178171

В Україні застосування органічних добрив в 24 рази менше за норму

Це менше нормативного показника в 24 рази, повідомила доцент кафедри екології, технологій захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, для того, щоб у ґрунті не зменшувався вміст гумусу щорічно потрібно вносити щонайменше 12 тонн/га органічних добрив.

«Відповідно ми маємо від'ємний баланс гумусу в ґрунтах України. Він коливається від -100 кг/га до -600 кг/га», – зауважила Тетяна Колесник.

Водночас українські аграрії застосовують багато мінеральних добрив, зокрема їх фізіологічно-кислі форми (більшість азотних добрив), що призводить до проблем із кислотністю ґрунту.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Лоббі «олійних правок»: депутати ігнорують вимоги аграріїв

Верховна Рада вкотре проігнорувала вимоги вітчизняних сільгоспвиробників та не розглянула законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку, незважаючи на те, що документ був внесений у порядок денний.

Але на цьому депутати не зупинились. Згідно з даними Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), завтра, 4 квітня, відбудеться засідання парламентського комітету з питань податкової і митної політики, у ході якого із порушенням регламенту планується розглянути законопроект №7403-д, тобто доопрацьований комітетом законопроект №7403-2.

«Податковий комітет Верховної Ради вирішив завтра на своєму засіданні розглянути законопроект 7403-д, який в парламенті не зареєстрований і в найближчому часі зареєстрований не буде. Справа в тому, що депутати ще не приймали рішення ні про прийняття законопроекту №7403-2 у першому читанні, ні про його відхилення, ні про направлення його або альтернативних йому на повторне друге читання, що дало б податковому комітету підстави вносити свій доопрацьований текст», - зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Наскільки ВАР стало відомо, депутати пропонують зберегти відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак формувати корабельні партії сої для експорту можуть тільки дуже великі підприємства. Відповідно, олігархи продовжать отримувати відшкодування експортного ПДВ, а малі фермери будуть змушені продавати олійну культуру за заниженою ціною виключно на внутрішньому ринку.

«У результаті великий бізнес опиниться у подвійному виграші: свою сою він буде експортувати за світовою ціною і отримувати відшкодування, а фермерську сою - купляти за зниженою. Суть альтернативного законопроекту полягає в тому, щоб підтримати переробку виключно за рахунок малих фермерів, і звільнити від цього тягаря олігархів», - пояснює Соколов.

Нагадаємо, згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасовано з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

Результатом скасування відшкодування ПДВ стане зниження закупівельних цін на олійні культури. Це, в свою чергу, призведе до збитків українських сільгоспвиробників і збільшить прибутки переробних підприємств, що належать великим вітчизняним олігархічним, а також міжнародним транснаціональним корпораціям.

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Зрештою, аграрії будуть вимушені скорочувати посіви даної культури, від чого постраждає уся вітчизняна аграрна галузь.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування ПДВ був розроблений законопроект №7403-2.

Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, провідні експерти ринку та 22 депутати комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Його також позитивно оцінили агентство США по міжнародному розвитку (USAID), Американська Торгівельна Палата, Європейська бізнес асоціація, аграрні асоціації: ВАР, Аграрний союз, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, а також ряд переробників, у тому числі лідер з переробки сої в Україні – агрохолдинг «Астарта».

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України, що передбачає рівність усіх платників перед законом. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Однак парламент впродовж кількох місяців блокував розгляд законопроекту №7403-2.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Малі ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити

Про це розповів Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», – говорить Богачевич.

За його словами, цікавий момент, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об’єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», – радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку буде підприємство рухатися далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», – пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес-план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як зміняться ціни на продукти напередодні Великодня

Можливе лише незначне подорожчання м'яса, та сала у окремих регіонах, через дефіцит цього продукту. Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Значного подоржчання продуктів в Україні не буде, оскільки воно вже відбувається навіть не перед святами, як звичайно, а тому, що продукти харчування в Україні вже досить дорогі. Якщо порівнювати ціни на овочевий кошик з польськими, то різниця вже йде у рази. Тому збільшення ціни на продукти, які ми купуємо до Великодня не буде. Подорожчати можуть лише м’ясо (вже сьогодні або завтра) та сало. Тому, хто хоче купити найсвіжіше м’ясо, заплатить трохи більше. Але всі інші продукти не дорожчатимуть”, — повідомив Дорошенко.

Як додав він, яйця зараз дешевші, ніж два-три тижні тому, а на кагор завжди є акції перед Великоднем, бо виробники конкурують між собою за покупця.

Стосовно ж сала, то передсвяткові коливання притаманні цьому продукту. Проте сало дорожчатиме лише у деяких регіонах.

“Воно вперше за рік почало дешевшати і ця тенденція буде лише продовжуватись. Але зараз, через те, що багато людей будуть після посту їсти м’ясо, вони захочуть і сала. А зараз є проблеми з пропозицією сала, а тому по окремих регіонах ми побачимо підняття ціни. Сало — продукт, який продається, там де свиня забивається, це може призвести до дефіциту цього продукту в окремих районах та містах і він буде значно дорожчим, ніж тиждень або тому”, — пояснив Дорошенко.
Експерт також зазначив, що подорожчання продуктів Великоднього кошика не відбудеться і наступного року.

“Такі здорожчання перед святами притаманні нерозвинутим економікам. Україна до них відноситься. Але це можливо лише тоді, коли внутрішні ціни на продукти нижчі, або значно нижчі, ніж в інших країнах. А Україна має рівень цін на продукти вже на рівні країн Східної Європи. Тому дорожчати вже просто нікуди, адже це впирається і в ціни інших ринків, в інших країнах і нашу купівельну спроможність. Через це ми з кожним роком буде бачити, що коливання цін (напередодні свят, — ред.) є все меншими, а потім вони відійдуть в історію, але до тих пір нам ще треба дожити”, — наголосив Дорошенко.

Нагадаємо, за рік Великодній кошик подорожчав на 25% і обійдеться українцям у 326,8 грн, а киянам ще дорожче — в 358,8 грн.

Овочі борщового набору в Україні у рази дорожчі, ніж у Польщі

Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Якщо порівняти гуртові ціни на овочі борщового набору в Україні та Польщі, то з’ясовується, що у нас вони коштують у рази більше (за деякими позиціями)”, — повідомив Дорошенко.

Так, за результатами порівняння цін на ринку “Столичний” та на ринку “Броніше”, на сьогодні:

    буряк у Варшаві коштує 5,70 грн, у Києві — 11 грн (майже у 2 рази дорожче);
    капуста у Варшаві — 3,10 грн, у Києві — 8 грн (майже утричі дорожче);
    картопля у Варшаві — 3,90 грн, у Києві — 4,30 грн (на 10-15% дорожче);
    цибуля у Варшаві — 4,70 грн, у Києві — 5 грн.

Серед овочів борщового набору дешевшою в Україні, за словами експерта, є лише морква, у Польщі вона коштує 11,40 грн, у нас — 10 грн.

“З огляду на це, напередодні Великодня, та і загалом, говорити про подорожчання не доводиться, оскільки дорожчати вже немає куди”, — додав Дорошенко.

Він також уточнив, що якщо пройтись по інших овочах, то різниця також буде значною. Наприклад, броколі, у Києві коштує в два рази дорожче, ніж у Варшаві.

“Вони заробляють у п’ять разів більше, і платять в рази менше. Ми робимо порівняння українських цін з польськими вже близько року. Раніше різниця постійно скорочувалась, але зараз вона збільшується, за рахунок того, що у Польщі значна кількість продукції вже є дешевшою, ніж в Україні”, — звернув увагу експерт.

Нагадаємо, з початку березня поточного року в Україні знизилися ціни на деякі соціальні продукти харчування. До п’ятірки рекордсменів за ціновим спадом увійшли макарони (-6,7%), ковбаси (-4,5%), крупи гречані (-3,3%), курятина (-2%) та масло (-1,3%).

Ваш вибір 'Цікаво'.

NASA вирощуватиме капусту в космосі

Їх можна буде багаторазово використовувати в космосі, повідомляє Newswire, пише gazeta.ua.

На МКС вирощують овочі вже близько 4-х років. Перші паростки капусти були успішно вирощені і заморожені на станції на початку 2014 року. Їх відправили на Землю.

Вчені переконалися, що "космічна капуста" безпечна для організму людини.

Згодом екіпаж станції почав вирощувати не тільки капусту, а й астрицініі. Частина з них загинула через зараження грибками.