170513

Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

"Як це розуміти? Отже з 1 січня можна продавати землю, якщо немає мораторію? Одні експерти кажуть – так, інші кажуть – ні, парламентарії взагалі коментують ситуацію по-різному, хто як її розуміє. А кого слухати і що робити фермерам і селянам? Їм у цьому році влада замість подарунків поклала під новорічну ялинку клубок земельних тривог. Сьогодні в селі всі розмови про землі, люди не розуміють, що робити та куди бігти. Не можна так безвідповідально ставитися до людей і до головного надбання України – наших чорноземів", - заявив засновник і голова наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings Вадим Нестеренко, коментуючи передноворічні скандали в Раді і на вулицях навколо земельного законопроекту і поправок до нього.

Ми попросили успішного аграрія і екс-члена комітету ВР з питань АПК роз'яснити, як він бачить ситуацію з ринком землі в перспективі.

- Вадиме Григоровичу, з однаковою інтенсивністю українців лякають прийдешньої «земельної революцією» і розповідають про переваги ринку землі. Йдуть мітинги проти ринку землі, обурюються фермери, пройшла ціла низка скандалів в профільному комітеті Ради. А як ви бачите цю проблему з точки зору керівника українського багатопрофільного агрохолдингу?

- Давайте спочатку про протести противників ринку земель сільгосппризначення. З моєї точки зору, ці протести - відвертий ідіотизм. Хіба не фермери і селяни на виборах цього року майже одноголосно проголосували за президента і його команду? За їх передвиборчі обіцянки, в яких конкретики було дуже мало, але от як раз відкриття ринку землі було обіцяно чітко і однозначно. Голосуючи за президента і «Слуг народу», народ тим самим проголосував за ринок землі. Проголосували – отримали! Чого тепер обурюватися? Але давайте поговоримо по суті земельної реформи.

Запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення потрібно Україні і українському АПК для розвитку і якісного зростання. Але я завжди стверджував і буду стверджувати, що введення такого ринку вимагає обліку багатьох факторів – макроекономічних, політичних, ментальних, організаційних. Земля – це не просто товар. Це територія країни, це найважливіший національний ресурс, цінність якого з роками, на відміну від раніше приватизованих фабрик і заводів,  буде тільки зростати. Відкриваючи продаж землі, ми повинні чітко розуміти, як буде захищено українське село та його уклад життя, який сценарій економічного розвитку України вписані параметри майбутнього ринку – ми обираємо шлях великотоварного сировинного АПК? Або ми орієнтуємося на польський варіант гнучкого дрібнотоварного фермерського виробництва і власну переробку сільгоспсировини? Земельний ринок - найважливіша складова частина загальної економічної стратегії України. Але про стратегію ми поки не знаємо нічого. Точно так само не знаємо нічого про захист державних інтересів в пропонованому законопроекті, не знаємо про реальний захист прав власників земельних паїв і українських аграріїв.

Всі повинні чітко усвідомити собі, що в законодавстві про землю не може бути допущено жодної стратегічної помилки, оскільки її ціна буде занадто велика для України. Тому я прихильник того, щоб законопроект про ринок землі не проштовхувався нахрапом, щоб він повністю пройшов всю визначену Регламентом ВР процедуру підготовки. Це якщо говорити з точки зору державного інтересу.

- Які, на ваш погляд, питання в законопроекті про ринок землі є найбільш проблемними та тривожними?

- По-перше, у пропонованому законі взагалі немає механізмів контролю за землекористуванням. Одна справа, коли на землі працюють ті, хто живе в цій же самій сільській місцевості, такі люди на землі належать як правило дбайливо і з повагою. Але якщо земельні кластери будуть переходити з рук у руки від спекулянтів до прихильників швидкої наживи, ми років за 10 можемо взагалі втратити чорнозем, як основний чинник українського АПК.

Друга. Будь-який нормальний господар знає, що господарство живе урахуванням. Про який розпродажу можна говорити, якщо міністр Милованов офіційно заявив, що земельнй геокадастр заповнений лише на 73%! Тобто уряд готовий продати чверть землі «втемну»? Так не повинно бути.

А кілька днів тому ми дізнаємося, що в Україні кількість оброблюваних полів на незареєстрованих землях становить близько 4,3 млн. га. Це з'ясувала компанія EOS Crop Monitoring за інтерактивною супутниковою картою реального стану полів, і сьогодні результатами її дослідження користується саме міністерство Милованова. Вона ж наводить приклади: площа реальних посівів ріпаку в Херсонській області на третину більше, ніж в кадастрі, а в Дніпропетровській області знайшлося 136,4 тис. га «нічийних» полів. Можна з такими вихідними даними починати розпродаж землі? Ні в якому разі!І ще одне принципове питання – як в законопроекті захищені права власників паїв? Аж ніяк. Я з досвіду роботи нашого агрохолдингу знаю, скільки сил, часу і коштів займає наша добровільна допомога власникам паїв, які ми орендуємо, щоб оформити людям реальні документи на землеволодіння. Адже старі паперові акти по суті справи вже не працюють, потрібно вносити дані в геокадастр, а це значить платити землевпорядникам. Звідки у сільській пенсіонерки ці кілька «зайвих» тисяч гривень, щоб оформити всі документи? Ми допомагаємо, оскільки це лежить в основі концепції соціальної відповідальності Ristone Holdings перед нашими пайовиками. Але не кожен орендар готовий взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Що буде з такими власниками недооформлених паїв, якщо ринок землі раптово відкриють вже завтра? Не хочеться бути поганим пророком, але весь попередній досвід підказує одне – людей просто пограбують спільними зусиллями корумпованих чиновників і перекупок-спекулянтів. Попутне питання: які механізму захисту української землі від земельних спекулянтів є в законопроекті? А ніяких! Хіба це турбота про національне надбання України і права простих українців?

Крім того, якщо Україна робить в стратегічному сенсі ставку на свій АПК, у законопроекті має бути не так поверхово як зараз, а дуже ретельно прописаний баланс між фінансовими можливостями вітчизняних аграріїв і міжнародних фінансових інститутів. Точно так само, як митний кодекс повинен захищати податково-економічними методами інтереси вітчизняних виробників, майбутній закон про ринок землі повинен містити детальний перелік механізмів на користь бажання і можливості придбати землю для дрібних і середніх українських агровиробників. Тільки після цього на земельний ринок можна буде пускати закордонний капітал, обставивши це рядом обмежень, як наприклад, у Франції, Німеччині або Польщі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які юридичні обмеження існують у будівництві споруд сільгосппризначення

Єдине обмеження стосується тільки функціонального призначення будівлі для безпосереднього її використання для сільськогосподарських виробничих потреб.

Про це AgroTimes повідомив юрист підприємства «Агроекологія» Олександр Остапущенко.

«Логіка такого обмеження міститься у ст. 23 ЗКУ: землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання», – уточнив він.

Водночас є помилковою і суперечить закону вимога змінювати цільове призначення земельної ділянки в межах кодів Класифікації видів, які починаються з цифр 01 у разі будівництва на ній об’єктів нежитлової нерухомості для ведення сільгоспвиробництва.

Просте пояснення такому твердженню ґрунтується на тому, що навіть після будівництва фермер використовуватиме земельну ділянку саме для сільгоспвиробництва.

«Звичайно, трішки змінюється функціональне призначення, проте цільове є незмінним», – коментує Олександр Остапущенко.

Отже, фермеру не треба вносити зміни до технічної документації на землю або виготовляти проєкт землеустрою. Законне користування земельною ділянкою з кодом Класифікації видів, який починається з цифр 01, є достатньою передумовою для реалізації фермером будівельного проєкту з розвитку виробничої інфраструктури.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підстав для зростання інвестиційної активності у сільському господарстві немає

У короткостроковій перспективі підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, обсяги капітальних інвестицій на розвиток аграрної сфери економіки за 9 місяців 2019 року порівняно з січнем-вереснем попереднього року зменшилися на 11,3 % – до 38534,2 млн грн.

Абсолютну більшість цих вкладень (98,8 %) здійснено у сільське господарство. При цьому за зазначений період зросли лише капітальні інвестиції у рибне господарство (+11,4 %). Найглибшим спад був у лісовому господарстві, де індекс капітальних інвестицій до відповідного періоду попереднього року склав лише 60,9 %.

Замість очікуваних раніше уповільнених темпів приросту капітальних інвестицій у сільському господарстві України, у другому та третьому кварталі 2019 року, розпочався значний інвестиційних спад. Це свідчить про інвестиційну кризу в аграрній сфері економіки, зазначив Микола Кісіль.

На його думку, такий стан справ в галузі спричинений, зокрема, військовими та іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики і скороченням обсягів державної підтримки виробників.

Однак до них додалися нові негативні чинники: очікування національних інвесторів на введення механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також дефляція національної валюти, яка негативно позначається на експортних доходах суб’єктів агробізнесу, зауважив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у разі створення умов для масових операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кошти потенційних інвесторів й надалі будуть відволікатися від інвестування реальних проектів агробізнесу.

Оскільки між розміром інвестицій у сільське господарство і валовим регіональним продуктом фіксується середній кореляційний зв’язок, різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві викликатиме негативні тенденції в динаміці показника валового внутрішнього продукту України, який потягне вниз інші показники економічного і соціального розвитку, застеріг науковець.

Реформи в аграрній сфері економіки не лише можна, а й слід проводити. Але важливо робити це так, щоб після кожного етапу реформ відбувалося покращення в розвитку, а не спад, підсумував Микола Кісіль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Чорноморському регіоні очікується активізація попиту на пшеницю і зростання цін

Про це повідомляє Refinitiv Agriculture.

Як зазначається, підтримку цінам надають також зміцнення курсу валюти в країнах регіону і політика стримування продажів фермерами.

Ціни пропозицій для російської пшениці з протеїном 12,5% наразі вищі за $220/тонна на базисі FOB.

Ціни на українську пшеницю також підтримуються скороченням експортного потенціалу в поточному сезоні і обмеженою кількістю пропозицій.

Нагадаємо, станом на 23 грудня 2019 року Україна експортувала майже 14,5 млн тонн пшениці, у порівнянні з 15,6 млн тонн за весь попередній сезон.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським виноробам рекомендують прибрати з етикеток грузинську символіку

Антимонопольний комітет рекомендує українським виробникам вина прибрати з продукції символіку, яка вказує на походження напоїв нібито з Грузії.

Про це повідомила прес-служба АМКУ, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, АТ «Коблево» (Миколаївська область), СП «АКВАВІНТЕКС» і ЗАТ «Одесавінпром» (Одеська область) використовують для оформлення етикеток елементи грузинського прапора, написи буквами грузинського алфавіту, зображення карти Грузії, чоловіків у грузинських національних костюмах тощо. Крім того, назви напоїв недвозначно пов'язують їх із Кавказом.

При цьому інформація про українського виробника напою вказана маленькими літерами. "Рекомендації Комітету виноробам: вжити заходів щодо недопущення поширення на етикетках і контретикетках вина позначень, які можуть свідчити і бути сприйнятими як інформація про походження цього напою", - йдеться в повідомленні. Про результати розгляду рекомендацій компанії мають повідомити АМКУ протягом 10 днів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розглянуті на комітеті правки до законопроекту про ринок землі обнулили

Про це повідомив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, передає УНН.

Відповідаючи на питання скільки правок щодо законопроекту про ринок землі вже розглянули на комітеті, Арахамія відповів: “Все ж обнулили фактично. Після цього (підписання меморандуму — ред.) фактично все ж обнулили. Тому ми їм зараз кажемо — краще посидіти довше і домовитися як ми будемо розглядати, ніж пройти ще п’ять комітетів і потім знову ж таки обнуляти”.

Нагадаємо, депутати будуть спільно готуватися до другого читання законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Такий меморандум підписали усі фракції та депутатські групи у Верховній Раді. Сам же документ, коли стане законом, запрацює лише в кінці 2020 року. 

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "Слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський пропонує в рамках відкриття ринку землі знизити концентрацію її в одних руках до 10 тис. гектарів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview