182818
178171

В Україні завершили злиття найбільші у світі пивні компанії

Про це пише Інтерфакс-Україна.

Рада директорів об'єднаної AB InBev Efes складатиметься з представників обох компаній у рівному співвідношенні. Головою ради стане Тунджай Озільхан, голова ради директорів Anadolu Group та Anadolu Efes. Управлінська команда працюватиме під керівництвом Дмитра Шпакова, президента AB InBev в Росії та Україні, який займе позицію президента AB InBev Efes. Рой Корніш, генеральний директор АТ "Пивоварня Москва-Ефес", обійме посаду фінансового директора.

Виробнича мережа об'єднаної компанії складатиметься з 11 пивоварних заводів і трьох солодових комплексів у Росії, а також із трьох пивоварних заводів в Україні.

У портфелі брендів AB InBev Efes будуть міжнародні та локальні марки - Spaten, Corona Extra, BUD, Velkopopovicky Kozel, Miller Genuine Draft, Hoegaarden, "Старый мельник из бочонка", "Клинское", "Белый медведь".

"Ми впевнені, що об'єднання наших бізнесів і експертизи, різнопланового портфеля брендів і великого асортименту пива, який ми пропонуємо нашим споживачам, дасть нам змогу забезпечити зростання компанії та зайняти лідерські позиції на російському та українському ринках", - зазначив президент AB InBev Efes Д.Шпаков, слова якого наведено в повідомленні.

Показники об'єднаної компанії будуть консолідовані у звітності Anadolu Efes. AB InBev не включатиме результатів у свою глобальну звітність, але враховуватиме отриманий прибуток як повернення інвестицій у спільне підприємство відповідно до розміру своєї частки.

Anadolu Efes раніше розкрила структуру операції: її "дочка" Efes Breweries International N.V. внесе 99,999% частки "Пивоварні Москва-Ефес" у нову дочірню компанію Efes - AB InBev Efes B.V. Потім AB InBev Western European Holding внесе в цю компанію свої російські та українські активи, а натомість отримає нові акції AB InBev Efes. Після завершення додаткової емісії Efes Breweries International і AB InBev Western European Holding володітимуть по 50% акцій AB InBev Efes.

Оцінка вартості російських та українських активів AB InBev у рамках операції - $1,002-1,223 млрд (на основі методу дисконтування грошових потоків). Активи Efes було оцінено в $962 млн - $1,145 млрд, повідомляла компанія. Синергія від об'єднання оцінюється в $80-100 млн на рік за рахунок скорочення витрат.

Об'єднання операцій у Росії та Україні зміцнить конкурентні позиції брендів обох компаній і створить потенціал для майбутнього зростання. Амбіції об'єднаної компанії - стати лідером на ринках пива в Росії та Україні, йдеться в повідомленні Efes.

Нині лідер на російському ринку - данський пивоварний концерн Carlsberg. За даними Nielsen, які розкривала "Балтика" ("дочка" Carlsberg у Росії), частка данського концерну на російському ринку пива минулого року становила 31,9%. У Efes було 14,5%, у Heineken - 13,7%, у AB InBev - 10,5%.

На глобальному ринку Anheuser-Busch InBev посідає перше місце. AB InBev та Anadolu Efes, лідер на ринку Туреччини, в серпні минулого року підписали угоду про наміри об'єднати бізнес у Росії та Україні в рівних частках. Об'єднання є наслідком операції зі злиття AB InBev з SABMiller, яка була закрита в жовтні 2016 року і в результаті якої AB InBev отримала 24% акцій Anadolu Efes.

За даними аналітичної системи "СПАРК-Інтерфакс", АТ "САН Інбев" (російська структура AB InBev) у 2016 році збільшило виручку на 5,9%, до 41,7 млрд рублів, і скоротило чистий збиток до 1,84 млрд рублів із 9,77 млрд рублів роком раніше.

АТ "Пивоварня Москва-Ефес" у 2016 році наростило виручку на 9,8%, до 38,55 млрд рублів, і закінчило рік із чистим прибутком у розмірі 1,99 млрд рублів (у 2015 році компанія отримала чистий збиток у 1,37 млрд рублів).

Глобальні компанії не розкривають показників на російському ринку. AB InBev повідомляла, що в 2017 році її виручка в Східній Європі знизилася приблизно на 1-3% (low single digits) здебільшого через обмеження обсягів виробництва і продажу пива в ПЕТ-тарі в Росії, яке призвело до скорочення ринку.

Торік російський ринок пива впав на 4-5% у натуральному виразі, зокрема через заборону на виробництво і продаж пива в ПЕТ-упаковці обсягом понад 1,5 літра: "Велику роль у цьому відіграла заборона на виробництво і продаж пива в ПЕТ-тарі обсягом понад 1,5 літра", - говорив "Інтерфаксу" президент регіонального підрозділу AB InBev Д.Шпаков, який тепер очолить управління об'єднаної компанії.

"2017 рік став для всієї індустрії роком перевірки на міцність, оскільки ми відчули реальний вплив заборони ПЕТ понад 1,5 літра. Хтось впорався з цим завданням краще, хтось гірше. Одне можна сказати точно: незважаючи на всі прогнози, ринку не вдалося повною мірою замістити той обсяг, який припадав на ПЕТ понад 1,5 літра, - близько 20% - іншими видами упаковки", - зазначив він.

Негативний вплив на ринок від обмеження допустимого обсягу пластикової упаковки для пива буде вичерпаний до середини року, розраховують в AB InBev: "Ми очікуємо, що негативний ефект від цієї ініціативи буде вичерпаний до середини 2018 року, коли обсяги пива, що випускаються раніше в ПЕТ-тарі, будуть повністю перерозподілені між іншими упаковками".

"У 2018 році, за прогнозами експертів, ринок буде відносно стабільний, падіння становитиме не більше ніж 1-3%", - зазначив Д.Шпаков.

Російський бізнес Efes минулого року показав "виключно хорошу" динаміку за двозначного зростання обсягу продажу, незважаючи на зниження ринку та ефект високої бази попереднього року. Це стало можливим за рахунок збільшення присутності в сучасних форматах торгівлі та зміцнення позицій у середньому і преміальному сегментах.

Портфель брендів AB InBev об'єднує марки Budweiser, Stella Artois, Beck's, Leffe і Hoegaarden, а також локальні бренди "Клинское", "Сибирская корона", "Чернігівське" та інші. Портфель Anadolu Efes містить бренди Efes Pilsener, Velkopopovicky Kozel, Bavaria, Pilsner Urquell, "Старый мельник", "Золотая бочка".

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


На Одесщині розмитнили рекордну партію фруктів

На розмитнення та перевірку вантажу з Республіки Еквадор знадобилося лише 5 днів. При цьому, сума платежів до бюджету склала понад 8,5 мільйонів гривень. Про це повідомили в департаменті економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації.

«Зважаючи на ризики та складнощі при проходженні митних та фітосанітарних процедур, бізнес не бажав ризикувати та протягом останніх 10 років здійснював імпорт фруктів невеликими партіями. Однак, плідна співпраця обласної державної адміністрації, Південної митниці ДФС України, контролюючих органів та суб’єктів імпорту фруктової та овочевої продукції дає позитивні приклади та напрямки розвитку», ‒ зазначив директор департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації Дмитро Радулов.

Зазначимо, Одеська облдержадміністрація за ініціативи очільника регіону Максима Степанова спільно з профільними службами започаткувала декілька пілотних проектів щодо поліпшення умов ведення бізнесу імпортерами різних видів продукції. Зокрема, влітку голова ОДА Максим Степанов підготував до розгляду Кабінету Міністрів України проект законодавчих змін, який забезпечить започаткування спрощення процедур фітосанітарного контролю в одеському регіоні.

«Ще на підготовчому етапі спрощення процедур бізнес відчув полегшення, а влада ‒ економічний ефект у вигляді додаткових коштів від розмитнення» ‒ додав Дмитро Радулов.

Отже, у січні-лютому 2018 року фітосанітарний контроль в режимі «імпорт» пройшли 2564 контейнери із 57,1 тис. тонн овочів та фруктів, що на 75,7% більше, ніж за відповідний період минулого року.

За 2 місяці із загальної кількості контейнерів, імпортованих через митну територію України, одеськими митниками розмитнено понад чверть (25,7%) від їх загальної кількості, що на 10,3 відсоткових пункти більше, ніж у січні-лютому 2017 року.

Нагадаємо, 100% імпортованих овочів та фруктів проходять фітосанітарну експертизу. Така ситуація спричиняла незручності для імпортерів. У тому числі, додаткові фінансові витрати на зберігання продукції під час очікування результатів експертизи, особливо у літній період. Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов запропонував нову та спрощену систему фітосанітарного контролю в одеському регіоні, що має суттєво зменшити потенціальний корупційний ризик у цій галузі.

 



Як Україна втратила мільярд виручки від експорту ВРХ

Про це пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО в Україні Андрій Панкратов на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За його словами, виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала 33,5 мільйонів доларів США. Середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього 1,32 долари.

"Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 дол./кг)?

А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг, як це рекомендують експерти? (FAO спільно з ЄБРР проводили дослідження з цього приводу і готували бізнес-плани для України).

А скільки можна було б заробити, якщо б і те, і інше разом?"- зазначає Андрій Панкоатов.

Якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше 2,7 млн. доларів США.

«Щонайменше» - це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість", - підкреслює експерт.

Якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад 29 мільйонів доларів. І це при ціні 1,32 дол./кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

Якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад 34 мільйони доларів або 910 мільйонів гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним!

"Зрозуміло, що мільярд виручки – це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони – українські. Робочі руки? Вони – теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським!", - підсумовує експерт

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв, повідомляє прес-служба МінАПК.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.



Конкурент "Рошен" заявив, що продовжить судитися за "Київський торт"

ТОВ "Белларія" планує оскаржувати рішення Господарського суду Києва, яке забороняє використовувати в своїй продукції назву "Київський торт" і графічні елементи у вигляді листя каштана. Також суд зобов'язав компанію і рітейлер "Ашан" вилучити з обігу і знищити всі упаковки та етикетки для тортів, які містять такі позначення.

Представник ТОВ "Белларія" повідомив Delo.UA, що на сьогоднішній день дане рішення Господарського суду від 21 березня 2018 р. не вступило в законну силу, оскільки компанія має намір оскаржувати це рішення і підготувала відповідну апеляційну скаргу.

Згідно із законодавством, на подачу апеляційної скарги надається  строк в 20 календарних днів.

27 березня повідомлялося, що Господарський суд Києва задовольнив позовні вимоги корпорації Рошен до ТОВ "Белларія" і "Ашан".

Корпорація "Рошен" судилася з цими компаніями за права інтелектуальної власності при випуску продукції під торговою маркою "Київський торт" і торт "Київський". У корпорації заявляли, що покупець може сплутати упаковку торта "Беллариї" з "Київським тортом" виробництва "Рошен".

Товарний знак "Київський торт" визнано добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 28 квітня 2017 року.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Антимонопольний комітет України оштрафував "Київхліб" на 219 тис. грн за схожий на упаковку корпорації "Рошен" оформлення торта "Казковий ключик". В АМКУ зазначили, що "Рошен" почав раніше використовувати оформлення упаковки для свого торта, тому використання схожої упаковки "Київхлібом" може призвести до змішування з діяльністю корпорації "Рошен".

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ухвалені Україною регламенти ЄС повністю знищать село і фермерство

2018 рік може сказати остаточне "прощавай" домашньому молоку та м'ясу. І в цьому немає чиєїсь злої волі. Це свідомий крок українців, що обрали шлях до Європи — разом із усіма супутніми йому регламентами ЄС. Впроваджувати їх Україна погодилася автоматично, підписавши Угоду про асоціацію, пише gazeta.ua.

Основний із них, що найбільш відчутно вплине на життя українського села — це Регламент ЄС №178/2002 від 28.01.2002 р. Це — єдиний документ, що відтепер визначає принципи харчового законодавства України. Перш за все — щодо виробництва молока, м'яса та гігієни харчових продуктів. Він почав діяти з 1 січня поточного року і повністю змінює те, до чого ми звикли. Люди вже зіткнулися з ситуацією, коли молоко не приймають або не дозволяють продавати на ринку. І це лише початок процесу, відтермінованого на півроку.

Майже 70% у структурі закупівель припадає на молоко від населення. Для багатьох селян його здача чи продаж на ринку — серйозна, бо навіть єдина стаття доходу. Але в ЄС існує заборона такого продажу без відповідних процедур. Продавати "з рук" на базарі молоко та молочні продукти не можна. Ніякі. Молоко має бути лише пастеризоване й забезпечене сертифікатом.

Його можна продавати агрофірмам на переробку. Але й тут є вимоги. Привозячи продукти на завод, слід забезпечити охолодження молока одразу після доїння до +6°C і зберігати за цієї температури до переробки. При цьому слід підтвердити правильність утримання корів, їх годування, лікування, надати ветеринарні документи й паспорт господарства.

Такі ж суворі стандарти вводять щодо м'яса. Будь-який продукт повинен мати ідентифікаційний знак із номером дозволу. Без нього м'ясо ви не продасте. Забивати худобу на продаж може тільки обладнана бійня, якій ви мусите довести, що виростили корову чи свиню у повній відповідності до стандартів. Що вони здорові та привезені на забій чистими. Власник бійні може відмовити в послугах. Якщо інформація в реєстрах, що мають бути при кожному господарстві, буде неточна чи неповна.

Це нагадує "первинний огляд" в поліклініці, коли треба пройти з десяток лікарів і просидіти півдня в черзі — тільки для корови. До речі, сертифікат, підписаний ветеринаром, і паспорт із підтвердженням способу годування знадобиться навіть для курки.

Якщо ж ви самі обробили тушу на продаж, у вас можуть запитати, чи є у переліку вашого обладнання спеціальний кран, "спроектований для попередження поширення забруднення"? Або ж "установка, що замикається на ключ, для зберігання в охолодженому стані" м'яса, привезеного на продаж? Чи забезпечили ви температуру +12°C і вентиляцію в приміщенні, де обробляли тушу?

Ні? Тоді — до побачення.

Франція витрачає на підтримку своїх фермерів у середньому до 40 млрд євро на рік. Тобто, тільки на консервацію стабільного стану Україні знадобиться близько 70 млрд євро — це майже три державні бюджети. Якщо ж говорити про реформу, суму доведеться як мінімум подвоїти.

Якби уряд дав українським фермерам бодай половину тих субсидій, що отримують фермери у Європі, люди змогли б переоблаштувати свої господарства, за словами народного депутата, голови політради партії "За життя" Євгенія Мураєва. Якщо ж цього не станеться, це означає голодний вирок селянам. Причому, це — свідоме рішення українських політиків, і перш за все президента, стверджує депутат.

— Коли нам пропонували "йти до Європи", ніхто не попередив, що фермер у ЄС — величина, що прямує до нуля. Їм платять, щоб вони не працювали. А в нас непродумана політика призведе до того, що ми купуватимемо молоко за кордоном, та ще й половина його виявиться хімією, — говорить Євгеній Мураєв.

Єдиним виходом для України є перегляд Угоди про асоціацію з ЄС, вважає Мураєв. Або вихід із неї, якщо голос здорового глузду не почують і фермери не отримають перехідний період і субсидії. Реформи мусять підвищувати рівень життя, а не шкодити українцям. Якщо в Україні все-таки погодяться на дотримання цих регламентів, "влада ризикує отримати не просто незадоволення, а новий агромайдан, набагато страшніший від попередніх. Бо доведеним до відчаю і абсолютного зубожіння селянам втрачати буде нічого".

Ваш вибір 'Подобається'.