178171

В Україну завозять насіннєвого матеріалу в 26 разів більше ніж продають за кордон

Це у 26 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 2016 році, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у товарній структурі імпорту насіння традиційно переважали зернові (36,3 тис. т) та олійні (34,9 тис. т) культури.

Торік за кордоном закуповувалося переважно насіння соняшника, кукурудзи та ріпаку. На ці види сільгосппродукції припадає понад 98% вітчизняного імпорту, зауважив експерт.

2017 року був зафіксований найвищий обсяг імпорту насіння соняшнику – 24,8 тис. т. Його частка у закупленому за кордоном насіннєвого матеріалу склала близько 58%. Соняшнику закупили на 230,3 млн дол. США у Туреччині (35,8% загального імпорту насіння цієї культури), США (26,4%), Франції (15,3%), Іспанії (6,3%) та Чилі (4,9%).

Майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 131,2 млн дол. США – була витрачена на придбання 35,2 тис. т насіння кукурудзи. Його імпортували з Румунії (34%), Угорщини (26%), Франції (17,2%), Сербії (9,0%) та Швейцарії (6,1%).

Ріпаку торік закупили на 32,3 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Польща (51%) та Німеччина (36,0%).

Насіння сої імпортували з Канади (70%) та Чехії (10,7%) на 2,5 млн дол. США.

Характерною рисою 2017 року стало зростання обсягів імпорту насіння сорго та гірчиці.

Насіннєвого сорго закупили 412 т на суму 1,5 млн дол. США. Основними постачальниками виступили США (70%) та Франція (28,6%).

Якщо у 2016 році насіннєва гірчиця практично не імпортувалася, то торік обсяги її імпорту суттєво збільшилися – до 2103 т. У вартісному вимірі обсяги закупівель цього виду насіння склали 1,2 млн дол. США. Основними експортерами виступили Казахстан (50,0%) та Російська Федерація (49,0%).

Минулого року збільшилися ціни практично на всі види імпортованого насіннєвого матеріалу. Найбільше порівняно з 2016 роком подорожчали насіння соняшнику – з 8500 дол. США до 9275 дол. США, кукурудзи – з 3650 дол. США до 3725 дол. США, а також ріпаку – з 4175 дол. США до 4988 дол. США за 1 т.

У 2017 році тенденція до скорочення імпорту насіннєвого матеріалу в Україну порівняно з докризовим 2013 роком сповільнилася. Причиною тому є покращення фінансового стану агроформувань через зростання одержаних прибутків та більш висока – порівняно з українським насінням – якість іноземних сортів та гібридів вищезазначених сільськогосподарських культур, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українським виноробам не вистачає держпідтримки

Таку думку в коментарі УНН висловив експерт ринку алкогольної продукції Ігор Товкач.

"Сьогодні ми маємо розглядати Україну як реципієнта вин. Країна поки що не стала виноробною через те, що державної підтримки галузі практично немає. Раніше, наприклад, був 1,5% збір з продажів алкогольних напоїв та пива. Я абсолютно не підтримую такий вид податку через низьку ефективність збирання надходжень, неприродність походження та тіньовий характер розподілу дотацій. Але слід зазначити, що у кращі часи загалом вдавалось збирати близько 1,1 млрд грн в рік до спеціального фонду, звідки можна було брати частину грошей, в тому числі - на підтримку виноградників. Правда, така підтримка не носила планового характеру, тож і результат був близький до нульового. На сьогодні ж, держава не підтримує українських виноробів взагалі, через що говорити про Україну як країну нетто-експортера вин не доводиться", - пояснив експерт.

Разом з тим, в Україні наявні винні бренди, що не поступаються закордонним, зазначив І.Товкач.

"У нас є достойні приватні бренди вин, які вже себе знайшли. Проте, вони не виробляються великими об'ємами, і економічного сенсу експортувати ці вина немає, бо потрібно вкладати немалі кошти у маркетинг. Тому, повторююсь, Україну треба більше розглядати як імпортера іноземних вин, в тому числі і з Молдови. Ринок вина за кордоном високо конкурентний, особливо у країнах, де вино п'ють. Тому пробитися туди неймовірно складно", - додав експерт.

Однак, так чи інакше, за підсумками минулого року українським виноробам вдалося відчутно наростити об'єми експорту своєї продукції на ринок ЄС.

До того ж, українське вино Мадера потрапило в перелік кращих вин світу.

В цілому, на переконання директора з маркетингу компанії Eastern Beverage Trading Олексія Безуглого, ринок українського вина дуже перспективний і сьогодні якість вітчизняної продукції постійно підвищується.

"З огляду на тенденцію зростання цін на міцний алкоголь, прагнення більшості нашого населення в Європу і в цілому розвиток суспільства, ринок українського вина - дуже перспективний. Якщо більш детально подивитися, що зараз відбувається на ринку українського вина, виділяються кілька трендів: через девальвацію і закладки валютних ризиків постачальниками якісне імпортне вино стає все більш недоступним; на ринку стає все більше неякісного імпортного або псевдо-імпортного вина; якість і різноманітність українського вина підвищується", - зазначив він.

Ваш вибір 'Подобається'.

Більшість фермерів не зможе отримати компенсацію з фермерського мільярда

Про це розповів голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця в інтерв’ю AgroPolit.com.

Нагадаємо, що уряд нещодавно оприлюднив порядок розподілу цих коштів.

Загальний розподіл коштів виглядає так: 160 млн грн – на кооперативи, 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки.

    Ідея хороша. Але, на мою думку, програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем, тому навряд чи вона буде ефективною", - говорить Перепелиця.

Зокрема, на думку голови асоціації Драбівської районної організації АФЗУ, є декілька ключових проблем у цій підтримці, одна з яких - відсутність ліквідної застави у фермерів.

    Саме половина з цього мільярда йтиме на відшкодування відсоткової ставки. Пропонується наступний механізм: 500 тис. грн у вигляді кредиту для фермера на поповнення оборотних коштів та 9 млн грн на середньостроковий кредит до 3 років. Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на цю програму", - пояснює Перепилиця.

Зі знаком питання і перелік банків, які будуть компенсувати ставку по кредитам. За словами фермера, погано, що обмежилися тільки державними банками.

«До цієї програми залучені тільки державні банки. А інших учасників немає. Наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, чому б не підключити їх до цього процесу? Це ж розвиток тієї ж кооперації! То чому не підтримати фінансову кооперацію?», - деталізує він.

Зі знаком питання і позиція щодо кооперативів. «Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже – у тваринницькому напрямку», - розповідає Перепелиця.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Одещині з’явиться підприємство з перероблення гороху і проса

Наразі завершується установлення обладнання, розповів АПК-Информ CEO компанії Дмитро Коваленко, пише AgroTimes.

За його словами, збільшення внутрішнього перероблення бобових культур – досить перспективний напрямок.

Дмитро Коваленко підкреслив, що перспективним є перероблення нуту та сочевиці, однак воно стане можливим лише тоді, коли їх валовий збір перевалить за 100 тис. тонн.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Укрзалізниця планує почати виробництво покращених зерновозів на власних заводах

Про це повідомив директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев, передає прес-служба відомства.

«Наразі розробляється проектна документація щодо започаткування проекту будівництва зерновозів нового модельного ряду. Сподіваюся, що на початку наступного року вже почнемо їх будувати», - розповів Андрій Рязанцев. За його словами, нові зерновози матимуть перший клас антивандального захисту, щоб унеможливити крадіжки зерна, та матимуть більшу місткість, що є зручним для клієнта.

За словами Андрія Рязанцева, інвестування в зерновози стало можливим завдяки запровадженню вагонної дерегуляції. «При встановленні ринкової вартості за користування вагонами Укрзалізниці стало економічно вигідно вкладати кошти в будівництво зерновозів. Раніше ми будували лише універсальні вагони, що використовуються цілий рік та для різних видів вантажів, але вже зараз плануємо інвестувати і в спеціальні вагони», - зазначив Андрій Рязанцев.

Раніше повідомлялося, що під час брифінгу з зернотрейдерами директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» запросив компанії до спільних проектів з придбання рухомого складу. «Маємо пропозиції спільно з клієнтами долати дефіцит рухомого складу. Придбані клієнтами нові вагони та локомотиви можуть бути надані Укрзалізниці через механізм фінансового лізингу. І цей рухомий та тяговий склад буде обслуговувати потреби клієнта. Укрзалізниця готова до переговорів щодо умов таких операцій та запрошує до співпраці», - зазначив Андрій Рязанцев.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Через 10-15 років дві третини Криму перетвориться в пустелю

Про це в інтерв'ю "Громадське радіо" розповів колишній директор Нікітського ботанічного саду в Криму, доктор технічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Валерій Єжов.

"У Криму зараз активно пропагують, що вони беруть воду з-під землі – бурять свердловини. Але це скінчиться тим, що весь грунт буде засолений і все перетвориться на солончаки. З тієї простої причини, що вода, яка видобувається з глибин, тягне за собою мінеральні солі. І ми на поверхні побачимо сіль. Це згубно для рослин, вони не будуть там рости. Потім треба проводити меліорацію, тобто промивати водою багато разів цю землю для того, щоб її знову можна було використовувати", - пояснив він.

Фактично, за його словами, через 10-15 років кримські землі повернутися до того стану, в якому вони перебували до 1954 року, коли півострів приєднали до України.

"Адже в 1954-му році, коли сталося це приєднання Криму, там ніякої політичної складової не було, там було головне питання – степ був голий та безлюдний. Приєднання відразу ж і передбачало, що туди прийде дніпровська вода. І була програма зробити Крим півостровом садів і виноградників. І вона непогано реалізовувалася", - сказав він.

Валерій Єжов також додав, що сади Криму поступово вмирають, а виноградарство знаходиться в пригніченому стані.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.