Tempo950x100

Tempo300x100

Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

“Як це розуміти? Отже з 1 січня можна продавати землю, якщо немає мораторію? Одні експерти кажуть – так, інші кажуть – ні, парламентарії взагалі коментують ситуацію по-різному, хто як її розуміє. А кого слухати і що робити фермерам і селянам? Їм у цьому році влада замість подарунків поклала під новорічну ялинку клубок земельних тривог. Сьогодні в селі всі розмови про землі, люди не розуміють, що робити та куди бігти. Не можна так безвідповідально ставитися до людей і до головного надбання України – наших чорноземів”, – заявив засновник і голова наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings Вадим Нестеренко, коментуючи передноворічні скандали в Раді і на вулицях навколо земельного законопроекту і поправок до нього.

Ми попросили успішного аграрія і екс-члена комітету ВР з питань АПК роз’яснити, як він бачить ситуацію з ринком землі в перспективі.

– Вадиме Григоровичу, з однаковою інтенсивністю українців лякають прийдешньої «земельної революцією» і розповідають про переваги ринку землі. Йдуть мітинги проти ринку землі, обурюються фермери, пройшла ціла низка скандалів в профільному комітеті Ради. А як ви бачите цю проблему з точки зору керівника українського багатопрофільного агрохолдингу?

– Давайте спочатку про протести противників ринку земель сільгосппризначення. З моєї точки зору, ці протести – відвертий ідіотизм. Хіба не фермери і селяни на виборах цього року майже одноголосно проголосували за президента і його команду? За їх передвиборчі обіцянки, в яких конкретики було дуже мало, але от як раз відкриття ринку землі було обіцяно чітко і однозначно. Голосуючи за президента і «Слуг народу», народ тим самим проголосував за ринок землі. Проголосували – отримали! Чого тепер обурюватися? Але давайте поговоримо по суті земельної реформи.

Запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення потрібно Україні і українському АПК для розвитку і якісного зростання. Але я завжди стверджував і буду стверджувати, що введення такого ринку вимагає обліку багатьох факторів – макроекономічних, політичних, ментальних, організаційних. Земля – це не просто товар. Це територія країни, це найважливіший національний ресурс, цінність якого з роками, на відміну від раніше приватизованих фабрик і заводів,  буде тільки зростати. Відкриваючи продаж землі, ми повинні чітко розуміти, як буде захищено українське село та його уклад життя, який сценарій економічного розвитку України вписані параметри майбутнього ринку – ми обираємо шлях великотоварного сировинного АПК? Або ми орієнтуємося на польський варіант гнучкого дрібнотоварного фермерського виробництва і власну переробку сільгоспсировини? Земельний ринок – найважливіша складова частина загальної економічної стратегії України. Але про стратегію ми поки не знаємо нічого. Точно так само не знаємо нічого про захист державних інтересів в пропонованому законопроекті, не знаємо про реальний захист прав власників земельних паїв і українських аграріїв.

Всі повинні чітко усвідомити собі, що в законодавстві про землю не може бути допущено жодної стратегічної помилки, оскільки її ціна буде занадто велика для України. Тому я прихильник того, щоб законопроект про ринок землі не проштовхувався нахрапом, щоб він повністю пройшов всю визначену Регламентом ВР процедуру підготовки. Це якщо говорити з точки зору державного інтересу.

– Які, на ваш погляд, питання в законопроекті про ринок землі є найбільш проблемними та тривожними?

– По-перше, у пропонованому законі взагалі немає механізмів контролю за землекористуванням. Одна справа, коли на землі працюють ті, хто живе в цій же самій сільській місцевості, такі люди на землі належать як правило дбайливо і з повагою. Але якщо земельні кластери будуть переходити з рук у руки від спекулянтів до прихильників швидкої наживи, ми років за 10 можемо взагалі втратити чорнозем, як основний чинник українського АПК.

Друга. Будь-який нормальний господар знає, що господарство живе урахуванням. Про який розпродажу можна говорити, якщо міністр Милованов офіційно заявив, що земельнй геокадастр заповнений лише на 73%! Тобто уряд готовий продати чверть землі «втемну»? Так не повинно бути.

А кілька днів тому ми дізнаємося, що в Україні кількість оброблюваних полів на незареєстрованих землях становить близько 4,3 млн. га. Це з’ясувала компанія EOS Crop Monitoring за інтерактивною супутниковою картою реального стану полів, і сьогодні результатами її дослідження користується саме міністерство Милованова. Вона ж наводить приклади: площа реальних посівів ріпаку в Херсонській області на третину більше, ніж в кадастрі, а в Дніпропетровській області знайшлося 136,4 тис. га «нічийних» полів. Можна з такими вихідними даними починати розпродаж землі? Ні в якому разі!І ще одне принципове питання – як в законопроекті захищені права власників паїв? Аж ніяк. Я з досвіду роботи нашого агрохолдингу знаю, скільки сил, часу і коштів займає наша добровільна допомога власникам паїв, які ми орендуємо, щоб оформити людям реальні документи на землеволодіння. Адже старі паперові акти по суті справи вже не працюють, потрібно вносити дані в геокадастр, а це значить платити землевпорядникам. Звідки у сільській пенсіонерки ці кілька «зайвих» тисяч гривень, щоб оформити всі документи? Ми допомагаємо, оскільки це лежить в основі концепції соціальної відповідальності Ristone Holdings перед нашими пайовиками. Але не кожен орендар готовий взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Що буде з такими власниками недооформлених паїв, якщо ринок землі раптово відкриють вже завтра? Не хочеться бути поганим пророком, але весь попередній досвід підказує одне – людей просто пограбують спільними зусиллями корумпованих чиновників і перекупок-спекулянтів. Попутне питання: які механізму захисту української землі від земельних спекулянтів є в законопроекті? А ніяких! Хіба це турбота про національне надбання України і права простих українців?

Крім того, якщо Україна робить в стратегічному сенсі ставку на свій АПК, у законопроекті має бути не так поверхово як зараз, а дуже ретельно прописаний баланс між фінансовими можливостями вітчизняних аграріїв і міжнародних фінансових інститутів. Точно так само, як митний кодекс повинен захищати податково-економічними методами інтереси вітчизняних виробників, майбутній закон про ринок землі повинен містити детальний перелік механізмів на користь бажання і можливості придбати землю для дрібних і середніх українських агровиробників. Тільки після цього на земельний ринок можна буде пускати закордонний капітал, обставивши це рядом обмежень, як наприклад, у Франції, Німеччині або Польщі.

Перегляди: 1
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/vadym-nesterenko-pid-novorichnu-yalynku-ahrariyi-i-selyany-otrymaly-klubok-zemelnyh-tryvoh
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Супермаркети встановили нові ціни на популярні м’ясні продукти

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    БІЛЬШЕ НОВИН