В Україні з’явиться ферма з розведення черв’яків

Розведенням черв’яків зацікавився намісник монастиря архімандрит Смарагд, який окрім цього вже займається рослинництвом. Про це Kurkul.com розповів бізнес-консультант із вермикультивування Ігор Попко.

За його словами, вермиферма — це відкриті площі з буртами органічних відходів на ферментації під їжу черв'якам. Це гряди з відферментованних органічних відходів на відкритих площах із заселеними родинами черв'яків, які можуть знаходитись у відведенніх окремих місцях на відкритих площах, у приміщеннях під навісами та підвальних сховищах. Основна робота на такій фермі — це підтримка клімату. Черв’якам потрібна волога, рівень якої не повинен опускатися нижче 55% і підійматися вище 75%. Тому гряди, заселені черв'ками, потрібно проливати в залежності від зовнішньої температури приміщення 1 раз на 7-10 днів.

Ферма розпочне роботу в березні 2018 р. і стартуватиме з 200 сімей черв’яків. Це дозволить отримувати до 5 т біогумусу за місяць.

"Прибуток вермиферми може починатися з 50 тис. грн на місяць і досягати навіть 1 млн грн. Наприклад, прибуток у 50 тис. грн на місяць можуть забезпечити 85 кг черв'ячної маси. Один КамАЗ з органічним добривом без його переробки черв’яками коштує 400 грн. Після переробки за одну вантажівку біогумусу можна отримати вже 4 тис. грн. Цікаво, що на утримання такої ферми буде йти від однієї до п’яти годин часу раз на 7-10 днів", - зазначає Ігор Попко.

Крім цього, на фермі при храмі вже вирощують органічні ягоди та овочі на теплих грядках Розума, що не вимагають трудомісткого переорювання, культивування ґрунту і вивезення бур’янів. А також у монастирі вже займаються виробництвом соків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З'явилися порошки, які не поступаються за якістю фруктам

Інститут репродукції тварин і досліджень продовольства Польської академії наук в Ольштині працює над створенням фруктового порошку з натуральними біологічно активними складовими, вітамінами і антиоксидантами. Очікується, що 2 чайні ложки фруктового порошку зможуть замінити 4 яблука, пише журнал Зерно.

Фруктові порошки, представлені на ринку, містять у собі від 30 до 60% фруктів. Технологія, розроблена доктором Ганною Михальською, здатна збільшити вміст фруктів до 100%.

За словами доктора Михальської, ідея полягає в продовженні сезонності фруктів, щоб всі їхні корисні властивості зберігалися протягом усього року. Сезонні фрукти є джерелом багатьох корисних поліфенольних сполук, включаючи антиоксиданти.

Метод переробки фруктів у харчовій порошок полягає у видаленні води, чого неможливо досягти без використання певних технологій обробки. Застосування традиційних технологій зазвичай сприяє зменшенню кількості цінних властивостей фруктів. А більш сучасні методи сушіння здатні максимально зберегти корисні сполуки.

Фруктові порошки з необхідним вмістом біологічно активних сполук будуть не тільки джерелом натуральних поживних речовин і вітамінів, але і альтернативою харчових добавок або домішок.

У даний момент доктор Михальська очолює ряд новаторських досліджень по попередній обробці і вибору відповідних методів сушіння популярних фруктів у Польщі, таких як яблук, слив, чорної смородини, чорноплідної горобини і журавлини. У співпраці з провідними дослідницькими центрами Європи була розроблена технологія отримання фруктових порошків з бажаним вмістом біологічно активних сполук.

Дослідження доктора Михальської також зосереджені на виявленні шкідливих сполук, які виникають під час переробки натуральних продуктів у порошки, для того щоб фруктові порошки містили в собі якомога менше шкідливих речовин і якомога більше корисних сполук, благотворно впливаючи на імунну систему.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді вимагають скасувати прийняття закону про продовження мораторію на продаж землі

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови про скасування рішення парламенту щодо ухвалення закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350-П), пише УНІАН.

Тексту проекту постанови на сайті парламенту на даний час поки не оприлюднено. Його авторами є низка депутатів від "Блоку Петра Порошена", "Народного фронту" та "Самопомочі".

Як відомо, у разі реєстрації такої постанови, голова Верховної Ради не може підписати закон та передати його на підпис президенту, доки відповідний проект постанови про скасування ухвалення закону не буде розглянутий парламентом і відхилений.

Згідно з даними на сайті парламенту, спікер ще не підписував закон про мораторій.

Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№7350), продовживши чинний в Україні з 2001 року мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2019 року.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна не платить за китайським зерновим кредитом

Пов'язано це з попередніми роками нерентабельної роботи підприємства. Таку думку в коментарі УНН висловив нардеп, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики Сергій Лабазюк.

За його даними, сьогодні Україна може погасити лише частину боргу, і це вигідно було б зробити, адже ДПЗКУ повинна сплачувати китайській стороні 6% річних за користування кредитом.

Також політик розповів, що декілька років тому з метою перекриття кредиту Україна пропонувала Китаю стати власником частини акцій зернової корпорації та спільно інвестувати в її розвиток. Китайська сторона тоді відмовилася, надавши перевагу поверненню грошей.

С.Лабазюк додав, що невиконання Україною кредитних зобов’язань Китай оскаржив до міжнародного суду.

“Та як на мене китайці зацікавлені, щоб контракт продовжився далі. Дійсно, є розгляд їхньої скарги сьогодні в лондонському суді, і на якомусь етапі, швидше за все, буде рішення на користь Китаю, тому що контракт був прописаний не зовсім в інтересах України а саме - Китай мав можливість відмовлятись від поставок їм кукурудзи і сої, але за кожну партію все одно потрібно було сплачувати Китаю, якщо я не помиляюсь, 5 доларів на тонні.

Загалом сьогодні кошти Китаю дійсно потрібно повернути, хоча б частину, щоб зменшити навантаження. Друге - треба почати ефективно працювати”, - наголосив нардеп.

Нагадаємо, в Україну прибула китайська делегація на чолі із віце-прем’єром. Серед іншого, за даними ЗМІ, метою їх візиту стала ситуація із кредитом ДПЗКУ. Зокрема, як пишуть “Економічні вісті”, китайці запідозрили Україну у намірах не сплачувати за кредитом. Такі висновки зроблені через виведення активів зернової корпорації на збанкрутілий ДАК “Хліб Україна”. Ймовірно, це робиться із метою подальшої приватизації активів ДПЗК зацікавленими особами. Однак, у разі втрати працюючих підприємств, зернова корпорація не зможе розрахуватися за китайським кредитом.

Додамо, що судові процеси з передачі підприємств корпорації до ДАК “Хліб Україна” розпочалися з призначенням нового в.о.керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше не працював у цій сфері взагалі, проте керував у компанії “Містобуд” екс-регіонала В.Продівуса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 овочів за обсягом експорту

Про це повідомила прес-служба Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), пише УНІАН.

"За підсумками дев'яти місяців 2017 року зростання обсягу експорту овочів з України становить 104% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і досяг 43,7 мільйона доларів", - йдеться в повідомленні.

За даними прес-служби, найбільше за звітний період Україна постачала на зовнішні ринки горох (частка в експорті 48%), свіжі або охолоджені помідори (22,8%), свіжі або охолоджені огірки корнішони (7,2%), картопля (6,2%) і цибулю (5,3%).

При цьому експерти підкреслили, що найбільша динаміка приросту за звітний період спостерігалася по гороху. У 2016 році вітчизняні виробники майже не постачали цю культуру за кордон, а в січні-вересні 2017 року виручка від його експорту склав близько 20 мільйонів доларів.

Крім того, експорт картоплі за звітний період виріс в 2,1 рази, огірків – на 53%, часнику – на 48%. Згідно з повідомленням, основними споживачами українських овочів у поточному році виступили Індія (35,7%), Білорусь (34,2%), Туреччина (12,3%) і Польща (8,6%).

Прес-служба додала, що українські виробники овочів можуть продовжити нарощувати свої доходи за рахунок поставок на зовнішні ринки продуктів переробки - овочевих рагу, маринованих овочів у вигляді консервів і т. д. Експерти прогнозують, що в такому випадку доходи зростуть як мінімум на третину.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині відкрили лабораторію якості молока

«Ми надзвичайно горді тим, що тут відкрили лабораторію, адже співпраця виробників молока та уряду США ― це дуже важливо. Коли я побачив перспективи молочного сектору України, то зрозумів можливості нашої співпраці», ― сказав заступник директора Офісу економічного зростання, представник Місії USAID в Україні Стівен Ринецькі, пише Agravery.

За словами засновника лабораторії Андрія Дикуна, виробництво та експорт молока зростає кожного року.

«Ми вивчали досвід США, адже це наш пріоритет. Тому лабораторія буде робити ексклюзивні аналізи за прикладом цієї країни. Ми рухаємося на зовнішні ринки і тому це дозволить виробляти більш якісне молоко», ― зазначив він.

Так, серед ключових послуг лабораторії: експрес-визначення виду збудника та його резистентності до антибіотика, дослідження фізико-хімічних показників, моніторинг обігу та застосування антибіотипів у ветмедицині та інших.

Крім того, дослідження проводяться дуже швидко (до трьох діб) та на сучасному обладнанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview