В українських магазинах з'явиться ковбаса «для пенсіонерів»

Це пов'язано з тим, що виробники ковбас і так вже додають у продукт рослинні інгредієнти, а продають як товар з м'яса.

Про це повідомила провідний інженер ДП «УкрНДНЦ» Валентина Андрощук, пише ГолосUA.

«В Україні є держстандарт, що регулює склад ковбас. В документі говориться, що він включає м'ясо. Але як мені розповіли виробники, ковбасу можна виробляти взагалі без м'яса. Але тоді я не розумію, чому продукт називається «ковбаса», адже стандарт по ковбасі включає м'ясо?», - висловилася вона.

Валентиа Андрощук додала, що в ДП «УкрНДНЦ» почали готувати проект технічних умов для ковбаси, куди включають рослинні компоненти.

«Вже є проект техумов на м'ясо-рослинного продукту. Він поки не прийнятий. Але це потрібно, тому що тоді офіційно це буде коштувати дешевше. Нехай буде м'ясо-рослинний продукт на прилавках, як і ковбаса, але нехай він буде зроблений за стандартом. Може, це підійде для пенсіонерів, у яких пенсія до 1000 грн, і вони не можуть купити ковбасу», - сказала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В ситуації з міндобривами потрібно знайти баланс - Володимир Гройсман

Водночас, потрібно забезпечити аграріїв необхідною кількістю добрив для проведення посівної компанії. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді України заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, пише landlord.ua.

«Я вважаю, що потрібно вирішити дві проблеми одночасно і знайти баланс. Перше: відновити роботу усіх хімічних підприємств, які виробляють міндобрива у країні. Друге: забезпечити наших аграріїв необхідними мінеральними добривами для посівної кампанії», — наголосив Прем’єр-міністр.

Та додав, що сьогодні важливо забезпечити відсутність безпідставного підняття цін на аграрну продукцію у сезон посівної.

«Це не потребує рішення уряду, це потребує розгляду спеціальної комісії, яка розгляне антидемпінгові позиції по мінеральних добривах. Її засідання 26 березня», — повідомив Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скотоферма: чому українці їдять курятину замість свинини

Всі, хто пов’язаний зі свинарською галуззю, напевно чули про циклічність в цьому бізнесі, точніше, навіть, відчували. Ця циклічність відображається в коливанні з 3-4-річною періодичністю і обсягів виробництва, і цін, і інвестиційної активності, оскільки ці речі взаємопов’язані. Зв’язок тут дуже простий: зростаючі ціни на м’ясо і прибутковість виробництва спонукають до збільшення поголів’я, через деякий час виробництво зростає і ціни починають падати, потім поголів’я починає скорочуватись і далі – по колу. Насправді, мало б бути навпаки, тобто розширення виробничих потужностей мало б починатись ще за низьких цін напередодні їх очікуваного росту, щоб максимально охопити період наступного подорожчання. Але на практиці виходить так як виходить. До речі, в розвинутих країнах, яким не треба було заново вчитись працювати в ринкових умовах, як нам, таких циклів немає. Це все добре видно з наведених графіків.

Як видно, останній пік поголів’я в нашій країні прийшовся на 2014 рік. Згідно з законом циклічності вже мало б бути помітним нове зростання, але на початок 2018 року ми спостерігали тільки прискорення спаду. Що ж сталося з нашим циклом? Його більше немає? Ні, він ще є! Хоча і дуже слабкий і помітний тільки в категорії промислового свинарства.

Так, починаючи з вересня минулого року офіційна статистика щомісяця фіксує скорочення відставання кількості свиней в сільськогосподарських підприємствах від відповідних показників попереднього року. Якщо в вересні 2017 р. у порівнянні з вереснем 2016 р. промислове поголів’я було на 10,4% нижче, то в березні 2018 р. у порівнянні з березнем 2017 р. відставання скоротилося до 5,4%.

Паралельно з цим приблизно в той же час зареєстровано збільшення імпорту племінних і якісних товарних свиней з Європи (переважно з Данії). Тільки за останній квартал минулого року було завезено понад 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За два місяці цього року імпорт вже майже сягнув 2 тис. голів і, імовірно, буде зростати далі.

Отже, позитивні тенденції, незважаючи на ускладнену АЧС ситуацію, все ж таки є, проте цього недостатньо, щоб змінити баланс попиту і пропозиції на ринку і змусити ціни на м’ясо і сало рухатись вниз.

По-перше, попри цей підйом в професійному свинарстві, в категорії господарств населення спад продовжується. Причому протягом останніх п’яти місяців відставання поголів’я від попереднього року там тільки збільшувалося. Станом на початок березня воно складало вже понад 10% або більше 300 тис. голів. Це дуже суттєво, адже в домогосподарствах утримується ще 45% всього поголів’я свиней в Україні.

По-друге, той підйом в професійному секторі, який ми згадували, ще дуже слабкий. Відставання в поголів’ї складає ще близько 200 тис. голів і повністю ліквідувати його буде дуже складно. Особливо враховуючи той факт, що наявність свиноматок в сільськогосподарських підприємствах залишається набагато нижчою (на 11%) ніж торік. Крім того, інвестиційну привабливість в секторі все ще важко назвати високою через ту саму АЧС. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я очевидно буде залишатися нижчим ніж торік. Забій буде нижчим ніж торік.

Таким чином, ми не бачимо можливостей для збільшення або принаймні повторення минулорічних обсягів виробництва свинини в Україні в цьому році. За нашими розрахунками воно, навпаки, впаде, причому доволі суттєво – на 6%. А це означає знову високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання м’яса на користь курятини.

А зростання вже будемо чекати в 2019 році. І це поки що не прогноз, а лише сподівання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Португалії створили найдорожчу в світі шоколадну цукерку

До її складу увійшли шафранові нитки, білий трюфель, мадагаскарська ваніль і їстівне золото, пише agroportal.ua.

Цукерку у формі ромба атестували як найдорожчу в світі представники «Книги рекордів Гіннесса». Її ціна становить €7728 ($9489). Кондитерський виріб випущено обмеженою партією — 1000 шт.

Ціна цукерки висока через інгредієнти, що використані при виробництві. Начинка складається з шафрановых ниток (висушених рилець квітки шафрану, ціна яких досягає 2 тис. $/кг), шматочків білого трюфеля, мадагаскарської ванілі і золотих пластівців. Зверху цукерку покрили їстівним золотом.

Попередній рекорд належав творінню данського шоколатьє Фріца Книпшилдта — цукерка La Madeline au Truffe коштувала 250 $/шт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аеропоніка дає змогу отримувати від 4 до 14 урожаїв на рік

Про це повідомив Олександр Кандул, комерційний директор Cyber Grow System, під час Smart Agro Forum, пише propozitsiya.com.

Аеропоніка – це технологія, за якої поживні речовини подаються до коріння рослин у формі аерозолю, без використання грунту чи субстратів. Технологія, яку спочатку стали застосовувати в Китаї, має низку переваг. Приміром, для боротьби з шкідниками землю в звичайних теплицях слід міняти принаймні один раз в три роки. Крім того, вирощування в теплиці потребує щорічного внесення органічних добрив. При вирощуванні рослин без грунту не потрібні полив, прополка, розпушування грунту, підживлення рослин. Крім того, аеропоніка дає змогу максимально скоротити період вегетації й отримувати від 4 (огірки, помідори) до 12-14 (салат) урожаїв на рік. Метод економить воду й добрива, мінімізує ризики зараження хворобами. Завдяки аеропоніці можна вирощувати багато культур поруч. А вертикальний спосіб вирощування економить площу, тож під аеропоніку можна відвести абсолютно різні приміщення, навіть підвали й склади.

Говорячи про переваги аеропоніки, Олександр Кандул зазначив: “Дуже добре використовувати так звані заглиблені теплиці. Помідорів кваліфікований технолог може збирати 6 кг з куща за оборот. 4 обороти – 144 кг/кв м на рік. Цикл вирощування помідора – близько 80 днів. Огірка – 4-5 кг з куща – 150 кг/кв м (цикл 65-68 днів).

Теплиця в 10 соток салату: 1-разова інвестиція – 288 тис. дол, дохід – $315 тис в рік, витрати – $172 тис, валовий прибуток – $143 тис, окупність – близько 3 років.

Помідор: разові вкладення – $233 тис, дохід – $274, витрати – $113 тис, валовий прибуток – $161 тис., окупність – приблизно через 3 роки.

Українська компанія CyberGrow займається проектами в сфері інтернету речей. Це проект на стику IT і сільського господарства. Команда розробляє систему «розумної» теплиці, де всіма процесами по догляду за рослинами можна керувати віддалено. Компанія вже близько 5 років займається аеропонікою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська агрокомпанія отримала від ЄБРР $5 млн на будівництво біогазової установки

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділив агропромисловій групі компаній «Дніпровська», одному із найбільших виробників птахівничої продукції в Україні, кредит у розмірі  $5 млн на будівництво біогазової установки, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті банку, на біогазовій установці використовуватиметься курячий послід із фермерських господарств. Очікується, що установка допоможе оптимізувати енергопостачання й скоротити експлуатаційні витрати.

Загальна вартість проекту оцінюється в $5,85 млн.

Агропромислова група компаній «Дніпровська» займається птахівництвом, рослинництвом і переробкою технічних культур. Виробляє продукцію під ТМ «Дніпровські курчата» і «Знатна курка». Постачає продукцію на ринки Близького Сходу, Азії, Африки й Океанії під ТМ Ulas і Katkut.

До складу групи входять ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська область), ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Агропроінвест-08» (обидва – Запорізька область) та інші підприємства.

Група компаній обробляє понад 15 тис. га орендованих земель у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними культурами є зернові, зернобобові та олійні. Група компаній також виробляє соняшникову та соєву олію, соняшниковий і соєвий шрот.

За результатами 2016 року частка групи на українському ринку курятини склала близько 7%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview