186395

В Україні знизились ціни на продукти споживчого кошику

Такі дані наводить НДІ «Украгропромпродуктивність», повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, середня ціна на крупу гречану знизилась на 3,9% і складає 20,99 грн/кг, у порівнянні з минулим тижнем, коли ціна складала 21,84 грн/кг. Ціна на цукор знизилась на 0,9% і складає 14,09 грн/кг проти 14,21 грн/кг минулого тижня. Ціна на яйця першої категорії складає 26,19 грн/кг проти 27,06 грн/кг минулого тижня, тобто різниця у ціні складає 3,2%. Також на 0,6% здешевшало масло вершкове, ціна якого складає 122,63 грн/кг проти 123,39 грн/кг минулого тижня.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Краса і смак - всередині

Чи з'їли б ви таку моркву, як на фотографії? А якби це допомогло в боротьбі зі зміною клімату? За повідомленням ФАО, 25-30% моркви не доходить до полиці магазину через невідповідність естетичним або фізичним стандартам.

Як кажуть, на любов і смак товариш не вояк. Однак, коли мова йде про фрукти та овочі, виявляється, що одна третина взагалі не доходить до полиць супермаркету через можливе  відсортування на шляху з ферми до магазину. Хоча свою роль в цьому відіграють і супермаркети, нам також необхідно прислухатися до своєї совісті. Оберемо ми яблуко овальної форми і матового кольору або ж блискучий та ідеально круглий фрукт?  Цілком очевидно, що друге яблуко виглядатиме краще на фото в Інстаграмі, але, в результаті, обидва будуть смачними та прекрасно вгамують наш голод.

Щороку 815 млн людей голодують в той час, як загалом у світі втрачають або викидають 1/3 усіх вироблених продуктів харчування. А фруктів та овочів втрачається майже половина (45%). Сьогодні,  в умовах наростаючих екстремальних погодних явищ і зміни клімату, врятувати непривабливий фрукт вже є не просто питанням етики, а питанням ресурсів. Цінні ресурси, які пішли на виробництво продовольства, витрачені даремно. На вирощування одного помідора потрібно 13 літрів води, а на один апельсин - 50 літрів. Необхідні насіння, грунт, праця фермерів і навіть паливо, яке йде на транспортування продовольства. Всі ці ресурси пропадають, коли плід  (навмисна гра слів) цієї праці втрачається. 

Відходи утворюються по-різному і на різних етапах ланцюжка вартості. 

Історія про моркву

Морква нерідко стикається з безліччю перешкод до того,  як потрапити в супермаркет. Вона повинна відповідати жорстким вимогам, які супермаркети застосовують до своїх фруктів та овочів. Іноді морква повинна пройти через спеціальні фотосенсорні машини, які аналізують овочі на предмет естетичних дефектів. Якщо морква трохи вигнута, тьмяного оранжевого кольору, має невеликий дефект або обламана, вона виявляється в купі для корму худоби, хоча й досі годиться для споживання людьми. В результаті, майже 25-30% моркви не доходить до продуктового магазину через фізичні або естетичні відхилення. На фермерських ринках або в фермерських магазинах деякі з суворих естетичних стандартів, що діють  в супермаркетах,  є м’якшими.  Чи придбали б ви моркву , що виглядає по-іншому?

Історія про банан

Банан – це надзвичайно ніжний фрукт. Навіть при безпечній доставці до магазинів або ринків, спосіб їх викладки та пакування може пошкодити ці ніжні смаколики. Грубе поводження з бананами негативно позначається на їхньому зовнішньому вигляді і може привести до швидшого псування.

Споживачі зазвичай неохоче купують продукцію перезрілу, м'яку, тьмяного кольору або з пошкодженнями. Ось що ми можемо порадити: якщо ви збираєтеся з'їсти цей фрукт сьогодні ж, купуйте вже зрілі плоди. Якщо їх ніхто не придбає, вони опиняться в смітнику, а не в чиємусь шлунку.

Історія про картоплю

Такі продукти як картопля часто втрачаються або опиняються у відходах при переробці в інші види продуктів. Наприклад, картопля, що має стати картоплею-фрі, може потрапити в відходи на тому етапі, коли картоплини нарізуються смужками. Ці смужки легко ламаються при переробці та упаковці. Розламані шматочки часто викидають, оскільки, зазвичай, їх дешевше викинути, ніж використовувати далі.

Деякі картоплини, пошкоджені на етапі завантаження або транспортування, відсортовуються навіть до того, як доходять до пакувальної фабрики. Розвиток ринків для «нестандартної» продукції і, наприклад, зламаної картоплі, яка є придатною для вживання, поживною та смачною, став би однією з можливостей знизити відходи або продовольчі втрати, зумовлені переробкою, упаковкою або транспортуванням.

Чи знали ви? На вирощування одного апельсина витрачається 50 літрів води. Щорічно 815 млн людей голодують, а зміна клімату завдає дедалі більших збитків сільському господарству. Використання непривабливих на вигляд фруктів і овочів - не питання етики, а питання ресурсів. 

Більшу частину відходів можна попередити. Ви можете купувати не дуже красиву продукцію, правильно зберігати фрукти та овочі, вживати спочатку ті продукти, що зберігаються у вас в холодильнику, а не щойно придбані,  - це лише декілька кроків з того, що кожен з нас може робити у повсякденному житті для попередження світу без голоду і боротьби зі зміною клімату. Знайдіть у своєму серці місце для непривабливих фруктів, щоб вони наповнювали шлунки, а не звалища.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Урядовці розповіли про житлові субсидії для фермерів

Про це пише kurkul.com.

«Раніше при розрахунку розміру субсидії органи соцзахисту брали до уваги 100% доходів від здачі молока виробниками. Це заганяло сільський молочний бізнес в тінь, розвело чимало посередників, які скупляли молоко на чорному ринку й перепродували його вже переробним підприємствам», — ідеться в повідомленні.

Тепер органи соцзахисту враховуватимуть лише 30% доходів від реалізації молока молокопереробникам. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме розвитку фермерства й належному утриманню худоби.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Поляки розширюють виробництво грибів в Україні

Теґи: 

Про це пише agroday.com.ua.

П’ять років тому польський інвестор почав в Уманському районі будівництво сучасного підприємства по виробництву міцелію для вирощування печериць ТОВ «Мікоген-Центр». Воно було завершене в 2016 році і обійшлося в 22,8 млн грн.

Днями генеральний директор підприємства Олег Тригубенко, директор-розпорядник Йоньчик Владзімєж Адам і директор з маркетингу Михайло Машлянка, провели для представників Уманської районної державної адміністрації екскурсію, представивши всі етапи виробництва міцелію. Як розповів Адам, продукт виготовляється методом природного бродіння на відкритій місцевості з натуральної сировини: пташиного посліду, спор грибів, соломи.

Підприємство має сучасну лабораторію, яка контролює якість. А санітарна зона (влаштована з урахуванням рози вітрів), система аерації забезпечують безпеку для жителів наближених населених пунктів.

Спільне українсько-польське починання виявилось успішним, продукція має хороший, стійкий попит, а тому ТОВ «Мікоген-Центр» найближчим часом планує запустити другу чергу будівництва заводу.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вчені працюють над створенням картоплі, яка не чорнітиме від окислення

Після семи років вивчення методики редагування генів групі дослідників Національного інституту сільськогосподарських технологій (INTA) в Аргентині вдалося модифікувати ген, який активізує окислення м’якоті бульб, пише superagronom.com.

Цей ген — поліфенол оксидаза, він викликає ферментацію в бульбах, а відповідно — окислення і почорніння, коли їх розрізають і м’якоть стикається з повітрям.

Через це виникають труднощі при переробці картоплі, до того ж таке окислення впливає на харчові властивості як самої картоплі, так і виготовлених із неї продуктів.  Зараз аргентинські фахівці продовжують робити тести, щоб підтвердити, що вимкнення згаданого гена надає картоплі відповідні властивості.

«У своїх дослідженнях ми використали техніку редагування генів, відому як генні ножиці або CRISPR/Cas9. Йдеться про цілеспрямовані зміни в генетичному матеріалі рослин та тварин, з метою поліпшення їхньої виробництва та якості», — сказав Серджіо Фейнголд, директор лабораторії сільськогосподарської біотехнології INTA.

Дослідники вважають, що контроль за цією проблемою дасть змогу уникнути значних економічних втрат для сільгоспвиробництва та промисловості.

 



Фермерам потрібні дешеві кредити, щоб купувати землю

Для реалізації цієї мети треба акумулювати кошти для великих капіталовкладень, що на сьогоднішній день означає напрацювати надійний алгоритм отримання кредитів на тривалий термін під малі відсотки, пише УНІАН.

Цю тему обговорювали під час зустрічі Прем'єр Міністра з представниками різних регіональних засобів масової інформації, що відбувалася в Києві.

На думку першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, якщо дотримуватися основних положень земельної реформи, фермери повинні стати єдиними володарями земель сільськогосподарського призначення. Він зауважив, що потрібно передати землю від тих, хто може її обробляти до тих, хто організує своє господарство на ній. Земля повинна приносити прибуток не тільки агрохолдінгам, але людям, які народилися та живуть на цій землі, а тепер бажають вирощувати на ній якісну та прибуткову конкурентоспроможну продукцію.

На цю мету і спрямована Земельна реформа, основні положення якої чітко обмежують коло осіб, які допущені до купівлі землі:

• головні покупці – фізичні особи, які проживають в сільській місцевості і бажають працювати на своїй землі;

• націленість на розвиток дрібних і середніх товаровиробників;

• заборона на покупку землі іноземцями;

• обмеження доступу агрохолдингів до ринку землі.

Коли земля перейде до власності фермерів, вона може виконувати функцію застави для отримання кредитів від банків. Ця умова стане ключовою при переході до вільного земельного ринку. Для того, щоб цей процес стартував потрібно пройти шляхом прийняття двох, дуже важливих законопроектів, вважає Максим Мартинюк: перший – про обіг земель сільськогосподарського призначення, другий – про створення структури для фінансово-кредитної підтримки земельного ринку.

Другий документ має містити положення про порядок отримання кредитів для організації фермерських господарств, про їх терміни та розміри кредитних ставок. Перший заступник зауважив, що сьогодні 20% річних та строк до 5 років кредиту не може створити комфортні умови фермерам для придбання земельних ділянок, що мають стати для них інструментом для отримання прибутку.

На його думку виходом з цієї ситуації, має бути організація державними інституціями кредитно-гарантійного агентства, вважає перший заступник. Ця структура повинна забезпечити контроль видачі дешевих кредитів на термін до 30 років в гривні під малі відсотки на рівні 3-4% на рік. Ці доступні ресурси почнуть рух аграрної сфери в бік розвитку нових земельних відносин, коли будуть прийняті два згаданих законопроекти, які запустять механізм вільного ринку землі. На думку Максима Мартинюка ця мета буде досягнута, коли влада буде спостерігати зміни в суспільстві щодо позитивного сприйняття переходу до нового земельного ринку.