В Україні з’явиться незалежна лабораторія з контролю якості молока

Про це повідомляє прес-служба АВМ.

У лабораторії аналізуватимуть фізико-хімічні якості сировини:

- загальні проби молока від господарства для вчасного реагування на негативні зміни у здоров’ї тварини;
- проби молока від кожної корови для налагодження виваженої селекційної роботи.

Крім того, лабораторія забезпечуватиме оперативну ідентифікацію збудників маститу та їх чутливості до антибіотиків з метою підбору оптимальних програм лікування та профілактики.
 
«Створенню лабораторії сприяло кілька причин. Одна із головних - бажання виробників збільшити кількість молока-сировини екстра класу», - поінформував керівник лабораторії Андрій Білан.

Слід підкреслити, що мастити корів — одна з найбільших проблем молочного скотарства. Збитки, які несе виробник від захворювання корів на мастит, перевищують збитки від всіх інших хвороб. Так, щорічні збитки від цієї хвороби у Великобританії оцінюють у понад  170 млн. фунтів стерлінгів, а в США - понад 2 млрд дол. До цих втрат включають – затрати на лікування та профілактику хвороби; втрати потенційного прибутку через погіршення якості молока-сировини, репродуктивної функції корів та їх передчасну вибраковку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські заморожені торти продають у США

"Ми відправляємо на експорт продукцію тривалого зберігання - пряники, соломку, сухарики, сушку. Найбільше відправляємо в Німеччину. Поставляємо продукцію в Середню Азію, країни Балтії, Ізраїль, Канаду. Здійснили перші поставки на американський ринок, куди експортуємо пряники і заморожені торти" , - повідомив голова правління компанії Володимир Череда, пише Інтерфакс-Україна


Він додав, що вивчаються можливості експорту в інші країни, але не деталізував ці плани.

За словами Володимира Череди, в даний час "Київхліб" відправляє на експорт 35% виробленої продукції в сегменті тривалого зберігання, 65% реалізує на внутрішньому ринку.

"На сьогодні стоїть завдання по продукції тривалого зберігання вийти 50/50. У середньому в місяць ми експортуємо 150-160 тонн продукції", - підкреслив Володимир Череда.

Глава правління також зазначив, що рентабельність відправленої на експорт продукції в середньому становить 30%, реалізованої на внутрішньому ринку - 8-9%.

Як повідомив Володимир Череда, загальний план інвестицій на 2017 рік передбачає більш 100 млн грн на модернізацію виробництва.

"На 2018 рік тільки в проектах розглядаються товарні кредити на суму 72 млн грн. Ми купуємо обладнання безпосередньо у виробника. Зараз готуємося до переговорів з чеськими виробниками", - додав він.

За його словами, "Київхліб" також має намір інвестувати 5-7 млн ​​грн у виробництво заморожених напівфабрикатів хліба для експортних поставок. Сума інвестицій може коливатися в залежності від валютного курсу, оскільки обладнання буде іноземного виробництва.

Голова правління зазначив, що почати реалізацію проекту компанія зможе не раніше ніж через рік-півтора, так як необхідно отримати відповідну документацію.

За словами Володимира Череди, насіння соняшнику компанія планує поставляти на зовнішній ринок під своєю торговою маркою.

Довідка: ПАТ "Київхліб"  створено в 1996 році шляхом перетворення державного підприємства "Київхлібпром". Найбільший виробник хліба і хлібобулочних виробів в Києві. До складу компанії входять дев'ять виробничих майданчиків в столиці та Київській області.

На виробничих потужностях випускається 550 тонн хлібобулочних і 10 тонн кондитерських виробів на добу. Асортимент продукції нараховує близько 250 найменувань.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооператив на Київщині перероблятиме 2 млн л козиного молока

Про це в  інтерв'ю Kurkul.com розповіла очільниця громадської спілки «Асоціація козівників України» й заступник голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.

У родини Якименків — сімейна козина ферма «Татусеві кізоньки» із поголів’ям 20 кіз на Кіровоградщині.

«Спочатку «Татусеві кізоньки» були невеликою фермою, але коли поголів’я кіз стало збільшуватися, зявилися нові проблеми – потрібно більше території. А головним питанням стало де переробляти і збувати молочну продукцію. Згодом ми дізналися про кооператив «Родинний добробут» під Фастовом. І вже зараз у нас є підписаний договір про співпрацю із керівником цього кооперативу Антоном Дундієм. І частина наших кіз уже переїхали в кооператив», — розповіла Наталія Якименко.

Соціальний кооператив «Родинний добробут» був заснований у 2015 р. і розташований у Фастівському районі за 100 км від Києва. Загальна площа кооперативу складає 21 га, а спеціалізується він на козівництві і вирощуванні органічних овочів у теплицях.

«Зараз у нас 30 кіз, але ми будемо розширятися. Найближчим часом приїдуть ще 10. Глобальні плани у нас саме по кооперації. Тобто не тільки по тому, що буде у нас, а й залучення людей, які проживають неподалік, тобто хочемо розвивати малі фермерські господарства. Своє господарство плануємо обмежити 500 козами. А за рахунок того, що в кооперативі будуть інші люди, котрі теж займатимуться козівництвом, будемо орієнтуватися на 2,5 тис. кіз і більше», — поділився планами із Kurkul.com керівник «Родинного добробуту» Антон Дундій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК відзвітувало про врожайність зернових культур

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У розрізі культур:
- гречки 151 тис. тонн з 133 тис. га (73% від 182 тис. га) при врожайності 11,3 ц/га;
- проса 70 тис. тонн з 48 тис. га (85% від 57 тис. га) при врожайності 14,5 ц/га;
- кукурудзи 2,4 млн тонн з 591 тис. га (13% від 4,5 млн га) при врожайності 40,9 ц/га.

Крім того, продовжується збирання соняшнику, якого намолочено 6,8 млн тонн з 3,6 млн га (61% від 5,9 млн га) при врожайності 18,7 ц/га.
Сої зібрано 1,4 млн тонн з 801 тис. га (40% від 2,0 млн га) при врожайності – 17,2 ц/га, цукрових буряків 2,6 млн тонн з 62 тис. га (19% від 318 тис. га) при урожайності 425 ц/га.

Поряд із збиранням врожаю проводиться підготовка ґрунту під посів озимих культур та посів озимих.
На даний час підготовлено 7,5 млн га або 93% до прогнозованих площ (8,1 млн га).

Посів озимих культур на зерно під урожай 2018 року, при прогнозі 7,2 млн га проведено на площі 3,5 млн га або 48%, в т.ч.:
- озимої пшениці та тритикале при прогнозі 6,1 млн га проведено на площі 3,3 млн га, або 53% до прогнозу;
- жита при прогнозі 161 тис. га посіяно 96 тис. га, або 60% до прогнозу;
- ячменю при прогнозі 926 тис. га посіяно 114 тис. га або 12%.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 795 тис. га або 102% до прогнозу (прогнозовано 777 тис. га).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні пора прийняти земельну реформу в обмін на черговий транш від МВФ – політолог

Про це ГолосUA повідомив політолог Кирило Молчанов.

«Вимога про відкриття ринку землі з боку МВФ фігурувало постійно. Навіть після отримання чергового траншу були чіткі вказівки, що Україна зобов'язана прийняти пенсійну і земельну реформу. Але жодна з них на сьогоднішній день так і не була прийнята»,- сказав К. Молчанов.

За його словами, якщо пенсійну ще вдасться протягнути, то земельну реформу прийняти буде дуже складно.

«Вона не популярна в колах селян і багатьох аграрних компаній. Відповідно Гройсман вирішив піти на переговори з МВФ, щоб вони відклали введення відкриття ринку землі. Прем'єру це вдалося, так як фонд поки зняв дане питання. Заява постійного представника МВФ в Україні Люнгмана свідчить про те, що фонд не збирається надовго відкладати цю вимогу. Після того, як приймуть пенсійну реформу, МВФ буде наполягати, щоб взяли земельну. Шляхом приватизації землі, яка знаходиться в держвласності, можна шукати фінансові кошти на зовнішніх ринках. Після чого віддавати борги з відсотками самому МВФ, на що фонд якраз і розраховує»,- зазначив К. Молчанов.

За словами політолога, в МВФ не думають, що це призведе до того, що держава втратить землі, так як ціна на них буде копійчаною. У підсумку це призведе до соціального напруження.

К. Молчанов підкреслив, що В. Гройсман буде максимально зволікати з прийняттям земельної реформи.

«Якщо в цьому році потягнути ще вийде, то наступного-вже доведеться приймати якісь рішення. Інакше МВФ може припинити співпрацю з Україною. Можливо, в Адміністрації Президента приймуть рішення відмовитися від чергового траншу, так як побояться отримати негативні результати на виборах до 2019 року»,- резюмував К. Молчанов.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України повинен розпочати підготовчу роботу щодо впровадження в країні земельної реформи, заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна зможе експортувати пшеницю, ячмінь і кукурудзу в ЄС без сплати митних зборів

Про це йдеться в заяві представництва ЄС в Україні, пише 112.ua.

"Додаткові лібералізації для ячменю, пшениці і кукурудзи почнуть застосовуватися з 1 січня 2018 року", - йдеться в заяві.

Крім цього, в неділю, 1 жовтня, вступлять в силу нові торговельні преференції ЄС для України. Експорт більшості видів сільськогосподарської, а також деяких видів промислової продукції буде проходити без застосування митних зборів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview