150670

В яких регіонах України цього року був найбільший урожай

Про це заявила Марія Колесник, заступник директора компанії ProAgro Group, передає Depo.ua.

"Зона лісостепу і Полісся показують рекордні показники з урожайності. Наприклад, в середньому по Вінницькій області, більше 90 центнерів з га. І це не один агрохолдинг - це середній показник по області", - зазначила вона.

Крім того, Колесник розповіла, що зона лісостепу дає показники десь по 80 ц/га.

У той же час, зона Полісся дає 77-78 ц/г. "Така врожайність для цього регіону - рекордні і дуже хороші показники", - зазначила експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найдешевші овочі

Про це у Facebook повідомив голова Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

"До овочевого кошику входять по кілограму буряка, капусти, картоплі, моркви, цибулі. Найдорожче цей набір коштує у Закарпатській області – 49,2 гривні. Найдешевше, 36,1 гривень - у Полтавській", - зазначив Олексій Дорошенко

До п'ятірки найдорожчих, крім Закарпатської області, ввійшли Донецька, Івано-Франківська, Одеська області та місто Київ. Там овочевий набір коштує від 43 до 46 грн.

"У Чернігівській області за овочевий кошик доведеться заплатити 36,6 гривень, Київській – 37,4 гривень, Запорізькій – 37,7 гривень і Харківській – 37,8 гривень", - каже експерт.

Минулоріч найдешевший овочевий кошик продавали на Львівщині - 21,4 грн. Найдорожчий - у Донецькій та Одеській областях - 33 і 32,5 грн відповідно.

"З вересня 2017-го по вересень 2018-го овочевий набір подорожчав на 34%, або на 10,5 гривень, свідчать дані Держстату. Вартість овочевого кошика на кінець вересня 2018-го становила 41,2 гривню. Минулоріч він коштував 30,7 гривень. За рік овочі подорожчали від 10% до 55%", - підсумував Олексій Дорошенко.

Нагадаємо, що за даними офіційної статистики овочевий кошик за рік, із вересня 2017 по вересень 2018 року, подорожчав на 34%, або на 10,5 грн.

Вартість овочевого кошика на кінець вересня 2018 року становила 41,2 грн, тоді як минулого року він коштував 30,7 грн. За рік овочі стали дорожчими від 10% до 55%, а саме: морква – на 55%, цибуля – на 36%, буряк і капуста – на 33%, картопля – на 10%. За 11 місяців 2017 року ціна борщового набору піднялась на 22%

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейдерство в АПК процвітає з вини Міністерства юстиції

Замість того, аби викорінити це ганебне явище, Мін'юст фактично сприяє його розквіту. Про це УНН заявив юрист Ростислав Кравець.

За його словами, корінь проблеми лежить у зловживанні реєстраторами Міністерства юстиції своїми повноваженнями.

“Під поняттям „рейдерство“ ми розуміємо певні кримінальні злочини, пов’язані із підробкою документів, із шахрайством та відвертими крадіжками. Якщо ми говоримо про АПК, то це, наприклад, збір чужого врожаю. Ланцюжок рейдерського захоплення починається з того, що реєстратор Міністерства юстицій змінює право власності на майно з реального власника на іншого. А так званий новий власник підприємства переписує його на підставну особу”, — розповів Кравець.

Мін’юст має усі важелі впливу, аби покінчити із рейдерством українських земель, вважає юрист. Натомість, відомство займається “окозамилюванням”, розповідаючи про ефективність дії антирейдерських аграрних штабів, додав Кравець.

“Саме через відсутність належного контролю за державними реєстраторами з боку Мін’юсту, в Україні і відбуваються рейдерські захоплення земель. Тобто, Мін’юст сам сприяє цьому ганебному явищу. А щоб якось виправдати свою бездіяльність, чиновники Міністерства не перестають популяризувати тему ефективної боротьби із явищем через дію антирейдерських аграрних штабів”, — сказав юрист.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Додана вартість з молока чи із молоковмісних продуктів?

Спираючись на дані Державної служби статистики України, у 2016 році рентабельність виробництва молока становила 5 %, а у 2017 – 7 %. Водночас, очевидним є зменшення поголів’я корів і валового виробництва молока в цілому в Україні та при цьому парадоксальне збільшення виробництва низки продуктів його переробки. Постає запитання: скільки доданої вартості в окремих видах молочної продукції і що у ній є ще, крім молока?

Так, поголів’я корів за роки незалежності України скоротилося на 6,3 млн. голів, налічуючи у 2017 р. 2,1 млн. голів, при цьому темпи скорочення поголів’я у господарствах населення вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Виробництво молока за цей період скоротилося більше, ніж у двічі – з 24,1 млн. тонн у 1991 році до 10,27 млн. тонн у 2017 році. Кількість переробленого молока скоротилася майже у 4,5 рази – з 18,5 млн. тонн до 4,2 млн. тонн, як зменшилася і кількість молокопереробних підприємств.

Виробництво окремих видів молочної продукції в Україні за 2011–2017 рр.

¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Так, у 2017 році, порівняно з 2011 роком, значне зростання виробництва спостерігається за такими видами продукції, як: масло вершкове жирністю не більше 85% – на 42 %, сир плавлений – на 58 %, йогурт рідкий та сквашене молоко ароматизовані (молоко і вершки коагульовані, йогурт, кефір, сметана та інші ферментовані продукти, ароматизовані або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 43 %. Щодо сиру тертого, порошкового, блакитного та іншого неплавленого в цілому за цей період спостерігається спад виробництва, однак у 2017 році було вироблено на 7,8 тис. тонн більше, порівняно з попереднім роком. Цікава динаміка простежується відносно морозива та льоду харчового (включаючи щербет, льодяники; крім сумішей і основ для приготування морозива), пік виробництва яких в аналізованому періоді простежувався у 2012 році. З 2013 року обсяги виробництва цієї продукції незначно спадали, однак у 2017 році, порівняно з 2016 роком, зросли на 3 млн. л.

Маючи усі можливості для повноцінного функціонування і розвитку молоко-продуктового підкомплексу в Україні, українці критично мало споживають молока і молочних продуктів. Низький рівень доходів населення, об’єктивна недовіра до якості продукції призвели до того, що у 2017 році «молочки» середньостатистично споживалося лише 200 кг/особу (у 2011 році – 204,9 кг/особу) при тому, що раціональна науково обґрунтована річна норма споживання – 380 кг/особу, а мінімально допустима – 341 кг/особу. Залишається хитким, з точки зору надходження сировини на переробку, співвідношення виробників молока (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення), що впливає на його гарантоване постачання на переробку. Тож, якщо ми шукаємо доданої вартості (як новоствореної вартості, що додається до вартості сировини, матеріалів, палива в процесі виробництва продукції на кожній стадії її руху від виробника до кінцевого споживача), а також якості у переробленій продукції, маємо подбати про обсяги і якість сировини, у даному випадку – молока. Зважаючи на динаміку виробництва молочної продукції, можна припустити, що найбільшим попитом серед українських молочних продуктів будуть користуватися сири, йогурти, масло та морозиво. Якщо ж говорити про високу додану вартість у «молочці», то найбільше її визначатимуть і формуватимуть такі фактори, як: якість та органічність, науко- й інтелектоємкість, високотехнологічність виробництва, брендованість.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рослинний гормон робить можливим космічне сільське господарство

Гормон підтримує симбіоз між грибами і корінням рослин, тим самим сприяючи зростанню рослин - навіть у складних умовах, що зустрічаються в космосі, стверджують біологи рослин з Цюріхського університету, пише vistanews.

Ідея була відхилена на деякий час зараз - і не тільки NASA, але і приватними підприємцями, такими як Джефф Безос і Елон Маск. Такі бачення, а також перспектива довгострокових космічних експедицій людини в майбутньому піднімають питання про те, як стабільно забезпечувати їжею людей в космосі. Одна з можливих відповідей - культивування сільськогосподарських культур на місці.

Однак ґрунт на Місяці і на інших планетах, безсумнівно, нижче за змістом поживних речовин порівняно з нашими сільськогосподарськими угіддями. Альтернатива - транспортування багатих поживними речовинами грунтів та добрив в космос - пов'язана з високими економічними і екологічними витратами. При пошуку можливого рішення дослідницька група, що працює під керівництвом Лоренцо Боргі з Цюріхського університету і Марселя Еглі з Університету прикладних наук і мистецтв Люцерна, зосередилася на процесі мікоризи, симбіотичної асоціації між грибами і корінням рослин.

У цьому симбіозі грибні гіфи живлять коріння рослин додаткової водою, азотом, фосфатами та мікроелементами з грунту. У свою чергу, вони отримують доступ до цукру і жиру. Цей симбіоз стимулюється гормонами сімейства strigolactone, які більшість рослин виділяють у ґрунт навколо своїх коренів.

Процес мікоризації може значно збільшити ріст рослин і тим самим суттєво поліпшити врожайність сільськогосподарських культур, особливо в ґрунті з низьким вмістом поживних речовин. У космосі культурні рослини не просто повинні були б боротися з поганим грунтом, але також пристосовуватися і до умов мікрогравітації, тобто майже невагомості.

Щоб дослідити вплив такого середовища на ріст рослин, дослідники вирощували петунії і мікоризні гриби при  умовах низької гравітації. Петунії забезпечують моделювання для рослин родини пасльонових (Solanaceae), які включають, наприклад, томати, картоплю і баклажани.

Рослини, які виділяли високі рівні strigolactone і гриби, які дослідники обробляли синтетичним гормоном, змогли процвітати на низькоживильному ґрунті, незважаючи на умови мікрогравітації.

«Щоб вирощувати такі культури, як помідори і картоплю в складних умовах космосу, необхідно заохочувати утворення мікоризи, - резюмує керівник дослідження Лоренцо Боргі. - Це, мабуть, можливо з використанням гормону стриголактона. Тому наші результати можуть послужити основою для успішного вирощування в космосі типів рослин, які ми вирощуємо на Землі».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині фермери спорудили оригінальний "пам'ятник"

Фермери в селі Радчиці зібрали гарний врожай картоплі й вирішили відзначити це, спорудивши чудернацький пам’ятник, пише газета Експрес.

Вони змайстрували тракторець, який оздобили картоплею та кукурудзою. Загалом використали три мішки бульби з нового врожаю та мішок кукурудзи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview