В Україні запустять цех із шокової заморозки яблук і вишень

Про це пише agrotimes.net.

Наразі відбувається монтаж цеху, де працюватимуть дві окремі лінії із заморозки яблук, порізаних на кубики, та вишень без кісточки.

Цех заморожування щогодини заготовлятиме 5 тонн готової продукції. 

Довідка:

ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тис. сажанців. 2016 року врожай фруктів на підприємстві сягнув 15 тис. тонн. Виробничі потужності розташовано у селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для чого Україні потрібно мінімум один мільйон фермерів

Як показує досвід торгових точок, зрілий споживач вже не ведеться на яскраву упаковку великих мережевих виробників, вміст якої наповнений хімією, – пише у своєму блозі на AgroCenter News Дмитро Соломчук – директор ППФ “Агро-Центр”.

Значна частина українців почала турбуватися за своє здоровя. Звідси переповнені фітнес-клуби, зростання популярності велосипедів та інших видів спорту. Ці українці готові переплатити, але бажають споживати якісний еко-продукт. Його не виготовляють великі корпорації, адже заточені на масове виробництво та чистий прибуток. Натомість, малі фермери можуть заповнити цю нішу.

Зараз вкрай важливо терміново підтримати молодіжний рух фермерів, аби кожен споживач міг обрати серед виробників продукцію на свій смак і за доступною ціною. Як наслідок, країна отримає ще 1 мільйон українців, які зароблятимуть гроші у бізнесі. Вони інакше аналізуватимуть ситуації на ринку та у політиці. А ось що треба зробити для їх появи:

Впровадити регіональні планування посівів та виробництва у сільських громадах, щоб уникнути знецінення чи дефіциту товарів;
Створювати об’єднання фермерів в невеликі кооперативи, які виготовлятимуть однотипну продукцію. Справа в тому, що 5 тонн молока чи 100 тонн моркви продати легше, ніж 10 літрів і 200 кілограмів відповідно;
Надавати кредити від державних банків з сезонним погашенням на купівлю українських тракторів 25 кінських сил з причепним обладнанням;
Навчати представників обєднань фермерських громад за кордоном на виставках та форумах. До прикладу, як потрібно “подати” товар чи яка повинна бути упаковка продукту;
Необхідно запустити соціальну рекламу з закликами купувати український продукт.
Ось і все, за 2-3 роки нас чекатиме великий успіх та здорова, свідома нація. Дамо рух фермерам!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхові виплати допоможуть зберегти бізнес аграрію при форс-мажорних обставинах

Тим часом, експерти переконані, що агропромисловий комплекс схильний до впливу зовнішніх факторів (погода, стихійні лиха і т.ін.), та без агрострахування не зможе отримати свого сталого розвитку, пише Аgronews.ua

Незважаючи на те, що останнім часом фермери стали проявляти інтерес до агрострахування, все ж, його рівень залишається вкрай низьким - договори зі страховими компаніями мають власники не більше 5% засіяних площ в країні. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

«На жаль, сьогодні, багато українських аграріїв розглядають агрострахування лише тільки як додаткові витрати для свого бізнесу. В деякій мірі це вірно. Але якщо настає страховий випадок, важливо зрозуміти, що саме виплати за страховим договором дозволять зберегти цей бізнес», - зазначає експерт з агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що недовірі аграріїв сприяє як відсутність чіткої державної політики в сфері агрострахування, так і дії недобросовісних страховиків, які не виконують свої зобов'язання перед клієнтами.

«Це погано позначається на розвитку ринку агрострахування в цілому. Негативний досвід спілкування з вищевказаними страховиками швидко поширюється серед аграріїв і вони відмовляються страхуватися в подальшому. Однак, в останні роки в Україні утвердився цілий ряд страховиків, що працюють на агроринку і зарекомендували себе як компанії, які виконують всі умови договору з клієнтом. Наприклад, компанія «АСКА» за підсумками 2016 р. виплатила одразу 60 млн. грн. одному з агрохолдингів. В свою чергу, компанія «Агрориск» також виплачує всі належні виплати клієнту в тому випадку, якщо це передбачено договором про страхування. Це ми гарантуємо кожному клієнту», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому в компанії «Агрориск» відзначають, що всі умови майбутнього договору  доносяться до клієнта – детальні роз'яснення дають фахівці компанії.

«При агрострахуванні обидві сторони повинні чітко знати взаємні зобов'язання, щоб контролювати дії один одного. Крім того, важливо знати механізми дії договору, як вони працюють в тому чи іншому випадку. Перш за все, це стосується механізмів можливого відшкодування збитків. Все це ми докладно роз'яснюємо нашим клієнтам», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці скаржаться до Європейського суду з прав людини на заборону продавати землю

Про це повідомив заступник комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише "Інтерфакс-Україна".

"Мені відомо, що в Європейському суді з прав людини розглядається кілька скарг українських громадян на те, що українська держава обмежує їхню економічну свободу, забороняючи продавати землю", - сказав він.

О. Бакуменко зазначив, що чинний в країні мораторій на купівлю-продаж землі, по суті, позбавляє майже 7 млн власників паїв можливості розпоряджатися своєю власністю.

Як повідомлялося, в Україні в результаті реформування земельних відносин в сільському господарстві землі колективних сільськогосподарських підприємств (колишні колгоспи) були розпайовані (в середньому по 4 га) серед членів цих господарств. Наразі сільськогосподарські землі використовуються переважно на правах оренди, оскільки в країні діє мораторій на їх купівлю-продаж.

Тим часом запровадження ринку землі є важливою умовою програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гонконг зацікавлений в українському шоколаді

На виставці HKTDC Food Expo 2017 кожен з учасників бізнес-поїздки, організованої Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримав більше 50 нових ділових контактів та можливість розпочинати переговори про поставки до Південно-Східної Азії.

Про це повідомила заступник директора UFEB з розвитку Анастасія Павлюк.

«Увага трейдерів та дистриб’юторів зосередилася на шоколаді та ірисі, хоча інша продукція також була для них цікавою. Кожен з учасників поїздки зміг отримати більше 50 нових ділових контактів в основному з Гонконгу, Китаю та Південної Кореї. Успіх забезпечили чудові смакові властивості українських солодощів та високі стандарти виробництва», - зазначила Анастасія Павлюк.

Учасниками бізнес-поїздки до Гонконгу стали представники трьох кондитерських компаній: «Малбі Фудс» (ТМ Millennium), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та «Кріоліт-Дніпро» (ТМ «Клім») – а також Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». На виставці вони представляли свою продукцію на об’єднаному стенді Ukrainian Food.

За словами Анастасії Павлюк, ринки Азії дозволяють знайти торговельного партнера для виробника практично будь-якого виду кондитерської продукції, однак потрібно зважати на споживчі вподобання населення. Наприклад, шоколад – це сезонний та доволі дорогий продукт для Китаю, тому закупівельники з Гонконгу та КНР зацікавлені в поставках невеликих батончиків і лише з вересня по березень. А от імпортери з більш платоспроможної Південної Кореї віддають перевагу повноцінним плиткам шоколаду. При цьому в усіх випадках найбільшим попитом користується чорний та екстра-чорний шоколад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість осіннього комплексу польових робіт

Відповідно в цьому році осіння кампанія обійдеться дорожче на 16 млрд гривень, ніж у минулому році.

Про це йдеться в оперативних даних регіонів, пише АгроПерспектива

Сільськогосподарські підприємства забезпечені власними ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн.

Дефіцит аграрії мають намір покрити за рахунок позик, у тому числі залучити банківські кредити — 5,7 млрд гривень.

Аграрії в даний час прибирають пізні культури, кукурудзу на зерно, а також почали сівбу озимого ріпаку.

За даними регіонів, аграрії мають намір посіяти 6,595 млн га озимих під урожай 2018 року. Витрати на 1 га оцінюються в 4665 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview