В Україні зросло виробництво соняшникової олії

Виробництво нерафінованої соняшникової олії в Україні в січні-березні 2019 року становило 1,49 мільйона тонн, що на 13,6% більше, ніж у січні-березні 2018 року, повідомила Державна служба статистики України, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, в березні поточного року виробництво соняшникової олії сягнуло 527 тисячі тонн, що на 22,9% більше березня 2018 року і на 9,8% перевищує показники лютого поточного року.

Виробництво маргаринів та харчових жирів у січні-березні поточного року скоротилося на 6,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року – до 35,6 тисячі тонн. При цьому, у порівнянні з березнем 2018 року виробництво цієї групи продукції скоротилося на 3,4%, а у порівнянні з лютим 2019 року - збільшилося на 13,5, до 13,2 тисячі тонн у березні поточного року.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію c тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

За продуктивністю агросектору Україна відстає від розвинених країн

Про це заявив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, пише Укрінформ.

"В середньостроковій перспективі українське сільське господарство, що стало ключовою галуззю економіки країни, потребує серйозної уваги. Незважаючи на досягнуті успіхи, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві внаслідок деіндустріалізації аграрного виробництва, не найвищої врожайності сільгоспкультур, надлишкової зайнятості, нераціональної організації виробництва", - зауважив Данилишин.

Він зазначив, що Україна має в своєму розпорядженні 30% світового чорнозему. Це надзвичайно сильна відправна точка для подальшого розвитку сільського господарства. Воно як і раніше буде однією з найважливіших галузей української економіки. Причому, сектори, які пов'язані із сільськогосподарською галуззю — переробка, торгівля, постачання сировини — теж мають великий потенціал. Зернових, впевнений голова Ради Нацбанку, може вироблятися більше, ніж зараз, зокрема за рахунок підвищення врожайності, якість врожаю теж необхідно підвищити. За виробництвом соняшнику Україна посідає перше місце в світі, як і по експорту соняшникової олії, але ці позиції треба утримати.

Щоб залишатися конкурентоспроможними і розвиватися, українське сільське господарство, пише Данилишин, потребує розвитку інфраструктури, проведення досліджень, розробок та інновацій. Інновації він розділяє на три групи: організаційно-технічні, фінансово-логістичні та виробничі.

Окрім цього, підтримка дрібних фермерських господарств, на його думку, повинна бути найважливішою частиною стратегії розвитку сільського господарства України, оскільки ці господарства мають таку потенційну перевагу, як мобільність і адаптивність.

Втім, Данилишин вважає, що у перспективі потрібно переглядати ставлення до бюджетної підтримки галузі. На його думку, Україні потрібно вивчати і впроваджувати досвід організації агробізнесу в США і країнах Південної Америки, де дійсно працює бізнес, а не дотаційна модель, як у більшості європейських країн.

"Нарешті, необхідно вирішення принципового питання — сільгоспвиробникам необхідно забезпечити доступ до земельного ринку з прозорими правилами гри", - підкреслив голова Ради НБУ.

Данилишин нагадав, що нинішнє становище українського сільського господарства дає йому шанси для закріплення лідируючих позицій в світі.

“До 2050 року населення Землі досягне 9 мільярдів чоловік, і Україна повинна бути ключовим гравцем у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки”, - наголосив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Мінагрополітики визначили претендентів на держпідтримку виноградарства, садівництва і хмелярства

На засіданні членами комісії було розглянуто 42 заяви суб’єктів господарювання на включення їх до Переліку претендентів на державну підтримку за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» у 2019 році.

Так, заявники виявили наміри закласти 2 280 га багаторічних насаджень та отримати державну фінансову підтримку – відшкодування до 80% нормативної вартості використаного садивного матеріалу. Зокрема, плануються посадки яблуні – 234 га, груші – 105 га, кісточкових культур (вишня, черешня, персик, слива) – 123 га, суниці – 83 га, лохини – 119 га, чорниці – 108 га, смородини – 179 га, малини – 37 га, жимолості – 50 га, горіха волоського – 209 га, ліщини (фундука) – 911 га, винограду –122 га.

Всього з початку року надійшло 88 заяв і включено до Переліку  87 заявників. Одному заявнику відмовлено у зв’язку з невідповідністю сортового складу насаджень вимогам законодавства.

Відповідно до вимог Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою КМУ від 15.07.2015 року № 587, суб’єкти господарювання подають документи про обсяги виконаних робіт регіональним комісіям до 20 червня та до 20 листопада поточного року, а регіональні комісії забезпечують подання зведених відомостей до Мінагрополітики в терміни до 1 липня та 1 грудня поточного року. Після їх опрацювання та розгляду комісії Мінагрополітики здійснюється розподіл коштів.

Ваш вибір 'Подобається'.

На ринку ранніх овочів чергова хвиля подорожчання

За даними «Інфо-Шувар», середній приріст вартості овочів врожаю 2019 року склав 20%. При цьому, буквально за один тиждень, ціни на ранні овочі «переросли» показники цін в минулому році.

Рання капуста та тепличний огірок стали лідерами за темпами подорожчання. Так, якщо ще тиждень тому, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку «Шувар» у Львові українська рання капуста пропонувалась по 24-25 грн/кг (0,80-0,83 EUR/кг), то сьогодні продавці пропонують її по 40-45 грн/кг (1,34-1,50 EUR/кг). Вартість тепличних огірків вітчизняного виробництва за тиждень зросла більш, ніж на третину до 50-54 грн/кг (1,67 -1,80 EUR/кг).

Ціни на редиску за тиждень зросли майже  на  5% до 10-13 грн/кг (0,33-0,43 EUR/кг). Слід відмітити, що редиска стала свого роду вийнятком із загального переліку, за 4 дні до свята ціни на неї почали знижуватися під тиском збільшення пропозиції. Сьогодні вартість редиски дорівнює цінам аналогічного періоду минулого року.

Ціни на ранній кабачок за тиждень майже не змінилися, але його вартість на рівні 45 грн/кг (1,5 EUR/кг) лишається, в середньому, на 12% вищою від цін минулого року.

Схожа ситуація спостерігається і по вітчизняному томату, ціни на нього сьогодні становлять 59-60 грн/кг (1,97-2,0 EUR/кг). За  тиждень вони майже не змінилися, але, рік тому, українский тепличний томат коштував майже на 40 % дешевше.

Фахівці «Інфо-Шувар» пов'язують зростання ціни суто із передсвятковим ажіотажем на ринку, українці запасаються салатними овочами перед Великоднем і травневими святами.

За словами продавців ОРСП «Шувар», в цьому сезоні попит на ранні овочі помітно збільшився, тому ціни зростають навіть не дивлячись на загальне збільшення пропозиції як вітчизняної, так і імпортної продукції.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна виробляє все менше свинини

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у березні 2019 року було вироблено 16,1 тис. тонн свинини, що на 8,5% менше, ніж у березні 2018 року.

Також повідомляється, що за три місяці 2019 року в Україні було вироблено 47 тис. тонн свинини. Це - на 6,2% менше, ніж в січні-березні 2018 року.

Йдеться про виробництво свіжої та охолодженої продукції (тушки, напівтушки).

Дані наведено без урахування анексованого Росією Криму та Севастополя, а також окупованих територый Донецької та Луганської областей.

Експерти пов'язують таку статистику, зокрема, і з вірусом АЧС, через який знищується поголів'я свиней та рекордними темпами зростають показники імпорту свиного м'яса з-за кордону.

На думку нардепа Сергія Тригубенка, українцям варто готуватися до подальшого здорожчання свинини, оскільки Держпродспоживслужба не спроможна ефективно протистояти вірусу.

Зауважимо, що у зв'язку з АЧС світове виробництво свинини скоротиться на 4%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Херсонщині створили сортувальну машину для ягід і м’яких плодів

Про це повідомили на підприємстві, пише AgroTimes.

КЕМЗ вже випускає три серії машин, призначених для сортування огірка, цибулі, моркви, буряка, томата, картоплі, яблука, топінамбура.

Підприємство постачає сортувальні машини не лише вітчизняним господарствам, а й експортує їх до десятка країн.