Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

"Як це розуміти? Отже з 1 січня можна продавати землю, якщо немає мораторію? Одні експерти кажуть – так, інші кажуть – ні, парламентарії взагалі коментують ситуацію по-різному, хто як її розуміє. А кого слухати і що робити фермерам і селянам? Їм у цьому році влада замість подарунків поклала під новорічну ялинку клубок земельних тривог. Сьогодні в селі всі розмови про землі, люди не розуміють, що робити та куди бігти. Не можна так безвідповідально ставитися до людей і до головного надбання України – наших чорноземів", - заявив засновник і голова наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings Вадим Нестеренко, коментуючи передноворічні скандали в Раді і на вулицях навколо земельного законопроекту і поправок до нього.

Ми попросили успішного аграрія і екс-члена комітету ВР з питань АПК роз'яснити, як він бачить ситуацію з ринком землі в перспективі.

- Вадиме Григоровичу, з однаковою інтенсивністю українців лякають прийдешньої «земельної революцією» і розповідають про переваги ринку землі. Йдуть мітинги проти ринку землі, обурюються фермери, пройшла ціла низка скандалів в профільному комітеті Ради. А як ви бачите цю проблему з точки зору керівника українського багатопрофільного агрохолдингу?

- Давайте спочатку про протести противників ринку земель сільгосппризначення. З моєї точки зору, ці протести - відвертий ідіотизм. Хіба не фермери і селяни на виборах цього року майже одноголосно проголосували за президента і його команду? За їх передвиборчі обіцянки, в яких конкретики було дуже мало, але от як раз відкриття ринку землі було обіцяно чітко і однозначно. Голосуючи за президента і «Слуг народу», народ тим самим проголосував за ринок землі. Проголосували – отримали! Чого тепер обурюватися? Але давайте поговоримо по суті земельної реформи.

Запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення потрібно Україні і українському АПК для розвитку і якісного зростання. Але я завжди стверджував і буду стверджувати, що введення такого ринку вимагає обліку багатьох факторів – макроекономічних, політичних, ментальних, організаційних. Земля – це не просто товар. Це територія країни, це найважливіший національний ресурс, цінність якого з роками, на відміну від раніше приватизованих фабрик і заводів,  буде тільки зростати. Відкриваючи продаж землі, ми повинні чітко розуміти, як буде захищено українське село та його уклад життя, який сценарій економічного розвитку України вписані параметри майбутнього ринку – ми обираємо шлях великотоварного сировинного АПК? Або ми орієнтуємося на польський варіант гнучкого дрібнотоварного фермерського виробництва і власну переробку сільгоспсировини? Земельний ринок - найважливіша складова частина загальної економічної стратегії України. Але про стратегію ми поки не знаємо нічого. Точно так само не знаємо нічого про захист державних інтересів в пропонованому законопроекті, не знаємо про реальний захист прав власників земельних паїв і українських аграріїв.

Всі повинні чітко усвідомити собі, що в законодавстві про землю не може бути допущено жодної стратегічної помилки, оскільки її ціна буде занадто велика для України. Тому я прихильник того, щоб законопроект про ринок землі не проштовхувався нахрапом, щоб він повністю пройшов всю визначену Регламентом ВР процедуру підготовки. Це якщо говорити з точки зору державного інтересу.

- Які, на ваш погляд, питання в законопроекті про ринок землі є найбільш проблемними та тривожними?

- По-перше, у пропонованому законі взагалі немає механізмів контролю за землекористуванням. Одна справа, коли на землі працюють ті, хто живе в цій же самій сільській місцевості, такі люди на землі належать як правило дбайливо і з повагою. Але якщо земельні кластери будуть переходити з рук у руки від спекулянтів до прихильників швидкої наживи, ми років за 10 можемо взагалі втратити чорнозем, як основний чинник українського АПК.

Друга. Будь-який нормальний господар знає, що господарство живе урахуванням. Про який розпродажу можна говорити, якщо міністр Милованов офіційно заявив, що земельнй геокадастр заповнений лише на 73%! Тобто уряд готовий продати чверть землі «втемну»? Так не повинно бути.

А кілька днів тому ми дізнаємося, що в Україні кількість оброблюваних полів на незареєстрованих землях становить близько 4,3 млн. га. Це з'ясувала компанія EOS Crop Monitoring за інтерактивною супутниковою картою реального стану полів, і сьогодні результатами її дослідження користується саме міністерство Милованова. Вона ж наводить приклади: площа реальних посівів ріпаку в Херсонській області на третину більше, ніж в кадастрі, а в Дніпропетровській області знайшлося 136,4 тис. га «нічийних» полів. Можна з такими вихідними даними починати розпродаж землі? Ні в якому разі!І ще одне принципове питання – як в законопроекті захищені права власників паїв? Аж ніяк. Я з досвіду роботи нашого агрохолдингу знаю, скільки сил, часу і коштів займає наша добровільна допомога власникам паїв, які ми орендуємо, щоб оформити людям реальні документи на землеволодіння. Адже старі паперові акти по суті справи вже не працюють, потрібно вносити дані в геокадастр, а це значить платити землевпорядникам. Звідки у сільській пенсіонерки ці кілька «зайвих» тисяч гривень, щоб оформити всі документи? Ми допомагаємо, оскільки це лежить в основі концепції соціальної відповідальності Ristone Holdings перед нашими пайовиками. Але не кожен орендар готовий взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Що буде з такими власниками недооформлених паїв, якщо ринок землі раптово відкриють вже завтра? Не хочеться бути поганим пророком, але весь попередній досвід підказує одне – людей просто пограбують спільними зусиллями корумпованих чиновників і перекупок-спекулянтів. Попутне питання: які механізму захисту української землі від земельних спекулянтів є в законопроекті? А ніяких! Хіба це турбота про національне надбання України і права простих українців?

Крім того, якщо Україна робить в стратегічному сенсі ставку на свій АПК, у законопроекті має бути не так поверхово як зараз, а дуже ретельно прописаний баланс між фінансовими можливостями вітчизняних аграріїв і міжнародних фінансових інститутів. Точно так само, як митний кодекс повинен захищати податково-економічними методами інтереси вітчизняних виробників, майбутній закон про ринок землі повинен містити детальний перелік механізмів на користь бажання і можливості придбати землю для дрібних і середніх українських агровиробників. Тільки після цього на земельний ринок можна буде пускати закордонний капітал, обставивши це рядом обмежень, як наприклад, у Франції, Німеччині або Польщі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземці не зможуть купити українську землю, - радник прем'єра

У будь-якому форматі земельної реформи іноземці не зможуть купити українську землю. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів радник прем'єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак, коментуючи запланований на наступний тиждень розгляд Верховною радою законопроекту №2178-10 щодо земельної реформи.

"Іноземці в будь-якому форматі реформи не зможуть купити землю. Це зможуть зробити тільки українські компанії. Дискусія точиться навколо того, можуть там бути іноземні інвестиції чи ні. Але в будь-якому випадку це будуть українські компанії, які працюють за українськими законами і платять податки в Україні", - розповів Мушак.

Він нагадав, що реформу в Україні впроваджують з 1990 року. Старт дала Верховна рада УРСР, коли прийняла постанову, в якій зазначила, що всі відносини повинні бути ринковими, а земля повинна стати приватною власністю.

"Тому насправді, скільки ми б не чекали, глобально в суспільстві думка не зміниться. Протягом останніх двадцяти років ця думка плюс-мінус 70 на 30. Земельне питання дуже сильно заміфологізоване", - пояснив політик.

Радник прем'єра в цьому контексті також провів аналогію з ситуацією в газотранспортній системі (ГТС).

"У свій час багато хто розповідав, що це (ГТС, - ред.) теж "національна святиня" і "останній форпост незалежності", те, без чого Україна пропаде і те, що коштує сотні мільярдів доларів. І що її не можна продавати. Зрештою ГТС виявилася особливо нікому непотрібною, і ми, в принципі, бігаємо за американцями, щоб вони купили 25% "труби", щоб ми разом з ними боролися проти "Північного потоку-2", - говорить він.

Нагадаємо, Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поки ми не змінимо якість життя в Україні, буде відтік найкращого персоналу за кордон

Зміни на ринку праці диктують нові вимоги до роботодавців, розповіла Наталія Романенко в інтерв’ю, що вийшло у програмі "Еспресо.Капітал" на телеканалі “Еспресо”.  Ринок праці дуже змінився, вважає вона. Якщо подивитися на статистику, у 2017 році на 10 вакансій припадало 50 безробітних працівників, в 2018 - 4, у цьому році 3 працівники на кожні 10 вакансій. 

“Причин дуже багато, - каже НR-директорка “Укрлендфармінг”. - В першу чергу, це демографічне питання. Це зменшення чисельності населення України, в тому числі працездатного, економічно активного населення. З другого боку, виїзд за кордон населення дуже сильно скоротив чисельність безробітних працівників в Україні". Ці зміни вплинули на те, що при пошуках роботи кандидати стають більш вимогливими до умов праці, можливості медичного страхування, пільг і так далі.

Наталія Романенка розповіла, що проводила дослідження, опитування серед колишніх працівників компанії, знайомих, які виїхали за кордон, за яких умов вони би повернулися. Більшість з опитаних сказали, що якщо би заробітна плата в Україні була би хоча б на 20% менша, ніж у Європі, вони готові залюбки повернутись, тому що залишати сім'ї, залишати друзів, залишати звичне життя і піддаватись таким культурним змінам нового середовища вони б не хотіли. Окрім того, трудову міграцію стимулює недостатня якість життя. 

"Якщо говорити про причини, люди їдуть не стільки, щоб отримати більший дохід, скільки отримати якісніше життя для себе і своїх дітей. Тому якщо дивитися, наприклад, на сільське населення України, поки ми не розвинемо інфраструктуру села, доти звідти будуть масово виїжджати люди, і не стільки за кордон, а і в місто. Поки ми не змінимо якість життя в Україні: якість медицини, освіти, дозвілля, культурного розвитку, доти у нас буде цей відтік найкращого персоналу за кордон”.

Тим часом ефективність роботи Центрів зайнятості викликає багато питань. Випадки успішної співпраці з центрами зайнятості у роботодавців є, але вони поодинокі. “На жаль, Центр зайнятості не може нам забезпечити ту кількість персоналу, яка нам необхідна для бізнесу. У будь-якому випадку центри зайнятості потрібні, але вони повинні переформатувати свою роботу. Центр зайнятості, розуміючи тенденцію, що технології в Україні живуть до 3 років і дуже швидко міняються, можуть стати партнерами бізнесу в частині перенавчання дорослого населення. Коли  професія стає неактуальною, потрібно швидко отримати нову професію - і тут Центр зайнятості може бути надійним і дуже хорошим партнером. Але знов таки за умови, що для цього будуть переглянуті відповідні законодавчі нормативи і взагалі переглянуто систему навчання, освітні стандарти і професійні стандарти, - вважає Наталія Романенко. - І якщо в Україні буде така можливість дуже швидко здобути нову кваліфікацію, за рік-два, а не за 5 років, то відповідно ця людина зможе знов таки знайти себе на ринку праці і успішно реалізуватися".

“Укрлендфармінг” - один з найбільших агрохолдингів країни, що займається вирощуванням зернових і олійних культур, насіння, тваринництвом та виробництвом яєць і яєчних продуктів (Avangardco IPL). На підприємствах групи компаній в 22 регіонах України працює близько 20 тис. осіб. Власником “Укрлендфармінг” є український бізнесмен Олег Бахматюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У держави дуже багато землі, яку сьогодні обробляють на корупційних засадах

Про це повідомив в інтерв'ю Цензор.НЕТ спікер ВР Дмитро Разумков, коментуючи необхідність створення ринку землі.

"Це важливе питання для країни, ми це розуміємо. Потрібно врахувати інтереси всіх, починаючи від власника землі. Мається на увазі приватний власник, який сьогодні знаходиться в парадоксальній ситуації - з одного боку у тебе цей актив є, а з іншого боку ти цим активом не можеш розпоряджатися і не можеш його ефективно використовувати. Не можеш продати або купити, а оренда сьогодні відбувається у тіньовому форматі. Створення ринку землі дасть можливість і ринку оренди землі. Позитивних зрушень у цій справі дуже багато. Але потрібно підходити зважено, збалансовано. Потрібно врахувати інтереси держави, тому що у власності держави дуже багато землі, яку сьогодні обробляють на корупційних засадах, це раз. Два - ми не розуміємо скільки землі знаходиться у власності держави", - розповів він.

Разумков додав, що "початок цього процесу (запуск ринку землі. - Ред.) ми побачимо в найближчому майбутньому, а далі цей процес буде підданий  внутрішньопартійній і парламентській дискусії". 

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якщо фермер стає на ноги і не заплатив податки, то, можливо, це добре - Тимофій Милованов

Новий прем'єр Олексій Гончарук призначив чинного викладача американського Піттсбурзького університету і почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова міністром економічного розвитку.

Крім того, під його крило потрапило ще й Міністерство агрополітики, яке зараз перебуває в процесі реформування, — прем'єр вирішив передати це відомство Мінекономрозвитку.

Велика частина трудової біографії нового українського топ-чиновника пов’язана зі США, де він отримав ступінь доктора з економіки і викладав у вищих навчальних закладах. До Штатів нинішній міністр поїхав на початку 2000-х, а в Україну повернувся після Євромайдану. Тут він спочатку створив платформу для дискусій з економіки VoxUkraine, а пізніше увійшов до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З 2016-го Милованов став ще й представником наглядової ради Нацбанку. Тимофій Милованов в інтерв'ю журналу НВ розповів про світову кризу, про ринок землі і про тіньову економіку. 

— Заступників самі собі підбирали чи це було якесь колегіальне рішення?

— Сам. У нас домовленість, що у прем'єр-міністра є право вето [на кадрові рішення]. І стосовно призначень зі мною ніхто не спілкується ні з парламенту, ні з Офісу президента.

Були декілька раз дуже делікатні пропозиції звернути увагу на якусь людину. Наприклад, казали: подивися, є депутат такий-то або «от, у мене є хороша людина». Але це було на рівні просто бесід. Бо у нас [у країні] дійсно кадровий голод.

Але не було жодного разу, коли мені б сказали, що це [кадри] не моє рішення. Траплялися ситуації, коли зі мною люди були не згодні, і не згодні досить жорстко. Я маю на увазі прем'єра. У нас різні погляди щодо низки персонажів, і була дискусія. Зрештою мені сказали: це твоя відповідальність, твоє право, твоя команда. Тобто відкрито проговорювалося: ми позбуваємося старих методів [призначень заступників за партійними квотами або за принципом особистих зв’язків].

Читайте також: Уряд призначив нових заступників Тимофію Милованову

— Хто із заступників піде на агронапрямок, а хто — в інші галузі?

Спочатку подивимося, скільки у мене буде заступників. Думаю, їх буде більше чотирьох-п'яти. Поки планується вісім осіб. Плюс державний секретар вже є. Крім того, продовжують працювати чинні.

Стосовно того, як розподілятимуться напрямки, — ми ще думаємо над тим, що, можливо, поділимо роботу не за галузями, а за функціями. Наприклад, функція «регулювання»: це може бути і в економіці, і в агро. Так само, як і приватизація. Або все держуправління. Або вся антикорупція.

Тобто ми, напевно, думатимемо все-таки про функціональність, а не про галузі. Але поки не вирішили.

— Одне із завдань нового уряду — зростання інвестицій. Наскільки вони мають збільшитися?

— Вони мають значно зрости. Це залежить від того, чи повірять світ і українці, що тепер буде інакше. Я повірив. Але більшість людей ще придивляються. А так не працюють справжні зміни. Потрібно ризикувати, вірити, йти і робити. Ти ніколи не полетиш у космос, якщо не будеш вірити, що можна полетіти в космос.

Одна з найбільших проблем економічного розвитку України в тому, що ми не віримо, що можна жити інакше. Якщо економічний розвиток поділити на високорівневі завдання, то нам не просто потрібно досягти економічного зростання, а поліпшити життя людей за допомогою цього. А в цьому і є проблема.

