150670

В Україні запроваджуються нові національні стандарти якості деревини

Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах.

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині бельгієць продає відому козину ферму

Про це повідомляє 032.ua.

"Дорогі наші друзі, шанувальники, поціновувачі, та всі, кому цікаве чи хто хотів би зайнятися сільським господарством та агротуризмом або ж продовжити справу козівництва й виробництва сиру. Офіційно заявляємо, що ми прийняли рішення про продаж нашої ферми. Розглянемо різні варіанти", - зазначили власники "Шеврету".

Разом із тим, поки господарство не продали, ферма працює у звичному режимі, виробляє продукцію, а для відвідувачів проводяться екскурсії.

Нагадаємо, ферма "Шеврет" на Мостищині стала відома широкому загалу навесні цього року, коли її власник, бельгієць Бернар Вілем висловив бажання згорнути свій козиний бізнес через паперові проблеми. Сама ферма існує на Львівщині з 2009 року, її облаштували на місці колишнього колгоспу в Дмитровичах. Проблемою стало оформлення документів для виділення землі, де фермери вирощують корми та випасають кіз, а місцева влада звинуватила подружжя у несплаті оренди. Ситуація загострилася, коли сільська влада заявила про намір віддати землі сільськогосподарського призначення, що розташовані біля ферми, під будівництво гранітного заводу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги імпорту свинини до України скоротилися

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДФСУ.

«Обсяги імпорту свинини у листопаді 2018-го співставні з сукупним надходженням цієї продукції за весь 2016-й та складають більші ніж половину минулорічного імпорту. Згадані об'єми — найменші обсяги надходження імпортного м’яса свиней з червня», — коментують в аналітичному відділі АСУ.

За словами аналітиків АСУ, послаблення імпортної активності спостерігалося на тлі тривалого просідання закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій. Зокрема, упродовж усього листопада середня ціна на свинину живою вагою була нижчою за рівень, достатній для «входу» свинини з-за кордону, зокрема, охолоджених свинячих півтуш.

За січень-листопад 2018-го вітчизняні імпортери завезли 26,4 тис. т свинини сукупною вартістю 48,12 млн дол. США. Тож на думку експертів, до кінця року цей показник може впритул наблизитись до обсягів імпорту м’яса свиней у 2014-му, коли до України надійшло майже 31 тис. т м’яса свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка із позицій українського “борщового набору” восени подорожчала найбільше?

І це не дивно, адже зростання ціни відбувалось в період  збирання врожаю в місцевих господарствах. Зазвичай, саме в цей період ціни знижуються, адже пропозиція на ринку є найбільшою,  завдяки тому, що фермери і населення  розпродають ту частину врожаю, яку не планують зберігати протягом зими.

Фахівці Інфо-Шувар, ретельно проаналізували  зміну ціни на всі позиції “борщового набору” впродовж осені та виявили лідера за темпами цінового зростання, а також,  з’ясували ціни на яку продукцію майже не змінились.

Отже,  лідером по зростанню ціни стала ріпчаста цибуля,  яка за три осінніх місяці подорожчала майже в півтора рази. Станом на кінець листопада, ціни на цибулю  на гуртових ринках країни сформувались в діапазоні  12-13 грн/кг (0,37-0,41 EUR/кг),  встановивши рекорд за всю історію незалежної України.  Цікавим є  той факт, що дефіцит пропозиції цибулі спровокував вже у жовтні  масовий імпорт із Узбекистану, Казахстану та Азербайджану.  Попри це, зростання ціни тривало майже до кінця осені,  ситуація на ринку стабілізувалась  лише в другій половині листопада.

На другому місці опинився буряк, який за результатами трьох останніх місяців подорожчав більш, ніж наполовину.  Слід зазначити, що в першій половині листопада ціна на буряк в Україні дещо просіла, оскільки, на ринку з’явилася пропозиція імпортної продукції із Білорусі за ціною 8-8,5 грн/кг  (0,25-0,27 EUR/кг). Проте, вже з 20-х чисел місяця ціни знову продовжили  зростання. Станом на кінець листопада,  на гуртових майданчиках країни ціни на буряк встановилися в межах 8,5-9 грн/кг  (0,27-0,28 EUR/кг), при цьому, темпи подорожчання суттєво прискорились  на початку грудня.

Більш, ніж наполовину восени, також, подорожчала і білоголова капуста, що дозволило їй зайняти третю позицію у вищезазначеному рейтингу. На початку грудня капуста  пропонується на гуртових майданчиках країни по  6-7 грн/кг(0,19-0,22 EUR/кг) . Фахівці «Інфо-Шувар» наголошували на тому, що, за умов подальшого зростання ціни, також, існує висока ймовірність появи на вітчизняному ринку імпортноюї капусти виробництва Білорусі.

Картопля теж опинилась серед тих позицій, які протягом осені подорожчали. Ще місяць тому, в це було важко повірити, адже впродовж вересня, жовтня та, навіть, середини листопада ціни на картоплю тримались на досить низькому рівні і були стабільно нижчі від показників минулого сезону. Але, вже в останні  тижні листопада,  на ринку картоплі в Україні намітилась тенденція до зростання ціни. Станом на кінець листопада,  ціни на картоплю були зафіксовані  в межах діапазону 4,5-4,8 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг) і  вже  перевищують минулорічні більш, ніж на третину.

Ситуацію на ринку моркви теж можна вважати несподіванкою для українських фермерів. До середини вересня морква була лідером за темпами подорожчання, восени максимальних  показників ціни досягли в кінці вересня, тоді на гуртових ринках країни морква пропонувалась по  8-10 грн/кг (0,25-0,31 EUR/кг). Саме з цього моменту на вітчизняному ринку почала з’являтись морква з Білорусі, імпортна морква мала досить привабливий товарний вигляд, тому, попит на неї був стабільно високим, хоча ціна була вища від українскої моркви більш, ніж на третину.  Цікавим є і те, що впродовж жовтня та листопада ціни на українську моркву переважно знижувались під впливом збільшення пропозиції місцевої продукції, і  в т.ч. під тиском імпорту. В той самий час, ціни на миту імпортну моркву майже не змінились. Станом на кінець листопада 2018 року на гуртових ринках України українську немиту моркву можна купити по 6,5-9 грн/кг (0,19-0,28  EUR/кг), імпортна мита морква пропонується 11-13 грн/кг (0,41-0,12 EUR/кг).

47396455_378534322887443_1589989471275712512_n

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний бізнес-клімат України продовжує поліпшуватися

Також на цей раз, завдяки 41,1 пунктам, був досягнений новий рекордний показник. Збільшення в порівнянні з серпнем 2018 р. було незначним і становить лише 0,7 пункти, повідомляє прес-служба УКАБ. 

jjj

Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення рівня забезпеченості технікою та обладнанням (39,4 пункти) та розвитку підприємств в аспекті розміру (38,1 пункти). Найбільше погіршилась оцінка рівня собівартості: з -36,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних -61,4 пунктів, як і оцінка доступності державної підтримки (з - 27,8 до поточних -31,0 пунктів). Джерелами витрат були добрива, паливо, а також оплата праці.

Регіональні відмінності між оцінками АБК залишаються досить незначними. Найнижчу оцінку АБК дали виробники із південних регіонів – на рівні 24,9 пункти. Більшість респондентів із Півдня послалися на погані погодні умови в цьому регіоні.

Враховуючи масштаби виробництва, представники із земельним банком більше 5000 га та холдингових структур оцінили АБК найвище – на рівні 61,3 пункти та 60,7 пункти відповідно. Оцінка бізнес-клімату виробниками із земельним банком, меншим ніж 5000 га погіршилася – з 48,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних 36,4 пунктів. Оцінка АБК особистими селянськими господарствами дещо покращилася (з 24,4 пунктів у серпні 2018 року до поточних 32,9 пунктів).

Виробники продукції тваринництва, у порівнянні з останнім оцінюванням у серпні, підвищили свою оцінку АБК з 17,9 до 26,0 пунктів. Тим не менш, з лютого 2018 року, вони відстають у порівнянні з виробниками продукції рослинництва (43,4 пункти) та змішаним виробництвом (49,5 пунктів).

gg

Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку аграрними виробниками поточної економічної ситуації та їхніх бізнес-очікувань.

Аграрний бізнес-клімат поліпшився головним чином завдяки оцінці економічних очікувань аграрними виробниками (з 43,1 до 49,2 пунктів), хоча оцінка поточної економічної ситуації зменшилася з 38,3 пунктів у серпні 2018 року до поточних 33,8 пунктів. Більше половини опитаних, а саме 53% (212), вже брали участь у останньому опитуванні у серпні 2018 року.

Довідка: Аграрний бізнес-клімат (AБК) був розроблений та впроваджений завдяки спільним зусиллям Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі німецького бізнес-клімату (ifo-Geschäftsklimaindex). Він розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. АБК демонструє суб'єктивну оцінку 400 аграрних виробників щодо поточного стану умов господарювання та їх річної перспективи. АБК варіюється між значенням -100 (вкрай несприятливі умови), нейтральним значення – 0, та до +100 (вкрай сприятливі умови). Починаючи з 2017 року, розрахунок АБК був удосконалений. Зокрема, АБК тепер розраховується тільки за першим питанням: за економічним станом аграрних виробників. Більш детальні запитання, стосовно бізнес-характеристик та макроекономічних умов, використовуються для пояснення результатів. Відповідно, АБК за всі періоди був перерахований за новою методологією, що призвело до стабільного зростання значень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В аграріїв заберуть ще 2 млрд грн

Відповідний урядовий законопроект №9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня, повідомляє прес-служба ВАР.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва – на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників – на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито «зекономив» уряд, мають бути виплачені аграріям. «Економія» ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм – здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», - прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки – з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», - зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», - підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році – на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview