178171

В Україні зростатиме попит на свинину

За оцінками Асоціації свинарів України (АСУ), українці мають споживати не менше 30 кг свинини на душу населення. Це 1,3-1,4 млн тонн свинини, пише AgroTimes.

«Ми зараз виробляємо майже вдвічі менше, – зазначив директор АСУ Артур Лоза. – Тобто є величезний потенціал для зростання».

Він підкреслив, що понад 50% українських свиноферм планують розвиватися. За підсумками 2017 року свинарська галузь перебуває у комфортній зоні, але тенденцію на зниження ніхто не відміняв, додав очільник асоціації.

При цьому основним фактором впливу на ринок є низька купівельна спроможність населення, наголосив Артур Лоза.

Також, за його словами, головними перешкодами на шляху розвитку галузі свинарства в Україні є поширення епідемії АЧС, економічні виклики та зміни в законодавстві.

 

 

У виробників молока зменшуються прибутки

Про це на своєму Facebook повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

За його словами, кумулятивне падіння УМІ протягом поточного року було найрізкішим за останні п’ять років і склало відразу 33,3%.

Для порівняння, торік у травні прибутки виробників молока були нижчими за грудневі всього на 10%, а в середньому за попередні три роки – на 13,9%.

«Але раніше, коли наша переробка опиралася, переважно, на молоко від населення, УМІ падав і різкіше в цей період», — зауважує Ярмак.

Після падіння на шокуючі 13,3% в квітні, в травні разу УМІ впав лише на 4,9%, що не так вже й багато, як для травня, адже середнє травневе падіння УМІ сягало до цього 7,9%.

У травні 2018-го професійні виробники молока мали на 18% нижчі прибутки, ніж в травні 2017-го року і на 9,7% менші, ніж в середньому за останні 6 років у цьому ж місяці.

Загалом за перші п’ять місяців 2018-го виробники молока отримали на 10,4% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння також є відчутним – на 7,3%.

Ярмак зазначає, що зазвичай останніми роками вже в червні молочникам стає дещо легше. УМІ стабілізується, а інколи навіть зростає. Є передумови, що те ж відбудеться і цьогоріч.

«Всі сподівання на ефективність роботи переробників», — пояснив економіст ФАО.

Нагадаємо, у квітні ФАО констатувала зниження УМІ за перші 4 місяці року на 6,7%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У "ДНР" влаштували "розкулачування" фермерів

Пр це повідомляє Depo з посиланням на координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука.

"У "ДНР" підприємства, підконтрольні Захарченку і його оточенню, скуповують у селян сільгосппродукцію за заниженими цінами і продають на Росії в три рази дорожче", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що фермерів, які обурюються даною ситуацією, попереджають, що незадоволених в примусовому порядку будуть відправити на передову.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Великий український виробник майонезів вийшов на нові міжнародні ринки

Про це повідомили у прес-службі компанії, пише НВ.

Таким чином компанія поставляє свою продукцію у 85 країн світу.

Компанія Віктор і К була заснована в 1998 році Віктором Королем, якому також належить ТМ Королівський смак. Згідно з даними в держреєстрі, Король є єдиним власником і генеральним директором підприємства.

Віктор і К спеціалізується на випуску соняшникової олії і майонезів, потужності з переробки становлять 400-500 тонн насіння на добу, з виробництва - 170-210 тонн олії на добу і до 30 тонн майонезу за зміну, з одноразового зберігання на двох елеваторах - 17 тис. тонн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Panasonic створив робота для збору томатів

Про це пише landlord.ua.

Перевага цього робота для автоматичного збирання томатів перед людиною, полягає в тому, що робот практично не плутає стиглі та нестиглі плоди.

«Машина здатна функціонувати без підзарядки до 10 годин, продовжуючи працювати навіть після заходу сонця, — в цьому випадку використовуються вбудовані світлодіодні світильники», — йдеться у повідомленні.

Проте, робот, створений в Panasonic, поступається людині за швидкістю збирання плодів — на кожен томат робот витрачає 6 секунд, тоді як людині досить 2-3 секунди.

«При створенні роботів для збору соковитих плодів, розробникам доводиться вирішувати безліч завдань. Одне з найбільш складних — оцінка стиглості плоду, щоб не збирати ще недозрілі плоди. Цим займається система миттєвої відеоаналітики. Інше непросте завдання — плоди потрібно зривати, не пошкоджуючи їх, що у випадку м’яких соковитих плодів зробити не так вже й легко. Як правило, в хід йде, так звана, софтроботіка – захват, який створюється завдяки розрідженому повітрю, або гумові прилади», — повідомляє видання.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна – світовий лідер із розорюваності ґрунтів

Про це пише «Економічна правда».

Повідомляється, що найбільше розорані землі в Україні — у Херсонській області (90,3%), Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях (85–87%).

У повідомленні також ідеться, що в цих регіонах порушено баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.

"Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема — малі річки", — цитує видання міністра екології України Остапа Семерака.

За його словами, нинішня модель управління землею спричиняє 25% викидів парникових газів.

Також, за інформацією ДУ «Держґрунтохорона», вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.

Крім того, на півдні та сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.

Шкодить ґрунтам і мораторій на продаж аграрних угідь. Частина фермерів намагається максимізувати прибуток без інвестицій в покращання якості земель.

Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков:

"Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність".

Директор центру Держродючості Валерій Греков пояснює, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив.

"Господарства, котрі мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю", — каже експерт.

Проте азотні добрива суттєво підкислюють ґрунтовий покрив, сприяючи його деградації. Внесення органічних добрив за період незалежності порівняно з 1970-1980 роками різко скоротилося, що теж впливає на стан ґрунтів.

Джерело: АgroРolit

Ваш вибір 'Нічого сказати'.