В Україні заблокована кожна третя податкова накладна

Про це повідомив народний депутат Олександр Бакуменко, пише propozitsiya.com.

Олександр Бакуменко зазначив, що за період з 01.07.2017 по 09.11.2017 заблоковано 455 261 податкову накладну на загальну суму ПДВ 9,9 млрд грн. А розглянуто комісією ДФС лише 187 941 податкову накладну на загальну суму ПДВ 4,5 млрд.грн.

Він додав, що у ДФС немає фізичних можливостей проводити своєчасне розблокування накладних та наголосив, що найбільше від такої ситуації страждають малі та середні аграрії. За словами нардепа, «фактично, станом на сьогодні заблокована кожна третя податкова накладна».

«Під дію автоматичного блокування податкових накладних не підпадають підприємства, у яких загальна сума сплачених податків (крім суми ПДВ, сплаченої при вивезені за митну територію України) становить більш як 5 млн грн. Тобто сьогодні від блокування податкових накладних потерпають саме малі та середні аграрії, які користуються безготівковими рахунками», – повідомив Олександр Бакуменко.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин звернувся до прем’єр-міністра, міністра фінансів та в.о. голови Державної фіскальної служби з проханням втрутитися в ситуацію та вжити заходів для вирішення питання та запобігання подібним ситуаціям в майбутньому.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як агрохолдинг президента Порошенка захоплює землі інших підприємств

Власником цього підприємства і сьогодні є Президент України Петро Порошенко, пише 24tv.ua.

Гайсинський район на Вінниччині називають "цукровим Донбасом", тільки замість вугілля тут терикони буряку, а замість шахт – цукрові заводи. Один із заводів в Гайсині належить компанії, яку можна знайти в декларації президента Порошенка, вона називається "Зоря Поділля".

Поруч розташоване підприємство місцевого аграрія Костянтина Дударя "Колос". Власну фірму він створив 17 років тому, а тепер, за словами пана Костянтина, її хоче поглинути президентська компанія. Підприємство Порошенка цікавлять передусім землі.

Петро Порошенко йдучи на вибори президента неодноразово заявляв про намір продати свій бізнес, в разі перемоги. Після тріумфу одразу ж у першому турі він вкотре підтвердив свою обіцянку. Втім, і досі президент Порошенко залишається власником численних бізнес-активів. Крім кондитерської імперії, це і медіа, і банк, і підприємство суднобудування, і ще багато чого. Якщо корпорацію Roshen, як твердить, передав в сліпий траст, то багатьма іншими бізнесами він досі володіє напряму.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як Керченський міст б’є по аграрному експорту

З 24 травня 2017 року, ще на стадії монтажу моста, на судна, які заходять до українських азовських портів Керченською протокою, діють обмеження за габаритами.

«На сьогоднішній день спостерігається зменшення кількості суднозаходів і вантажообігу в морських портах Маріуполь і Бердянськ, що негативно позначається на економічних показниках підприємств», – каже міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Він зазначив, що стан зернової логістики Азовського регіону внаслідок істотного подорожчання фрахту морських суден уже значно погіршився.

«Зростання вартості фрахту вплине на розподіл руху агропродукції, що експортується Україною у бік портів Чорного моря, і призведе до значного падіння ставок перевалки в портах Азовського моря, а також до зменшення завантаження зернових терміналів у портах Маріуполь і Бердянськ», – передає прес-служба Міністерства інфраструктури України слова Омеляна.

За інформацією видання «Порти України», уже зараз зернові вантажі з Бердянського порту перемістилися у миколаївську «Ольвію».

Монтаж арочних конструкцій транспортного переходу через Керченську затоку блокує прохід великих суден типу Panamax і обмежує прохід 50-70% суден середнього класу. Це здорожчує вартість експортованого збіжжя. Адже більша осадка суден збільшує суднову партію зерна з 5000-7000 тонн до 10 000-30 000 тонн. Таким чином аграрії могли зекономити на перевалці.

Як вихід, експортерам аграрної продукції доведеться шукати підходящий флот – наприклад, судна типу Federal. При відносно невеликих габаритах, вони здатні транспортувати великі партії вантажів. Ці судна будувалися для перевезення ріками й озерами Північної Америки.

Згідно з проектом, висота Керченського моста в місці проходження суден складе 35 м. Тобто, сюди проходитимуть судна не вищі, аніж 33 м. Глибина фарватеру 9 м розрахована на судна з осадкою 8 м. Допустима ширина – 31 метр. Довжині судна не повинна буде перевищувати 160 м. Як правило, це невеликі судна класу «ріка-море».

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії сперечаються за зерновози "Укрзалізниці"

"70-80-90% операторів, які без маршрутів не можуть сформувати повні маршрути – склади з 54 вагонів, стоять тиждень-два-три без вагонів", – сказав представник компанії "Гермес-Трейдінг", пише Інтерфакс-Україна.

За словами представника компанії "Дельта-Вілмар", з приблизно 900 зернових складів можливість сформувати маршрути мають лише 30-50, які належать найбільшим зернотрейдерам, таким як "Нібулон", "Кернел", "Райз", що ставить учасників ринку в нерівні умови.

У свою чергу заступник генерального директора "Нібулон" Володимир Клименко підкреслив, що в умовах, коли щоденна подача зерновозів скоротилася з 1800 штук у минулому році до 1200 штук в цьому році, тільки така маршрутна система здатна забезпечити вивезення зерна з країни. За його словами, саме такий підхід переважно застосовується у багатьох країнах, зокрема, в США, тоді як подача до зернових складів за 3-5-7 зерновозів неефективна і в умовах їх дефіциту призведе до падіння експорту.

Директор з фінансів "Укрзалізниці" Андрій Рязанцев пояснив необхідність введення маршрутного підходу тим, що компанія потребує компактних точок навантаження для підвищення ефективності використання зерновозів і збільшення їх оборотності.

За його словами, подібні проблеми неефективного використання вагонів існують і в інших вантажовідправників, зокрема, при зниженні обсягів перевезення залізної руди на 0,5% за останні роки, кількість вагонів для перевезення зросла на 30%.

У той же час противники такого маршрутного підходу заявили, що будуть ініціювати звернення Української зернової асоціації до "Укрзалізниці", Мінінфраструктури, прем'єра і, ймовірно, Антимонопольного комітету з вимогою перегляду нинішньої формули розподілу вагонів, щоб забезпечити рівний доступ усіх учасників ринку до них.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян, відповідаючи на ці претензії, висловив думку, що запроваджена система розподілу вагонів є дуже сирою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Капітальні інвестиції у сільське господарство сягнули 40,5 млрд гривень

Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу, повідомляє МінАПК.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Нагадаємо, що станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.
 

Довідка:
Капітальні інвестиції – витрати на придбання нових (а також тих, які були у використанні), виготовлення власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних активів; витрати на капітальний ремонт і модернізацію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці можуть стати вегетаріанцями: ціни на м’ясо ростимуть надалі

Так, за інформацією Держстату, наданою Асоціації тваринників України на запит від 13.11.2017 ЗПІ/ЮР-2009-17, цьогоріч ціни на м’ясопродукти виросли на третину - 29,2%.

Головною причиною цього є епідемія африканської чуми свиней, спалахів якої тільки у цьому році станом на 25 листопада 2017 року налічується вже 135 випадків. Це майже у півтора рази більше, ніж за весь минулий рік.

Загалом же, починаючи з 2012 року, в Україні зафіксовано вже 283 спалахи АЧС.

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, на ринку виник дефіцит м’яса й ціна на нього дуже виросла, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини».

Дійсно, поголів’я свиней цього року скорочувалося удвічі швидше, ніж минулого року. За даними Держстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість свиней знизилася майже на 8,9% порівняно з груднем 2016 року, і сьогодні становить 6687500 голів. Хоча ще у 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком. Тобто, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

«Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини - коментує Ірина Паламар. - Сьогодні ж бачимо наступне: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний.

Якщо наступного року влада й надалі не буде робити рішучі кроки в напрямку порятунку галузі – я маю на увазі і затвердження Програми щодо боротьби з АЧС, і збільшення держпідтримки на галузь тваринництва та спрощення процедури її отримання, і удосконалення відшкодування ПДВ для виробників, що займаються рослинництвом та тваринництвом – тобто, не почне упроваджувати усі ті механізми, над якими наша Асоціація працює останні роки та пропонує їх до затвердження та втілення в життя – то протягом 2018 року поголів’я свиней скоротиться приблизно ще на 10%, а ціни на свинину зростуть іще на третину. Звичайно, це відобразиться і на цінах на курятину, що в цілому змусить українців іще більше затягти паски чи перекинутися на вегетаріанство».

Зазначимо, що починаючи від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, загальна кількість свиней в Україні знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview