В Україні виявлена нова хвороба соняшнику, що повністю знищує урожай

Теґи: 

Про це заявив Альберто Мартін-Санс, вчений дослідник компанії DuPont Pioneer в Європі, повідомляє "Інфоіндустрія".

За словами вченого, нова хвороба вперше була виявлена на соняшнику в одному з регіонів Росії в 2015 році. У 2016 році хвороба поширилася на інший регіон РФ, а в 2017 році хвороба була вперше виявлена на території України у Білоцерківському районі Київської області. На даний момент йде вивчення цього захворювання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кукурудза досягла свого піку за площами посівів

За оцінками експертів, площі під кукурудзою досягли свого піку і до 2026 року збільшаться хіба що до 4,7 млн га. Уже зараз у балансі виробництва зерна на кукурудзу доводиться 40-50%.

Вирощування зернової зосереджено у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Київській та Вінницькій областях. Саме там склалися найкращі умови для отримання високих врожаїв, але землі в цих областях уже освоєні.

«Подальше збільшення площ потребує розширення на південь, однак там недостатньо вологи. Виправити ситуацію може розвиток зрошення. Це потребує додаткових витрат, і без подальшого росту цін на кукурудзу або державної підтримки не є вигідним. Тому настав час ефективніше використовувати наявні площі, інвестувати в технології», — коментують в Biker Tilly.

За останні 15 років урожайність вітчизняної кукурудзи збільшилася вдвоє — до 66 ц/га. Для порівняння, в Європі цей показник складає 120 ц/га.

У 2017/18 маркетинговому році виробництво кукурудзи в Україні складе 27,5 млн тонн, свідчать прогнози USDA. У порівнянні з минулим сезоном урожай знизиться на 0,5 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК разом з регіонами напрацьовують ефективні інструменти держпідтримки на 2018 рік

Сторони мають на меті  завчасно визначити напрямки підтримки та напрацювати механізми її реалізації в рамках  бюджетного фінансування у наступному році.

«Нам потрібно об'єднати зусилля для напрацювання ефективних програм держпідтримки агровиробників на 2018 рік, які будуть максимально дієвими та  будуть створювати точки зростання, - зазначив Максим Мартинюк. -  Важливим завданням є дотримання термінів, щоб програми запрацювали вчасно, і в січні-лютому були готові всі документи для їх запуску – паспорти програм, порядки використання коштів тощо

Серед пріоритетних напрямів підтримки визначені зокрема тваринництво, садівництво, органічне виробництво. Крім того, підтримка буде надаватися тим, хто хоче стати фермером і потребує стартового капіталу. Також було акцентовано увагу на підтримці кооперативів, зокрема, їх ідейного та проектного спрямування.
Під час зустрічі представники ОДА проінформували про стратегічно важливі напрями розвитку АПК в відповідних регіонах. Зокрема, презентували нові програми підтримки для малих та середніх виробників, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Окрему увагу було приділено важливості відновлення повноцінної роботи дорадчих органів на місцях та налагодженню механізмів їх фінансування.

За підсумками наради створена робоча група для спільної координації зусиль відносно формувань бюджетної програми підтримки під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії вимагають зберегти дотації на рівні 2017 року

Система автоматичного розподілу державних дотацій була введена лише у січні і поки що не змогла запрацювати повноцінно через неправильний порядок нарахування коштів, яким користувалася ДФС. Тому в першу чергу потрібно не скорочувати витрати на цей єдиний некорупційний механізм державної допомоги, а допрацювати його.

«За січень аграрії дотацій не отримували, оскільки не було порядку розподілу коштів. Коли він з’явився, за перше півріччя нам все одно не заплатили, тому що порядок був неправильний, про що ми багато разів говорили. Тим часом бюджетні гроші виплачувалися не тим, хто цього дійсно потребує. І ось пропонується скоротити дотації. Це абсолютно неправильне рішення», - сказав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов.

На сьогодні головною проблемою системи дотацій залишається розроблений ДФС порядок нарахування, який не відповідає законодавству про державну допомогу сільському господарству і позбавляє підтримки тих аграріїв, які виробляють тваринницьку продукцію на власних кормах. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мінагрополітики та ДФС виправити невідповідності порядку, і ВАР та інші аграрні асоціації вже підготували необхідні зміни. Мінагрополітики отримало їх місяць тому, однак досі невідомо, чи була пропозиція відправлена до ДФС і чому вона не затверджена.

«Ми піднімемо це питання на найближчій зустрічі з першим заступником міністра агрополітики, ми піднімаємо його перед депутатами, і вони теж будуть обговорювати це на зустрічах з прем’єр-міністром в рамках бюджетного процесу. Нас цікавить, чому, незважаючи на доручення прем’єра, нічого не відбувається. Якщо у Мінагрополітики і ДФС є відмінний він нашого погляд, то тоді він повинен був бути вже оформлений у вигляді документа і наданий громадськості на ознайомлення, але нічого не зроблено», - підкреслив Михайло Соколов.

Крім того, ВАР вважає, що Кабмін необґрунтовано пропонує за рахунок скорочення дотацій збільшити витрати на компенсацію будівництва ферм та придбання сільгоспотехніки. Так, вся заборгованість з компенсації будівництва тваринницьких ферм за минулі періоди становить на сьогодні приблизно 300 млн грн, при цьому на 2018 рік Мінагрополітики просить 2 млрд грн.

«Ми вважаємо, що компенсація повинна бути, але приблизно в тих обсягах, які вже освоювалися в попередні роки, тобто близько кількох сотень мільйонів. Потрібно врахувати, що ці компенсації дуже залежать від дискреції. Вийде, що дотація, яка виплачується автоматично, заміниться на допомогу, яка виплачується з волі чиновника. Звичайно, ми з цим не згодні», - підкреслив Михайло Соколов.

Аналогічна ситуація складається і з допомогою на придбання сільгоспотехніки. Загальна сума, яка виплачена або на яку є заявки, становить на сьогодні близько 100 млн грн. При цьому в новому році Мінагрополітики пропонує виділити 1 млрд грн на цю статтю витрат.

«Якщо зробити ці компенсації на будівництво ферм та придбання техніки відповідними до потреб, то виявиться, що ми цілком можемо зберегти і навіть збільшити обсяг дотацій, який сплачуватиметься за виробництво пільгових видів продукції, і при цьому ще й виділити додатковий 1 млрд грн допомоги фермерам», - підкреслив заступник голови ВАР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Проти агрорейдерів порушили 11 кримінальних справ

Про це він повідомив під час зустрічі з представниками Американської торгової палати в Україні, передає РБК-Україна.

"Міністр юстиції зазначив, що вперше в історії України була розпочата реальна війна з рейдерськими захопленнями, які більше 20 років існували в країні. В українському законодавстві з'явилося визначення рейдерства і була введена відповідальність до 10 років в'язниці для учасників захоплення", - йдеться в повідомленні.

За його словами, тільки за перший місяць роботи антирейдерські аграрні штаби запобігли десяткам рейдерських захоплень і, що найголовніше - силовим зіткненням. Проти рейдерів порушили 11 кримінальних справ.

"Ефективно працюють як Комісія по розгляду скарг на дії державних реєстраторів при Мін'юсті, так і оперативні антирейдерські аграрні штаби, які були створені рішенням уряду в кожному регіоні. І ми на цьому напрямку маємо реальні результати - сотні врятованих підприємств, земельних ділянок, квартир і порушені проти рейдерів кримінальні справи", - резюмував Петренко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ФАО закликає до широкомасштабної вакцинації худоби, щоб стримати нодулярний дерматит

В офіційному документі, опублікованому сьогодні, ФАО попередила, що навіть країни, які досі не піддавалися епідемії цього захворювання, але вважаються схильними до ризику, повинні провести вакцинацію, щоб запобігти поширенню хвороби, яка може призвести до руйнівних наслідків для фермерського господарства, особливо для дрібних фермерів.

Нодулярный дерматит - це вірус віспи великої рогатої худоби, який переноситься укусами комах, який може виявитися смертельним для великої рогатої худоби, але не впливає на здоров'я людей.

Раніше хвороба зустрічалася тільки в Африці. У 2013 році вона з'явилася в Туреччині, а потім швидко поширилася по дев'яти країнам у Східній Європі та на Балканах.

У розпал поширення захворювання в Європі постраждалі країни зареєстрували до 200 спалахів, що призвело до значних економічних втрат внаслідок падіння виробництва молока і зниження якості шкіри тварин, а також до загибелі приблизно 15 відсотків тварин у постраждалих стадах.

«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з'являється в останні місяці в Албанії, Греції і Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена, і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», - сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

«Незважаючи на прогрес, досягнутий у боротьбі з нодулярним дерматитом, все ще існують деякі прогалини, на яких нам потрібно зосередитися. По-перше, нам необхідно краще розуміти, наприклад, може нодулярный дерматит передаватися через заражене молоко від однієї тварини до іншої, або можуть заражені тварини, які не виявляють клінічних ознак, все ще поширювати вірус», - зазначив Ванг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview