178171

В Україні запускають фабрику з виробництва томатного порошку

Про це повідомив фінансовий директор компанії Іван Сакаль, передає НВ.

"У цьому році в Снігурівці будуємо фабрику з виробництва томатного порошку, оскільки це дуже затребуваний продукт. Зараз йде обговорення з міжнародними фінансовими установами. Сподіваємося через три роки приступити до будівництва четвертого томатопереробного заводу", - заявив він.

За його словами, обсяг інвестицій в новий завод складе близько 1,2-1,3 млрд грн. Сакаль також уточнив, що компанія розглядає можливість інвестувати 2 млрд грн в четвертий завод з переробки томатів.

Agrofusion - найбільший вертикально інтегрований виробник томатної пасти в Україні. Заснований в 2007 році бізнесменом Сергієм Сипко, екс-співвласником компанії Сандора.

До складу Agrofusion входять три заводи з виробництва томатної пасти загальною виробничою потужністю близько 750 тис. тонн томатів в сезон, а також агрогосподарства в Херсонській та Миколаївській областях, які обробляють 25 тис. га зрошуваних земель, два тепличних господарства.

У 2017 році компанія розширила потужності і досягла показника 79,4 тис. тонн пасти (64,8 тис. Тонн в 2016 році). 70% продукції експортується в 35 країн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Мінфін не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку

Міністерство фінансів не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Про це заявив директор департаменту з питань податкової та митної політики відомства Юрій Романюк у ході круглого столу: «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур», що відбувся 14 травня в Києві, передає прес-служба ВАР.

«Міністерство фінансів не ініціювало ці зміни наприкінці минулого року і навіть їх не підтримувало. Ми були проти скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних», - сказав він.

За словами Романюка, міністерство підтримує усі законодавчі ініціативи, спрямовані на повне, або часткове скасування "олійних правок", прийнятих Верховною Радою наприкінці минулого року із порушенням регламенту.

Директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України Баграт Ахіджанов додав, що профільне аграрне відомство також не підтримує скасування відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку.

Як зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, збереження НЕвідшкодування експортного ПДВ для олійних призведе до значних збитків сільгоспвиробників. За оцінками ВАР, щорічні втрати аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Тому сільгоспвиробники вимагають від парламенту ухвалити законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

«Не можна у державній політиці приймати рішення, які підтримують одну галузь за рахунок іншої. Зараз нам пропонують так звані компромісні варіанти – зниження ставки оподаткування, або збереження відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак компроміси необхідно шукати «до», а не «після» прийняття відповідних рішень», - підкреслив Соколов.

Положення щодо збереження відшкодування ПДВ для аграріїв, які самостійно експортують олійні культури, відображені у законопроекті №7403-д. Однак на думку експертів, присутніх у ході обговорення круглого столу, законопроект №7403-д призводить до податкової дискримінації та суперечить міжнародним нормам та зобов'язанням України перед Європейським Союзом.

За словами завідувача відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леоніда Тулуша, самостійно експортувати зможуть тільки 50% виробників олійних. А інші 50% будуть змушені продавати сою та ріпак за заниженою ціною виключно всередині країни. «Ми спостерігаємо явну дискримінацію малих виробників», - підкреслив він.

Верховна Рада планує розглянути законопроекти №7403-2 та №7403-д у четвер, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Як змінилася ціна на курячі яйця

Теґи: 

Таким спостереженням поділився Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, пише agroday.com.ua.

«Суттєве зростання цін на яйця почався з серпня 2017 року, коли вартість збільшилася на 7-10 гривень за 10 штук. Зараз середня ціна по Україні — 26 гривень за десяток», — зазначив експерт.

Разом з тим, за спостереженнями «Інфо-Шувар», оптові ціни продажу українських яєць зросли ще більше. Якщо станом на 14 травня 2018 року столові яйця першої категорії продають по 24 грн за десяток, то рік тому — в середньому по 8 грн.
Пендзин констатує, що за рік подорожчала вся продуктова корзина. Однак варто зазначити, що це зростання менш значне — лише 17%. У тому числі, м’ясо подорожчало на 26%, молоко — на 17%, фрукти — на 23%, овочі — на 32%, алкоголь — на 20%, хліб — на 18%.

«Це при тому, що ціни на комунальні послуги практично не змінювалися. Як і вартість газу та електроенергії. А от ціни продукти «рвонули» вгору», — резюмував Пендзин.

Нагадаємо, через різке подорожчання яєць виробників раніше запідозрили у ціновій змові. Починаючи з січня вартість яєць замість очікуваного падіння продемонструвала ще більший ріст.

В Асоціації постачальників торговельних мереж вважають, що цим питанням має зайнятися Антимонопольний комітет. Схоже, що так і буде. За підсумками 2017 року, результати дослідження ринку, проведеного АМКУ, показали, що його структура близька до олігополії. Майже 47% ринку займають всього три виробники: «Авангард», «Овостар» та «Інтер-Агросистеми». Виходячи з цінових коливань на ринку, АМКУ вирішила поспостерігати за ним ще рік — аби переконатися, чи дотримується законодавство про захист економічної конкуренції.

Український виробник олії вийде на ринок США

Про це повідомляється на Facebook-сторінці компанії, пише Економічна правда.

Як зазначається, сертифікат USDA Organic відкриває для компанії перспективу поставок українських органічних рослинних масел на американський ринок.

Сполучені Штати є провідним ринком органічної сільськогосподарської продукції, з об'ємом споживання близько 30 млрд євро на рік, що становить понад 10% від загального світового ринку.

Сертифікація USDA Organic/NOP охоплює всі аспекти виробництва, переробки, транспортування та реалізації органічної продукції.

Раніше компанія сертифікувала свою продукцію за стандартом органічних продуктів Європейського Союзу і швейцарському стандарту BioSuisse, що підтверджує відповідність органічних масел всім вимогам органічного землеробства та переробки.

 

 

До 30% вітчизняного меду містить антибіотики та шкідливі домішки

Про це в інтерв’ю сайту «Вичерпно» заявив Олег Барскій, директор заводу «BEEHIVE» (Черкащина), що займається переробкою меду та експортом своєї продукції на європейські ринки.

Підприємство, окрім того, що має власну найбільшу в Україні промислову пасіку з 1000 вуликів, закуповує мед у сотні приватних підприємств. Мед, що надходить на підприємство проходить триетапну перевірку: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у власній лабораторії, його якість контролюють у міжнародних лабораторіях – Intertek та QSI. Саме у них і можна визначити наявність у продукті антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів і т.д.

«Неякісний мед ми «ловимо» в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України», – говорить Барскій.

«BEEHIVE» працює у двох сегментах – B2B та B2C, реалізуючи мед як закордонним оптовим покупцям, так і українцям у роздріб через торгівельні мережі. При цьому, якість для обох сегментів покупців залишається на одному і тому ж рівні.

Одним з основних покупців меду від BEEHIVE є Німеччина. Також його купують в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Кілька партій було реалізовано в США і Канаду. Зараз завод отримав Органічний сертифікат та сертифікат «Халяль» і відправив сировину у Південну Корею та Саудівську Аравію. Наступним кроком буде спроба підкорити найважчий для українського меду ринок – китайський.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Український борщ знову б’є по гаманцю

Однак останнім часом вартість традиційного борщового набору стрімко зросла. Так, у квітні ціни “підскочили” більш ніж на 80% “борщових інгредієнтів”, написав у Facebook очільник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає uain.press.

У квітні найбільше подорожчала свинина – на 6 гривень. У середньому за кілограм м’яса доведеться викласти близько 116 гривень. Також до групи лідерів входить яловичина (125 гривень за кілограм), морква (12,9 гривень), буряк (12,6 гривень), капуста (9,2 гривень).

Здорожчали й куряче філе та тушка – на 1,4 гривні. Середня ціна тушки – 55 гривень і філе – 91,5 гривня за кілограм.

У квітні також майже на чверть зросла вартість хліба. Нині середня ціна найдешевшого білого хліба – 15,2 гривень за кілограм, а чорного – 16,1 гривень.

Хорошою новиною для українців стане ціна на український національний продукт – сало. Зараз українці можуть придбати кілограм улюбленого делікатесу за 70 гривень. Також після Великодня впала ціна на курячі яйця. Зараз середня вартість десятка становить 26,6 гривень.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.