В Україні зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

15 областей продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України. За результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку.

«Попри несприятливі погодні умови, галузь вийшла на високі показники врожайності, за деякими культурами – на найвищі за роки незалежності. Ми зберігаємо попередні прогнози щодо врожаю, рівень якого повністю забезпечить продовольчу безпеку держави та генерує ресурс для експорту, співставний з минулорічним», - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він нагадав, що в минулому році аграрії досягли найвищого серед усіх галузей рівня рентабельності (31,6%) і в поточному сезоні, з урахуванням поступового зростання світових цін на сільгосппродукцію, є підстави для збереження високих показників прибутковості аграрного бізнесу.
Так, за результатами збирання ранніх зернових і зернобобових, намолочено ячменю – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, зібрано жита – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га, та намолочено ріпаку – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур, станом на 28 серпня, зібрано:
- Пшениця – 26,6 млн тонн при урожайності 41,8 ц/га;
- Овес – 487 тис. тонн при урожайності 25,0 ц/га;
- Горох – 1,1 млн тонн при урожайності 26,7 ц/га;
- Гречка – 41 тис. тонн при урожайності 10,8 ц/га;
- Просо – 29 тис. тонн при урожайності 15,1 ц/га.
Окрім того, 15 областей показали найвищу врожайність зернових та зернобобових культур, серед яких ТОП-5:
- Хмельницька – 56,6 ц/га;
- Івано-Франківська – 52,1 ц/га;
- Вінницька – 50,0 ц/га;
- Тернопільська – 49,8 ц/га;
- Чернівецька – 48,8 ц/га.
Найбільший вал зерна намолотили в:
Одеській обл. – 3,8 млн тонн, Запорізькій, Харківській обл. – 2,8 млн тонн, Дніпропетровській обл. – 2,6 млн тонн, Вінницькій обл. – 2,4 млн тонн, Миколаївській обл. – 2,3 млн тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхові виплати допоможуть зберегти бізнес аграрію при форс-мажорних обставинах

Тим часом, експерти переконані, що агропромисловий комплекс схильний до впливу зовнішніх факторів (погода, стихійні лиха і т.ін.), та без агрострахування не зможе отримати свого сталого розвитку, пише Аgronews.ua

Незважаючи на те, що останнім часом фермери стали проявляти інтерес до агрострахування, все ж, його рівень залишається вкрай низьким - договори зі страховими компаніями мають власники не більше 5% засіяних площ в країні. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

«На жаль, сьогодні, багато українських аграріїв розглядають агрострахування лише тільки як додаткові витрати для свого бізнесу. В деякій мірі це вірно. Але якщо настає страховий випадок, важливо зрозуміти, що саме виплати за страховим договором дозволять зберегти цей бізнес», - зазначає експерт з агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що недовірі аграріїв сприяє як відсутність чіткої державної політики в сфері агрострахування, так і дії недобросовісних страховиків, які не виконують свої зобов'язання перед клієнтами.

«Це погано позначається на розвитку ринку агрострахування в цілому. Негативний досвід спілкування з вищевказаними страховиками швидко поширюється серед аграріїв і вони відмовляються страхуватися в подальшому. Однак, в останні роки в Україні утвердився цілий ряд страховиків, що працюють на агроринку і зарекомендували себе як компанії, які виконують всі умови договору з клієнтом. Наприклад, компанія «АСКА» за підсумками 2016 р. виплатила одразу 60 млн. грн. одному з агрохолдингів. В свою чергу, компанія «Агрориск» також виплачує всі належні виплати клієнту в тому випадку, якщо це передбачено договором про страхування. Це ми гарантуємо кожному клієнту», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому в компанії «Агрориск» відзначають, що всі умови майбутнього договору  доносяться до клієнта – детальні роз'яснення дають фахівці компанії.

«При агрострахуванні обидві сторони повинні чітко знати взаємні зобов'язання, щоб контролювати дії один одного. Крім того, важливо знати механізми дії договору, як вони працюють в тому чи іншому випадку. Перш за все, це стосується механізмів можливого відшкодування збитків. Все це ми докладно роз'яснюємо нашим клієнтам», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці скаржаться до Європейського суду з прав людини на заборону продавати землю

Про це повідомив заступник комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише "Інтерфакс-Україна".

"Мені відомо, що в Європейському суді з прав людини розглядається кілька скарг українських громадян на те, що українська держава обмежує їхню економічну свободу, забороняючи продавати землю", - сказав він.

О. Бакуменко зазначив, що чинний в країні мораторій на купівлю-продаж землі, по суті, позбавляє майже 7 млн власників паїв можливості розпоряджатися своєю власністю.

Як повідомлялося, в Україні в результаті реформування земельних відносин в сільському господарстві землі колективних сільськогосподарських підприємств (колишні колгоспи) були розпайовані (в середньому по 4 га) серед членів цих господарств. Наразі сільськогосподарські землі використовуються переважно на правах оренди, оскільки в країні діє мораторій на їх купівлю-продаж.

Тим часом запровадження ринку землі є важливою умовою програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Гонконг зацікавлений в українському шоколаді

На виставці HKTDC Food Expo 2017 кожен з учасників бізнес-поїздки, організованої Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримав більше 50 нових ділових контактів та можливість розпочинати переговори про поставки до Південно-Східної Азії.

Про це повідомила заступник директора UFEB з розвитку Анастасія Павлюк.

«Увага трейдерів та дистриб’юторів зосередилася на шоколаді та ірисі, хоча інша продукція також була для них цікавою. Кожен з учасників поїздки зміг отримати більше 50 нових ділових контактів в основному з Гонконгу, Китаю та Південної Кореї. Успіх забезпечили чудові смакові властивості українських солодощів та високі стандарти виробництва», - зазначила Анастасія Павлюк.

Учасниками бізнес-поїздки до Гонконгу стали представники трьох кондитерських компаній: «Малбі Фудс» (ТМ Millennium), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та «Кріоліт-Дніпро» (ТМ «Клім») – а також Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». На виставці вони представляли свою продукцію на об’єднаному стенді Ukrainian Food.

За словами Анастасії Павлюк, ринки Азії дозволяють знайти торговельного партнера для виробника практично будь-якого виду кондитерської продукції, однак потрібно зважати на споживчі вподобання населення. Наприклад, шоколад – це сезонний та доволі дорогий продукт для Китаю, тому закупівельники з Гонконгу та КНР зацікавлені в поставках невеликих батончиків і лише з вересня по березень. А от імпортери з більш платоспроможної Південної Кореї віддають перевагу повноцінним плиткам шоколаду. При цьому в усіх випадках найбільшим попитом користується чорний та екстра-чорний шоколад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість осіннього комплексу польових робіт

Відповідно в цьому році осіння кампанія обійдеться дорожче на 16 млрд гривень, ніж у минулому році.

Про це йдеться в оперативних даних регіонів, пише АгроПерспектива

Сільськогосподарські підприємства забезпечені власними ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн.

Дефіцит аграрії мають намір покрити за рахунок позик, у тому числі залучити банківські кредити — 5,7 млрд гривень.

Аграрії в даний час прибирають пізні культури, кукурудзу на зерно, а також почали сівбу озимого ріпаку.

За даними регіонів, аграрії мають намір посіяти 6,595 млн га озимих під урожай 2018 року. Витрати на 1 га оцінюються в 4665 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Теґи: 

Про це пише propozitsiya.com 

Місіс картопля

Те, з чого роблять пюре у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають "картоплею". А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь садять "бульбу". На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують "бараболі" та "барабулі". На Закарпатті - нізащо не здогадаєтесь: там садять "крумплю" та... "ріпу". В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають "мандебуркою". А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть "біб". Товченим, смаженим та запеченим "бандзом" ласують на межі Волинської та Рівненської областей.
 

Популярні деруни

Майже вся західна Україна використовує слово "деруни". Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають "тертюхи". Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує "тертими пляцками". Ближче до центральної частини країни їх вже називають "бараболяники". На північному сході Рівненщини труть картоплю на "бульбаники", адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби. "Картопляники" та "картофляники" труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять не аби що, а "бацонита беци". Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: кийзлики, ґуґіль, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики з хремзеликами.
 

Та, на якій смажать картоплю

Бульбу та тертюхи на заході України здебільшого смажать на пательні. А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають "палачінта" чи "палачінтош". "Сковорода" кажуть у Центральній Україні. На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь "жаровню". А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на "ронделі".

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview