В Україні збудують завод з виробництва італійської сільгосптехніки

Сумська область насамперед аграрна, тож має всі передумови для співпраці саме в сільськогосподарській галузі, пише «Урядовий кур’єр».

За словами Роберто Данте – власника італійського заводу з виготовлення сільгосптехніки «Данте», підприємство зацікавлене в організації і розвитку мережі з продажу і сервісного обслуговування своєї продукції в області, а в перспективі – будівництві заводу, де б випускали техніку для аграріїв краю.

Італійська техніка вже представлена на українському аграрному ринку, а «Данте» входить до федерації виробників сільськогосподарської техніки цієї країни.

Як запевнили представники обласної влади, Сумщина готова всіляко сприяти залученню італійських інвестицій, адже спільна робота приноситиме користь як виробничникам, так і слобожанському краю, який зацікавлений у створенні нових виробництв, робочих місць, наповненні бюджетів різних рівнів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер з Вінниччини продає креветки по 500 грн/кг

В акваріумах живе близько 180 тис. креветок. Вирощені на підприємстві креветки продають за ціною 500 грн/кг, пише kurkul.com.

Підприємство розпочало свою роботу минулого року у місті Жмеринка Вінницької області. Розташувалося воно у приміщенні колишньої хутряної фабрики.

За словами заступника директора Володимира Деркача, фабрика, у якій відкрили підприємство, до цього 10 років пустувала, все було зруйновано і демонтовано.

«Близько двох років «реанімували» саме приміщення, а саму бізнес-ідею з вирощення креветок втілили у життя після того, як побачили подібне за кордоном», — додав він.

Будівля підприємства має три поверхи. Тут встановлене обладнання — великі резервуари, заповнені водою. Робота на підприємстві повністю автоматизована. Креветки потребують догляду і дотримання всіх умов.

Годують їх спеціальним кормом: картопля, борошно, крохмаль, дріжджі, риб’ячий жир і полівітаміни. Щоб виростити кг креветок — до 36 штук, потрібно 4 кг корму.
Мальків привозять із Малайзії.

«Кілограм наших креветок коштує 500 грн. За тиждень продаємо 50-100 кг, гуртом і вроздріб. Наші клієнти — ресторани і просто любителі делікатесів», — розповів директор підприємства Петро Гижко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчала лохина

Подорожчення ягоди стало несподіванкою для споживачів, сезон тільки почав набирати обертів.

Весь минулий тиждень пропозиція ягоди на вітчизняних ринках зростала, а ціни, відповідно знижувались. В тім на цьому тижні погода внесла свої корективи в звичайний сценарій подій на ринку. В господарствах  Західної України- головного виробничого регіону– визрівання ягоди через холодну погоду уповільнилось , а дощі заважають збирати врожай. Продавці на гуртових ринках ще від початку тижня помітили , що попит на лохину став вищим за її пропозицію і почали піднімати ціни.

Згідно даних «Інфо-Шувар», сьогодні  на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» лохина пропонується по  140-160 грн/кг (4.6-5.3 EUR/кг) і це майже  відповідає рівню цін минулого року.  Для порівняння ,  в кінці минулого тижня ціни на лохину на гуртових ринках знизились  до 110-130 грн/кг (3.6-4.3 EUR/кг).

    Згідно даних «Інфо-Шувар» в попередні три сезони найнижча ціна на лохину в Україні фіксувалась в кінці липня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Зерновики виступили проти автоматичної індексації залізничних тарифів

Українська зернова асоціація звернулась до Міністерства Інфраструктури України з проханням відкликати проект регуляторного акту про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України 16 грудня 2009 року № 1392, оприлюдненого 05.07.2019 року, що передбачає автоматичну індексацію тарифів на залізничні перевезення.

Про це повідомив В.о. Виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко. Зокрема, він проінформував, що УЗА звернулась до Уряду та інших профільних відомств з відповідним листом.

В УЗА вважають, що вартість перевезення повинна бути економічно обґрунтованою, однак передбачуваною, зрозумілою та прозорою. Враховуючи, що автоматична індексація не передбачає прогнозованість, УЗА звертає увагу, що така ініціатива не дасть можливість прорахувати вартість перевезення навіть на 3 місяці вперед.

«Компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень та відповідно укладають ф’ючерсні/форвардні довготривалі контракти із партнерами. Контракти з фіксованою вартістю укладаються задовго до фактичного продажу. Таким чином, зерно може бути проданим на міжнародній арені, що ще не зібране чи навіть не засіяне. Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», – зауважив Сергій Іващенко.

Він також додав, що автоматична індексація передбачає перегляд вартості перевезення відповідно до індексу цін виробників промислової продукції, що вираховується по закінченню певного періоду. Таким чином, ринок не може передбачити чи спрогнозувати такий індекс і як наслідок вартість перевезення. Відсутність передбачуваності та прогнозованості вартості негативно вплине на бізнес, економіку країни в цілому, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.

«Запропонований проект постанови Мінінфраструктури щодо автоматичної індексації передбачає не прогнозованість тарифів, невизначеність, адже ми не знаємо, що чекає нас в майбутньому. Наприклад, відповідна ініціатива не дає розуміння бізнесу, скільки буде коштувати транспортування зерна з точки А в точку Б в листопаді 2019 року чи квітні 2020 року. Ми не знаємо, яким буде індекс промислових цін, що розраховує Держстат, і тому нам складно уявити, які витрати чекають компанії в зв’язку з прив’язкою тарифів на вантажоперевезення до ІПЦ», – прокоментував Сергій Іващенко.

Нагадаємо, Міністерство інфраструктури України 05 липня 2019 оприлюднило на сайті та винесло на громадське обговорення проект регуляторного акту про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України 16 грудня 2009 року № 1392 «Про забезпечення прозорості державної тарифної політики щодо перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України».

Ідентичний проект постанови вже було винесено на обговорення з громадськістю ще 01.02.2019 року. Так, Українська Зернова Асоціація неодноразово зверталась до Кабінету Міністрів із проханням звернути увагу на негативні наслідки прийняття даної постанови, і, як наслідок, проект був відкликаний.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна посилить конкуренцію з Росією на світовому ринку пшениці

Про це повідомляє Refinitiv Agriculture, пише latifundist.com.

«Експортні котирування на Чорноморську пшеницю знаходяться під впливом двох протилежних факторів. З одного боку, гарна якість урожаю пшениці в поточному сезоні провокує очікування більш високого рівня цін. З іншого боку, зміцнення місцевої валюти і практика заборони продажу аграріями на внутрішньому ринку підтримує рівень експортних пропозицій», — вказується в повідомленні.

У той же час зовнішній ринок не готовий платить високу ціну за якісну пшеницю, так як основний попит імпортерів спрямований на купівлю пшениці з протеїном 12,5% і 11,5% з більш низькою ціною.

«Високий протеїн не особливо затребуваний імпортерами», — зазначають російські трейдери.

В результаті переважання в даний час пшениці високої якості, кількість пропозицій фуражної пшениці з Чорноморського регіону обмежений, а ціни пропозиції практично досягають рівня продовольчої пшениці з протеїном 11,5%.

Нагадаємо, що за прогнозами аналітиків Agritel, аграрії України отримають рекордний урожай пшениці в 2019 р., який досягне 28,8 млн т при середній врожайності 4,36 т/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські свинарі працюють над підвищенням ефективності

«З цьогорічних результатів бенчмаркінгових порівнянь очевидно, що свиногосподарства працюють над покращенням виробничих та економічних показників діяльності», — коментує керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

За її словами, зіставлення бенчмаркінгу за 2017-й та 2018-й рік вказує, що учасники дослідження працювали над підвищенням продуктивності маточного поголів'я.

«Зокрема, зростання середнього число опоросів у розрахунку на свиноматку, чисельності народжених на опорос та живонароджених поросят за період відзначаємо не лише в найкращих операторів: найменш успішні показники також покращилися у 2018-му, порівняно з попереднім роком. Унаслідок цього, можна говорити про позитивні зрушення в цілому по галузі. Відповідні зміни торкнулися і коефіцієнта конверсії корму на дорощуванні та відгодівлі. Окремої уваги потребує той факт що у 2018-му показник середньодобових приростів на відгодівлі у кількох респондентів перетнув психологічну позначку в 1 кг, а найменші середньодобові прирости на дорощуванні скоротили „відрив“ від середнього показника», — додала експерт.

Думками та враженнями участі у дослідженні поділилися представники господарств-респондентів.

«Участь у такому порівняльному дослідженні дозволило нам зрозуміти наявний стан справ нашого господарства у порівнянні з іншими операторами та сформувати реалістичні орієнтири, цільові показники для подальшого розвитку», — Дмитро Волков, завідувач ферми СТОВ АФ «АгроРось».

 «Нашому підприємству бенчмаркінг допоміг не тільки оцінити виробничі результати на тлі інших учасників дослідження, а й виявити деякі „слабкі місця“ в системі обліку. Тож вже цього року працюємо над виправленням похибок, що дозволить нам бачити реальні результати своєї роботи і, гадаємо, прогрес у порівнянні з попередніми періодами», — Дмитро Рожко, директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд».

«Ми розуміємо, на якому рівні знаходяться наші виробничі показники і розуміємо причини такого стану речей. Однак ми розуміємо, що не тільки виробничі індикатори забезпечують ефективність виробництва. Тому цього року „у фокусі“ робота над собівартістю та її оптимізацією. Тож хотіли б не зупинятися на аналітично-порівняльному етапі бенчмаркінгу, а продовжити за рахунок обміну досвідом з тими підприємствами, яким вдалося виробити якісну свинину дешевше», — Олена Клюєва, заступник директора з комерційних питань ТОВ «Агроінд».

Нагадаємо, що бенчмаркінг свиногосподарств — добровільне анонімне дослідження, що дозволяє порівняти виробничі та економічні показники діяльності промислових свиноферм для виявлення резервів підвищення інтенсивності та ефективності виробництва. Дослідження проводиться аналітичним відділом Асоціації «Свинарі України» з 2016-го щорічно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview