178171

В Україні запускають проект по боротьбі з деградацією грунтів

Про це повідомляє Укрінформ.

"Новий проект FAO має на меті допомогти Україні досягти балансу між процесами деградації землі та її природним та штучним відновленням. Передбачено три роки для вдосконалення законодавчої та інституційної структури та практичної реалізації  методів інтегрованого управління природними ресурсами. Крім того, проект працюватиме над впровадженням стандартів у питаннях посадки лінійного типу захисних лісосмуг на основі характеристик грунтів та природних зон, а також над поширенням кліматоорієнтованого сільського господарства як загального підходу для ведення агровиробничої діяльності", - йдеться в повідомленні.

Один з компонентів проекту зосереджений на відновленні стійкості виробничих грунтів, який буде реалізований з використанням демонстраційної площі 7 500 га.

Демонстраційні заходи заплановані в Київській, Харківській та Миколаївській областях - територіях, що представляють різні природні та кліматичні зони.

Учасниками демонстраційних заходів будуть Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки та технологій сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого, ТОВ "Агродженерейшн" та окремі територіальні громади. Проект також передбачає розширення дослідницьких територій в інших регіонах України.

"Збереження та захист ріллі від деградації та опустелювання є національним пріоритетом в Україні та є необхідною умовою для забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських земель та зменшення бідності в сільській місцевості. Відомо, що площа деградованих земель зросла з 70 000 до 100 000 га на рік протягом останнього десятиліття. Тому поточний проект буде підтримувати впровадження інноваційного моніторингу, інтенсивну реалізацію кліматоорієнтованого сільського господарства, тісно співпрацювати з агровиробниками, проводити навчання та інші інформаційні кампанії з питань відновлення деградованих ландшафтів", - зазначив координатор програм розвитку FAO Михайло Малков.

Також повідомляється, що FAO виступатиме фінансовим механізмом для роботи Національної координаційної ради та технічним виконавцем проекту, що фінансується ГЕФ - "Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих землях лісостепу та степових зон України".

Завершення проекту заплановано на кінець 2021 року.

За даними FAO, площа деградованих та непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% ріллі. Щороку через ерозію втрачається майже 300-600 мільйонів тонн грунту. Залежно від рівня процесів деградації врожайність може зменшитися до 50%, а втрати від нестачі продукції складають понад 20 млрд грн на рік.

Після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов'язання відновити деградовані землі та грунти до 2030 року і прагнути досягти нейтрального рівня деградації земель у світі.

Як зазначав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, в Україні нараховується понад 1,1 млн га деградованих, малопродуктивних та техногенно забрудненних земель, які підлягають консервації. У свою чергу, заходи з рекультивації порушених земель, на думку міністра, здійснюються незадовільно.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні знизились ціни на продукти споживчого кошику

Такі дані наводить НДІ «Украгропромпродуктивність», повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, середня ціна на крупу гречану знизилась на 3,9% і складає 20,99 грн/кг, у порівнянні з минулим тижнем, коли ціна складала 21,84 грн/кг. Ціна на цукор знизилась на 0,9% і складає 14,09 грн/кг проти 14,21 грн/кг минулого тижня. Ціна на яйця першої категорії складає 26,19 грн/кг проти 27,06 грн/кг минулого тижня, тобто різниця у ціні складає 3,2%. Також на 0,6% здешевшало масло вершкове, ціна якого складає 122,63 грн/кг проти 123,39 грн/кг минулого тижня.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Вінничині навчились виготовляти сир халумі, який можна смажити

Теґи: 

Про це пише agroday.com.ua.

Тут вирощують корів породи «чорний густин». Тварини дуже продуктивні, але й дуже вимогливі до умов утримання: бояться задухи та протягів. Тому на фермі висока стеля та постійна вентиляція.

Стадо розділене на окремі групи, кожна з яких має свій раціон. Усі тварини без ріг — їх видаляють при народженні, аби уникнути травматизму.

Під час доїння на фермі людина не контактує з молоком. Воно по трубах надходить до окремої ємкості. Там охолоджується, пастеризується. Далі до молока додають закваски та чекають, доки воно загусне.

На фермі виготовляють кисломолочні сири, йогурти та тверді сири. Кисломолочний сир виготовляють за технологіями, близькими до традиційних, але без використання пресу – тоді він м’якіший та має більш насичений смак.

Також тут створюють термостатний йогурт з додаванням інуліну – клітковини, видобутої з кореня цикорію. Сировину закуповують в Данії.

А ще на фермі варять три види твердих сирів, один із них – за кіпрським рецептом – халумі. В оригіналі його роблять з суміші козячого та овечого молока. Тут його навчилися варити з коров’ячого. Халумі має високу температуру плавлення, тому перед вживанням його можна смажити.

Краса і смак - всередині

Чи з'їли б ви таку моркву, як на фотографії? А якби це допомогло в боротьбі зі зміною клімату? За повідомленням ФАО, 25-30% моркви не доходить до полиці магазину через невідповідність естетичним або фізичним стандартам.

Як кажуть, на любов і смак товариш не вояк. Однак, коли мова йде про фрукти та овочі, виявляється, що одна третина взагалі не доходить до полиць супермаркету через можливе  відсортування на шляху з ферми до магазину. Хоча свою роль в цьому відіграють і супермаркети, нам також необхідно прислухатися до своєї совісті. Оберемо ми яблуко овальної форми і матового кольору або ж блискучий та ідеально круглий фрукт?  Цілком очевидно, що друге яблуко виглядатиме краще на фото в Інстаграмі, але, в результаті, обидва будуть смачними та прекрасно вгамують наш голод.

Щороку 815 млн людей голодують в той час, як загалом у світі втрачають або викидають 1/3 усіх вироблених продуктів харчування. А фруктів та овочів втрачається майже половина (45%). Сьогодні,  в умовах наростаючих екстремальних погодних явищ і зміни клімату, врятувати непривабливий фрукт вже є не просто питанням етики, а питанням ресурсів. Цінні ресурси, які пішли на виробництво продовольства, витрачені даремно. На вирощування одного помідора потрібно 13 літрів води, а на один апельсин - 50 літрів. Необхідні насіння, грунт, праця фермерів і навіть паливо, яке йде на транспортування продовольства. Всі ці ресурси пропадають, коли плід  (навмисна гра слів) цієї праці втрачається. 

Відходи утворюються по-різному і на різних етапах ланцюжка вартості. 

Історія про моркву

Морква нерідко стикається з безліччю перешкод до того,  як потрапити в супермаркет. Вона повинна відповідати жорстким вимогам, які супермаркети застосовують до своїх фруктів та овочів. Іноді морква повинна пройти через спеціальні фотосенсорні машини, які аналізують овочі на предмет естетичних дефектів. Якщо морква трохи вигнута, тьмяного оранжевого кольору, має невеликий дефект або обламана, вона виявляється в купі для корму худоби, хоча й досі годиться для споживання людьми. В результаті, майже 25-30% моркви не доходить до продуктового магазину через фізичні або естетичні відхилення. На фермерських ринках або в фермерських магазинах деякі з суворих естетичних стандартів, що діють  в супермаркетах,  є м’якшими.  Чи придбали б ви моркву , що виглядає по-іншому?

Історія про банан

Банан – це надзвичайно ніжний фрукт. Навіть при безпечній доставці до магазинів або ринків, спосіб їх викладки та пакування може пошкодити ці ніжні смаколики. Грубе поводження з бананами негативно позначається на їхньому зовнішньому вигляді і може привести до швидшого псування.

Споживачі зазвичай неохоче купують продукцію перезрілу, м'яку, тьмяного кольору або з пошкодженнями. Ось що ми можемо порадити: якщо ви збираєтеся з'їсти цей фрукт сьогодні ж, купуйте вже зрілі плоди. Якщо їх ніхто не придбає, вони опиняться в смітнику, а не в чиємусь шлунку.

Історія про картоплю

Такі продукти як картопля часто втрачаються або опиняються у відходах при переробці в інші види продуктів. Наприклад, картопля, що має стати картоплею-фрі, може потрапити в відходи на тому етапі, коли картоплини нарізуються смужками. Ці смужки легко ламаються при переробці та упаковці. Розламані шматочки часто викидають, оскільки, зазвичай, їх дешевше викинути, ніж використовувати далі.

Деякі картоплини, пошкоджені на етапі завантаження або транспортування, відсортовуються навіть до того, як доходять до пакувальної фабрики. Розвиток ринків для «нестандартної» продукції і, наприклад, зламаної картоплі, яка є придатною для вживання, поживною та смачною, став би однією з можливостей знизити відходи або продовольчі втрати, зумовлені переробкою, упаковкою або транспортуванням.

Чи знали ви? На вирощування одного апельсина витрачається 50 літрів води. Щорічно 815 млн людей голодують, а зміна клімату завдає дедалі більших збитків сільському господарству. Використання непривабливих на вигляд фруктів і овочів - не питання етики, а питання ресурсів. 

Більшу частину відходів можна попередити. Ви можете купувати не дуже красиву продукцію, правильно зберігати фрукти та овочі, вживати спочатку ті продукти, що зберігаються у вас в холодильнику, а не щойно придбані,  - це лише декілька кроків з того, що кожен з нас може робити у повсякденному житті для попередження світу без голоду і боротьби зі зміною клімату. Знайдіть у своєму серці місце для непривабливих фруктів, щоб вони наповнювали шлунки, а не звалища.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Урядовці розповіли про житлові субсидії для фермерів

Про це пише kurkul.com.

«Раніше при розрахунку розміру субсидії органи соцзахисту брали до уваги 100% доходів від здачі молока виробниками. Це заганяло сільський молочний бізнес в тінь, розвело чимало посередників, які скупляли молоко на чорному ринку й перепродували його вже переробним підприємствам», — ідеться в повідомленні.

Тепер органи соцзахисту враховуватимуть лише 30% доходів від реалізації молока молокопереробникам. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме розвитку фермерства й належному утриманню худоби.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Поляки розширюють виробництво грибів в Україні

Теґи: 

Про це пише agroday.com.ua.

П’ять років тому польський інвестор почав в Уманському районі будівництво сучасного підприємства по виробництву міцелію для вирощування печериць ТОВ «Мікоген-Центр». Воно було завершене в 2016 році і обійшлося в 22,8 млн грн.

Днями генеральний директор підприємства Олег Тригубенко, директор-розпорядник Йоньчик Владзімєж Адам і директор з маркетингу Михайло Машлянка, провели для представників Уманської районної державної адміністрації екскурсію, представивши всі етапи виробництва міцелію. Як розповів Адам, продукт виготовляється методом природного бродіння на відкритій місцевості з натуральної сировини: пташиного посліду, спор грибів, соломи.

Підприємство має сучасну лабораторію, яка контролює якість. А санітарна зона (влаштована з урахуванням рози вітрів), система аерації забезпечують безпеку для жителів наближених населених пунктів.

Спільне українсько-польське починання виявилось успішним, продукція має хороший, стійкий попит, а тому ТОВ «Мікоген-Центр» найближчим часом планує запустити другу чергу будівництва заводу.

Ваш вибір 'Цікаво'.