В Україні запустили завод з виробництва яблучного пектину

Про це повідомив власник групи “T.B.Fruit” Тарас Барщовський на своїй сторінці в соцмережах, передає 032.ua.

За словами Барщовського, завод вироблятиме 3 тисячі тонн яблучного пектину на рік. Потужності в Городоцькому районі компанія будувала упродовж двох років.

Завод від “T.B.Fruit” стане одним із трьох найбільших виробників яблучного пектину в світі та покриє до 8% світового ринку з виробництва цього продукту. Загалом, за даними бізнесмена, у світі виробляють близько 45 тисяч тонн цитрусового і яблучного пектину на рік. Тож власник потужностей на Львівщині конкуруватиме із сімома масштабними виробниками, серед яких: CP Kelco, Cargill, DuPont та H&Fox.

Третина продуктів харчування в Україні потрапляє на сміттєзвалище

Це, за приблизними підрахунками, — 7 млн тонн продуктів на загальну суму 5,5 млрд грн. Продукти псуються, перш ніж ми встигаємо їх з’їсти.

Головна причина — в неналежній організації вирощування, зберігання та передпродажної підготовки. Якщо овочі й фрукти, які надходять у магазини та супермаркети, неякісні, ніякі холодильники не допоможуть.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Василь Худицький. За його словами, найважливіше — виростити продукт, який відповідав би всім вимогам споживача, а з цим в Україні — проблеми.

“Наша продукція не є стовідсотково технологічно вирощена, — каже експерт аграрного ринку Іван Стефанишин. — Якщо говорити про овочі, то більшість їх — від 85 до 95% — вирощує населення в особистих селянських господарствах. Технологія вирощування там рік у рік гірша. По-перше, дуже низький рівень професійної підготовки. По-друге, незадовільне сервісне обслуговування. Дуже багато фірм, які продають населенню насіння, добрива, засоби захисту тощо, торгують фальсифікатом. Там безліч підробок. У результаті, продукції, яка б відповідала всім вимогам споживачів, дуже мало. Кількісно її ніби й вистачає, але якісної — бракує”.

Джерело: vkursi.te.ua

Ваш вибір 'Подобається'.

Як вивести українське виноробство з кризи

На заводах первинного і вторинного виноробства залишилися великі залишки продукції від минулого року, це сталося через втрату внутрішніх та зовнішніх ринків Донбасу, АР Крим, Росії, Білорусі, Казахстану. А тому вони навіть не мають змоги прийняти новий урожай. Тож залишається велика ймовірність, що виноград залишиться на кущах, а це, своєю чергою, потягне розвиток хвороб і неврожай наступного року.

За інформацією з  південних регіонів, близько 500 га виноградників цього року викорчовується на Одещині, 200 га – на Миколаївщині. Обсяги імпорту винопродукції з 2014 по 2018 рік у валютному еквіваленті зросли із $180 млн до $204 млн, тоді як обсяги експорту становлять всього $ 56,5.

Аналітики вважають, що  головними причинами цього є втрата одного із найбільших ринків збуту; не розвинений внутрішній ринок, низька купівельна спроможність населення; фальсифікація винопродукції, відсутність ефективного контролю за виробництвом винопродукції, відсутність обмежувальних заходів щодо імпорту продукції для захисту вітчизняних виробників; відсутність належного належного ефекту дерегуляції у виноробстві.

Вихід із кризи на думку фахівців може забезпечити ухвалення Закону «Про венесення змін до Законів України «Про насіння і садивний матеріал», «Про «Внесення змін до Закону України «Про виноград і виноградне вино», створення бренду «Українське вино», розробка та затвердження дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі, перегляд зон вирощування винограду.

Джерело: infoindustria.com.ua

Держгеокадастр планує завершити інвентаризацію земель до 1 жовтня 2020 року

Про це повідомив заступник голови відомства Олександр Краснолуцький, пише Інтерфакс-Україна.

"Наступного року ми її 100% завершимо... До набуття чинності законом про ринок землі", - сказав Краснолуцький під час робочої наради в середу, відповідаючи на запитання прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

За його словами, минулого року Держгеокадастр виявив 1 млн помилок у кадастрі та виправив їх.

Цього року замовлено інвентаризацію 1 млн га земель, уточнив він.

Нагадаємо, уряд призначив Вадима Гончаренка виконувачем обовязків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

В Україні розробили законопроект щодо ринку біопалива

Про це йдеться у повідомленні відомства, пише agroportal.ua.

Документ передбачає:

- встановлення частки біокомпонентів у загальному обсязі продажу палива;

- введення норм щодо відповідності біокомпонентів палива критеріям сталості;

- облік та контроль вмісту біокомпонентів у паливі;

- стимулювання використання рідких біопалив шляхом оптимізації акцизного податку на біодизель та біопаливну частку, яка відповідає критеріям сталості.

«Вкрай актуальним є створення вітчизняного ринку виробництва і використання рідкого біопалива. При цьому Україна має достатній ресурсний потенціал для розвитку цієї сфери», — повідомив Сергій Савчук.

Як очікується, загалом прийняття законопроекту щодо розвитку ринку рідких біопалив дозволить: залучити інвестиції у виробництво біоетанолу та біодизеля; активізувати агрохолдинги та спиртові заводи щодо виробництва рідких біопалив; створити нові робочі місця; збільшити надходження податків до бюджетів різних рівнів.

Які країни купують українську кукурудзу

Про це свідчать дані ДФС, пише latifundist.com.

Основними імпортерами української кукурудзи за 8 місяців 2019 р. були:

Китай — на $500 млн (13,61%);
Нідерланди — на $454,16 млн (12,36%);
Єгипет — на $440,17 млн (11,98%);
інші — $2,28 млрд (62,05 %).