У нас існує дві України. Одна для людей, у яких великі зарплати, за якими бігають, полюють рекрутингові компанії, та яких не вистачає для роботодавців. Й інша — де люди отримують мало. Там вище безробіття, менше робочих місць, і вони скорочуються. Там, напевно, не всі їхні навички сучасні.

І ось що відбувається. Коли ми робимо нові інвестиції, впроваджуємо нові технології, ми розігріваємо оцей, перший, ринок. Ми створюємо ще більше робочих місць для людей, які розуміють високі технології. І знищуємо робочі місця на тих ринках, де вони не потрібні. Це велика проблема. Виходить, що у нас є економічне зростання, але не для всіх. Воно тільки для тих людей, які мають специфічну гарну освіту. А її не кожен може отримати, якщо не народився, наприклад, у великому місті чи має недостатньо багатих батьків, які відправлять вчитися до великого міста.

Тому зростання має бути для всіх. А це означає, що нам необхідно думати про перекваліфікацію людей. Про те, щоб переводити їх із ринку праці першої України в ринок праці — другої. Оце для мене високорівневе позитивне завдання.

— Які є ще завдання подібного рівня?

— Існує і негативне завдання. Коли відбувається економічна криза, Україна падає глибше, ніж загалом світ або наші сусіди. І ми довше виходимо з кризи.

Якщо подивитися на зростання ВВП, то, якби у нас падіння було таким же, як у сусідів, економіка була б значно більшою.

Це означає, що нам потрібно бути досить гнучкими, щоб знову не потрапити в кризу. А вона може бути: світова економіка йде циклами, і всі чекають рецесію. І коли вона почнеться, ми маємо бути готові гнучко на неї зреагувати. Нам потрібно реформувати ринок праці, інструменти економічної політики, державну підтримку, адміністрування податків. І робити це проактивно, дивитися вперед, а не назад. Бо пізно щось змінювати, коли вже пройшла криза або почалася. Треба готуватися заздалегідь.

А для цього потрібні знання. Ми маємо розуміти, звідки криза. І якщо вона прийде, то куди прийде: до аграріїв, металургів або, можливо, вона прийде через фінансові ринки, бо подорожчає капітал. І чи прийде вона із Заходу, або з Китаю, або взагалі з Європи. Вона буде пов’язана більше з політикою або це суто економічна криза. Оці речі ми маємо розуміти заздалегідь. Для цього нам потрібні дані. Тобто економічна політика має перетворитися на аналітичну економічну політику, що допомагає економіці успішно розвиватися і бути гнучкою, стимулювати саме ті проблемні напрямки, які можуть виникнути через глобальні або внутрішні процеси в економіці.

— Поговоримо про конкретні завдання: вам доручили розробити і прийняти законопроект про ринок землі до 1 грудня. Чи є вже якісь параметри цієї реформи?

— Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Але я думаю, що треба фокусуватися на двох критеріях. Перший — це економічне зростання. Другий — розподіл його між людьми. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі.

Іноді буває, що не вдається обох критеріїв досягти. Але ось для цього й існує Міністерство економіки, яке створює інструменти, щоб забезпечити розподіл додаткових благ від створення ринку.

— Однак те, що все потрібно встигнути до 1 грудня, робить цю ідею дещо фантастичною.

— Звісно, ми встигнемо все зробити. Адже проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, аби запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни, між собою, домовитися, що ми її запускаємо. Кожен тягне ковдру на себе. Люди, які володіють великими компаніями, ті, хто має корупційні позиції, або ті, хто збудував політичну кар'єру на тому, що бореться із ринком землі, наприклад, — вони таки не розвернуться і не відмовляться.

Це люди, які не хочуть конкуренції. Кожен хоче свій маленький рай собі збудувати, щоб його там далі ніхто не чіпав. А коли кожен із нас робить собі свій маленький рай, ми всі разом стаємо слабшими. Бо ми одне одному не вороги. Наші справжні конкуренти — це інші країни. Поки ми бачимо тут одне в одному конкурентів, світ йде вперед. І це помітно за даними. Ми відстаємо. Наша економічна позиція щодо інших країн падає.

— А приватизація держпідприємств — уже є її параметри?

— Це якраз зараз і розробляють. От сьогодні, наприклад, мені як мінімум три групи людей дають різні концепції. І прем'єр-міністр попросив мене скласти свою думку.

Я зустрічатимусь з основними гравцями на ринку. І зокрема всередині економіки. Зараз працює близько 30−40 економістів з України і США над тим, як нам збудувати гарну та стійку структуру.

— В Україні високий рівень тіньової економіки. Що ви робитимете, аби її скоротити?

— А навіщо нам потрібно зменшувати? От я згоден, що треба це робити. Але давайте почнемо з мети: в чому полягає мета зменшення тіньової економіки?

— Наприклад, наповнення бюджету.

— А навіщо нам бюджет наповнювати? Наше завдання — максимально наповнити бюджет? Або наше завдання — досягти економічного зростання і результатів?

Розумієте, якщо у нас фермер стає на ноги, десь узяв готівку і не заплатив податки, але через це він зміг купити собі ще один трактор, то, можливо, це добре?

Звісно, зараз Міністерство фінансів, читачі й, може, навіть президент із прем'єром скажуть: що ж це таке я говорю? Але не треба забувати, щоб бізнес створювався, йому треба давати можливість експериментувати. А експеримент завжди відбувається у тіні. Це треба пам’ятати.

Нам потрібен баланс. У нас його немає. А є компанії, які тільки-но стають на ноги і платять всі податки, і є ті, які вже зовсім чудово стоять, але вдають, що їм потрібна підтримка. І тоді обмежені ресурси — або це субсидії, або низькі податки — йдуть не до перших, а до других.

Якщо давати розвиватися великим компаніям у тіні, то вони потім не дадуть розвиватися новим компаніям. Це одна проблема. А друга — в тому, що навіть великі компанії самі ніколи не зможуть вирости в супервеликі: у них непрозорий бізнес, це обмежує отримання фінансування.

І ще. Якщо бути чистим дорого, якщо всі конкуренти тіньові, то підприємець ніколи не вийде на світло, бо це економічне самогубство. Таким чином, ми можемо опинитися у ситуації, коли всі перебувають у сірій зоні і не можуть показати фінансовому ринку, що їм можна давати гроші.

Не з компаніями потрібно боротися, не зі своїми бізнес-моделями. Необхідно, щоб правила гри стимулювали розвиток успішніших компаній. Тому боротьба з тіньовою економікою — не самоціль. Я борюся із нею, тому що вона спотворює правила гри і не дає нам розвиватися економічно. Водночас розумію, що певна частина тіньової економіки — це нормально.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Старт земельної реформи запланований орієнтовно на літо наступного року

Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, передає прес-служба КМУ.

«Зараз у великих холдингів дешевший ресурс. У маленьких – значно дорожчий, у них немає ресурсу, щоб купувати цю землю. Нам потрібно дати можливість малому фермеру для купівлі земельної ділянки отримати кредит за значно нижчою кредитною ставкою, щоб він був на рівні з іноземними суб’єктами або навіть вигравав. Ми плануємо створити інструмент, який дозволяв би компенсувати цю відсоткову ставку», – сказав Олексій Гончарук.

Він додав, що старт земельної реформи запланований орієнтовно на літо наступного року. До цього часу Уряд спільно з Національним банком має зробити кредитування в гривні значно дешевшим, ніж воно є зараз – взяти кредит можна буде під 14-15% в гривні.

«Тобто ми знизимо ставки по кредитах в цілому та зробимо їх ще дешевше конкретно для купівлі земельної ділянки, щоб українець був у вигідніших умовах, ніж його іноземний конкурент», – пояснив Голова Уряду.

Олексій Гончарук також заявив, що де-юре доступ до купівлі земельної ділянки буде мати українська фізична особа і українська юридична особа: «Нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість її обробляти. В тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і сплачують тут податки».

За словами Прем’єр-міністра, він та його команда разом з експертами зі Світового банку прорахували 25 сценаріїв, за якими можна відкрити ринок землі. «Ми подивились на те, в яких комбінаціях ефект від відкриття землі буде максимальний. За якої моделі реформи ми, як українці, зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП – це приблизно 15 млрд грн додаткових у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладатись в освіту і так далі», – сказав Олексій Гончарук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview