В Укргідрометцентрі розповіли, коли розпочнеться посівна озимих

У південних областях посівна традиційно розпочинається у більш пізні терміни. Про це УНН повідомили у відділі агрометеорології Укргідрометцентру.

“Існує таке поняття як оптимальні кліматичні строки сівби озимих культур. Переважна частина території України — це десь з 10 по 25 вересня. Раніше ці строки починаються у північній частині України, ніж у південній. У південній частині останніми роками взагалі сіють у жовтні, а інколи — у листопаді, і навіть на початку грудня. Залежно від погодних умов. Наразі фіксується повітряно-ґрунтова посуха на території східних, центральних і навіть північних областей. У ґрунті дуже мало вологи, тому рання сівба недоцільна, тому що зерно буде просто лежати у сухій землі”, — розповіли фахівці.

Водночас агрометеорологи зауважили, що у південних областях, які потерпали від засухи починаючи з квітня, склалася дещо нестандартна ситуація, з огляду на те, що зараз на погоду України впливає циклон, який стаціонарно стоїть над Кримом і впливає на південні регіони. Проте його вологи не вистачить на північні та східні регіони.

“У південних областях (Одеська, Миколаївська, Херсонська), наприклад учора, випала дуже значна кількість опадів. В окремих районах були сильні зливи, від яких була не тільки користь. І десь 3-4 дні цей циклон буде втрачати свою активність, віддавати вологу, тобто поливати південні області зі зміщенням на захід (Вінницька, Хмельницька, і Приазов’я — Запорізька, Донецька області, які найбільше потерпали від посухи). Але на жаль, за прогнозами, ці опади не досягнуть ні Харківської, ні Сумської області, де також ситуація досить тривожна щодо вологи в ґрунті, але надії отримати її до кінця місяця дуже мало. Тому у північних областях та східних, скоріш за все, як і останніми роками, будуть пізні строки сівби”, — зауважили у відділі агрометеорології.

Нагадаємо, в Україні вже зібрали майже 35 млн тонн зерна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виклики і ризики аграрного сезону в контексті експорту зернових

Grain Ukraine стала однією з найбільш очікуваних зернових подій, на якій можна зустріти всіх ключових гравців ринку, а також офіційних осіб, представників міжнародних фондів та посольств.

На конференції  зібралися понад 400 представників аграрної сфери, щоб обговорити головні виклики для зернового ринку і знайти шляхи вирішення існуючих проблем.

Тему експортного потенціалу України на Grain Ukraine розпочала Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції.

Так, за її словами, збирання зернових в Україні відбувається згідно з планом. За прогнозами Міністерства аграрної політики і продовольства, валовий збір зернових становитиме близько 60 млн т.

«Ми зберемо менше зернових, ніж в минулому році, оскільки «просіли» в пшениці, але при цьому буде досить непоганий врожай кукурудзи та інших культур. Тому очікуємо, що експорт залишиться на минулорічному рівні», — заявила Ольга Трофимцева.

Вона зазначила, що на сьогоднішній день Україна найбільше експортує продукції АПК, в тому числі зернових, на ринки Азії (42,6%), Європи (32,4%), Африки (14,6%) та інші. Зернові становлять близько 30% всього аграрного експорту.

"Ключовими моментами на найближчі кілька років в аграрному бізнесі будуть технології і збільшення продуктивності.Україна змінюється, ми це бачимо не тільки за показниками експорту зернових, але і в зміні ментальності українського бізнесу. Ми бачимо, як наші виробники позиціонують себе на зовнішніх ринках», — підкреслила Ольга Трофимцева.

Вона заявила, що український агросектор демонструє позитивну динаміку.

«Я б дуже хотіла, щоб бізнес звертав увагу на продаж зерна за готівку. Зі свого боку, ми працюємо над зміною умов, але хотілося б, щоб бізнес також приєднався до вирішення цього питання. Адже нам варто будувати прозорий і стабільний ринок, який буде забезпечений чіткими правилами в майбутньому. Уряд вже зараз працює над секторальною експортною стратегією вона буде визначальною на найближчі 8-10 років», — зауважила заступник міністра.

Прогнози експертів говорять про те, що найближчим часом нас чекає уповільнення розвитку світової економіки. "Постраждають найбільше ті країни, які спеціалізуються на виробництві продукції з низькою доданою вартістю. У 1916 році 80% українського експорту займало зерно і продукція продовольства. У 2017 році 60 % українського експорту займає зерно, продукція продовольства і метали. Коли починається економічний спад, найбільше він відображається на сировинних ринках через еластичність даної торгової групи. Знижується попит на сировину, насамперед це стосується металопродукції. Щодо зерна та експорту сільськогосподарської продукції, у зв'язку з низьким світовим урожаєм зернових культур, Україна може виграти в цій ситуації. У разі формування правильної економічної політики, Україна може отримати коласальный поштовх для розвитку за рахунок виходу з тіні 35% бізнесу", - зазначив Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

На його думку, чим гірше себе почувають експортери, тим більше негативний вплив на економіку країни і бюджет. 

Одним з головних питань для експортерів на сьогоднішній день залишаються логістичні проблеми, а саме перевезення продукції залізничними шляхами.

"Ми намагаємося покращувати роботу "Укрзалізниці". Для усунення проблем, з якими ми стикаємося кожен день, потрібно вирішувати декілька стратегічних питань. Тяга та інфраструктура залишаються найбільш проблемними ділянками. Щоб їх усунути, необхідно мінімум 1 трильйон гривень, 20 тисяч кілометрів залізничних шляхів і майже 2000 локомотивів", - повідомив Андрій Рязанцев, директор з економіки ПАТ "Укрзалізниця".

За його словами, без оптимізації інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів,  не варто очікувати на покращення ситуації з вантажними перевезеннями та пропускною здатністю.

Ще однією "гарячою темою" на Grain Ukraine 2018 стала торгівельна  війна між США і Китаєм. На думку старшого віце-президент R. J. О'brien (США) Жолта Вінце, це відкриє нові можливості для експорту з Причорноморського регіону.

«Зараз мало прогресу в переговорах. Це означає виникнення нових можливостей підвищення експорту для Причорноморського регіону. Але при цьому буде конкуренція», — зазначив експерт.

«США продовжують дотримуватися агресивної політики на кукурудзяному ринку, що також впливатиме на Причорноморський регіон. Важливим питанням є те, чи буде Росія обмежувати експорт. Загалом прогнозується підвищення експорту основних культур з Причорноморського регіону, а найбільше зростання відбудеться за рахунок сої», — підкреслив Жолт Вінце.

Володимир Осадчук, генеральний директор COFCO Agri Ukraine, зазначив, що Китай цікавить у першу чергу українська кукурудза і соя.

"Є логістичні проблеми, тіньовий ринок економіки, фінансові проблеми. Але сьогодні Україна експортує свою продукцію не тільки на традиційні ринки, але вже і в країни Африки і Азії, та є вагомим постачальником продовольства у світі", - зазначив Володимир Осадчук.
 

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія залишається найбільшим постачальнком добрив в Україну

Про це повідомляє infoindustria.com.ua.

​Обсяги експорту аміаку з України в січні-серпні 2018 року склали 40 тис. тонн на суму $9,4 млн, а імпорту 257,2 тис. тонн на суму $76,4 млн. Туреччина залишається основним покупцем. У цю країну було відправлено товару на суму $4,5 млн - 48,11% від усього обсягу. У сегменті імпорту картина не змінюється. Практично весь товар був ввезений з Росії.

Азотних добрив експортовано на суму $62,6 млн в кількості 326,4 тис. тонн. Такі ж показники були зафіксовані при експорті азотних добрив в січні-липні поточного року. Тобто експорту азотних добрив в серпні з України не було. Імпортовано товарів цієї групи на суму $191,3 млн в кількості 921,4 тис. тонн. Як і в ситуації з аміаком, провідним покупцем залишилася Туреччина, куди було відправлено товарів на суму $24,2 млн.

А ось ситуація з постачальниками змінилася. Якщо завжди основним постачальником була Росія, причому з відривом, то в серпні цього року ним стала Білорусь, частка якої в поставках азотних добрив в Україні збільшилася до 18,27%. У цій країні було придбано товарів на суму $35 млн. Враховуючи різні обмеження на імпорт добрив з РФ, яка поставила азотних добрив на $33,4 млн, то найближчим часом Росію обжене Узбекистан, який відвантажив за 8 місяців в Україну товарів цієї групи добрив на суму $32,6 млн.

Фосфорних добрив ввезено 87,1 тис. тонн на суму $21,3 млн. Таким чином, в серпні фосфорних добрив ввезено більше, ніж за сім попередніх місяців року (42,2 тис. тонн). Лідером поставок поки що залишається Польща. Слід зазначити, що частка цієї країни в імпорті фосфорних в січні-червні становила 91%, то зараз цей показник становить 41,99%. Така корекція сталася завдяки Тунісу, звідки було імпортовано близько 36% від загального обсягу.

Всього 1081 тонн калійних добрив на суму $276 тис. було експортовано з України. Імпорт склав 78 тис. тонн на суму $20,3 млн. Основний покупець - Литва, яка закупила товарів на $195 тис., продавець - Білорусь, яка поставила добрив на $15,9 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери прогнозують здорожчання хліба через погодні аномалії

Хліб до кінця року може здорожчати, так прогнозують фермери. Причина, кажуть, у погодних аномаліях. Мовляв, поки одні регіони потерпали від злив, інші - страждали від небувалої посухи.

Ані краплі дощу за серпень не бачили на Харківщині. Схожа ситуація і в Сумській області. Там земля нині більше схожа на каміння, пише ТСН.

У Миколаївці на Сумщині дощу не бачили майже два місяці. Фермери в розпачі – кукурудза геть суха.

"Спека аномальна і для наших північних областей – це таке…. Я не пам’ятаю".

Торік у цей час уже сіяли озимі. Нині – тільки-но розпочали орати поля.

"Ми готуємо площу, але ми не сіємо. Зерно не проросте і воно залишиться на корм мишам", - каже заступник керівника агрофірми "Вікторія" Роман Бабенко.

"Настільки суха земля, що трактор ледь на диби не стає, дьоргається. Обрізає оці болти при великому навантаженні", - показує тракторист агрофірми "Вікторія" Олег Нінаков.
Хліб до кінця року може здорожчати - так прогнозують фермери. Причина, кажуть, у погодних аномаліях. Поки одні регіони потерпали від злив, інші - від небувалої посухи. Ані краплі дощу за серпень не бачили на Харківщині. Схожа ситуація і в Сумській області. Там земля більше схожа на каміння.

Щоби не пошкодити техніки – обробляють землю вдвічі повільніше. Та сподіваються, що дощ усе ж таки піде.

Мріють про нього і на Харківщині - там, кажуть, такої посухи не було вже 170 років. Ні краплини дощу за весь серпень. Потріскана земля, пил та втрачений урожай. Паростки сої мали стояти зеленими ще принаймні місяць - але спека рослини просто вбиває. Спеки не витримав навіть соняшник - вижив лише завдяки дощу, який був іще в липні.

Оскільки землю не може проорати навіть двотонний плуг, аграрії вдаються до хитрощів.

"Ми зваркою доварили сюди долото і плуг за рахунок цієї конфігурації намагається загрузитися".

До посухи українцям треба звикати, кажуть метеорологи. Адже аномалії стають нормою.

"У зв'язку з глобальною зміною клімату і її проявом в Україні, у регіонах відбувається поширення посушливих явищ у цій зоні, яка відноситься до зони нестійкого зволоження", - пояснює керівник відділу агрометрології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

"Потрібно піднімати на інший рівень селекцію. Потрібні сорти озимої пшениці, які будуть посухостійкими", - говорить завідувач кафедри агротехнологій і екології НТУ сільського господарства імені Петра Василенка (Харків) Володимир Пузік.

Проте в Асоціації фермерів кажуть, заважала не лише спека, а й дощі, від яких потерпали інші області. Через погодні аномалії зібрали менше пшениці, і ціни на неї підскочили на третину. Тож, прогнозують, і хліб може здорожчати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зерно фумігують фальсифікатом: зросла кількість смертей через отруєння

Про це повідомив голова ВГО "Фумігаційна асоціація України" Тамара Підберезняк, передає УНН.

За словами Підберезняк, ліквідувавши сільгоспінспекції та технічний регламент зернового складу, у якому містились вимоги щодо підготовки приміщень до зберігання врожаю та інструктивні поради щодо фумігації зерна, нічого на заміну не створили.

"Збільшилась кількість учасників ринку, які використовують підробні препарати, — говорить Підберезняк. — Економічна ситуація до цього спонукає. На ринку є й оригінальні препарати, які мають високу якість. Але зі стрибком курсу валют, вони значно зросли в ціні, їх почали менше використовувати, і цю нішу зайняв фальсифікат, який виробляють невідомо де", - говорить експерт.

І якщо ринок фальсифікату пестицидів загалом складає приблизно 25 відсотків, то серед фумігантів цей показник, на переконання голови профільної Асоціації, значно вищий.

"Весь експорт зерна потребує фумігації, внутрішній ринок також потрібно задовольнити. Найбільша кількість контрафакту надходить із Росії та Китаю. Держпродспоживслужба за експорт гарно взялась. На зовнішньому ринку Україна виглядає гарно, попри деякі нотифікації, що до нас надходять. Їх кількість збільшилась, але не через неякісний контроль за фумігацією експортних партій, а через відсутність контролю на внутрішньому ринку. Бо не можна покладати усе на транзитну фумігацію. Але хто ж про це думає, коли так фінансово вигідніше? Тут одразу велика партія, яку можна обробити, це значно вигідніше і швидше. Та і фірми, що там працюють, — заробляють мільйони. Тоді як в Україні працюють середні та невеликі компанії...", - пояснила вона.

За словами експерта, фумігація тони зерна наразі становить 15 гривень, а обробка аерозольним методом — 35-40 копійок за метр кубічний. Це обробка складів, контейнерів. Ціни майже не змінились. На морі також ціна фумігації майже не зросла, і наразі орієнтовно складає 50 центів.

"Існують оновлені проекти інструкцій по якісно-кількісному обліку зерна, вони давно знаходяться на сайті Міністерства аграрної політики України, але ніким не виконуються", - наголосила Підберезняк.

На думку голови "Фумігаційної асоціації України", дуже добре, що провели дерегуляцію, зняли корупційні ризики, але зникли вимоги, які контролювали усю галузь. Тепер фумігацію почав проводити будь-хто, хоч у всьому світі такі спеціалісти проходять ретельне навчання.

"Адже, фуміганти відносяться до препаратів найвищої групи ризику. У підсумку — за останні п’ять років в Україні через безвідповідальне ставлення до фумігації загинуло п’ять людей. Усі справи "гасили", аби не карати винних. Раніше існували експедиції із захисту хлібопродуктів: у кожній області була державна команда з фумігації, яка стояла на сторожі, як пожежники. І в разі виникнення якихось проблем зі шкідниками запасів вони одразу виїжджали за викликом і проводили фумігацію. Ця система діяла в перші роки незалежної України. Так має бути й зараз", - резюмувала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Відомого вітчизняного виробника молочної продукції визнали банкрутом

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Галичина” було порушене судом 24.11.2015, пише finbalance.com.ua.

Згідно з судовими матеріалами, розпорядник майна встановив, що активи ПрАТ "Галичина" становлять 231,8 млн грн, а згідно з реєстром вимог кредиторів боржника його загальна кредиторська заборгованість - 1,18 млрд грн. Відповідно “майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів”.

“Ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства розпорядником майна не встановлено”, - зауважується в постанові Госпсуду Львівської області.

05.06.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ПрАТ “Галичина” та в рамках вказаної справи скасував постанову Львівського апеляційного госпсуду від 22.11.2017, залишивши в силі ухвалу Госпсуду Львівської області від 06.07.2017, якою були визнані грошові вимоги Укрексімбанку до ПрАТ «Галичина» на 889,4 млн грн як такі, що забезпечені заставою компанії-боржника.

Постановою Львівського апеляційного госпсуду від 22.11.2017 апеляційну скаргу Укрексімбанку було задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та визнано грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Галичина" у сумі 889,4 млн грн, з яких 191,5 млн грн підлягають погашенню поза чергою (як забезпечені заставою); 501 млн грн - 4 черга; 196,8 млн грн - 6 черга.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальна сума вартості предметів забезпечення, визначена сторонами в іпотечному договорі та договорах застави, становить 191,5 млн грн, а тому, за висновками суду, забезпеченими є вимоги банку саме на цю суму, а інші вимоги мають бути визначені як конкурсні з віднесенням їх до відповідної черговості задоволення.

У своїй постанові Верховний Суд звернув увагу, що кредиторські вимоги Укрексімбанку до ПрАТ "Галичина" складаються як з вимог до позичальника за кредитом, вимога до якого забезпечена майном самого позичальника, так і як до поручителя та майнового поручителя, який поручався за виконання зобов`язань ПАТ "Ковельмолоко" (щодо якого теж порушена справа про визнання банкрутом) перед банком.

За даними НКЦПФР, власником 100% акцій ПрАТ «Галичина» (як і власником 98,9% акцій ПАТ «Ковельмолоко») є кіпрська компанія «Бросмонт Холдінгз Лімітед».

Як повідомлялося, в 2010 році «Західна молочна група» (підконтрольна групі «Континіум» Степана Івахіва та вже покійного Ігоря Єремеєва) об’єдналася із ЗАТ «Галичина» (бенефіціарами якого були львів’яни Андрій Король, Сергій Гибай, Юрій Ложкін), що публічно підтверджували в групі «Континіум». Об’єднана молочна структура зберегла назву «Галичина». Власне, С. Івахів входив у наглядову раду підприємства. У 2014 році багаторічного гендиректора молочного заводу «Галичина» Володимира Петріна на певний час замінив Дмитро Лещенко, який до цього призначення працював радником гендиректора групи «Континіум».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview