В Україні збільшилося виробництво картоплі

Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», пише ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), що не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що відбувається з Держгеокадастром

Це прізвище, напевно, мало хто знав за межами земельної сфери (як і більшість чиновників в статусі в.о. він був суто непублічним), але ось відомство, яке він представляв, відоме більшості громадян і викликає не найпозитивніші асоціації - Держкомзем. Ця структура була реформована однією з перших після перемоги демократичних сил у 2014 році. З цього моменту Держкомзем змінив 1) назву, ставши Держгеокадастром, 2) трьох керівників, з яких тільки один пішов з цієї посади без скандалу, на підвищення; 3) зазнав множинні структурні зміни. Останній пункт найбільш дискусійний, тому що зв'язка «земля» і «корупція» в Україні була нерозривна десятиліттями, і рішення про звільнення чергового глави Держкомзему сприймалося виключно в парадигмі «по заслугах».

Але, якщо без емоцій, що відбувалося в земельних ресурсах після Революції Гідності?

Каденція Сергія Рудика (квітень - листопад 2014 року)

- Запущена програма виділення землі учасникам АТО. Не маючи можливості фінансово підтримати військовослужбовців (що, звичайно, було б більш правильно, але нездійсненно через жалюгідний стан державних фінансів і стрімкої інфляції 2014-2015 рр), соціальна підтримка в форматі надання землі з державної власності була дуже вдалою альтернативою.

Попит з боку військових зашкалював - за перші півроку реалізації програми було подано майже 20 000 заяв на отримання ділянок. На сьогодні їх вже близько 200 000.

Період лихоліття (листопад 2014 - березень 2015)

Майже п'ять місяців Держгеокадастр був обезголовлений - фактично відомством керувала комісія з реорганізації Держземагентства, робота якої була сконцентрована на бюрократичних процедурах.

Каденція Максима Мартинюка (березень 2015 - липень 2016)

- Були звільнені всі начальники Держгеокадастра в областях і районах та відкриті конкурси на більш ніж півтисячі вакансій.

- Землі почали передавати в оренду виключно на аукціонах, припинивши багаторічну практику кишенькового дерибану. За рік такої практики загальна річна вартість оренди державних земель, переданих на конкурентних засадах, становила 38,52 млн гривень проти 6,54 млн гривень в 2014 році. В середньому орендна ставка склала 7% від нормативної грошової оцінки землі при встановленому законодавством мінімумі в 3%. Через рік показники збільшилися ще значніше - зараз держземлі здаються в оренду по 12% річних.

Паралельно почалася підготовка до електронних земельних торгів, які повинні зробити систему передачі землі в користування ще більш відкритою і розширити коло потенційних учасників.

- Послуги земельного відомства почали переводитися в електронний формат. Це дало можливість уникнути контакту з чиновником (саме на цьому етапі виникала пропозиція про винагороду) і взагалі утриматися від візиту до відомства. В першу чергу в онлайн була переведена найпопулярніша (і як наслідок - найкорупційніша) послуга - замовлення витягу з Державного земельного кадастру. На сьогодні вже 10 послуг Держгеокадастра, на які припадає 90% звернень громадян, переведені в онлайн.

- Була оцифрована вся інформація Держземкадастру про земельні ділянки - т.зв. поземельні книги (близько 10 млн одиниць), що зробило можливим доступ до всіх даних онлайн.

- Усі рішення щодо передачі держземель стали публічними - із зазначенням характеристик ділянки і ПІБ начальника, який її відвів. Персональних даних отримувача немає у відкритому доступі, але їх можна запросити через спеціальний запит на сайті Кадастру (завжди так роблю, до речі).

- Переглянуті договори оренди, видані під менше ніж 3% і на 49 років, інакше кажучи - даром. Такі тепличні умови були в половині договорів оренди землі державної власності. Результат + 0,5 млрд надходжень від плати за землю.

- Кадастр втратив монопольне становище - доступ до системи отримали спочатку нотаріуси, а потім і органи місцевого самоврядування з можливістю надавати ті ж послуги, що і кадастрові реєстратори. Можливо, це був тиск загальнодержавного тренда децентралізації (результати якого дуже сумнівні), але безсумнівно, що коли є бажання «контролювати потік», так не діють.

- Стала практикуватися перевірка роботи регіональних відділень відомства методом «таємного покупця». Співробітники Держкадастра розповідають напівміфічні історії про «чорний вівторок» і «чорний понеділок» - дні, коли були разом звільнені більше 10 топ-керівників в регіонах, чиї співробітники не пройшли перевірку.

- Відновився контроль за використанням земель - функцію цю ніхто в країні не виконував після покійної Сельхозінспекції. Держгеокадастр виконував її спочатку на волонтерських засадах, в форматі моніторингу, поки Кабмін не передав відомству відповідні повноваження.

Каденція Олега Цвяха (липень 2016 - жовтень 2017)

- Введена нова нормативна оцінка землі, яка усунула спотворення в оцінці земель і гарантувала більш справедливу базу для розрахунку земельних платежів.

- Прийнята стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка перекрила більшу частину схем по виділенню землі - в тому числі з учасниками АТО. Ця тема була табуйована, поки Петро Порошенко (тут треба віддати належне мужності президента) сам привселюдно не визнав, що учасники АТО часто використовуються в непорядних процесах на користь третіх осіб, які не мають зовсім ніякого відношення до війни на Сході. Стратегія встановила чіткий норматив: безкоштовно земля виділяється в першу чергу учасникам АТО, але в обсязі 25% від переданих земель на аукціоні в попередньому кварталі.

- Почав проводиться регулярний моніторинг стану земель. Проект оплатили міжнародні донори, і в результаті в Україні з'явилася узагальнена база даних з характеристиками земельних ресурсів, акумульованих з 9 відомств - дані про якість ґрунтів, оренди, судових навантаженнях і тд.

- Державний земельний кадастр переведений на технологію Blockchain- найдосконалішу систему захисту даних. Тепер неможливо скоригувати або спотворити дані так, щоб про це не стало відомо зовнішнім аудиторам - першим стала міжнародна антикорупційна організація Трансперенсі Інт.

Що не зробили три керівники Держгеокадастра?

- Не подолали повністю корупцію. Сперечатися з цим безглуздо.

- Не провели земельну реформу і ринок землі в Україні все так само далекий. Єдиний результат, досягнутий за два роки - поступове дрейфування громадської думки в сторону ринку, але відбувається воно дуже повільно.

- Не передали право розпорядження землями на рівень органів місцевого самоврядування. Але з огляду на сумнівну корупційну стійкість місцевих чиновників - не факт, що це можна вважати недоліком.

Навіть всупереч останнім трьом пунктам, зроблено в земельних ресурсах чимало. Але репутаційний спадок Держкомзему ще дуже довго буде заважати Держгеокадастру в позиціонуванні.

Автор: Олег Гавриш,

заступник редактора НВ Бізнес, ведучий щотижневої ділової передачі Перша шпальта, Перший національний телеканал

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ставить рекорди зі споживання бананів

За звітами митної статистики, у вересні 2017 р. Україна імпортувала 15,6 тис. тонн бананів, що стало найбільшим показником для цього місяця за останні 4 роки. Для порівняння: за вересень 2016 р. на український ринок було завезено 12,5 тис. тонн зазначеної продукції, пише "АПК-Інформ: овочі і фрукти".

Безперечним лідером з постачання бананів в Україні залишається Еквадор: на частку цієї країни у вересні припадає близько 71% всього обсягу ввезеного. Далі в списку основних експортерів значаться Коста-Ріка і Колумбія з частками 17% і 10% відповідно.

Нагадаємо, що за сезон — 2016/17 (вересень — серпень) Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони. Зростання поставок експерти ринку пов'язують зі збільшенням споживання даних фруктів в країні. При цьому варто зазначити, що на сьогоднішній день саме банани вважаються головними конкурентами яблук на українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження дотацій агрохолдингам призведе до катастрофічного скорочення робочих місць

Великі сільгоспвиробники будуть змушені скорочувати робочі місця, якщо не отримають в наступному році повноцінних дотацій від держави. Про це заявила експерт Олександра Решмедилова, пише comments.ua.

Як пояснила експерт, економічна ситуація в країні не настільки стабільна, щоб позбавляти бюджетоутворюючі галузі комплексної держпідтримки.

«Ми знаємо, що значну частину дотацій отримав Миронівський хлібопродукт. Але це той виробник, який працює не з рослинами, а з тваринами. А тваринники зараз мають багато проблем, оскільки сьогодні це інвестиційно малоприваблива галузь. При цьому Миронівський хлібопродукт є найбільшим агрохолдингом, який платить податки в бюджет і створює робочі місця. І для того, щоб йому пройти складний період – держава повинна створити відповідні умови», - сказала Решмедилова.

При цьому експерт впевнена, що якщо держава кине напризволяще виробників курятини, ситуація погіршиться як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках.

«Курятина – це титульний продукт, з яким може асоціюватися Україна нарівні з соняшником, медом та іншими затребуваними світом продуктами. І ці стратегічні продукти повинні бути під контролем держави», - підкреслила вона.

Експерт також припустила, що весь резонанс навколо бюджетних дотацій – це свого роду конкурентна боротьба за бюджетний пиріг, не більше.

«У 2017 році Кабміном було прийнято рішення про дотації агросектору. А агросектор у нас – це ласий шматок і зрозуміло, що за нього будуть боротися. Тому що одним дають преференції, а іншим бажаючим - ні. Чому так відбувається, питання дискусійне, але сама інформація, думаю, запускається конкурентами», - підкреслила Решмедилова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер успішно заробляє на кактусах

Олександр Гавриленко з Черкас у власному дворі відкрив ферму з вирощування міні-кактусів, інформує еizvestia.com.

Екзотичною красою разом з братом-близнюком Юрієм вони захопилися з дитинства, а зараз Олександр ще й непогано заробляє на своєму хобі.

Перші кактуси в Черкасах почали з'являтися в 1970-х роках і вважалися заморською дивиною.

За словами Олександра, поціновувачі рослин їздили за кактусами навіть в Росію і купували рідкісні види по 100-500 радянських рублів.

На початку 2000-х років Олександр зрозумів, що вирощування пустельних рослин — його покликання, але в квартирі розводити їх важко.

Тому він з родиною переїхав у приватний сектор, де майже власноруч побудував для своїх рослин теплицю.

В зимовий період він опалює її дровами, підтримуючи мінімальну температуру.

Каже, що взимку рослини сплять, тому тепло їм не потрібно.У колекції Олександра Гавриленко — унікальні рослини.

Наприклад, Олександр придбав недавно знайдений в Мексиці вид кактусів ацтекиум Вальдез (Aztekium valdezii), який відкрили кілька років тому. За два екземпляри розміром з горошину заплатив за 800 грн.

Його рослини і їх насіння купують у всьому світі.

«Є покупці з України, Грузії, Англії, Голландії і навіть Індії», — говорить власник ферми.

Зараз поціновувачам колючих не треба кудись їхати заради поповнення домашньої флори.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В буковинському селі на місці старої лазні облаштували сироварню

Мета створення кооперативу ― закуповувати молоко в місцевих господарствах, переробляти його, а продукцію поставляти до навчальних закладів, пише Погляд.

Так, на місці старої лазні облаштували сироварню. Устаткування допомогло закупити австрійське агентство.

«Проект австрійського агентства передбачає лише закупівлю обладнання. Всі ремонтні роботи, реконструкція проводитимуться за рахунок громади. У підготовчі роботи ми плануємо вкласти 800 тис. гривень, щоб підприємство запрацювало, і фактично така ж сума ― €20 тис. ― вкладена в устаткування», ― розповів глава Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк.

На відкриття сироварні запросили гостей з Польщі та Австрії, а австрієць Йоганнес Ляйтнер вже став почесним членом кооперативу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview