В Україні з’явиться фонд кредитування фермерів

Про це повідомив заступник міністра аграрної політики України з питань фермерства Віктор Шеремета в інтерв’ю  AgroPolit.com.

За словами Шеремети, сьогодні в областях вже створені робочі групи, які приймають та обробляють пропозиції для подальшої роботи.

«Частина інформації надходить. Якщо брати фермерів, то бажають державної підтримки на гектар і на голову, а також здешевлення кредитів», ‒ розповідає заступник міністра.

За його словами, земля і ресурси ‒ питання для фермера надважливі. Проте, землю купувати заборонено, а з ресурсами, особливо фінансовими, у дрібних фермерів часто біда.

"Сьогодні банки навіть не хочуть з фермером розмовляти, якщо він має менше 500 га. Тому ми плануємо створити фонд, який до певної міри б гарантував заставу. Це буде одна установа, яка робитиме застави в державних банках. В такому фонді фермер зможе брати кредит на покупку землі чи техніки, або для інших потреб", ‒ підсумував Віктор Шеремета.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ягідний бум чи буря в склянці води?

Про це розповів Роман Черепаха, інвестиційний директор Horizon Capital на конференції «Сучасна переробка ягід та фруктів», що відбулася в Києві в рамках виставки Ukrainian Food Expo 24 листопада, передає propozitsiya.com.

З одного боку, протягом одного лише 2016 р. експорт свіжої ягоди зріс учетверо, а замороженої – ще більше. Однак в абсолютних показниках це зовсім небагато – відповідно $12 і $19 млн. Порівнюючи Україну з найбільшими в Європі експортерами малини – Польщею й Сербією, видно, що нам буде дуже складно конкурувати з країнами, де виробництво орієнтоване на експорт.

Наприклад, в Україні тільки 5% вирощуваних ягід іде на експорт, тоді як у Польщі 62%, а в Сербії 66%. Також Роман Черепаха звернув увагу на те, що найбільше заморожених ягід експортується до Польщі й Німеччини, зокрема, частка Польщі щороку зростає і вже досягла майже половини загального обсягу.

З одного боку, за словами Романа Черепахи, це добре, бо Україна має стабільний ринок збуту великих обсягів ягоди. З іншого, Польща фактично виступає посередником, який закуповує українську сировину чи напівфабрикат (свіжу ягоду чи заморожену відповідно), а продає продукти глибокої переробки на високомаржинальні ринки – переважно до країн ЄС.

Відтак Роман Черепаха говорить про втрачені можливості для української ягідної індустрії. Тож поки що Україна мусить задовольнятися лише частиною доходів від ягід. Про розміри цих доходів можна судити за результатами дослідження, проведеного в Сербії. Воно показало, що з 2 євро, які платять за 1 кг свіжої малини заклади харчування, фермер отримує тільки 0,5 євро, і це вже за охолоджену ягоду. А з 2,4 євро, які платить покупець за 1 кг замороженої малини в європейському супермаркеті, фермер отримує 0,7 євро.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки можна заробити на одній свині?

Про це пише газета Експрес.

“Повірив якось міністрові сільського господарства України, – пояснює. – Той розпинався перед телевізійними камерами, мовляв, дешеве зерно – не біда. Якщо пропустити його через шлунок свині, можна заробити втричі більше. От і згодував без вагань – у мене було 360 свиней і 300 тонн зерна. А через сім місяців замість прибутків мав суцільні збитки: свинина раптом подешевшала, а ціни на зерно – зросли. Уявляєте, якби продав урожай і не морочив собі голову, то заробив би вдвічі більше, ніж на свинях. Відтоді не вірю жодному слову чиновників. Натомість рахую і прогнозую сам”, - каже фермер.

За його словами, зараз на відгодівлі поросят можна заробити. Навіть якщо купувати корми. "Рахуймо разом. Щоб свиня набрала вагу трохи більше центнера, треба згодувати в середньому 700 кілограмів зерна. Кілограм збіжжя коштує три гривні. Можна знайти навіть дешевше. Загалом витратите 2000 – 2100 гривень. А продасте свиню живою вагою по 45 – 50 гривень за кілограм. Тобто дохід становити 5400 – 6000 гривень. Вигідно? Звичайно”, - пояснює Олег Поліщук.

От і поспішають люди придбати поросяток – попри високу ціну. Кому не хочеться заробити? От тільки чи вдасться? Ніхто достеменно не знає. Фермер каже, що високий попит на молодняк – наслідок різкого зменшення поголів’я свиней у попередні роки.

“Такі “гойдалки” в Україні, на жаль, мають певну циклічність, – Олег Поліщук. – Тому фермерові чи одноосібнику планувати дохід неможливо. У цивілізованому світі всі, хто працює на землі, захищені від ризиків – дотаціями. А ще вони мають відповідні квоти – на виробництво зерна чи тієї ж свинини. Тобто в них гарантовано закуплять замовлений товар у відповідній кількості. До того ж по ціні, яку узгодили раніше. У нас же – жодних гарантій. Працюєш на свій страх і ризик. Кілька років тому свиней відгодовувати було невигідно: м’ясо – дешеве, зерно – дороге. Тримали льох хіба що для себе. Тобто різко зменшилось поголів’я. Відтак стрімко зросла ціна. Тепер усі ніби прокинулись – скуповують поросяток. Хтось встигне заробити, а хтось – ні. Думаю, що місяців за десять свинина подешевшає. Чому? Бо на ринку буде більше м’яса. От і вся логіка”, - підкреслює Олег Поліщук.

“Україна могла б завалити свининою Європу, – підсумовує фермер. – Але, мабуть, це комусь невигідно. Тому й господарємо в екстремальних умовах – із валідолом у кишені. А хіба не так? Думаєте, великі збитки не зарубцьовуються шрамами на серці? Cкільки витримає воно таку “економіку”? Ніхто не знає”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В окупованому Криму продають завод шампанського "Новий Світ"

Про це повідомляє офіційний сайт Росії для розміщення інформації про проведення торгів, передає "Українська Правда".

Завод виставили на продаж зі стартовою ціною близько 1,5 млрд рублів, що близько 608 млн гривень.

Заявки на участь в "конкурсі" приймаються до 13 грудня. Конверти з пропозиціями планують розкрити 20 грудня.

Як відомо, так званий "глава ради міністрів" анексованого Криму Сергій Аксьонов заявив про продаж "Дому шампанських вин "Новий світ".

У 2014 році Європейський союз ввів санкції проти 9 кримських компаній, 4 з яких є виробниками вин та алкогольних напоїв.

Під санкції потрапили "Азовський лікеро-горілчаний завод", національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", "Агрофірма "Магарач" та "Завод шампанських вин "Новий світ".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Насіння ячменю відправлять у Космос

Компанія має намір вивчити, як насіння будуть реагувати в унікальному «середовищі мікрогравітації».

Ще в березні Будвайзер розповів про свої майбутні плани стати першою пивною компанією, яка заварює пиво на Марсі. Щоб це сталося, компанія об'єднала зусилля з Центром розвитку науки в космічному просторі, інформує news.eizvestia.com.

CASIS відповідає за управління Національною лабораторією Міжнародної космічної станції в США, а Space Tango — приватна компанія з розробки корисних даних, яка працює у Національній лабораторії.

«Будвайзер завжди виступає за розвиток  інновацій, і ми натхненні колективною американською мрією дістатися до Марса», — сказав Рікардо Маркес, віце-президент Будвайзер. «Ми раді почати наше дослідження, щоб заварити пиво для червоної планети».

Разом команда планує відправити насіння ячменю на ракету SpaceX CRS-13, яку запустять 4 грудня з Військово-повітряної станції Кейп Канаверал у Флориді. Насіння ячменю потім прибуде на Міжнародну космічну станцію, де вони будуть використовуватися у двох експериментах.

У першому експерименті основна увага буде приділена тому, як насіння ячменю будуть реагувати, коли вони піддаються впливу підвищеної мікрогравітації, а другий експеримент буде вивчати, як насіння будуть рости в умовах невагомості.

Насіння ячменю, які є одним з чотирьох основних інгредієнтів пива " Будвайзер, будуть зберігатися на космічній станції протягом приблизно 30 днів. Після цього вони будуть повернуті на Землю, де вчені проаналізують експеримент.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кримські фермери подали в суд на владу України через «зневоднення»

Кримський виробничий рибокомбінат вимагає від України виплатити понад 53 млн рублів (24 млн грн) за «водну блокаду» Криму в 2014 році.

Підприємство подало відповідний позов у господарський суд Києва. Відповідачем є Державне агентство водних ресурсів України, передає hyser.com.ua.

Фермери заявляють, що через припинення подачі води по Північно-Кримському каналу в 2014 році вони виловили в 13,6 разів менше планованого обсягу риби: замість 650 тонн вийшло всього 41,9 тонн. Комбінат оцінює обсяги втраченої риби в 530 тонн.

В активах Кримрибокомбінату — 78 водойм загальною площею 3357 га. До 2014 року він був найбільшим рибним підприємством Криму, зараз же компанія намагається переключитися на інші сільськогосподарські проекти.

Після анексії Криму Росією в 2014 році між Україною і півостровом було повністю припинено водопостачання по Північно-Кримському каналу, який для Кримрибокомбінату був єдиним джерелом водопостачання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview