В Україні зібрано 51,2 млн тонн зерна

Станом на 9 жовтня українські аграрії провели збирання зернових та зернобобових культур на площі 12,0 млн га або 78% до прогнозу та намолотили 51,2 млн тонн зерна при середній врожайності 42,7 ц/га, в тому числі:

кукурудзи – 11,3 млн тонн з площі 1,8 млн га або 36% до прогнозу при врожайності 63,1 ц/га;
гречки – 78 тис. тонн з площі 59 тис. га або 88% до прогнозу при урожайності 13,2 ц/га;
проса – 147 тис. тонн з 78 тис. га або 87% до прогнозу при урожайності 18,8 ц/га.
Крім того, соняшнику обмолочено на площі 5,1 млн га або 86% та зібрано 12,1 млн тонн зерна при середній урожайності 23,9 ц/га. Сої обмолочено на площі 1,2 млн га або 74% до прогнозу та зібрано 2,8 млн га зерна при середній урожайності 23,9 ц/га. Цукрових буряків зібрано 3,7 млн тонн з площі 83 тис. га або 38% до прогнозу при середній урожайності 443 ц/га.

Щодо проведення осінньої посівної кампанії, то на цю дату посіяно 5,1 млн га площі озимими зерновими або 69% до прогнозу, з них посіяно:

озимої пшениці – 4,5 млн га або 72% до прогнозу;
жита – 98 тис. га або 80% до прогнозу;
озимого ячменю – 465 тис. га або 51% до прогнозу.
Крім того, озимий ріпак, при прогнозованій площі 1,1 млн га посіяно 1,0 млн га або 96% до прогнозу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Спиртову галузь планують демонополізувати

Про це повідомив у Facebook міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

«Починаємо рухатись по Укрспирту. Це одне з найкорумпованіших та кримінальніших напрямків. Сьогодні було призначено мого радника з питань Укрспирту Сергія Блескуна. Укрспирт будемо передавати на приватизацію. Галузь демонополізувати. Над деталями концепції працюємо», — повідомив міністр.

Блескун навчався в Донецькому політехнічному інституті і Московській школі економіки. З 2017 року працює в ТОВ Компанія Май Україна, яка займається виробництвом та продажем чаю та кави. Був заступником директора Укрспирту, очолював Дім марочних коньяків Таврія, займав посаду комперційного директора в ДП УГК Nemiroff.

Нагадаємо, українські виробники зможуть купувати спирт за нульовою ставкою акцизного податку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям більше не компенсуватимуть купівлю вітчизняної техніки

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький, передає Kurkul.com.

За словами Тараса Висоцького, треба розуміти, що є виробники сільгосптехніки, а є аграрії і саме фінансування останніх зараз у пріоритеті. Зважаючи на обмежені фінансові можливості, доводиться обирати.

Він додав, що піковий період, коли виробники техніки потребували підтримки пройшов. Зараз аграрії вже отримали змогу оцінити та протестувати українську техніку. Далі — виробники техніки мають конкурувати та зацікавлювати аграріїв.

Заступник міністра наголосив, що програма виконана і вона була ефективною. Виробники матимуть стимул та можливість для розвитку, а аграрії отримають фінансовий інструмент, яким зможуть розпоряджатися.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для ефективної земельної реформи важливі пропозиції аграріїв - Зеленський

"Глава держави зазначив, що готовий вислухати позиції присутніх з проведення земельної реформи. Він висловив переконання, що для якісного впровадження зазначеної реформи в Україні важливо не тільки вивчити досвід інших країн, а й вислухати думки тих, хто безпосередньо працює на землі", - повідомила прес-служба президента за підсумками зустрічі.

Так, учасники зустрічі розповіли про свої побоювання і бачення того, як буде розвиватися ситуація після відкриття ринку землі в Україні. Зокрема, вони висловилися за поетапне введення ринку землі, коли на першому етапі право придбати землю надаватиметься виключно українцям, а іноземці отримають таку можливість тільки на останньому етапі реформи.

Керівник Офісу президента Андрій Богдан у цьому контексті висловив думку, що легалізація обороту земель сільськогосподарського призначення дасть поштовх для залучення додаткових міжнародних інвестицій в аграрну галузь.

"Щоб тут побудували великі заводи, які перероблятимуть продукцію, на яких працюватимуть тисячі робітників, і щоб ви продавали продукцію з доданою вартістю, - щоб це зробити, привести сюди іноземців і побудувати ці заводи - це дати їм можливість у певній формі володіти цією землею", - пояснив він, зазначивши, що форма такого володіння ще буде обговорюватися.

Учасники зустрічі зазначили також на необхідності забезпечення доступних кредитів для малих і середніх фермерських господарств, недопущення монополізації ринку сільськогосподарської землі, обговорили питання площ земельних ділянок, які зможе придбати фізична особа або фермерське господарство. Крім того, наголосили на важливості прийняття антирейдерського законодавства.

У кінці обговорення Зеленський сказав, що взяв до уваги всі точки зору.

Зустріч відбулася з ініціативи аграріїв - представників всеукраїнських аграрних громадських організацій, галузевих асоціацій, фермерських господарств з різних регіонів України, малих і великих аграрних підприємств. Були присутні також прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко і керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні держпідприємства передали під контроль Мінекономіки

Державні підприємства агропромислового комплексу України передані у підпорядкування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Про це заявив глава відомства Тимофій Милованов, пише delo.ua.

"На засіданні Кабінету міністрів було прийнято рішення про передачу всіх державних підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Мінапк, у підпорядкування Мінекономіки. Ще необхідно прийняти акти прийому-передачі, тільки тоді я зможу офіційно призначати і звільняти керівництво підприємств", — сказав він.

За словами Мілованова, недоотриманий прибуток від роботи підприємств АПК, що володіють землею, становить близько 1 млрд грн на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кінець "коньяку" та "шампанському": Президент підписав закон про захист географічних зазначень

Про це повідомила прес-служба глави держави.

Верховна Рада ухвалила цей закон 20 вересня (законопроект №1065). Він передбачає вдосконалення правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності щодо правового захисту географічних зазначень шляхом внесення відповідних змін до Господарського та Цивільного кодексів України, закону "Про захист прав на зазначення походження товарів", декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Уведення в дію закону сприятиме адаптації актів національного законодавства до права Європейського Союзу, а також виконання зобов'язань, узятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Згідно з документом, географічне зазначення - це найменування, яке ідентифікує походження товару з певного географічного місця, його особливу якість, репутацію або інші характеристики, зумовлені переважно географічним місцем походження; при цьому хоча б один із етапів виробництва такого товару має здійснюватися на визначеній географічній території.

Право на державну реєстрацію географічного зазначення має об’єднання осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару. Одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення в разі, якщо вона є єдиним виробником, який хоче подати заявку на реєстрацію географічного зазначення, а географічна територія, на якій здійснюється виробництво, має характеристики, що суттєво відрізняються від прилеглих територій.

Заявка на реєстрацію може подаватися і в електронній, і в паперовій формі українською мовою і має містити саму заяву, специфікацію товару, документ, у якому викладено основні положення специфікації товару (найменування, опис товару, особливі правила його упаковки і маркування, а також короткий опис меж географічного місця).

Після експертизи заявки та отримання відповідного висновку щодо держреєстрації дані вносяться до Реєстру відомостей про реєстрацію географічного зазначення.

Міністерство аграрної політики та продовольства затвердило перелік пріоритетних географічних зазначень, над реєстрацією яких працюватиме проект ЄС "Географічні зазначення в Україні". Зокрема, першими українськими продуктами із зареєстрованими в Україні ГЗ будуть: вино - захищена назва походження "Шабський", "Ялпуг", "Закарпаття" і "Білгород-Дністровський", сир - "Гуцульська овеча бриндзя", кавун - "Херсонський кавун", черешня - "Мелітопольська черешня", мед - "Карпатський мед".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview