174499

В Україні запустили новий завод з виробництва пластівців

Як повідомляє прес-служба компанії, вартість проекту склала 10,5 млн доларів, в тому числі 40% власних коштів, 60% — кредитних, пише agroinsider.com.ua.

Як відзначили в компанії, будівництво тривало більше трьох років. «Ще в 2014 році було прийнято рішення розпочати виробництво продукції з високою доданою вартістю. Від ідеї до реалізації проекту минуло майже чотири роки і зараз ми знову замислюємося над новими цілями», — сказав виконавчий директор AgricomGroup Петро Мельник.

Виробнича потужність заводу становить 1 млн кг/місяць. Підприємство спеціалізується на повному циклі виробництва: очищення, лущення, шліфування, гідротермічна обробка, нарізка, прокатка і фасування в різні види упаковки.

Agricom Group спеціалізується на виробництві і дистрибуції продуктів харчування із зернових культур, об’єднує сільськогосподарські, переробні та торговельні підприємства.

 

Зникнення з вітчизняного ринку російських добрив викличе їх гострий дефіцит

Всеукраїнська Аграрна Рада в рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 2018 провела опитування серед учасників заходу на тему того, чи підтримують вони політику уряду, спрямовану на обмеження імпорту добрив з РФ.

В опитуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств, розташованих у різних регіонах України.

Відповідно до проведеного опитування, 78,9% аграріїв висловились проти введення антидемпінгових мит на російські добрива, і 79,2% не підтримали санкції на заборону імпорту всіх видів російських мінеральних добрив.

Російські виробники покривають 21,8% внутрішнього споживання азотних добрив і 77,3% - фосфоровмісних добрив. Тому їх раптове зникнення з українського ринку викличе їх гострий дефіцит та різке зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку. При цьому аграрії неодноразово зазначали, що через недостатню конкурентоспроможність вітчизняних хімічних заводів ціни на добрива на українському внутрішньому ринку вже сьогодні перевищують світові на 40-50%.

«Частка добрив у собівартості продукції - 15%, а в собівартості пшениці близько 30%. Якщо ви мене спитаєте, я виступаю за те, щоб заборонити імпорт добрив з Росії та завозити їх з Китаю. Але існують логістичні проблеми. Тому нам треба об'єднуватися та шукати вихід разом», - відмітив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, зазначивши, що Agri Invest Forum 2018 став майданчиком для проведення першого в Україні діалогу між аграріями та представниками хімічної галузі.

Вирішення даної проблеми 83,6% аграріїв вбачають у забезпеченні вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж ліцензій на видобування газу для виробництва мінеральних добрив.

У той же час 15,1% зазначили, що уряду варто взагалі відмінити усі мита та обмеження на імпорт добрив. І лише решта – 1,4% аграріїв виступили за продовження урядової політики з обмеження імпорту добрив.

«На мій погляд, вирішення ситуації, що склалась, дуже просте. Аграрії закликають владу дати хімікам у короткостроковій перспективі український газ за собівартістю. У довгостроковій перспективі стабілізації на українському ринку сприятиме будівництво, за прикладом Китаю, заводів синтез-газу, що використовують для виробництва азотних добрив газове вугілля, яке наявне в Україні у надлишку», - зазначив заступик голови ВАР Михайло Соколов.

Голова Союзу хіміків України Олексій Голубов погодився із пропозицією аграріїв щодо необхідності будівництва заводів синтез-газу.

«Союз хіміків ще з часів уряду Азарова підняв питання: давайте використаємо китайський кредит в розмірі 3,65 млрд долл., який був наданий чітко на ці цілі, та давайте побудуємо такі заводи на Волині, в Павлограді. Ми досі не змогли домогтись вирішення цього питання ні в тому уряді, ні в цьому», - відмітив Голубов.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Гереги побудують елеватор на місці старої нафтобази «ОККО»

Теґи: 

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як стало відомо, на придбаній ділянці в 6,6 га вже в поточному році буде побудовано сучасний елеватор для зерна потужністю 100 тис. тонн.

За оцінкою «Епіцентру К», існуючі в Хмельницькій та Вінницькій областях елеватори покривають лише половину потреб цього регіону в зерносховищах. А так як «Епіцентр» з 2015 року активно розвиває аграрний напрям (бренд «Епіцентр Агро»), наявність власних зерносховищ для них стало нагальною потребою.

Нагадаємо, що в 2016 «Епіцентр» придбав 80% «Вінницької аграрно-промислової групи», яка обробляє землю у Вінницькій і Хмельницькій областях.

У компанії відзначають, що економічна ефективність аграрного виробництва багато в чому залежить від наявності власних елеваторів, особливо якщо земельний банк значний. На сьогоднішній день у «Епіцентру К» він становить 110 тис. га.

«Також цього року розглядається можливість розширення Вінницького елеватора на 72 тис. тонн, Закупненського — на 66 тис. тонн і будівництво нового потужністю 120 тис. тонн в смт Вапнярка Вінницької області», — повідомили в «Епіцентр К».

Нагадаємо, що в 2017 році Олександр і Галина Гереги придбали частки у цілому ряді агропромислових підприємств в Київській, Черкаській та Вінницькій областях. У поточному році група «Епіцентр» планує інвестувати 1,4 млрд грн на будівництво і реконструкцію зернових елеваторів і 665 млн грн на оновлення парку сільгосптехніки.

Джерело: agroday.com.ua

Посівна-2018: Кукурудзу на зерно вже посіяно на 91% прогнозних площ

Загалом, ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) посіяні на площі 6,6 млн га (90% від прогнозних 7,4 млн га). У тому числі посіяно:

- ранніх ярих зернових - 2,2 млн га (94%), (пшениці – 165 тис. га або 94%, ячменю – 1,5 млн га або 93%, вівса – 185 тис. га, або 91% та гороху – 414 тис. га або 98%);

- гречки –57 тис. га (38%);

- проса –26 тис. га (48%).

Продовжуються роботи з посіву технічних культур, які вже проведено:

- цукрових буряків на площі 280 тис га (94%);

- соняшнику на площі 5,2 млн га (94%);

- сої на площі 1,5 млн га (76%).

Довідка:

Для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2018 році заявлено та передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. За оперативними даними областей станом на 11 травня 2018 року, з урахуванням перехідних залишків, сільськогосподарськими підприємствами було придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (112% до заявки).

Держдотації виманили фермерів з тіні

За рік кількість фермерських господарств зросла на 455 одиниць — з 33 682 на 1 листопада 2016 року до 34 137 на 1 листопада 2017 року, пише agroinsider.com.ua.

Найбільш поширена версія причин цієї тенденції (яку, до речі, підтримують і самі фермери) — прийнятий Кабміном курс на розвиток фермерства, зафіксований у відповідній Концепції і підкріплений 1 млрд грн в бюджеті на 2018 рік. Крім того, для фермерів передбачено рекордну кількість програм держпідтримки — компенсація вартості насіння, здешевлення кредитів та екстра-знижки на придбання вітчизняної техніки на рівні 40%.

Водночас, голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» Людмила Клебанова передбачає, що причина зростання кількості фермерських господарств може бути викликана легалізацією бізнесу. «Зараз реєструються, і для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — сказала вона, підкресливши, що значну роль зіграло і надання державою дотацій новоствореним фермерським господарствам. При цьому це не скасовує того, що агробізнес навіть в невеликих і середніх масштабах стає рентабельним, і частина позитивної динаміки викликана органічним приростом кількості фермерських господарств.

«Багато хто розуміє, що краще працювати на себе, ніж на дядю. Попри зростання цін на витратні матеріали та оборотні кошти, попит на сільгосппродукцію — стабільний», — сказала вона.

Ще два роки тому була тенденція до зниження кількості фермерських господарств: порівняльні дані Держслужби статистики на 1 листопада 2014 року і на ту ж дату 2015 року показували скорочення — з 39 428 до 38 850 фермерських господарств. Непрямим підтвердженням тези про те, що збільшення кількості фермерів може бути пов’язано з їх легалізацією, служить те, що, згідно з даними на 1 листопада 2015 року, із загального числа фермерів (майже 39 тис.) Більше 17% обробляли земельні наділи площею до 20 га, а 351 фермер і того менше — до 1 га. Неабияка частка фермерів з цієї кількості — це ті, хто обробляє виключно свій власний земельний пай.

Зокрема, керівник Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса недавно зазначив, що в Україні останнім часом різко зросла кількість «одноосібників» — селян, які самі обробляють свої паї 2-4 га. Він зазначав, що вони працюють неофіційно, і не платять податків, хоча загальні площі оброблюваних такими «одноосібниками» земель УКАБ оцінив майже в 1 млн га. Якщо процес виведення таких фермерів з тіні продовжиться, їх загальна кількість різко зросте.

Однак, з нинішніми показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість фермерів в Україні насправді не росте. «Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

Основною причиною він назвав відсутність вільної землі — вся земля вже розпайована і здана в оренду, а для того, щоб новоспеченому фермеру взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. «А фермер-початківець, де візьме гроші? Він же голий і босий», — вважає Володимир Варбанець.

Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація селян і сільськогосподарських робітників» Василь Клеванський впевнений, що запорука зміцнення і розвитку фермерського класу — розвиток перероблення агропродукції. «У нас в країні немає ні глибокого перероблення сільськогосподарської продукції, немає ні державної підтримки, а те, що дає держава — це мізерні гроші і їх важко отримати. Якщо фермерам на гектар не даватимуть хоча б 3 тис. грн допомоги, вони не виживуть», — сказав він.

 

70% аграріїв проти введення ринку землі

Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

З 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

«На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», - відзначив нардеп.