Вадатурський: іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Пізніше на соняшник відшкодування ПДВ залишили, для сої скасували повернення з 1 вересня 2018 року, а для ріпаку з 2020. Як законодавчі зміни впливають на прибуток підприємства?

Моя позиція як співвласника і генерального директора компанії: за будь-якої політичної ситуації і за будь-якого законодавства “Нібулон” був, є і буде. Ми продовжимо розвиток, будемо йти вперед і залишимось лідером на ринку зерна.

За попередньої влади ми вже переживали спроби зняти нас з ринку, чи взагалі стерти з лиця землі, шляхом введення квотування та ліцензування на експорт с.-г. продукції, такого собі ручного управління аграрним сектором. І коли ми перші подавали заявки на отримання ліцензії і квот, нам не надавалися ці квоти і ліцензії. Або ставилися умови: плати. Натомість для людей вони створювали “красиву картинку” - вихваляли Вадатурського та розповідали інвесторам, що “Нібулон” - національна компанія, яка потужно розвивається і т.п.

Два роки тому ми пережили ситуацію, за якої не відшкодовувався ПДВ на ринку зерна. Я тоді говорив, що слава Богу, що найкорумпованіший податок відмінений для експортерів. Також я наголошував на тому, що це крок до детінізації зернового ринку. Тоді ми спокійно називали ціну, спокійно працювали із товаровиробниками. Після цього  повернули відшкодування ПДВ, тому що це загальноприйнята світова практика.

Сьогодні знову ситуація кулуарних рішень: давати ПДВ чи не давати. Суть проблеми в тому, що у ВР посадові особи комітетів займаються маніпуляціями.

Ця поправка “пройшла” через те, що народних депутатів просто обманули. Вони проголосували за бюджет в цілому, їм просто назвали номер законопроекту, і все. Без обговорення, без висвітлення, без погодження і врахування думки аграрного сектора в цілому. Це зроблено в темну. Вищий пілотаж обману тих людей, які вирощують сільгосппродукцію. І зроблено на догоду переробникам олійної групи. Вони і так мають пільгу - 9% мита плюс відшкодування ПДВ. А якщо не відбуватиметься відшкодування ПДВ при експорті, вони матимуть додаткову можливість на стартове лобіювання державою відсотків 20-30. Це тіньове введення мита на експорт олійних культур. Що означає порушення міжнародних зобов’язань по СОТ, адже Україна зобов’язалась не вводити мита і заборони на експорт, а це фактично прихована тіньова заборона на експорт с/г продукції. Дається сигнал:

по-перше, це зроблено посеред маркетингового року, а правила гри, як мінімум, треба призначати до його початку, а краще визначати ці правила гри до того, як починається сівба.

А так людина посіяла, а їй говорять: ти знаєш, ми тоді правила змінимо, ти вже отримаєш на 20% менше коштів. Це нечесно по відношенню до тих людей, які займаються вирощуванням. Упродовж року, це нечесно по відношенню до господарств, які більш-менш ще фінансово спроможні, які до весни отримали цю продукцію, і перебувають в очікуванні більш високих цін.

Це сигнал на майбутнє, що вірити керівництву держави, ВР, тим людям, що вносять ці пропозиції, не слід. Ні за формою, ні за термінами, ні за якістю, ні за економічним обґрунтуванням. Це винятково політичне рішення на догоду певним промислово-фінансовим структурам.

Що це означає для нашої компанії: так, якби не повернули відшкодування ПДВ, ми не змогли б у майбутньому працювати по соняшнику та по ріпаку. Але б вжили якісь інші заходи, щось би додатково збудували. У нас достатньо варіантів для виходу з таких ситуацій.

В цілому, це черговий раз показує, що Україна будь-якої миті може «викинути колінця». А замість того, щоб перестати лобіювати певні промислово-фінансові структури, боротися з корупцією, займатись реформуванням економіки, чиновники кулуарно приймають ті чи інші закони, які слугують чиїмсь конкретним інтересам.

Висвітліть вашу думку стосовно продовження дії мораторію. Чи потрібен Україні ринок землі?

Я сьогодні однаково не погоджуюся з рішенням тих народних депутатів, які виступали за зняття мораторію, і з тими, хто за його продовження. І ті й інші тільки піаряться на справах, які мають державницьке значення і соціальну вагу. На превеликий жаль, вони не думають безпосередньо про власників землі, і не зважають на те, які будуть наслідки у прийнятті будь-якого з рішень. Обидві сторони нічого не зробили за рік, не подали жодної законодавчої ініціативи для того, щоб створити умови для запровадження цивілізованого ринку землі.

Сьогодні народні депутати практично санкціонують рейдерські захвати земель, які викидають власників землі зі своїх ділянок.

Дають можливість, щоб одна ділянка мала 2-3 власника. Є можновладці, які навіть на нашому підприємстві лобіюють силовий захват і не дозволяють нам обробляти на законних умовах орендовані земельні ділянки. Тому моя думка стосовно цих людей негативна. Щороку розмова про мораторій починається в кінці грудня місяця. Натомість цілий рік жоден цим не займається. Влада не відчуває життя, не бореться за аграрну країну. Це люди, які не дають шансів розпорядитися землею чесно і отримати кошти, щоб купити житло, вивчити дітей, вилікувати близьких - і гріх за це однаковою мірою лежить як на противниках, так і на прихильниках продовження мораторію. Вони однаково відповідальні за пануючий безлад.

 

Чи важко бути мононаціональним холдингом в Україні? “Нібулон” відчуває конкуренцію з боку мультинаціональних холдингів?

Транснаціональні компанії дуже активно лобіюють та захищають свої інтереси через Європейську Бізнес Асоціацію, Американську торговельну палату і інші проєвропейські асоціації, посольства великих країн. До цих організацій ходять всі міністри, зустрічаються з ними на регулярній основі, звітують перед ними і просять «благословення», щоб лишитися ще на один термін у міністерстві. Щотижня проводиться по декілька зустрічей. Вони хочуть “добре” виглядати перед міжнародними асоціаціями. Як керівник української компанії я навіть був вимушений ввести посаду заступника генерального директора по взаємодії з органами влади, який і відвідує всі ці різноманітні численні зібрання, де може зустріти будь-якого міністра чи силовика. З огляду на це постає питання: Україна не має власних сільгосптоваровиробників? Ми що не маємо асоціації суднобудівників? У нас немає асоціації фермерів? У нас що немає асоціації промисловців? Роботодавців? Немає українців? Чи українці - ніхто, адже є європейці?

А тепер порівняємо: які платежі в Європі на річкові перевезення? Помірні. Тому там активно розвивається річковий транспорт. Хто підтримує заявлені глибини на річках в Європі, США? Держави. В Європі, окрім країн ЄС, хто у внутрішніх водах може туди потратипи - ніхто. В Америці від Орлеану вище по Міссісіпі хто може піднятися? Ніхто. В Росії можна піднятися Волгою до Каспію і вище - тільки під російським прапором. Натомість у нас, всі прагнення і намагання “Нібулон” зробити корисну справу для всієї країни трактуються як побоювання того, що компанія стане ще сильнішою, успішнішою, більш конкурентно спроможною по відношенню до транснаціональних компаній.

Мені в очі посміхаються, хвалять і кажуть, який я молодець. (І якби компанію можна було б купити, то ми одразу всі це зробили).

Але щоб підтримати нас у відродженні внутрішніх водних шляхів, вони будуть все робити, щоб нам не допомогли і блокуватимуть вирішення цього питання.  Також у відродженні Дніпра і великих річок не зацікавлені порти Великої Одеси. Тому що вантажі знімуться не доходячи до Одеси на Дніпрі і на Південному Бузі, в результаті чого, одеситам доведеться думати, як підняти свою конкурентну вагу по відношенню до Дніпра, а значить, вони будуть змушені інвестувати, покращувати свою роботу, організацію, здешевлювати свої послуги. Наразі держава дозволяє займати їм монопольне становище на послугах в портах. Ми боремося одні. Попри те, що нас підтримують і американці (до нас приїжджали  представники інженерно-військового корпусу), вони в захваті від нашої діяльності; і європейці (посли Нідерландів, Швейцарії, Бельгії) - які теж були здивовані рівнем компанії. Але всі вони не можуть підтримати нас на міжнародному рівні, оскільки не мають права втручатися у внутрішні справи України.

Ми сьогодні стикаємося з дикими речами. Наприклад, вводимо в експлуатацію об’єкт: попередньо витрачаючи по 5-7 років на  отримання всіх дозвільних документів, експертних висновків; будуємо його. В ході будівництва жоден контролюючий орган не приходить і не перевіряє відповідність процесів. Але коли ми вводимо цей об’єкт у експлуатацію, і запрошуємо Прем’єр-міністра та інших високопосадовців на відкриття, в той самий день, ми отримуємо припис Прокуратури, у якому зазначено, що ми зробили певні порушення. І після вводу в експлуатацію, ми півроку займаємося захистом, даємо пояснення, ходимо на допити. Це дикі речі. І тепер місцевій владі я змушений говорити: пробачте, у наступному об’єкті ми будемо більш обережними, адже влада на місцях – підставляється, дискредитується, якщо, попри те, що я робив це виключно в законодавчому полі, а наші працівники побували у десятках відряджень, спілкувалися із великою кількістю чиновників, щоб зробити все легально, наші ініціативи душаться. «Нібулон» порушень не робить, ми працюємо тільки в законодавчому полі.

Я як керівник підприємства борюся всередині країни з нашими і з іноземцями. За межами України я  знову конкурую з іноземцями і транснаціональними компаніями. Але і тут і там на їхньому боці великі світові держави. Погано те, що іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх, яких прагнуть кудись прибрати. Ми змушені боротися самостійно, але у мене немає відчуття перемоги, я маю прагнення вижити, досягти певного рівня. В державі має все докорінно змінитися, щоб дійсно з’явився привабливий інвестиційний клімат.

Пряму трансляцію спуску нового судна компанії «Нібулон» на воду можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Фото Олег Сидоров

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дзигім: На сьогодні область зі своїм зерном і, сподіваюся, буде зі своїм хлібом

Під час заходу AR проаналізували з в.о. директора департамента розвитку сільської місцевості Дзигімом Олександром Валентиновичем с/г ситуацію в регіоні.

Наскільки охоче фермери Донецької області створюють кооперативи і вступають до них? Чи бояться жителі сільської місцевості організовувати такі об'єднання, чи вже прослідковується довіра?
Ми активно співпрацюємо з організаціями FAO і USAID в плані формування переробної галузі в сільському господарстві для отримання додаткового прибутку. На першому етапі нашої співпраці стало відомо, що донорська організація ФАО в основному працює з кооперативами. Потенційні учасники нашого спілкування неохоче йшли на таку співпрацю. Перед нами постало питання: як би переконати жителів сільської місцевості Донецької області перейти до такої форми співпраці? І варто зазначити, що нам це вдалося. Упродовж 2017 року маємо відчутні зрушення. Зараз в розробці є близько 20 кооперативів, хоча на початку року їх було всього 4. Активно працює в цьому напрямку Слов'янський, Нікольський, Волноваський та Бахмутський райони.

Центральний напрямок, на який ми орієнтуємо наших учасників - це збір і охолодження молока. Багато фермерів Донецької області готові вирощувати велику рогату худобу, зокрема, молочного напрямку. Основна переробна галузь по молоку у нас залишилася на території непідконтрольній українській владі, тому, для того, щоб в подальшому переробляти молоко, ми повинні його десь концентрувати, охолоджувати, після чого знаходити джерела його переробки. Нещодавно в Олександрівському районі відкрилося підприємство, попри те, що воно поки не кооператив, має своє поголів'я - 20 корів дійного стада. Вони виграли грант і відкрили пункт зі збору та фасування молока. І вже активно працюють з бюджетними організаціями - школами та дитячими садами, в які постачають натуральне молоко високої якості.

Наскільки правдива інформація про те, що на території Донецької області, підконтрольній Україні, є багато незасіяних земель?
У нас є така площа - близько 50 тисяч га на лінії розмежування, вона дійсно не використовується у зв'язку із важкодоступністю: це сіра зона, заміновані поля, оперативні напрямки дії військ. Ми тісно співпрацюємо з МНС і військовими, вирішуючи, де ми можемо задіяти ті чи інші ділянки для сівозміни. На сьогодні 1 150000 га орних земель знаходиться на підконтрольній території та 350000 га - на непідконтрольній.

Чи здійснються посіви на непідконтрольній території?
Згідно з нашим моніторингом, ситуація на окупованих землях складніше, ніж на вільних. Цінова політика в окупації не відрегульована і вартість вирощеної продукції набагато нижча, ніж на контрольованій території. Там є проблеми із забезпеченням мінеральними добривами, паливно-мастильних матеріалів для техніки тощо.

Що вони роблять з вирощеним?
Частина вирощеної продукції використовується на території, ті, хто має можливість - експортують зерно на територію Росії - там ціна на сировину більша.

Які основні культури вирощуються в Донецькій області?
Озима пшениця, кормові культури: кукурудза та інші. Є фермери, які мають відповідні договори з пайовиками і вирощують кукурудзу на зерно, але це невеликі площі. В цьому році було засіяно 70 тис га, загальна врожайність склала 36,7 ц/га - один з кращих показників за останні роки. Всього зібрано 2 млн тонн зернових, це хороший показник. Такий вал зерна у нас був у 2013 році (якщо точніше, 2 250 000 тонн). І незважаючи на втрату 30% території, ми маємо непогані показники по врожайності і якості зерна. Більше 40% зерна озимих культур цьогоріч - це продовольче зерно. На сьогодні область зі своїм зерном і, сподіваюся, буде зі своїм хлібом.

Процес вручення, реакції кооперативів та вітання адміністрації можна переглянути на нашому каналі youtube.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лучечко: наша горілка на полицях маркетів буде максимально належної якості

Голова

Сьогодні Ви є виконуючим обов’язки ДП “Укрспирт”, і претендуєте поряд з іншими кандидатами, після проведення конкурсу, у разі перемоги, стати директором підприємства. Хто є вашими конкурентами і яким був шлях до керівництва “Укрспирту”?

Інформація щодо конкурентів є наразі закритою. І питання насправді не в цьому. Бо для держави в першу чергу важливо, щоб один із кандидатів був найкращим, від цього виграють всі. Стосовно моєї кандидатури - я працюю на цьому підприємстві більше 3 років, не тільки в апараті управління. Я починав свою кар‘єру на підприємстві з виробничого майданчика. Добре розуміюся на структурі ДП «Укрспирт»: які складнощі є на місцях у виробництві. Працюючи в апараті управління, я означив проблеми, які слід вирішувати на цьому щаблі. Тому, коли звільнилася посада управлінця, наша велика профспілкова організація рекомендувала мене на посаду тимчасово виконуючого обов‘язки ДП.

 

Пріоритети

Що Ви вважаєте основними завданнями керівника державного підприємства, на чому ґрунтується Ваша діяльність на чолі ДП “Укрспирт”?

Існує три стовпи, на яких тримається будь-яке підприємство. Першим з них є люди, другим - фінанси, третім - енергоефективність і модернізація. Стосовно перших кроків, які я планую здійснити на посаді - повне перезавантаження комерційного правління. Упродовж жовтня мені вдалося зробити всю систему закупівель максимально прозорою, наразі 98% усієї продукції, яку закупає ДП “Укрспирт”, відбувається через систему “Prozorro” i “Smart Tender”. Звичайно, що стосується дохідної частини, основним джерелом наповнення фінансами підприємства є ціна на продукцію, яку ми реалізовуємо. Основними нашими партнерами є горілчані компанії, продукція орієнтована на внутрішній ринок, тому для нас надзвичайно важливим є ціноутворення, яке впливає на кінцевий результат - прибуток. Окрім того, діагностуються преференції, які мали певні постачальники, - чи дійсно вони виправдали отримані знижки і були більш вигідними для “Укрспирт”. В результаті діагностики правління ДП перегляне договори, які чинні до кінця року і обиратиме постачальників з огляду на дійсну і доведену користь для підприємства.

Також активно працюємо над покращенням іміджу нашого підприємства, за останні роки “Укрспирт” дещо втратив свій статус, і наразі моя команда активно працює над його відновленням. Ми стали абсолютно відкритими до медіа, даємо інтерв’ю, пояснюємо незрозумілі аспекти, обґрунтовуємо свою позицію - наші двері завжди відчинені. Але найкращим доказом змін на підприємстві є демонстрація якісної роботи, новий курс підприємства в першу чергу підтверджений позитивними змінами на всіх щаблях його діяльності.

 

 

Виробництво

Розкажіть про особливості виробництва у спиртовій галузі.

Підприємства спиртової галузі на своєю природою орієнтовані на переробку сировини, це те, що дає можливість створити додану вартість всередині країни. Якщо ми говоримо, що Україна стала експортно орієнтованою (в плані зерна), є такі позиції, які не потрапляють на експорт (залишки, повернення, фуражний тип сировини) - компанії спиртової галузі мають потужності для переробки цих типів продукції, і можуть отримувати додатковий прибуток на внутрішньому ринку.

Окрім того, підприємство своїм кінцевим продуктом може отримати не тільки спирт, а й перероблену післяспиртову барду. Це високоякісний білковий продукт, який за правильної переробки, стає експортно орієнтованим товаром. У фінансовому плані на 2018 рік закладені кошти на покупку обладнання, яке дасть можливість виробляти новий продукт.

Ми кооперуємо наше виробництво з усіма видами фермерських господарств, в нашому активі багато дрібних фермерів, які територіально наближені до потужностей “Укрспирт”, і їм дуже вигідно постачати сировину нашому підприємству без посередників, ми намагаємося підтримувати дрібних фермерів. Але по суті, підприємству все одно, хто є постачальником сировини. Для нас важливою є ціна і якість цієї сировини.

 

Споживання

Чи багато українці споживають горілчаних напоїв, як це впливає на здоров’я нації?

Українці дійсно вживають велику кількість спиртових напоїв. І контроль за споживанням спиртових напоїв має лягти на функції держави, тому що з одного боку - це наповнення бюджету, а з іншого - надмірне вживання алкогольних напоїв шкідливо впливає на здоров’я нації, і в результаті державі доводиться вкладати додаткові кошти в медицину, щоб людей оздоровлювати. Але найбільшої шкоди здоров’ю завдає неякісний алкоголь, який сьогодні, на жаль, присутній на ринку. І з цим в першу чергу потрібно починати активно боротися. Основним завданням держави є контроль за тим, щоб ті підприємства, які виробляють горілчані вироби, виробляли якісний продукт без жодних домішків, адже саме вони наносять основну шкоду здоров’ю, а подекуди призводять до смертельних наслідків. Розповсюдження чорного ринку пов’язане з тим, що ментально наші люди шукають щось дешевше, але як правило, це “дешевше” є набагато гіршої якості. Підняття акцизів, звісно, не є панацеєю, але подорожчання спиртової продукції, якщо воно зумовлене покращенням її якості, а також вироблено на підприємстві із державною формою власності, може позитивно вплинути на економіку країни та здоров’я нації.

Невеликий анонс: у планах ДП “Укрспирт” є відновлення виробництва власної продукції. І якщо наша горілка буде на полицях маркетів, вона буде максимально належної якості. “Укрспирт” має право власності на багато торгових марок. Наразі проведено аудит технічного стану майданчиків, які займалися розливом продукції. Слід константувати, що багато горілчаних цехів, особливо тих, що мали хорошу локацію, були знищені. Але є й ті, які лишаються у належному стані, і за якісного господарювання та інвестицій, знову можуть запрацювати. Наприклад, Луцьке підприємство ДП “Укрспирт”, кошти на реконструкцію якого також закладені в бюджет 2018. Ми тільки анонсували можливе відновлення власної готової продукції, як у фірмових магазинах одразу почали питати: “де ж ця державна горілка?”. Запит на державний продукт у суспільстві є, тому, думаю, наші готові вироби незабаром будуть належним чином оцінені українським споживачем.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: UKRAVIT має найбільший серед країн Європи та Азії портфель - 145 препаратів

- Препарати компанії все більше стають затребуваними і напевно Ви стикаєтесь з підробкою Вашої продукції. Які  заходи UKRAVIT вживає проти фальсифікації продукції?

- Питання фальсифікату та підробок весь час постає на ринку ЗЗР. В основній масі підроблюють дрібну фасовку. Тару для нашої продукції ми виробляємо з нашим логотипом. У нас є захисні етикетки, голограми. На сайті компанії є повна інформація стосовно того, як повинна виглядати оригінальна упаковка. Коли виявляємо випадки підробки продукції, одразу звертаємось до правоохоронних органів.


- У чому переваги продукції UKRAVIT у порівнянні з іншими відомими світовими брендами агрохімікатів?
- Наша продукція унікальна. У нас є маса продуктів, аналогів яким немає у світі. Це наші розробки, наше ноу-хау. Років 4-5 тому UKRAVIT зареєстрував препарат «Міладар Дуо», і через рік після  нашої реєстрації свій «Елюміс» зареєструвала Syngenta. Ми завжди прагнемо створювати щось своє і унікальне. Звичайно, наша конкурентна перевага перед мультинаціональними брендами полягає у більш привабливій для сільгоспвиробників ціні. Ми вже четвертий рік маємо контракт з Syngenta на поставку діючої речовини Декват для виробництва десиканта. Тобто, діючу речовину для  препарату ми імпортуємо не з Китаю, а безпосередньо з заводів Syngenta у Великобританії. З нього ми виробляємо наш препарат «Десикант», який коштує близько 5 доларів за літр.  Аналогічний препарат від Syngenta коштує близько 7 доларів. Діюча речовина у препаратах одна й та сама, але якщо порівняти ціну й перерахувати норму витрат, скажімо на той же самий соняшник, який вирощують сумарно по всій Україні на площі близько 5 млн га, а на гектар використовується приблизно 3-4 літра, то різниця у витратах буде істотною.
 

- Чи вдалося UKRAVIT серед вітчизняних аграріїв спростувати стереотип, що все імпортне краще за українське?

- Один аграрій з Сумщини сказав, коли вийшов у нас препарат «Варяг» (у Syngenta це «Прімекстра»): "Я не знаю, що зробили ці українці, але працює краще, а коштує вдвічі дешевше". Аграрії на власних полях засвідчують і переконуються, що вітчизняні продукти нічим не гірші, а інколи й кращі за препарати мультинаціональних компаній, і до того ж мають більш економічно привабливу вартість. Препарати від компанії UKRAVIT на 30-40 % дешевші та мають високу окупність. Якість і ефективність аналогічна мультинаціональним продуктам, а ціна в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв. Якість продукції UKRAVIT обов’язково перевіряється на трьох етапах: контроль вхідної сировини, проміжний контроль на виробництві та фінальний контроль готової продукції. Саме тому аграрії  завжди можуть бути впевнені у якості та безпечності продукції UKRAVIT.


 
- Яка група продуктів є  лідером з продажів?
- Група компаній UKRAVIT на даний час має найбільший серед країн Європи та Азії портфель  з 135 препаратів. Така широка лінійка, в якій представлені всі препарати; від протруйників, фунгіцидів, гербіцидів та закінчуючи стимуляторами росту, дозволяє побудувати комплексну систему захисту усіх сільскогосподарських культур, а також садів та виноградників, які вирощуються на теренах України у всіх грунтово-кліматичних зонах. Сьогодні, як і у всіх, 70% продаж займають гербіциди. Користуються попитом серед аграріїв «Варяг», «Агент», «Селефіт екстра». Обсяги продажу фунгіциду «Дезарал Екстра» за останній рік виросли в 4 рази.

У цьому році ми випустили гербіцид для сої «Флагман Екстра», який одразу завоював популярність серед сільгоспвиробників. «Флагман Екстра» має покращену дію на різні види бур’янів. Застосування даного продукту забезпечує прибавку урожайності сої  понад 1,5 т/га порівняно до контролю.

- UKRAVIT орієнтована на внутрішній ринок чи на експорт також?

- На сьогоднішній день у нас є експорт в Грузію та Молдову, розглядаємо й інші країни СНД. Також у найближчих планах – вихід на ринок ЄС з лінійкою мікродобрив.
- Яким ви бачите майбутнє пестицидного ринку України?
- Основу ринка тримають мультинаціональні компанії. Сьогодні на світовому ринку агрохімії відбуваються трансформації, поглинання. Всім відомо, що Bayer купив Monsanto. Це також якимось чином відобразиться і на українському ринку ЗЗР. У найближчому майбутньому UKRAVIT планує нарощувати свої потужності та й надалі  допомагати сільгоспвиробникам вирішувати проблеми за оптимальні кошти, строки.
 
Довідка:
UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

 
З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дейв Девіс: якість корму для корів в Україні краща, ніж у Британії

Я виріс на тваринницькій фермі, здобув освіту в галузі мікробіології, захистив дисертацію з цієї спеціальності. Потім 20 років працював в науково-дослідному інституті, вивчав теорію і практику виробництва силосу, починаючи від заготівлі на полі до згодовування. У 2010 році я організував власну компанію "Silage solutions", потім подорожував по всій Європі, на минулому тижні був у Туреччині. І хочу зауважити, що відносно вмісту сухої речовини в порівнянні з Україною турецький силос був гіршої якості. Також проводжу деякі дослідження, публікую їх в спеціалізованих виданнях. Я знайомий з Семеном Костіним (менеджер с/г техніки JCB), у нього є зв'язки з британським посольством, позаяк JCB - це британська компанія. Семен звернувся до DIT і вони разом організували захід "Кращий силос і раціони ВРХ", я тут в якості запрошеного незалежного експерта. Але я вже був в Україні раніше на запрошення інших компаній. Зауважу однак, що працюю тільки з тими компаніями, які не говорять мені, що я повинен говорити.

З якої причини турецький силос був гірший за український?
Турецькі виробники вибрали неправильний сорт кукурудзи. Вони стикаються з тією ж проблемою, що й українські виробники, коли сама рослина кукурудзи гине ще до того, як її збирають під час врожаю. Але у них немає ніякого виправдання, тому що в Туреччині дуже якісне водопостачання. Я був сильно здивований таким станом речей.

У світовому контексті, які країни займають провідні позиції у виробництві силосу і за рахунок чого вони цього досягають?
Чехія. Тому що вони слухають, впроваджують на практиці, і роблять це вже упродовж 30 років. Я можу вам навести приклад. Близько 10 років тому я відвідував одну ферму в Чехії, господар якої звернувся до мене зі словами: "У мене є проблеми у виробництві силосу". Я уважно вивчив його виробництво і відповів: "Я не особливо бачу, в чому полягає твоя проблема", і тоді він розповів мені, що неправильно робив я. Більшість країн покладають провину за низьку продуктивність ВРХ на агрономів, тих, хто займається годуванням і не звертают уваги на якість силосу. Силос найнижчої якості знаходиться в країнах Балтії. В Україні я бачив як дуже поганий, так і дуже хороший силос.

Які перспективи України в виробництві силосу і які основні проблеми нам потрібно виправити?
Мені здається, що ви стикаєтеся з певними викликами, пов'язаними з погодними умовами. Що стосується кукурудзи, мені здається, вам потрібно дивитися більш уважно на сорти, які ви вибираєте для вирощування. Слід вибирати сорти, які швидше дозрівають, тому що тоді буде краща якість зібраної зеленої маси, якщо вам доведеться збирати її на ранній стадії розвитку. Важливим моментом при виборі сорту також є характеристика перетравлення клітинної стінки. Бо якщо ви не можете отримати нормальну енергію з качана, вам потрібно отримати максимум з самого рослини. Також деякі ферми повинні змінити підходи до іригації. Якщо ми говоримо про заготівлю деяких озимих сортів, які ви будете восени садити, а ранньою весною збирати, з'явиться можливість "перестрибнути" період спеки, в якому втрачається максимум корму.

Гібридні сорти більш ефективні при виробництві силосу в порівнянні зі звичайними сортами кукурудзи?
Фермери по всьому світу повинні стежити за ринком: які сорти на ньому присутні. Фокусуватися потрібно на те, який ФАО номер мають ці сорти. Також важливо, щоб ці сорти добре підходили до їхнього клімату. Я намагаюся не робити рекомендацій щодо якогось конкретного сорту. Для України і подібних країн, що мають доволі великий ринк, ті компанії, які хочуть забезпечити насіннєвим матеріалом українських виробників, повинні подбати про те, щоб тут, в ваших умовах проводити дослідження і показувати ефективність у даних геологічних і кліматичних умовах. Якщо цього не робити, неможливо довести, що саме цей сорт підходить для українських реалій. Якщо досліджень, проведених на українських територіях немає, потрібно моніторити доказову базу в країнах із подібним кліматом: Угорщина, Словаччина, Польща. Клімат відіграє в цьому питанні вирішальну роль. Іноді фермери з обережністю ставляться до результатів досліджень, які їм надають компанії-виробники кукурудзи, тому що останні завжди в більшій мірі зацікавлені в продажу свого товару, тому можуть закласти в дані певний ризик.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Богдан Чабан: мрія кожного ресторатора - мати свою маленьку ферму, де він вирощуватиме продукти для свого ресторану.

Йому 24, у нього за спиною вже 3 вдалих реалізованих проекту-з-нуля, він служив на фронті добровольцем, був в найгарячіших точках і зараз продовжує допомагати бійцям, встигаючи при цьому керувати кількома успішними бізнесами.

Аперитив до читання.

Коли у Вас з'явилася ідея відкрити свій ресторан?
У ресторанному бізнесі я з 2012 року, в цьому році я відкрив свій перший заклад в Донецьку - "Ізбу-читальню".

Ваша біографія дуже різноманітна, до того, як зайнятися ресторанами, Ви встигли спробувати себе в рекламній сфері і навіть хотіли організувати молочний бізнес, розкажіть про цю ідею.
У 17 років разом зі своїм товаришем я відкрив рекламне агентство, ми займалися здебільшого піаром і просуванням в соціальних мережах, я пропрацював 2 роки в цій сфері і мені здалося, що мені там не дуже комфортно, і це історія не зовсім моя. Подобалося робити проекти, але питання комунікації з клієнтами і особливості деяких бізнес-підходів були для мене складними - я прийняв для себе рішення, що хочу займатися чимось іншим, продав свою частку в агентстві і став шукати те, що було б мені цікаво. На цьому етапі були різні ідеї - від відкриття СТО до відкриття маркетів і ферм екологічних продуктів. Мене завжди приваблювала історія про локальність, натуральність і все, що з цим пов'язано. Тим більше, здорове харчування - це всесвітній тренд, який панує останні кілька років і з кожним роком стає все популярнішим. Тренд, який заходить і в кухню, і в коктейлі, і все більше витісняє продукти не органічні.

Управляє ринок: з'явився тренд "органічного", з'явився попит на це - з'являються люди, які створюють пропозицію.

В меню "Veterano pizza" використовуються органічні інгредієнти?
Ми використовуємо, в основному, італійські продукти, на жаль, дуже мало українських, бо не всі вони підходять за специфікою. Зате в "Ізбі-читальні", яка знаходиться тепер в Маріуполі, ми використовуємо безліч локальних продуктів, наприклад, зелень і мікрогрін ми закуповуємо у сімейної пари, яка відкрила невелику ферму. Якщо ринкова ціна на цей продукт становить близько 700 гривень за кілограм, фермери пропонують аналогічний товар відмінної якості за ціною 300 гривень/кілограм. Крім того, фермери вирощують такі модні зараз паростки гороху, люцерни та інші нішеві культури, і дуже успішно розвиваються в цьому напрямі. Такими тенденціями управляє ринок: з'явився тренд "органічного", з'явився попит на це - з'являються люди, які створюють пропозицію. Мені подобається те, що роблять наші постачальники, вони створюють якісний продукт, це для мене важливо. Мені приємно з ними працювати також тому, що я можу приїхати прямо на ферму і подивитися особисто, як все вирощується, на відміну від супермаркету, де все на прилавках в целофанових пакетах.

Багато переселенців вибирають для стартапів формат невеликих фермерських господарств, крім зелені, використовуєте інші продукти, вирощені на невеликих фермах?
Серед моїх постачальників є фермер, мій земляк, який займається медом, дуже цілеспрямовано і глибоко, внаслідок чого у нього величезний шикарний вибір цього продукту, мед повністю натуральний і відмінної якості.

Чому піца?
Проект "Veterano" організував Леонід Остальцев (ветеран АТО, який воював у складі 30-ї окремої механізованої бригади ЗС України, позивний «Кульбаба»), він до війни працював піццайоло, і, повернувшись з фронту, вирішив, що хлопцям потрібно давати роботу, і він може навчити їх робити піцу. Проект заснований в 2015 році, я приєднався до нього в кінці 2016 року, коли Леонід шукав нове приміщення і хотів розширюватися.

Складно було "вибити" приміщення в центрі Києва?
Насправді, приміщень багато, питання в ціні. Це приміщення коштувало недешево і було в жахливому стані, воно 6 років пустувало. В Україні дуже проблематичний ринок нерухомості, тому що люди, які володіють приміщеннями, не готові бути гнучкими, рухатися вперед, йти на деякі поступки.

Це соціальний проект. Тут працюють хлопці-ветерани АТО, у нас є знижки для учасників бойових дій, 10% чистого прибутку надходить до фонду "Діти загиблих в АТО". І найважливіше, "Veterano" своїм прикладом показує хлопцям і дівчатам, що прийшовши з війни, вони зможуть зробити свій бізнес і зробити його добре.

Повернемося трохи до витоків. У 2012 році Ви побачили кафе, виставлене на продаж, купили його, переформатували і перетворили збитковий заклад на модний і прибутковий. Як в голові народжується формат?

Є речі, які мене надихають, якими мені комфортно займатися. У той час я відчув, що Донецьк потребує заклад нового формату, де можна буде культурно відпочивати, де буде звучати гарна музика, і будуть збиратися цікаві неординарні люди. Відносно "Veterano", важливо, що це соціальний проект. Тут працюють хлопці-ветерани АТО, у нас є знижки для учасників бойових дій, 10% чистого прибутку надходить до фонду "Діти загиблих в АТО". І найважливіше, "Veterano" своїм прикладом показує хлопцям і дівчатам, що прийшовши з війни, вони зможуть зробити свій бізнес і зробити його добре.

Що Ви вкладаєте в поняття "культура харчування"?
Це в принципі культура споживання, яка, до слова, в нашій країні дуже низька. Але при цьому простежується позитивна динаміка, її можна ілюструвати на прикладі коктейлів. Якщо ще 5 років тому популярністю користувався будь-який мікс алкоголю і соку, то зараз все більше з'являється вибагливих споживачів, які розрізняють відтінки і нотки в готовому коктейлі і смакують напій, адже мета коктейлю - показати свій смак і зробити приємно тому, хто його п'є. Наразі в моді класичні коктейлі епохи 20-30-х років: Old fashioned, Negroni, Boulevardier.

Відносно сфери обслуговування, найбільша проблема нашої країни - це поганий сервіс і низька якість пропонованого продукту.

Поділіться корисними порадами з молодими підприємцями, які хочуть організувати свій бізнес.
До нас періодично приходять хлопці-ветерани і запитують: де взяти гроші на проект? Ми завжди відповідаємо, що потрібно, перш за все, написати хороший бізнес-план, і це не обов'язково повинен бути надто мудрий талмуд, це можуть бути тези, розписані на аркуші А4, головне, розуміти свій проект: чого ви хочете і як ви хочете щоб це виглядало, після чого починайте "фігачити". Для того, щоб проект реалізувався, потрібно багато-багато працювати, і посилено прагнути зробити його не просто хорошим, а завжди намагатися зробити ще краще, доводити якісь речі до досконалості. Відносно сфери обслуговування, найбільша проблема нашої країни - це поганий сервіс і низька якість пропонованого продукту. І саме на цих речах і потрібно фокусуватися з самого початку: якість і сервіс.

На даний момент анонсовано багато програм, спрямованих на підтримку молодих підприємців, переселенців, чи зверталися Ви до когось по допомогу, або, можливо, пропозиції надходили самі?
Програм більше, ніж достатньо, насправді. З маріупольською "Ізбою-читальнею" я виграв грант від "Програми розвитку ООН", отримав для старту 200000 гривень. Після того, як бойовики віджали мій бізнес в Донецьку, і після служби на фронті, це стало гарною додатковою інвестицією. З "Veterano" ми плануємо розширення, вже орендували сусіднє приміщення і робимо там ремонт. Щоб це реалізувати, ми взяли кредит в "Ощадбанку", так що джерела фінансування можна знайти, якщо є бажання.

За яким принципом Ви робите вибірку продуктової бази?
Це повинен бути хороший продукт в першу чергу. З приводу ціни, добре, коли він коштує недорого, але основною має бути його якість. Через низьку якість інгредієнтів страждає якість кінцевого продукту. "Коктейльний" ром, який пропонує безліч постачальників (дешевий алкоголь декількох марок) в коктейлі за смаком буде віддалено нагадувати благородний напій, але вранці голова болітиме зовсім по-іншому. Тому ми не використовуємо "коктейльний" ром. Важливо піклуватися про своїх гостей, робити так, щоб їм завжди було смачно і якісно.

Варто намагатися робити все максимально за законом і тоді ніхто не висуватиме тобі претензії.

Як зараз бути приватним підприємцем?
У порівнянні з 2012 роком вести малий і середній бізнес стало легше. Набагато меншою стала увага різного роду контролюючих служб, менше навколо бюрократії. Щомісяця не приходять з перевірками, без складнощів ми зробили літній майданчик. Оподаткування з електронними звітами сильно спростило цю процедуру. Варто намагатися робити все максимально за законом і тоді ніхто не висуватиме тобі претензії. Є чудовий показник того, що малий і середній бізнес оживають - згідно із офіційною статистикою, яку пропонує навіть «Метінвест», в Маріуполі ⅔ надходження до місцевого бюджету йде від малого і середнього бізнесу (26% населення), і лише третина від населення, залученого до білязаводских проектів.

Що люблять кияни та гості столиці?

З напоїв надають перевагу легким солодким коктейлям, або кисло-солодким - сауерам, або чомусь освіжаючому. Люди не сильно люблять складні смаки: гіркі, важкі, гострі, вибирають швидше щось м'яке. З їжі найпопулярніші у нас: піца «Кульбаба», авторська піца засновника, Леоніда Остальцева; українська піца; піца з лососем і червоною ікрою і піца з білими грибами, які, до речі, ми купуємо в невеликому фермерському господарстві, розташованому в Трускавці. Тішить той факт, що в Україні навчилися робити якісну моцарелу, з нею не соромно працювати і вона відмінно показує себе в піці. Ми хочемо купувати українські продукти, але не завжди є пропозиція. Наприклад в піці «Diablo» ми використовуємо ковбасу сорту Salame Picante, ми спілкувалися з кількома виробниками і пропонували їм почати виробництво цього сорту, тому що він матиме успіх на ринку, але ніхто поки не готовий до його виробництва. При появі на ринку якісного українського аналога імпортного продукту, ми відразу ж перейдемо на нашого виробника. По-перше тому, що це буде дешевше, по-друге, завжди хочеться підтримувати локальних виробників, мені цікаво з ними працювати і відчувати себе частиною команди. Ну і, напевно, мрія кожного ресторатора - мати свою маленьку ферму, де він вирощуватиме продукт для свого ресторану. Подібні практики впроваджуються в нашій країні: в ресторані «Барви» один із власників особисто полює на качку, яку вони готують як особливе блюдо.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview