В Україні запускають аукціони з оренди землі

Про це повідомив на брифінгу перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, передає УНН.

"Ми запускаємо те, що ми обіцяли декілька місяців тому, коли Кабмін змінив правила експерименту з електронних аукціонів з оренди державної землі", - сказав він.

Нефьодов пояснив, що аукціони з оренди землі через ProZorro.Продажі будуть працювати так само, як і продаж інших активів чи оренди у цій системі. "Тобто, існує велика кількість електронних майданчиків. Зараз ми можемо сказати, що ми підключили абсолютно весь ринок. Лот може бути заведений з будь-якого майданчика, подати пропозицію можна теж з будь-якого майданчика", - уточнив він.

Директор ДП "ProZorro.Продажі" Олексій Соболєв розповів, що запуск аукціонів з оренди землі через їхню систему є пілотним проектом, який відповідає всьому українському законодавству. Зокрема, розповів він, був розроблений новий модуль аукціону, який відповідає Земельному кодексу саме для проведення торгів з оренди землі.

"Закликаємо всі ОТГ приєднуватися і виставляти свої землі на оренду, тому що ви отримаєте точно більше грошей. Ми проходили це вже не раз з орендою приміщень, продажем малої приватизації", - сказав він.

Соболєв також розповів, шо вже працює 10 майданчиків стосовно оренди землі.

Нефьодов додав, що вже перші результати стосовно виставлення на аукціони з оренди землі через систему ProZorro.Продажі можуть бути до кінця року.

Україні не вистачить овочів: або гниють у старих сховищах, або йдуть на експорт

Ціни можуть злетіти блискавично, і зовсім не через неврожай — він був на рідкість багатим. Виявилося, що аграріям просто ніде зберігати, загострився дефіцит овочесховищ, пише Мінпром.

«У аграріїв дилема: або продати зараз овочі за низькою вартістю, або притримати їх до морозів і дочекатися, коли ціни на них ще підростуть. Але тоді доведеться змиритися з псуванням значної частини продукту, оскільки все зберігається в старих овочесховищах. У результаті ринок може зіткнутися з дефіцитом і зростанням цін на овочі», — пояснила проблему керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Тетяна Гетьман.

Господарства можуть втратити до половини врожаю, експерти навіть не намагаються зменшувати масштаб проблеми.

«Старі радянські овочесховища все більше приходять в непридатність і їх потужностей просто не вистачає під цьогорічний врожай. Псування запасів в таких овочесховищах становить від 30% до 50%», — уточнив керівник компанії "АгроВент Україна" Андрій Марущак.

Нові сховища, звичайно, теж є. Але найчастіше вони належать великим агрохолдингам, які будували їх під себе. А тому левову частку площ заповнюють власною продукцією. Так що середнім і дрібним фермерам рідко вдається прилаштувати свій урожай в гарне місце.

«Завдяки багатому врожаю завантаженість овочесховища у нас зараз перевищує 90%. Ми беремо на зберіганні овочі і у фермерів Херсонщини, але працюємо тільки з великими партіями, розміщеними на тривалий термін. Мінімальний об'єм зберігання — 100 контейнерів і мінімальний строк — 6 місяців», — зазначив комерційний директор Green team Дмитро Череватов.

А зберігати українським виробникам є що: за даними Держстату, на 1 листопада 2018 року обсяги виробництва овочів (без картоплі) відкритого грунту зросли в Україні на 1,9% (порівняно з аналогічним періодом минулого року, і досягли 8,7 млн. тонн. А виростили картоплі на 3% більше, ніж роком раніше, — 22,5 млн. тонн.

Звичайно, далеко не все це потрібно закладати в сховища. Багато продали за кордон, а багато що просто встигли з'їсти. Сукупно Україна потребує сховищ місткістю 4,5 млн. тонн, а загальний обсяг відповідних будов зараз оцінюють у 3 млн. тонн. При цьому майже 70% експлуатованих сховищ — це потужності радянського зразка.

Розуміючи, що не зможуть зберегти врожай, більшість дрібних господарств намагаються швидше його перепродати оптовикам. А ті, коли не можуть прилаштувати овочі в сховище — тут же намагаються збути на експорт.

«Ринки овочів України та Євросоюзу зараз тісно взаємопов'язані. Якщо овочі вигідніше продавати в Європі — то українські аграрії будуть це робити. Особливо, якщо у них є проблеми зі зберіганням», — зазначив керівник Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко.

І відразу уточнив, що особливо вигідно зараз експортувати капусту. Найбільший попит на неї у Польщі: там культура не вродила, та оптові ціни майже вдвічі вищі від українських. Це знають не тільки у профільній асоціації, але й експортери, які зараз активно відправляють нашу капусту полякам. Тому експерти вже зараз пророкують подорожчання білоголової в Україні, і шалені заробітки всім тим, хто тримає її на складах.

І це стосується не лише капусти. Після Нового року експерти очікують подорожчання майже всього борщового набору на третину і більше. Ще сильніше запрацюють власники теплиць, вирощують помідори і огірки — ці цінники планують підняти взагалі вдвічі. Поки що левова частка цього врожаю йде в Білорусь і Євросоюз, де ціни вже вище українських, але під Новий рік поласувати салатними овочами захочуть і наші люди.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українські фермери приховують факти отруєння худоби, щоб не втратити покупців молочної продукції

Про це повідомив у своєму блозі Директор інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець, пише znaj.ua.

"Не можу не відреагувати на тривожні сигнали від українських фермерів: відразу у декількох селах після випасу на кукурудзяних полях корови загинули. Селяни підозрюють, що справа в хімікатах, якими були оброблені поля, і кажуть, що випадок не перший", - пише експерт.

При цьому Чорнобривець стурбований тим, що подібні випадки приховуються фермерами через страх втратити дохід. Таким чином, експертизи та розслідування випадків загибелі худоби не проводяться, і причина таких випадків не встановлена.

"Фермери панічно бояться розголосу, адже якщо факт застосування шкідливих препаратів встановлять – всіх тварин заберуть на забій. А це їх єдине джерело доходу: молоко та інші молочні продукти йдуть на продаж і є чи не єдиним джерелом доходу", - пише Чорнобривець.

Раніше в ЗМІ з'явилися матеріали про те, що український ринок заполонили російські контрафактні добрива, які потрапляють в країну без будь-якого контролю через корупційні схеми на залізниці і морських портах. Таким чином, неперевірені хімічні речовини можуть нашкодити грунту, вплинути на врожайність і, крім цього, представляють загрозу безпеці населення.

"З тієї ж Росії контрафактні добрива без будь-якої перевірки якості і сертифікації, в обхід санкцій, надходять в продаж у нас в колосальних кількостях. Таким чином, хімікати невідомого складу масово потрапляють в нашу грунт, - адже вони дешевші за українські, – отруюючи рослини, худобу і потрапляючи на наші столи", - стурбований експерт.

На даний момент жодних заходів з припинення російської контрабанди з боку держави не вжито. На думку Юрія Чернобрывца, така ситуація вимагає негайних заходів: "Я вважаю, що питання контрафактних добрив потрібно негайно підняти на державному рівні і перекрити всі шляхи їх ввезення через порти і залізничне сполучення. Адже питання вже стоїть не у виборі між імпортом і місцевим продуктом, а в забезпеченні безпеки населення".

Директор інституту споживчих експертиз також запропонував провести рейд по точках продажу добрив з наступним аналізом – з метою виявлення неякісної та шкідливої продукції. За даними Союзу підприємців України, частка імпорту добрив з Росії на українському ринку становить 70%, в той час як українські виробники зазнають збитків.

Ваш вибір 'Подобається'.

Вільному ринку землі в Україні бути – Петро Порошенко

Таку заяву зробив Президент України Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом, організованій Європейською бізнес асоціацією, пише AgroPolit.com.

В Україні з 2001 року діє мораторій на продаж сільсьгоспземлі. У травні 2018-го ЄСПЛ визнав його таким, що порушує право людини на власність. Проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення зараз розробляється в уряді.

«Без того, щоб не запровадити ринок землі, Україна не зробить стрибок уперед. Але цей крок ми маємо зробити разом», – про це заявив президент Петро Порошенко на зустрічі.

Нагадаємо, згідно дослідження, земельна реформа не є найбільшою проблемою українців. Лише 11,4% громадян вважають, що вона вплине на їхній добробут. Для порівняння: медичну реформу вважають ключовою для якості життя 67,3% людей, пенсійну — 51,1%.

Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрний комітет рекомендував схвалити Стратегію розвитку АПК

Свої голоси за рішення віддали більшість присутніх членів комітету, передає  УНН.

Проект ЗУ узгоджений з експертами та підтриманий ЄС, доповів один із ініціаторів документу Олександр Бакуменко.

"Законопроект містить 15 пріоритетів підтримки державної аграрної політики, а саме: підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення", - уточнив він.

Крім того, відповідно до проекту ЗУ Кабмін кожні 5 років розроблятиме та затверджуватиме план заходів щодо імплементації положень закону.

"План заходів базується на пріоритетах і завданнях державної аграрної політики та політики сільського розвитку, визначених цим Законом, та передбачає: завдання і заходи; індикатори оцінки результативності виконання завдань і здійснення заходів; строки забезпечення виконання завдань і здійснення заходів; фінансове забезпечення виконання завдань і здійснення заходів", - уточнив нардеп.

Прийняття проекту ЗУ розширить можливості України щодо отримання фінансової підтримки з боку ЄС та низки інших міжнародних світових організацій, додав Бакуменко.

У розробці законопроекту взяли участь представники аграрного комітету ВРУ, МінАПК, міжнародні партнери та громадські професійні об'єднання.

Перспективи експорту українських яблук

Частка України становить лише 0,08% – Україна не входить навіть в число 40 найбільших експортерів яблука в світі, маючи чи не ідеальні умови для їх виробництва. Про це повідомив Андрій Ярмак, експерт ФАО, пише fruit-ukraine.org.

Зниження світових цін на нафту та енергоносії, що має негативний вплив на споживання яблук в країнах-експортерах енергоносіїв. Цей фактор призводить до здешевлення логістики яблук;

Спрощення доступу до інформації про технології вирощування, що стимулює розвиток виробництва яблук в колишніх країнах-імпортерах;
Значні ресурси вкладаються в просування споживання снеків та готових продуктів, менші – в просування екзотичних та дорогих фруктів та ягід, і майже нічого не вкладається в просування споживання яблука – це надзвичайно небезпечна тенденція.

Регіональні тенденції

У СНД колишні імпортери – Узбекистан, Грузія, Азербайджан і Таджикистан – активно нарощують власне виробництво завдяки високим внутрішнім цінам та підтримці міжнародних організацій та держави.

Врожайність яблук в окремих провідних господарствах розвинених яблучних держав регіону вже сягає 90-100 тон/га,  і все більше уваги приділяється питанням якості фруктів на кожному етапі роботи в саду. Так, Узбекистан за 3-4 роки буде збирати близько 1 млн. тон яблук з сучасних садів, значною мірою закриваючи потреби регіону.

Сербія стрімко нарощує виробництво та експорт завдяки доступу на ринок РФ, але варто поставити питання, що буде, коли зміниться міжнародна ситуація.

Загалом, ринкова ситуація для України виглядає несприятливою, адже:

Площі під сучасними яблуневими садами в регіоні і в світі зростають, як і врожайність;
Споживання яблук в Україні та ЄС падає (в Україні – мінус 15% з 2013 року на особу);
Кількість споживачів в Україні падає, тому розмір ринку яблук знизився на 21%;
Ціни і реальні доходи виробників яблука в Україні та ЄС падають, а конкуренція зростає.

Проте, у сезоні 2017/18 року виробники яблук зможуть трішки розслабитися. Очікується зменшення виробництва в ЄС внаслідок несприятливих погодних умов, яке може перевищити обсяг експорту з ЄС. Через це ціни, більш за все, будуть відносно високими. В Україні ціни теж будуть вищими, але вже зараз є тенденція до переоцінки можливого зростання цін в другій половині сезону. Тим не менш, є і зворотній бік медалі: споживання яблука в Україні, внаслідок очікуваного зростання ціни, знизиться ще відчутніше.

Світовий ринок яблук та Україна

Отож, чи є в України переваги на світовому яблучному ринку? Відповідь – так, але не багато, а якщо точніше – одна. Робоча сила в Україні дешевша в рази. Різниця в витратах на збирання 1 кг яблук в Україні та в більшості інших країн ЄС така, що маржа у сусідів часто менше, ніж ця різниця. Проте, робоча сила буде дорожчати – і не тільки витрати на зарплату, а й необхідність забезпечувати кращі умови та отримувати кращу якість плодів після збирання. Інших переваг, на жаль, немає, але ми можемо працювати над їх створенням.

Основними кроками для створення таких переваг можуть бути, по перше, інвестиції у знання та накопичення знань, підготовку кадрів, підвищення продуктивності, ефективності і якості. По-друге – побудова виробництва та логістики навколо стратегії маркетингу готової продукції. По-третє – активний, не в сліпу, а через прицільні маркетингові дослідження, пошук ринків збуту та просування споживання на внутрішньому ринку. І нарешті – кооперація в експорті яблука та маркетингу на внутрішньому ринку.

Експорт та імпорт яблук та перспективи України

Наразі десять найбільших експортерів контролюють 84% експорту свіжого яблука. Серед них – Китай, США, Італія, Чилі, Франція, Нова Зеландія, ПАР, Польща, Нідерланди та Бельгія.

Найбільші експортери, 2016, дол. США

Проте, десять найбільших імпортерів контролюють лише 43% імпорту свіжого яблука.

Найбільші імпортери, 2016, дол. США

Країни, що збільшують імпорт (окрім Білорусі), це, по-перше, країни, де яблуко лишається екзотикою, а доходи не залежать від нафти: В’єтнам, Філіппіни, Бангладеш, Південна Корея, Таїланд, Шрі-Ланка тощо. Також, це країни з високим рівнем доходів населення, що не вирощують яблука, наприклад, Тайвань, Гонконг, Сінгапур. По-третє, це великі країни, де населення зростає досить швидко, як і його доходи: Китай, Індія, Пакистан, Ірак, і т.ін.

Відмітимо, що майже всі вони знаходяться в Азії, тому й експорт з Нової Зеландії. зростає найшвидше.

Конкуренція за зростаючи ринки Південно-Східної Азії точиться дуже гостра. До речі, більшість цих країн надає перевагу червоним сортам яблук.

«З тим підходом до експорту, що був до останнього часу, Україна однозначно програє конкуренцію на світовому ринку постачальникам з країн ЄС, і навіть постачальникам з Молдови та Сербії, а невдовзі – й країнам Центральної Азії.

Але я, особисто, вірю в українців. Перспективи у нас чудові, але над ними потрібно наполегливо працювати. Вже зараз ми (ФАО – ред.) починаємо експорт знань, залучаючи наших експертів до розвитку садівництва в країнах Центральної Азії та Кавказу. Але дома ще дуже багато роботи! Я вважаю, що Україна може успішно експортувати свіже яблуко навіть до ЄС. Той, хто поставить собі це за мету, зможе продати яблуко будь-куди в світі!,- зазначив Андрій Ярмак.

Як зазначає економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, останні три роки глобальний ринок мав тенденцію до зниження, а світове виробництво продовжувало зростати – відбулася стагнація світової торгівлі яблуком.

Що ж призвело до цього? Основними причинами стагнації яблучного ринку стали такі фактори:

Наявність альтернативних фруктів та ягід, що раніше були малодоступними, за рахунок розвитку логістики, технологій вирощування та збереження якості продукції;
Зниження темпів глобалізації та зростання кількості міжнародних конфліктів в світі, що негативно впливає на торгівлю.