В Україні запроваджують програму аграрних розписок для свинарів

Про це повідомили в українському представництві компанії, інформує прес-служба Асоціація свинарів України.

Презентація нового для вітчизняного свинарства механізму фінансування відбудеться 18 жовтня під час Міжнародного Дня Свиноферми.

Наразі ведуться перемовини з потенційними учасниками програми. Як очікується, перша аграрна розписка в свинарстві буде укладена вже в цьому місяці. Поширюватиметься вона на комплекс обладнання виробництва HOG SLAT.

Проект «Агарні розписки в Україні» впроваджує Міжнародна фінансова корпорація (IFC) за підтримки урядів Швейцарії та України в партнерстві з виробниками та постачальниками ресурсів для агропромислового виробництва.

Аграрна розписка — більш дешевий і простий в адмініструванні, порівняно з банківським кредитуванням, фінансовий інструмент, заставою якого є майбутня сільськогосподарська продукція (урожай чи тварини).

Реалізація проекту розпочалася в 2015 році в кількох пілотних областях. Через три роки фінансовий інструмент розширився на всю територію країни. На початковому етапі аграрні розписки використовувалися для вирощування зернових та олійних культур. У 2017 році було видано першу розписку для розвитку садівництва, у 2018-му — овочівництва.

Інструментом аграрних розписок можуть користуватися всі без винятку сільгоспвиробники — від невеликих до агрохолдингів. За даними IFC, нині їх оформляють переважно середні та дрібні господарства — 53% і 38% відповідно.

HOG SLAT, Inc. — американська компанія з 49-річною історією, один зі світових лідерів на ринку обладнання для промислового свинарства і птахівництва. В структурі компанії діє відділ R&D (досліджень та розробок). Тестування проводяться на базі власних лабораторій та ферм (TDM Farms, 25 000 свиноматок), а також у наукових центрах США і Європи. Українське представництво компанії створене в 2011 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині на полях агрофірми виявили плантацію коноплі площею 1,6 га

Про це повідомляє Відділ комунікації Державної прикордонної служби України, передає УНН.

"За результатом санкціонованого обшуку на території аграрного рибогосподарського кооперативу між селами Кислиці та Богате Ізмаїльського району було виявлено поле конопель з ознаками культивування. Загальна площа насаджень склала близько 1,6 гектара", - йдеться у повідомленні.

Наразі декілька десятків кущів насаджень вилучено представниками компетентних державних органів для проведення експертизи. Тривають слідчі дії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на курятину на світовому ринку будуть рости швидкими темпами

З одного боку, під сильним тиском сьогодні знаходиться один з найбільших виробників м'яса бройлерів - Бразилія, де птахівники страждають через посилення торгових обмежень, введених Євросоюзом, нових халяль-стандартів на м'ясо птиці, прийнятих в Саудівській Аравії, і ряду внутрішніх проблем.

Читайте також: Яка вартість курятини в Україні та Польщі

Крім того, птахівництво виявляється в прямій залежності від того, як швидко вірус африканської чуми свиней буде поширюватися на території Китаю. Нові спалахи можуть спровокувати населення країни масово перейти зі свинини на м’ясо бройлерів. В результаті є ймовірність, що ціни на м’ясо птиці на світовому ринку будуть рости швидкими темпами протягом найближчого року.

Джерело: Інфоіндустрія

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Донеччині фермер вирощує корів і продає їх за кордон

Керівник фермерського господарства Черкаської об'єднаної територіальної громади (Донецька обл.) Олександр Скляров за 17 років підприємницької діяльності зміг налагодити збут рогатої худоби за кордон, збільшити посівну площу землі від 30 до 4700 га та надати робочі місця майже сотні людей, пише dnews.dn.ua.

Батьки Склярова працювали на землі. Після декількох років в торгівлі він теж прийшов у цей бізнес в село Новомиколаївка, що зараз входить в Черкаську ОТГ. У 2001 році взяв в оренду 30 га пайовий землі і засіяв їх. Вийшло зібрати хороший урожай. Через 5 років на землі було вже 800 га. Зараз у підприємця – 4700 га На них він сіє пшеницю, соняшник, кукурудзу, бобові.

87 працівників щоденно трудяться на цих полях і з тваринами. В середньому люди отримують 7 тис. грн на місяць. «У мене не вистачає кваліфікованих працівників – агронома, зоотехніка, тракториста. Їх просто немає. У залежності від кваліфікації людини, я готовий розглянути різні варіанти і запропонувати хорошу заробітну плату, щоб прийшли фахівці. Приходять люди з Центру зайнятості, швидко йдуть назад, щоб там отримувати соціальні виплати. Бажання працювати немає, а в селі треба важко працювати», – розповідає керівник господарства про кадрову проблему.

Також в господарстві вирощують корів. Їх продають у живій вазі в різні країни світу. До кінця року в господарстві хотіли розвести до 2 тис. корів, але відсутність дощів завадило цьому. «Наші корови їдуть в порт, а звідти за кордон – в Саудівську Аравію, Єгипет, Туреччину. Ми вирощуємо хороші м'ясні породи. Щороку продаємо 300-400 корів. В цьому році планували більше. Але із-за спеки заготовили мало сіна, кормів, тому не змогли збільшити обсяги», – каже фермер.

В господарстві Олександра Склярова є 16 коней. Вони доходу не приносять – це хобі фермера. Він хоче створити кінний клуб, катати дітей і навчати їх. Однак не може знайти фахівця. «Для відкриття школи чи клубу кінного потрібні інструктори і час, щоб цим займатися, у мене зараз не вистачає його. Я радий, що місцеві школярі можуть прийти, побачити цих благородних тварин, бо навколо вже їх немає», – ділиться фермер.

Проблем у сільському господарстві фермер називає заборону на продаж землі. За ринковою ціною він хотів би придбати землю, щоб не залежати від орендарів, які в будь-який момент можуть забрати свій шматок землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські виробники молока знову з прибутком

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пишет agroday.com.ua.

За його словами, таке зростання зумовила активна переробка соняшнику та сої. Як наслідок — на ринку збільшилася пропозиція шротів (важливого складника кормового раціону корів) і ціни на них суттєво впали.

Натомість ціни на молоко за місяць зросли всього на 1,8%. Це дуже мало як для вересня. «Але я б сказав, що це чудовий показник, якщо врахувати як все погано з цінами на молокопродукти в світі. Білок в ціні не росте, а жир продовжує дешевшати», — пояснює Ярмак.

Фахівець також розповідає, що зазвичай УМІ у вересні зростав в середньому на 15%. Переважно це відбувалося завдяки збільшенню ціни на молоко.

Торік зростання склало 12,7% і ринок був сповнений позитиву. У 2018-му році УМІ падав сім місяців із дев’яти. Фактично у вересні 2018-го він на 23,6% менший, ніж був у вересні 2017-го.

Читайте також: Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції

«Нижчим у вересні УМІ був лише двічі – в кризових для молочної галузі 2015 та 2016 роках. В інші роки в вересні значення УМІ було значно вищим. Отже, це був третій найгірший вересень для професійних молочників з точки зору прибутковості виробництва молока історично», — констатує фахівець.

Аналогічно було з прибутковістю молока за період січень-серпень, згадує він. Гіршими були лише 2015 та 2016 роки. За ці вісім місяців 2018 року професійні молочники отримали в середньому на 14,4% менше прибутку, ніж за аналогічний період 2017 року і на 7,7% менше, ніж в середньому за такий самий період 2012-17 рр.

У жовтні зазвичай УМІ сповільнює темпи зростання. Торік він прибавив всього 2,5%. Але позитивним є те, що за жовтень індекс прибутковості жодного разу не знижувався.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іранці вирощуватимуть на Волині зерно для своєї країни

Тому вони хочуть робити це у нас та імпортувати до себе в країну. Про це повідомила прес-служба Волинської ОДА, пише kurkul.com.

За словами бізнесмена, раніше закупівлю зерна там забезпечувала держава. А через курс іноземної валюти (протягом останнього періоду курс долара виріс у 5 разів) Іран не може достатньо забезпечити громадян зерновими культурам.

«В Ірані несприятливі природні умови для вирощування кукурудзи та інших культур. Тому держава пропонує нам їхати, вирощувати в інших державах та імпортувати назад без податків. Ми б хотіли обговорити інвестиції у вигляді будівництва елеватора у вас», — зазначив Шаабані Амін Асадаллах.

Він наголосив, що хліб для іранців — основна їжа. І окрім зерна, іранців цікавить і заправка для борщів, бо в Україні помідори на сьогоднішні в 5-6 разів дешевші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview