178171

В Україні з’явиться нова стратегія розвитку села

Незабаром в Україні може з’явиться абсолютно нова стратегія розвитку села, яка повинна замінити собою морально застарілий і, в загальному, непрацюючий закон «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу». Відповідний законопроект «Про основні засади державної аграрної політики і державної політики сільського розвитку» запропонували 29 народних депутатів, пише veroyatno.com.ua.

Документ, в розробці якого брали участь громадські організації, профільний парламентський комітет і Мінагрополітики, визначає концептуальний розвиток села.

Закон зобов’язує державу всіляко допомагати невеликим господарствам і сімейним фермам. Стимулювати їх об’єднання і розвиток переробки. Допомагати з організацією експортних поставок на всіх етапах: від виробництва і сертифікації, до оформлення всіх паперів і маркетингу за кордоном.

Згідно з текстом проекту, в Україні повинна з’явиться нова професія – аграрний аташе. Такі чиновники будуть входити до кадрового складу посольств і відповідати за просування української аграрної продукції, відстоювати імідж держави, як виробника якісної аграрки.

Згадали законотворці і про всі інші складові держпідтримки: тут і доступ до кваліфікованих кадрів, інновацій, техніці, створення мережі оптових сільгосп ринків, розвиток інфраструктури, в тому числі транспортної та медичної і ще маса інших приємностей.

Переписали в проекті і пільги для дауншифтерів – людей, які вирішили втекти від міської суєти в село. Зокрема, таким українцям держава повинна буде виплатити одноразову грошову допомогу, розмір якої належить визначити Кабміну, а також пільгові кредити на будівництво житла і господарських будівель.

Також депутати пропонують уряду розробити спеціальні знижені тарифи на оплату комунальних послуг або надати селянам субсидії. Причому при розрахунку сукупного доходу сім’ї не стануть враховувати отриману від орендарів плату з наділів до 5 га.

Названі зернові станції, які хоче закрити Укрзалізниця

Це питання УЗ обговорила з учасниками ринку та Європейською бізнес асоціацією.

Про це повідомляє «ЦТС».

Зокрема, йдеться про такі станції:

Львівська залізниця: Комарно, Роки-Турка, Малинськ, Мостиська 1, Чортків;
Придніпровська залізниця: Незабудино, Тик, Кудашівка, Пичугино, Бельманка, Письмова, Лошкарівка;
Південно-Західна залізниця: Алтинівка, Острог, Янпіль, Сухоліси, Ситківці;
Південна залізниця: Головашевка, Абазівка, Максимівка;
Одеська залізниця: Високопілля, Лоцкино, Треповка, Новополтавка, Гудзовка;
Донецька залізниця: Бажана, Гаврилівка.
Також, ще 41 станція буде закрита для вантажної роботи з липня по грудень 2018 р. з подальшим відновленням за умови наявності заявок на середньодобове навантаження/розвантаження 5 вагонів на добу на термін не менше 3 місяців.

Крім того, 24 станції будуть закриті для вантажної роботи з липня по грудень 2018 р. з подальшим відновленням за умови наявності заявок на середньодобове навантаження/розвантаження 10 вагонів на добу на строк не менше 6 місяців.

Джерело: latifundist.com

Ваш вибір 'Подобається'.

Білорусь знову купляє українську картоплю

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу Української  Асоціації виробників картоплі. 

«1 липня 2017 року після запровадження країнами Євроазійської економічної співдружності (Білорусь, РФ, Арменія, Казахстан, Киргизия) спільних карантинних правил Україна втратила можливість експорту рослинницької продукції на територію цих держав. За новими парантинними правилами для введення експортної діяльності необхідно встановлювати так звані ділянки, вільні від карантинних організмів, і спостерігати за розвитком рослин із моменту посадки. Оскільки обмеження було встановлено в період вегетації рослин, ніхто із виробників не зміг дотриматись цих вимог», — йдеться в повідомленні. 
 
За інформацією, два провідних українських господарства, що розташовані на Херсонщині,  ПП «Александр А. Синенко» та ФГ «Аделаїда» наприкінці лютого розпочали процес встановлення 9 ділянок вільних від карантинних організмів на площі в 523 га. Механізм успішно опановано.
«У ході лабораторних досліджень, проведених фітосанітарними лабораторіями Держспоживслужби, карантинні організми не було виявлено. Господарства-експортери отримали необхідні для експорту документи і відправили фури з ранньою картоплею в Білорусь. Продукція пройшла ретельну перевірку білоруськими фахівцями. Зауважень не виявлено. Товар доставлено кінцевому замовнику», — резюмують у прес-службі. 
Як відомо, Україна займає четверте місце в світі з виробництва картоплі, поступаючись лише Китаю, Індії та Росії. Білорусь займає 10-е місце.
Нагадаємо, на Волині картоплярі об’єднались у Перший сільськогосподарський обслуговуючий кооператив виробників картоплі.

 

Коли виробники можуть писати на товарі «екологічно чистий продукт»

А за кордоном – доходить до кримінальної відповідальності.

Експерт  з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій Зоя Павленко у статті для «Delo.ua» розповідає, коли виробники можуть писати на упаковці «екологічно чистий продукт» та що це означає для споживача.

Так, фахівець пояснює, що екологічне маркування не стосується якості товарів. Маркування не говорить про смакові чи поживні якості продукту та його користь для людини.

Екологічне маркування лише вказує на відсутність шкідливого впливу товару на довкілля. Наприклад, свідчить, що товар є енергоефективним, не виділяє шкідливі сполуки, розкладається після використання, використовує вторинну сировину або, що можлива його повторна переробка.

Всього існує три типи екологічного маркування (порядок їх застосування визначається міжнародним стандартом ISO 14020 "Екологічне маркування та декларації. Основні принципи"). Кожен з них є добровільним, але має конкретний набір вимог, обов'язкових до виконання.

До типу №1 належить маркування, підтверджене третьою стороною. Йдеться про те, що оцінку відповідності продукції проводить незалежна сторона: орган сертифікації чи орган з екологічного маркування.

Такий товар не повинен містити речовин, що шкодять довкіллю. Наприклад, у складі косметики не має бути пластикових мікросфер, у миючих засобах  - фосфатних сполук, азбесту у будівельних матеріалах.Упаковка має бути придатною для переробки на вторсировину.

До типу №2 належить самодеклароване маркування.

Мова йде про інформативне декларування у вигляді тексту чи позначок, які вказують на певну «екологічність» продукції. Таке маркування не потребує підтвердження незалежним органом. Але виробник мусить бути спроможним надати інформацію щодо дотримання вимог і методів перевірки вказаних заяв.

До типу №3 належить екологічна декларація продукту.

Цей тип заяв має форму звіту та готується незалежною експертною організацією. Такий документ має містити комплексний аналіз впливу продукту на довкілля впродовж всього життєвого циклу продукту — від видобутку сировини до виробництва і утилізації конкретного товару.

Екологічні показники товару в такому звіті є суто описовими й дають потенційним покупцям можливість порівнювати його з аналогами на ринку.

До слова, в Україні покарання за неправдивість наданої споживачу інформації щодо «екологічності» продукту складає 5% від річного прибутку виробника. Тоді як, наприклад, в Канаді є адміністративна і кримінальна відповідальність.

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрії почали скуповувать трактори і комбайни

У 2017 році сільськогосподарські підприємства купили 3688 тракторів, що на 34,5% більше ніж у 2016 році. Середня ціна одного агрегату становила 2 млн грн. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Найбільша кількість покупок довелося на трактори з потужністю від 60 до 100 кВт (1489 од., + 36,1% до 2016 року) і на трактори з потужністю понад 100 кВт (1782 од., + 18,4% до 2016 року).

У розрізі регіонів найбільше купували трактори сільськогосподарського підприємства Одеської (326 од., + 55% до 2016 року), Вінницькій (289 од., + 79,6% до 2016 року), Харківській (246 од., + 30,9% до 2016 року ), Запорізькій (241 од., + 34% до 2016 року) і Дніпропетровській (241 од., + 33,5% до 2016 року) областей, повідомляє UBR

Також, в 2017 році аграрними підприємствами було придбано 1026 зернозбиральних комбайнів, що майже на 12% більше ніж у попередній період. Середня ціна одного агрегату становила 4,4 млн грн.

У розрізі регіонів найбільше купували комбайни сільгосппідприємства Харківської (84 од., + 6,6% до 2016 року), Запорізькій (82 од., + 16,1% до 2016 року) і Дніпропетровській (80 од., + 23,7% до 2016 року) областей.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Фіскальна служба викрила схему експорту кукурдзи через фіктивне підприємство

На одному із митних терміналів Херсонської області виявлено 330 тонн кукурудзи врожаю 2017 року вартістю 1,6 млн. грн, заявленої до експорту за документами вказаного фіктивного підприємства. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України. Ухвалою суду на вказаний вантаж накладено арешт.

За даними ДФС, затримання відбулось в рамках розслідування кримінального провадження щодо діяльності фіктивного підприємства, від імені якого здійснювався експорт сільськогосподарської продукції, інформує LandLord.

«В рамках розслідування встановлено, що від імені фіктивного суб’єкта господарювання було укладено зовнішньо-економічний контракт з компанією нерезидентом на поставку за межі митної території України кукурудзи 3 класу на загальну суму понад 2 млн. доларів США (в еквіваленті 52 млн. грн.)», — йдеться у повідомленні.

Розслідування триває.

 

Ваш вибір 'Подобається'.