186395

В Україні зростають ціни на яблука

При цьому, яблуко в Польщі дорожчає швидше, ніж в Україні. Більш того, польське яблуко сьогодні майже на 30% дорожче від українського, це обумовлює досить привабливі умови для подальшого зростання ціни в Україні.

За даними «Інфо-Шувар», від початку 2018 року середня ціна на яблуко в Україні зросла майже на 20%. Найзначніше подорожчання було зафіксовано по сорту “Ліголь”, який від початку року зріс в ціні майже на 40%, станом на 12 лютого, це яблуко пропонується на торгових майданчиках найбільшого в Західній Україні ринку “Шувар” ціною 14-16 грн/кг (0,42-0,48 EUR/кг). Більш, ніж на третину подорожчав сорт “Айдред”, який зараз пропонується на «Шуварі» по 12,5-15 грн/кг (0,36-0,45 EUR/кг). Сорт «Чемпіон» від початку січня став дорожчим на 25%, його сьогодні на майданчику ринку можна купити по 11,5-15 грн/кг (0,36-0,45 EUR/кг). Схожа ситуація і по сорту “Ренет Симиренка”, який сьогодні коштує в середньому 11,5-14 грн/кг (0,36-0,42 EUR/кг), тобто, на 22% дорожче.

Зростання ціни на відносно дорогі сорти «Голден» та «Муцу» за вказаний період обмежилось 7-9%. Сьогодні яблуко сорту “Голден” продається на оптовому ринку «Шувар» по 12,5-16 грн/кг (0,36-0,48 EUR/кг). Ціна на сорт «Муцу» сьогодні перебуває в діапазоні 13-17 грн/кг (0,36-0,51 EUR/кг).

Слід зазначити, що в порівнянні з минулим роком, середня ціна на яблуко в Україні вже зросла майже вдвічі.

В Польщі ж від початку 2018 року яблуко подорожчало навіть більше — на цілих 25%, до 0,45-0,55 EUR/кг.

Фахівці ринку вважають, що саме поганий врожай яблука в Європі в цілому обумовив суттєві зміни в динаміці та структурі продажу яблука в Україні. Так, наприклад, однією з особливостей поточного сезону є суттєве покращення позитивного балансу міжнародної торгівлі як за рахунок збільшення експорту, так і за рахунок суттєвого падіння імпорту яблука

« Такий суттєві зміни в структурі міжнародної торгівлі пов’язані із неврожаєм в Європі. Завдяки цьому суттєво послабла конкуренція на інших ринках, де раніше ми завжди стикались з відносно дешевим та якісним польським яблуком. Цого сезону ми отримали досить комфортні умови для експорту і не тільки в країни СНД. В першій половині сезону ми відправляли яблуко в ЄС, переважно це була сировина для подальшої переробки в яблучний концентрат, і на мою думку, в найближчі кілька років цей тренд буде тільки посилюватись, тобто в структурі продажів українського яблука переробка буде зростати швидше за інші канали збуту в т.ч. завдяки зростанню зовнішнього попиту на сировину. Але в цьому сезоні були перші спроби вийти із десертним яблуком на досить серйозні і незнайомі для нас ринки, такі як Великобританія, Нідерланди, Щвеція, ОАЕ. Ці спроби не можна поки вважати 100% успіхом, втім, ми отримали цінний досвід, який треба опрацьовувати». – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Євпропи.

Як повідомляють в «Інфо-Шувар», не дивлячись на зниження виробництва, Україна з липня по грудень включно, експортувала понад 15 тис. тонн яблук і це приблизно в 2 рази більше, ніж рік тому. В структурі експорту майже половина - це промислове яблуко, яке було відправлено на переробні підприємства Австрії, Польщі та Угорщини. В той самий час, імпорт встановив антирекорд, за першу половину сезону він склав 2,5 тис. тонн, тобто в порівнянні з минулим сезоном, скортився майже в 3 рази.

 



На Одещині фермер робить авторські вина

Господарство Валерія Петрова налічує 76 га виноградників, частина з них — столові сорти. Щорічно з гектара фермер отримує 2–3 т врожаю, на вино йде 30–40 т. Щороку реалізується близько 20 т вина. Пляшка авторського вина з господарства Петрова коштує 230–250 грн, пише kurkul.com.

У виробництві унікальних вин задіяна вся сім’я Петрових. Сезонних працівників (15–20 чоловік) беруть тільки на обрізку ранньою весною й на збирання врожаю.

Фермер побував практично скрізь, де виробляють вино: у Європі, Південній Африці, навіть у Канаді, Чилі та Новій Зеландії. У Франції стажувався. На його думку, різницю між магазинним і авторським вином можна вловити лише в порівнянні. Ті, хто бував за кордоном її знають, іншим треба дати спробувати.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українські бджоли полетять до Канади

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Українську сторону представляло ГО «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» на чолі з головою правління Тетяною Васильківською, Канаду представляв, зокрема, президент однієї з найбільших асоціацій штату Ніагара пан Джордж Скотт.

Під час зустрічі сторони обговорили питання експорту українських бджіл до Канади, яке піднімається між двома країнами ще з 2015 року.

Джон Скотт, зокрема, наголосив, що в рамках перебування в Україні він ознайомився з епізоотичною ситуацією в нашій державі, умовами вирощування та розведення бджіл, а також з системою державного контролю. Отримані результати свідчать про високу культуру розведення та вирощування бджіл у нашій країні.

За його словами, після повернення в Канаду, він рекомендуватиме компетентному органу своєї держави прискорити опрацювання канадською стороною питання надання дозволу Україні на постачання живих бджіл до Канади.



У чотирьох областях вже почали передавати землі тергромадам

Про це повідомляє портал “Децентралізація”, пише Укрінформ. 

 “7 лютого 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Помічнянською та Тишківською об’єднаними територіальними громадами  підписано меморандуми про строки відведення землі. Це передбачено розпорядженням уряду щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад за межами населених пунктів”, - йдеться у повідомленні.

Відповідно до підписаних цього дня меморандумів, у комунальну власність об’єднаних територіальних громад буде передано 4 тис. 70 гектарів.

Поруч з цим, 7 лютого на Житомирщині голова Новоборівської ОТГ Григорій Рудюк підписав меморандум з керівником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Сергієм Музиченком про співпрацю з передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність. Таким чином, в управління Новоборівської ОТГ буде передано майже 4 тисячі гектарів землі за межами населених пунктів.

На сьогодні громада вже напрацювала пакет документів, які необхідні для запуску процесу передачі земель в управління ОТГ. Ці матеріали за ініціативи Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), створеного Програмою “U-LEAD з Європою”, будуть розіслані всім ОТГ області.

Головне управління Держгеокадастру Дніпропетровської області спільно з Дніпропетровським ЦРМС також розпочали роботу з передачі землі державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.  8 лютого перший меморандум про співпрацю з Держгеокадастром підписав голова Межівської ОТГ Володимир Зражевський. Згідно з меморандумом, до 31 травня 12,5 тис. га земель державної власності передадуть у розпорядження громади.

З’явилась і перша об’єднана територіальна громада Черкащини, що уже розпочала процес передачі земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ. 8 лютого Ліплявська ОТГ підписала відповідний меморандум із Держгеокадастром.

Як відомо, наприкінці січня Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів. Відповідне рішення ухвалене за сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. За рішенням уряду з лютого громади можуть планувати свої території. Причому, структури Держгеокадастру вже позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


У порту «Південний» хочуть виробляти електрику з лушпиння соняшнику

Про це повідомляє видання «Центр транспортних стратегій», пише odessitua.com.

Як підкреслив генеральний директор компанії «Портінвест» Олександр Смирнов, заводи з виробництва рослинної олії, які знаходяться в порту, в даний час постачають лушпиння соняшника стороннім споживачам, у той час як її можна було б використовувати безпосередньо для виробництва електричної і теплової енергії. Будівництво ТЕС, що використовує відновлювані енергоресурси, за його словами, дозволить не тільки постачати енергією підприємства порту, але і створить додаткові робочі місця.

Олександр Смирнов висловився за впровадження в порту технологічного електротранспорту: маневрових локомотивів, навантажувачів, перевантажувачів, вантажних і легкових автомобілів. Ці та інші пропозиції в перспективі можуть бути включені в стратегію розвитку порту «Південний».

Ваш вибір 'Подобається'.


Кількість курей на одного українця – одна з найвищих у світі

Проти 2000 року в усіх регіонах спостерігалося збільшення поголів’я. Однак якщо загалом у світі та в таких регіонах, як Азія, Америка й Європа зростання поголів’я курей-несучок обганяло показник росту населення, то в Африці й Океанії населення збільшувалося швидше, пише AgroTimes.

В Україні найбільша кількість курей-несучок була відмічена у 2013 році – близько 84 млн голів. У наступні роки через істотне зменшення купівельної спроможності населення та як наслідок зниження попиту на харчові яйця спостерігалося зменшення поголів’я курей-несучок.

Якщо у 2000 році на кожного мешканця планети припадало близько 0,82 несучок, то в 2017 році ця цифра зросла до 0,96 голів.

Найбільша кількість курей-несучок на одного мешканця – близько 1,17 голів – у Європі, а найменша – в Африці (0,45). В Україні цей показник був одним із найвищих у світі – близько 1,5 голів на одного мешканця.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.