн / кг ($ 0,12-0,18 за кг), що в середньому на чверть дорожче, ніж вони пропонували останні обсяги в попередньому сезоні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview