В Україні з’явиться Плодоовочева Асоціація

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише agropolit.com.

За його словами, перші установчі збори в поєднанні з великою галузевою подією планується організувати в перших числах листопада.

Економіст відмітив, що основне завдання асоціації полягатиме в створенні конкурентної плодоовочевої галузі, що буде постійно нарощувати ефективність, якість, експорт та обсяги виробництва, та експортувати не тільки продукти, а й знання.

На меті також ‒ змінити законодавство, що є важливим для галузі.

"Створення прозорої процедури реєстрації ЗЗР, відміна застарілих «нітратних» норм, створення зрозумілих правил найму сезонних працівників, створення прозорого кооперативного законодавства, що дозволить професійним виробникам кооперуватися і багато іншого», ‒ розповів Ярмак.

Він додав, що багато законодавчих змін для галузі й зараз «просуваються» за рахунок коштів асоціацій з інших галузей.

Підтримка експорту овочів та фруктів. У нас величезний потенціал експорту ‒ говорю це як людина, що присвятила 15 років плодоовочевій галузі, працюючи в різних країнах. Потрібно лише систематизувати роботу в цьому напрямку. Буду радий ділитися знаннями та досвідом, звичайно, якщо керівництво асоціації захоче та буде в змозі його сприймати», ‒ зазначив експерт.

За його інформацією, в молочній галузі, де 99% йшло до РФ та її сателітів, ФАО вдалося докорінно змінити ситуацію всього протягом 3-4 років.

Накопичення та розповсюдження знань та передового досвіду. Зараз садівники та овочівники поодинці знаходять час, щоб поїхати і десь щось побачити, запрошують дорогих експертів, які не завжди говорять всю правду, бо хочуть повернутися. Це хаотичний процес, який асоціація зможе систематизувати. Ми можемо і повинні не лише вийти на ефективні показники продуктивності та якості, але й експортувати ці знання. А з часом, можливо, й елементи технологій, виробництво яких можна організувати в Україні», ‒ відмітив ще одну перевагу Ярмак.

Також він наголосив, що створення асоціації сприятиме залученню інвестицій в галузь.

Садівники, овочівники, тепличники України не є конкурентами між собою ‒ їхніми конкурентами є постачальники з інших країн, як на ринку України, так і на ринках ЄС, Близького Сходу і т.п.. Нам потрібні розумні інвестиції, збільшення обсягів розумного та ефективного виробництва та експорту. «Розумного», значить такого, що має перспективу», ‒ пояснив фахівець.

За його словами, потрібно розвивати ефективну співпрацю торгівлі та фермерів, підвищити прозорість як оптового, так і роздрібного ринків.

Кооперація не має відношення безпосередньо до асоціації, але вона може стати каталізатором кооперативної переробки та експорту. Це реально і можливо ‒ доведено досвідом інших галузей», ‒ підсумував Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко зростає ринок агротуризму

Якщо в Європі агротуризм розвивається вже кілька століть, то в Україні – від сили років 15, пише Інформатор. І хоча українським сільським господарствам в основній масі ще далеко до європейських стандартів, за темпами розвитку цей вид бізнесу випереджає інші туристичні галузі, – повідомив голова правління Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв виданню Landlord.

За словами Лієва, це пов’язано з тим, що багато підприємців зараз втратили свої основні доходів і змушені приводити у працездатний стан непрофільні активи, у тому числі і заміські місця для відпочинку.

“Це не тільки садиби, але і кінні клуби, міні-готелі, ресторанчики за містом, які раніше не розраховували на прибуток, а були побудовані більше для примхи господаря, для його відпочинку. Зараз ці об’єкти приводять до тями, і власники починають ставитися до них як до бізнесу”, – уточнює експерт.

Як зазначив експерт, особливо помітна ця тенденція стала в останні три роки, коли в Україні почалася війна і настала криза.

З того моменту щороку в країні додається в середньому по 100 садиб, принаймні тих, які виходять в інтернет і рекламують свої послуги. В цілому, за даними Спілки сприяння розвитку сільського туризму, в Україні сьогодні налічується близько 1600 садиб, що надають цей сервіс. Більшість з них – більше 1000 – знаходяться в західних областях. Але поступово нарощують кількість об’єктів зеленого туризму Поділля, Центральний та Південний регіони України.

Агротуризм в Україні далекий від євростандартів, люблять повторювати експерти. «У нас свій шлях, який потрібно пройти. Як і у кожної європейської країни. Наприклад, шляхи Румунії та Німеччини – це дві абсолютно різні моделі», – заспокоює експерт.

Флагманом сільського туризму в Україні вважається Карпатський регіон, де добре збережені традиції легко конвертовані у туристичний продукт.

«Мені дуже подобаються темпи розвитку агротуризму в Центральній Україні – це Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Полтавська області, – зазначає Лієв. – Але їм треба ще повчитися у Західній Україні».

За словами туроператорів, у Карпатах одночасно розвиваються два види зеленого туризму. Перший – це садиби, проживаючи в яких турист може віддаватися всіляким активностям, пропонованим в окрузі.

Другий вид зеленого туризму, який набирає сьогодні обороти, – це тури на контактні ферми, виноробні, сироварні, де можна і брати участь у виробничому процесі, і дегустувати продукцію.

Лідер руху Slow Food Galitsia Світлана Злобіна вважає, що такі страви, як борщ, сало, вареники – бренди, що перекочували з СРСР, вже набили оскому. Є і більш вишукані українські страви, гідні вивчення, повернення з історичної пам’яті.

«Відпочиваючи на Закарпатті, по дорозі на водоспад Шипот ми заїхали на сироварню. Тут готують витриманий сир з овечого та козячого молока. Дітям було цікаво побачити корів і кіз, нам – дізнатися таємниці приготування сиру і купити цілу головку на сувеніри друзям», – розповідає менеджер Катерина Тарасова.

Також, на Гуцульщині збереглися технології домашнього виробництва будз, бринзи, вурди – традиційних карпатських твердих сирів. Серед гастрономічних активностей – ловля форелі в гірських річках і приготування її на відкритому вогні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося виробництво хліба

У липні цього року, за інформацією Державної служби статистики, в Україні виробили 89,8 тис тон хліба та хлібобулочних виробів. Такий показник на 5,7% менший, аніж у липні  минулого року, пише ЕнергоЛайф.інфо.

Проте якщо у порівнянні з липнем минулого року виробництва хліба  скоротилося, то у порівнянні з червнем 2017 трохи підвищилося – на 3,2%.

Разом з хлібом знизилося й виробництво борошна. У липні борошна виробили 150 тис тонн. Це на 2,4% менше, аніж у липні минулого року, та на 1,2% менше, ніж минулого місяця цього року.

Щодо печива та вафель, то виробництво цих солодощів у липні підвищилося на 7,4% (у порівнянні з липнем 2016-го).  У порівнянні з червнем цього року виробництво підвищилося більш як на 1%. Тож у липні 2017-го відповідних солодощів виробили на рівні 20,5 тис тон.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським аграріям варто звернути увагу на технологію блокчейн

Тож учасникам аграрного ринку варто вже зараз вивчати цю технологію.

Про це заявив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише Куркуль.

За його словами, це зробить транзакції між фермерами, посередниками та мережами супермаркетів абсолютно безпечними.

«Цікаво, чи наші мережі супермаркетів будуть старатися переходити на блокчейн, адже це практично унеможливить корупцію. Адже блокчейн —  це значно надійніше і жорсткіше, ніж GlobalGAP, і він може стати новим стандартом транзакцій вже за пару років. До речі, GlobalGAP може стати, фактично, не потрібним за таких умов», — зазначає Андрій Ярмак.

Зі слів експерта, абсолютно всі транзакції в блокчейні зберігаються в рамках кожного окремого блоку в єдиному форматі і є незалежно підтвердженими. Отже, відслідковуваність є автоматичною.

Якщо умовою підтвердження кожної транзакції є дотримання певних правил, проблема, фактично, унеможливлюється. Якщо ж вона з'являється, то визначається відразу, на кожному з етапів, отже продукт не доходить до споживача.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрний комітет ВР назвав ймовірну кандидатуру на пост міністра агрополітики

Про це пише Інтерфакс-Україна. "Ситуація (зі звільненням міністра агрополітики - ІФ) - у підвішеному стані. Цього не має бути. Треба ухвалити рішення про відставку міністра, а потім, наступним етапом, - рішення про його призначення", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

О. Бакуменко зазначив, що міністр аграрної політики Тарас Кутовий звернувся в аграрний комітет Верховної Ради з проханням підтримати його рішення піти з поста керівника міністерства. За його словами, комітет вирішив задовольнити відставку, однак для розгляду її парламентом необхідне аналогічне рішення комітету ВР з питань правової політики і правосуддя.

"Ми є профільним комітетом, але не базовим. Це питання має розглянути комітет з питань правової політики та правосуддя, але він поки що цього не зробив", - сказав співрозмовник агентства.

"Необхідно завершити процедуру звільнення міністра. І я від імені комітету писатиму листа голові Верховної Ради з проханням сприяти вирішенню цього питання", - додав О.Бакуменко.

На його думку, новим керівником Мінагрополітики і продовольства міг би стати його перший заступник.

"Я вважаю, що Максим Мартинюк (перший заступник міністра агрополітики - ІФ) працює доволі ефективно. Комітет з ним плідно співпрацює. Якщо прем'єр буде вносити його кандидатуру, то, думаю, комітет, її підтримає", - вважає він.

Як повідомлялося, Т.Кутовий 23 травня на своїй сторінці в соцмережі Facebook заявив, що подає у відставку з поста міністра. Він попросив парламент підтримати його рішення та уточнив, що планує провадити інвестиційну діяльність.

Т.Кутовий був призначений міністром аграрної політики і продовольства України в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.
Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мінюсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площі ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Як підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям.

«Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфера землекористування», - зазначив  Максим Мартинюк.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview