В Україні змінюють правила реалізації свиней

Відтепер реалізувати чи переміщувати свиней до підприємств, незареєстрованих у Єдиному державному реєстрі тварин, стало неможливо. Це ініціатива Держпродспоживслужби та ДП «Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин». Про це повідомляє прес-служба Асоціації свинарів України.

Згідно з роз’ясненням Держпродспоживслужби, 23-го жовтня було оновлено програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів». Однією зі змін стало унеможливлення видачі дозвільних документів на переміщення с.-г. тварин до підприємств, якщо ті не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі тварин,  а отже, не є  підконтрольними компетентному органу*.

У такий спосіб  Держпродспоживслужба прагне забезпечити належне виконання законодавчих вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин,  а також покращити простежуваність та контроль  переміщення свиней і продукції з них в умовах складної епізоотичної ситуації щодо АЧС.

На думку виробників свинини, такі кроки є правильними. Хоча і не без дискомфорту для них: не всі клієнти мають реєстрацію чи прагнуть її отримати. Це, у свою чергу, пов’язано з потребою пошуку нових контрагентів для реалізації планових обсягів живця. З другого боку, свинарі відзначають, що хоч означена ініціатива і має на меті побороти нелегальних виробників, є ризик, що «сірі» підприємства сформують окрему систему. А отже, необхідні додаткові кроки для боротьби із нею.

*Вимога стосується підприємств, діяльність яких пов’язана з утриманням, розведенням, забоєм, утилізацією сільськогосподарських тварин, організацією та проведенням виставок тварин, їх реалізацією.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українському ринку очікується дефіцит часнику

Про це AgroPortal.ua розповів колишній часниковод Роман Пасічник.

За його словами, для того, щоб культура окупила себе, вона має вартувати мінімум 30 грн/кг з поля.

«Два роки я займався часником. Саджав від 2 до 20 га. Це було нерентабельно. У 2019-му покинув. Зробив ставку на інші культури. Картопля цьогоріч вигідна була, мав під нею 7 га. Почав садити цю культуру минулого року», — розповідає Пасічник.

За його словами, по-перше, ціна на часник зараз занизька. По-друге, його вирощування потребує значних затрат та багато ручної праці. Також він має довгий цикл вирощування: садити потрібно восени і доглядати до середини липня, в той час як ярі культури ростуть у полі кілька місяців. Окрім того, часник важко збирати.

Третій фактор — низька врожайність культури. За його підрахунками, вихід має становити не менше 8 т/га, а бажано — 10-12 т/га.

«Часник потребує чорнозему, а в мене – супісок. От ще в чому невдача», — каже фермер.

Також додає, що в наступному році, швидше за все, буде дефіцит українського часнику. Цьогоріч під ним засаджено дуже мало площ.

«Я надаю послуги з використання спеціалізованої техніки для саджання часнику виробникам, які вирощують до 5 га. Раніше черга на неї була з літа забита, а цьогоріч кількість замовників різко впала», — підсумував Пасічник.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Roshen виплатить близько 1 млрд грн дивідендів

Теґи: 

Про це заявив президент корпорації В’ячеслав Москалевський, повідомляє НВ Бізнес.

«Ми виплатили близько 1 млрд грн дивідендів за 2018 рік, — сказав він. — Стільки ж буде виплачено в 2020 році».

Як повідомлялося, у грудні 2018 року Петро Порошенко задекларував 556 млн грн дивідендів від швейцарської компанії Rothschild Trust Schweiz AG, якій в 2016 році передав свою частку в корпорації Roshen.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді спрогнозували, скільки буде коштувати земля після запуску ринку

Про це він сказав в інтерв'ю РБК-Україна.

Відповідаючи на питання про те, скільки буде коштувати земля і від чого залежатиме ціна після запуску ринку, Сольський відповів:

"Ми виходимо з того, що ринок землі є. Ціна на емфітевзис зростає кожен рік, так само як і орендна плата. Якщо нічого не робити, то вона зросте на 5-10% у наступному році. Після зняття мораторію ціна зросте на 10-20%, я думаю", - сказав він.

Він також заявив, що економічний ефект від запуску ринку землі в Україні може досягти декількох мільярдів доларів у перші 5 років. Також Сольский зазначив, що якщо ці гроші направити на відновлення декількох сотень тисяч гектарів поливу, це збільшить урожайність та дасть можливість вирощувати нові для України культури.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше повідомлялося, що Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма окупиться за 2-3 роки

Такими підрахунками поділився керівник ферми Dido Djazef Андрій Свірський, пише agroportal.ua.

Свої початкові інвестиції у виробництво він оцінює на рівні €3 тис. Це дозволило стартувати на 2 сотках землі. Проте ферма Dido Djazef не націлена на експорт, її мета — популяризувати продукт на українському ринку.

«Ми вибрали те, чим не займається основна маса равлиководів. Виготовляємо маринованих равликів, залитих оливковою олією з фасуванням у маленькі банки, а також ікру. Співпрацюємо з Дубенським переробним заводом та розробляємо нові рецептури», — розповідає Свірський.

Виконавчий директор ГО «Українська асоціація виробників равликів» Іванка Бейдель додає, що для експорту знадобляться значно більші обсяги виробництва.

«Як мінімум треба налагодити виробництво на 40 сотках землі. Це дозволить отримати за сезон 10 т равликів та сформувати експортну партію», — говорить Бейдель.

Натомість, згоджується вона, якщо працювати по Україні, то можна починати з менших обсягів.

Також Бейдель зауважила, що на сьогодні в Україні налічується 500 фермерів, які освоїли нову нішу. Із них понад 120 входять до Української асоціації виробників равликів.

Довідка: ферма Dido Djazef заснована 4 місяці тому. Dido Djazef є членом кооперативу «Український кластер виробників равликів». Проте діяльність цього кооперативу націлена на експорт продукції, тому фермери також об’єдналися з кількома іншими в регіоні, щоб продавати свій продукт на вітчизняні полиці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українець заснував успішний бізнес на виготовленні копченого м’яса

Крафтове виробництво досить популярне в країнах ЄС. Продукція, виготовлена на міні-винокурнях, сироварнях чи в пекарнях має унікальний смак, високу якість і, часто, вищу ціну. Є крафтові виробництва, що спеціалізуються на виготовленні м’ясопродуктів. В Україні ця ніша лише починає розвиватися, утім, перші успішні історії вже існують. Одна з них – “Димне м’ясо від Тараса”.

Близько чотирьох років тому Тарас Парандій заснував компанію, що спеціалізується на виготовленні копченого м’яса. Асортимент досить широкий – від бекону до качки та ексклюзивного телячого язика для магазинів вина (40 товарних позицій).

У крафтовому виробництві Тараса Парандія застосовується стара технологія копчення на дровах. Виробництво фактично побудоване на технології hand made. Таким чином спосіб виготовлння і смак досить відрізняються від промислових копченостей. Навіть упаковка продуктів унікальна – дерев’яні коробки.

Засновник компанії захоплювався копченням ще з дитинства. Перші навички пан Парандій отримав від діда. Пізніше він побував у кількох європейських країнах, де ознайомився з технологіями копчення.

“Як і в гарних історіях, я не старався створити бізнес з копчення м’яса. Просто в серці була гостра необхідність у якісних м’ясних продуктах, яку на той час не міг задовольнити жоден товар на ринку. Було прийняте рішення побудувати коптильню власними руками та почати коптити м’ясо, як це здавна робили у моїй сім’ї. Однак, після перших спроб та фотографій у Facebook посипалися численні замовлення від друзів та ресторанів.

Я розумів, що не зможу робити сотні тонн в місяць, але я можу робити сотні кілограмів, які будуть такими, що дух захоплюватиме. Від початку “копченого” бізнесу я провів більше 3 500 годин під час приготування своїх страв, відвідав Сполучені Штати, Німеччину, ОАЕ та Скандинавію навчаючись там у місцевих колег”, – розповідає Тарас Парандій.

Джерело: meat-inform.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview