В Україні з'явився ще один виробник вагонів-зерновозів

Загальна виробнича потужність підприємства — 200 вантажних вагонів щомісяця, говориться в повідомленні підприємства, пише Аgroportal.ua.

Як зазначається, завод запустив серійний випуск вантажних магістральних люкових піввагонів, зокрема, сертифікованих універсальних піввагонів моделей 12-9933 і 12-9933-01, а також вагонів-хоперів зерновозів моделі 19-9945, призначених для перевезення харчових сипучих вантажів, що вимагають захисту від атмосферних опадів.

«Зі стартом виробництва вантажних вагонів «Аурум Груп» зможе надати своїм клієнтам комплексне співробітництво з виробництва, експлуатації та ремонту вантажних вагонів», — підкреслила засновник «Аурум Груп» Олена Лебедєва.

Довідка: «Аурум Груп» (Aurum Group) — багатопрофільна українська промислово-інвестиційна група. Ключовими напрямками діяльності є машинобудування, залізничні вантажні перевезення, промислове насособудування, хімічна промисловість, інвестиції в нерухомість і аграрний сектор. Діяльність компанії в агробізнесі представлені розташованим в Запорізькій області господарством з земельним банком 4 тис. га, де вирощуються зернові, олійні та деякі нішеві культури.

ТОВ «Дизельний завод» заснований в квітні 2017 року. Діяльністю заводу є виробництво напіввагонів, вогонов-хопер для транспортування зернових та інших сипучих вантажів, візків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці судяться з другом Путіна за 700 аграрних мільйонів

Теґи: 

Саме цю суму підприємство має сплатити за програмою компанії «Агрокомплекс» за справою в Європейському суді з прав людини, пише agroday.com.ua.

В Господарський суд Луганської області вже подано позов, повідомив на прес-конференції заступник міністра юстиції Сергій Шкляр. 22 січня відбулось підготовче засідання.

«Позов виник внаслідок виконання рішення Європейського суду, за яким раніше проведена виплата в розмірі €27 млн з державного бюджету. Зараз сума позову з урахуванням відсотків становить 705 млн грн», — цитує Шкляра «Інтерфакс-Україна».

Також подано клопотання про накладення арешту на майно відповідача. Чи варто його задовольнити, суд поки не визначився.

Нинішня справа йде корінням в події 90-х – початку 2000-х років. Тоді український «Агрокомплекс» проводив з російськими компаніями бартерний обмін продовольства на сиру нафту.

Після того, як НПЗ увійшов в процедуру банкрутства, «Агрокомплекс» спробувала повернути прострочені борги, подавши в 2003 році позов в Європейський суд з прав людини. У 2011 році суд визнав компанію «Агрокомплекс» постраждалою та зобов’язав український уряд сплатити їй компенсацію в розмірі €27 млн.

Пізніше нафтопереробний завод був експропрійований російською компанією і зараз Україна намагається повернути втрачені мільйони. «Якщо наша держава заплатила «Агрокомплексу» компенсацію, то тепер «Роснафта» повинна відшкодувати ці гроші Україні», – заявив раніше міністр юстиції Павло Петренко.

Протягом останніх п’яти років «Роснафтою» керує Ігор Сечин, друг і багаторічний радник Володимира Путіна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи отримають аграрії держпідтримку у разі втрати врожаю

19 січня Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради розглянув проекти законів щодо страхування сільськогосподарської продукції.

Нардепи пропонують реформувати поточну модель державної підтримки сільськогосподарського страхування шляхом створення Державного агентства сільськогосподарського страхування - установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених Законом.

На думку народного депутата Андрія Вадатурського, дієва допомога полягає не стільки у виділенні державних дотацій на страхування, як у виведенні ринку в легальне поле. За його словами, страхування тоді стане більш поширеним і дешевим інструментом.
«Потрібно більше працювати в напрямку локалізації та детінізації аграрного виробництва, щоб виробники могли працювати з банками. Коли агровиробники почнуть масово працювати легально, тоді з'явиться попит на ринку агрострахування», - підкреслив Андрій Вадатурський.

У результаті обговорення. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України про державну підтримку сільськогосподарського страхування № 6355-1, який спрямований на посилення захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення стабільності виробництва аграрної продукції.

Як відзначив експерт  страхового ринку, генеральний директор ТОВ «Агрориск» Володимир Юдін, якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових країн, це би збільшило довіру фермерів до даної послуги в рази.

«Держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру, загибель врожаю призведе до зниження надходжень коштів до бюджету від експорту агропродукції, частка якої сьогодні в загальному експорті країни становить 42 %. Державі все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування», - зауважив Володимир Юдін.

За словами експерта, у першу чергу, необхідно змінювати ставлення аграріїв до страхування, адже фахівці та сертифіковані експерти здатні грамотно оцінити ризики, які приймаються на страхування, та надати об’єктивну оцінку посівів. На думку Володимира Юдіна,  у разі прийняття запропонованих нардепами законодавчих ініціатив,  агрострахування в Україні буде розвиватися активніше, надаючи сільгоспвиробникам можливості для мінімізації ризиків, і як наслідок,  ефективного способу захисту свого бізнесу.

За інформацією керівника проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лії Сороки, вже намітилися позитивні тенденції на українському ринку агрострахування. Так, минулого року в Україні укладено 957 договорів агрострахування, зокрема 427 – на зимовий та 530 – на весняно-літній періоди. Ще 23 договори укладено щодо страхування тварин. Українські аграрії найбільше страхували озиму пшеницю, озимий ріпак і кукурудзу.
Лідерами за кількістю укладених  договорів є аграрії Тернопільської (98) і Дніпропетровської (94) областей.

За показником застрахованої площі першість належить Полтавській (75,6 тис. га) та Хмельницькій (75,3 тис. га) областям.

Як повідомила Лія Сорока, у 12 областях України сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати. Загальна сума страхових виплат по Україні становила по 7,5 млн грн. Першість за страховими виплатами отримала Хмельницька область із показником 40% (близько 3,1 млн грн) від загального обсягу виплат по Україні.

За словами експертів, вітчизняний ринок агрострахування має потужний потенціал та здатний запропонувати українським сільгоспвиробникам дієві фінансові інструменти захисту.

Так, у  компанії «Агрориск» однією з найпопулярніших є програма «МультіРіск». За нею можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільгоспкультури. Вартість тонни врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат.

Майбутній урожай може бути застрахований від таких ризиків як град і вторинні хвороби рослин після граду, посуха, землетрус, буря, ураган, вплив шкідників, злива, повінь, надмірні опади, що перешкоджають збору врожаю.

«Компанія «Агрориск» підбирає для своїх клієнтів найкращі умови агрострахування від перевірених часом страхових компаній. Більш того, ми безпосередньо відповідаємо за умови договору перед клієнтом, гарантуючи відшкодування страхових виплат у разі настання форс-мажорних обставин», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, в Україні за останні роки вже створена потужна аграрна галузь, яка передбачає використання сучасних інструментів убезпечення її роботи від зовнішнього негативного впливу, найбільш дієвим серед яких залишається агрострахування.

«Саме тому не можуть не тішити законодавчі ініціативи з боку держави у сфері агрострахування, адже завдяки цьому фінансовому інструменту можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Звичайно, ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в країнах, які є лідерами з агрострахування. Наприклад, у Китаї та Індії виділяються кошти, які дозволили створити привабливі рамкові умови і держава надає підтримку фермерам до 80% від внеску по преміям. У США та Канаді  за багато років створена дуже широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури», - зазначає Володимир Юдін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

На Харківщині планують розводити страусів

Про це розповіла його власник Олена Безкоровайна. пише AgroTimes.

«Також нещодавно вирили озеро для вирощування риби, тепер треба тільки заповнити його водою й завезти мальків, – додала вона.

Крім того, в короткочасних планах фермерського господарства «Безкоровайних» – навчитися обробляти гусячу шкіру. За словами Олени Безкоровайної, з неї виходять дуже красиві вироби.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери деяких областей України призупинили відвантаження продукції

Рясний снігопад і несприятливі погодні умови в цілому призвели до фактично повного припинення відвантажень плодоовочевої продукції з господарств південного і частково східного та центрального регіонів України. Про це «АПК-Інформ: овочі і фрукти» повідомляють учасники ринку.

За словами виробників, на даний момент через погоду відвантажувати продукцію не мають можливості господарства Херсонської, Дніпропетровської, Донецької та Черкаської областей. В той же час вони відзначають, що в Миколаївській області проблеми з логістикою спостерігаються значно рідше, і фермери мають можливість і далі здійснювати продажі. Не відчувають труднощів з відвантаженнями і господарства Західного регіону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені довели, що курка розумніше людини

Індійські вчені прийшли до висновку, що курки набагато розумніше людини, передає Ukr.Media. Для того щоб перевірити це, фахівці провели ряд досліджень генома одомашнених курей в різних куточках світу.

Результати дослідження були опубліковані професором Даніелем Смітом 13 січня 2018 року. Спочатку вчений піддав критиці припущення, що птахи можуть виявитися розумніше людини. При цьому, через деякий час фахівець вивчив рівень розвитку курей і людини і прийшов до висновку, що у всіх країнах домашні улюбленці еволюціонували набагато швидше. Крім того, група індійських медиків взяла для дослідження мозок курки.

Проаналізувавши активність двох півкуль вчені прийшли до висновку, що в стресовій ситуації мозок у курок задіяний на 16-20%, а у людини цей показник доходить до позначки в 14%. Незважаючи на такі низькі показники, люди швидше адаптуються до навколишніх умов, а одомашнення птахів призвело до того, що вони перестали нормально реагувати на зауваження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview