В Україні змінять класифікацію видів меду

Відповідно до неї відбудуться деякі зміни, включаючи класифікацію меду. Про це йшлося на інформаційному заході, який організувало Мінагрополітики за підтримки проекту ЄС Association4U, пише kurkul.com.

Суть європейських норм, їх майбутній вплив на галузь пояснила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона зазначила, що зараз триває обговорення відповідного наказу Міністерства, яким адаптовані вимоги будуть уведені в дію.

Відбудуться наступні зміни:

  - зміниться визначення видів меду. Згаданий ДСТУ використовує такі поняття: за походженням мед буває квітковий і квітковий з домішками; за способом виробництва — центрифужний, пресовий і стільниковий. Тоді як у Директиві трохи інша кваліфікація: за походженням — квітковий або нектарний і так званий падевий (з медяної роси); за способом виробництва — стільниковий, з частинами стільників, злитий, екстрагований (центрифужний), пресований і фільтрований. Плюс вводиться таке поняття, як пекарський мед;
    - зміняться критерії вмісту меду щодо масових часток цукрів, вологи, ГМФ (гідроксиметилфурфуролу) тощо;
    - наказ Мінагрополітики встановлюватиме вимоги щодо термінології, маркування, основних характеристик продукту, які передбачають класифікацію за походженням та способом виробництва, а також основні критерії складу меду, за якими його ідентифікують.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ріпак в 2017/18 МР може вийти на перше місце з рентабельності

Про це повідомляє аналітик «ОДА Україна» Вікторія Блажко, пише Latifundist.com.

Так, згідно з попередніми розрахунками, цей показник повинен перевищити 80%.

«Нагадаємо, що в 2016 р. ріпак був нерентабельним для вирощування серед всіх олійних культур: його рентабельність становила лише 45% порівняно з 62% у соняшника і 52% у сої», — відзначає аналітик.

Вона додала, що менш високий попит на ріпак на тлі повільного надходження нового врожаю (через низькі темпи збирання в першій половині збиральної кампанії) надав серйозну підтримку внутрішньому ринку олійної, забезпечивши високий рівень внутрішніх цін практично з початку старту сезону.

«Якщо на 1 липня 2016 р. середня ціна EXW на ріпак в Україні становила 10 тис. грн/т, то на 1 липня 2017 р. вона знаходилася на рівні 11,5 тис. грн/т. Далі, протягом 4 місяців ми спостерігали планомірне зростання українського ринку, який завдяки сильним факторам підтримки вже другий рік поспіль минув сезонне серпневе просідання цін, пов'язане з масовим надходженням нового врожаю як в Україні, так і в Європі. Всього з початку липня і на початок жовтня зростання середньої ціни EXW склало 9% до 12,5 тис. грн/т», — повідомляє Вікторія Блажко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посівна озимих вийшла на фінішну пряму

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема:

- посів озимої пшениці та тритикале проведено на площі 5,9 млн га (96%від 6,1 млн га);
- жита посіяно на 147 тис. га (93% від 158 тис. га);
- ячменю посіяно 815 тис. га (88% від 924 тис. га).

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 859 тис. га або 112% до прогнозу (прогнозовано 769 тис. га).
Поряд із посівною кампанією продовжується збирання зернових та зернобобових культур – зібрано 53,7 млн тонн зерна із 13,1 млн га га (90% від 14,6 млн га)при врожайності 40,8 ц/.

З них зібрано:
- гречки - 193 тис. тонн із 177 тис. га (97% від 181 тис. га) при врожайності 10,9 ц/га;
- проса - 81 тис. тонн із 55 тис. га (98% від 56 тис. га) при врожайності 14,6 ц/га;
- кукурудзи - 15,5 млн тонн із 3,1 млн га (69% від 4,5 млн га) при врожайності 49,9 ц/га.

Також продовжується збирання:
- соняшнику - 11,3 млн тонн із 5,7 млн га (97% від 5,9 млн га) при врожайності 19,7 ц/га;
- сої - 3,4 млн тонн із 1,8 млн га (89% від 2,0 млн га) при врожайності 19,0 ц/га.
- цукрових буряків - 11,6 млн тонн із 261 тис. га (82% від 318 тис. га) при урожайності 447 ц/га.

Сільгосптоваровиробниками продовжується закупівля мінеральних добрив для внесення їх під урожай наступного року.

Станом на 7 листопада, з урахуванням перехідних залишків в наявності - 722 тис. тонн, що становить 107% до заявки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У тіні: експорт олії з України перевищує виробництво

За підрахунками експертів УкрАгроКонсалт, це умовно 4-5 частина усього ринку, пише landlord.ua.

«Експорт олії з України перевищує виробництво, — заявив Сергій Феофілов, генеральний директор УкрАгроКонсалт на II Відкритому Економічному Форумі «Масштаби та схеми тіньової економіки» з презентацією на тему «Оцінка тіньових схем у масовому секторі України». – Загальне виробництво олії повинне бути, за нашими підрахунками, до 6 млн 400 тисяч тонн. Але за даними статистики, котра публікується, ми бачимо розходження в один мільйон».

Експерти впевнені, що розміри тіньового олійного ринку тим вищі, що більші об’єми урожаю. Тіньова продукція поступає на ринок без оподаткування й обліку.

«В Україні порушили закон збереження матерії – щось звідкись береться й кудись зникає, – каже Феофілов. – Протиріччя може бути усунуто в один спосіб – знищення схем зловживання при збиранні соняшника».

За інформацією галузевого об’єднання «Укроліяпром», експорт соняшникової олії торік збільшився порівняно з 2015 роком на 23% — до рекордних 4,8 млн тонн. За даними об’єднання, експорт соняшникової олії в грошовому вираженні зріс на 12,5% — до $ 4,8 млрд. Виробництво і експорт соняшникової олії в 2015-2016 МР зросли на 10% — до 4,85 млн тонн і 4,4 млн тонн відповідно.

Згідно з прогнозом Міністерства аграрної політики і продовольства, виробництво і експорт соняшникової олії з України в 2016-2017 МР складе 5,5 млн тонн і 5 млн тонн відповідно. Частка України в глобальному виробництві насіння соняшнику складе 31%, у виробництві соняшникової олії — 34%, в експорті — 57%.

Активний ріст українського тіньового олійного ринку розпочався з 2011 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соняшникова олія проти морепродуктів: що купують та продають українські аграрії (інфографіка)

Як зазначили у міністерстві аграрної політики та продовольства, найбільше Україна експортувала до країн Азії (на суму 5,525 мільярда доларів), на другому місці – країни ЄС (4,177 мільярда), на третьому – країни Африки – (1,997 мільярда).

Ключова експортна продукція українських аграріїв – соняшникова олія, яка займає в структурі експорту майже 25%. Крім неї, високим попитом на світовому продовольчому ринку користується українська кукурудза (18% від всього вітчизняного експорту), пшениця та суміш пшениці і жита (14,45%), соя (4,84%), ячмінь та насіння ріпаку – по 4,6%.

Структура аграрного експортуІмпорт сільськогосподарської продукції у 2017 році також зріс – на 6,7%. Найбільшу питому вагу в структурі продовольчого імпорту мають: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

Джерело: 24tv.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер вирощувати овочі можна в умовах міської квартири

Гідропонна установка під назвою Local розрахована на людей, які бажають харчуватися власноруч вирощеними овочами, але раніше не мали такої можливості.

Як повідомляє «Куркуль», вертикальні грядки оснащені світлодіодами, що дає можливість збирати в три рази більший урожай, ніж на традиційній фермі. Харчування рослини отримують з спеціального розчину, а не з грунту. Також Local вирішує проблему з потребою рослин в природному сонячному світлі. Таким чином, урожай можна збирати круглий рік.

Розробники розраховують, що їх ферма допоможе протистояти викликам, пов'язаним з неефективним глобальним виробництвом продуктів харчування і змінами клімату.

Надалі планується ввести сенсори, підключені до розумного будинку Google. Датчики будуть здійснювати контроль за станом рослин і мікрокліматом в приміщенні. Вони вкажуть міському фермеру, коли краще приступити до збирання салату, і чим підживити базилік для кращого врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview