Tempo950x100

Tempo300x100

Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

Вадим Нестеренко: «Під новорічну ялинку аграрії і селяни отримали клубок земельних тривог»

“Як це розуміти? Отже з 1 січня можна продавати землю, якщо немає мораторію? Одні експерти кажуть – так, інші кажуть – ні, парламентарії взагалі коментують ситуацію по-різному, хто як її розуміє. А кого слухати і що робити фермерам і селянам? Їм у цьому році влада замість подарунків поклала під новорічну ялинку клубок земельних тривог. Сьогодні в селі всі розмови про землі, люди не розуміють, що робити та куди бігти. Не можна так безвідповідально ставитися до людей і до головного надбання України – наших чорноземів”, – заявив засновник і голова наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings Вадим Нестеренко, коментуючи передноворічні скандали в Раді і на вулицях навколо земельного законопроекту і поправок до нього.

Ми попросили успішного аграрія і екс-члена комітету ВР з питань АПК роз’яснити, як він бачить ситуацію з ринком землі в перспективі.

– Вадиме Григоровичу, з однаковою інтенсивністю українців лякають прийдешньої «земельної революцією» і розповідають про переваги ринку землі. Йдуть мітинги проти ринку землі, обурюються фермери, пройшла ціла низка скандалів в профільному комітеті Ради. А як ви бачите цю проблему з точки зору керівника українського багатопрофільного агрохолдингу?

– Давайте спочатку про протести противників ринку земель сільгосппризначення. З моєї точки зору, ці протести – відвертий ідіотизм. Хіба не фермери і селяни на виборах цього року майже одноголосно проголосували за президента і його команду? За їх передвиборчі обіцянки, в яких конкретики було дуже мало, але от як раз відкриття ринку землі було обіцяно чітко і однозначно. Голосуючи за президента і «Слуг народу», народ тим самим проголосував за ринок землі. Проголосували – отримали! Чого тепер обурюватися? Але давайте поговоримо по суті земельної реформи.

Запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення потрібно Україні і українському АПК для розвитку і якісного зростання. Але я завжди стверджував і буду стверджувати, що введення такого ринку вимагає обліку багатьох факторів – макроекономічних, політичних, ментальних, організаційних. Земля – це не просто товар. Це територія країни, це найважливіший національний ресурс, цінність якого з роками, на відміну від раніше приватизованих фабрик і заводів,  буде тільки зростати. Відкриваючи продаж землі, ми повинні чітко розуміти, як буде захищено українське село та його уклад життя, який сценарій економічного розвитку України вписані параметри майбутнього ринку – ми обираємо шлях великотоварного сировинного АПК? Або ми орієнтуємося на польський варіант гнучкого дрібнотоварного фермерського виробництва і власну переробку сільгоспсировини? Земельний ринок – найважливіша складова частина загальної економічної стратегії України. Але про стратегію ми поки не знаємо нічого. Точно так само не знаємо нічого про захист державних інтересів в пропонованому законопроекті, не знаємо про реальний захист прав власників земельних паїв і українських аграріїв.

Всі повинні чітко усвідомити собі, що в законодавстві про землю не може бути допущено жодної стратегічної помилки, оскільки її ціна буде занадто велика для України. Тому я прихильник того, щоб законопроект про ринок землі не проштовхувався нахрапом, щоб він повністю пройшов всю визначену Регламентом ВР процедуру підготовки. Це якщо говорити з точки зору державного інтересу.

– Які, на ваш погляд, питання в законопроекті про ринок землі є найбільш проблемними та тривожними?

– По-перше, у пропонованому законі взагалі немає механізмів контролю за землекористуванням. Одна справа, коли на землі працюють ті, хто живе в цій же самій сільській місцевості, такі люди на землі належать як правило дбайливо і з повагою. Але якщо земельні кластери будуть переходити з рук у руки від спекулянтів до прихильників швидкої наживи, ми років за 10 можемо взагалі втратити чорнозем, як основний чинник українського АПК.

Друга. Будь-який нормальний господар знає, що господарство живе урахуванням. Про який розпродажу можна говорити, якщо міністр Милованов офіційно заявив, що земельнй геокадастр заповнений лише на 73%! Тобто уряд готовий продати чверть землі «втемну»? Так не повинно бути.

А кілька днів тому ми дізнаємося, що в Україні кількість оброблюваних полів на незареєстрованих землях становить близько 4,3 млн. га. Це з’ясувала компанія EOS Crop Monitoring за інтерактивною супутниковою картою реального стану полів, і сьогодні результатами її дослідження користується саме міністерство Милованова. Вона ж наводить приклади: площа реальних посівів ріпаку в Херсонській області на третину більше, ніж в кадастрі, а в Дніпропетровській області знайшлося 136,4 тис. га «нічийних» полів. Можна з такими вихідними даними починати розпродаж землі? Ні в якому разі!І ще одне принципове питання – як в законопроекті захищені права власників паїв? Аж ніяк. Я з досвіду роботи нашого агрохолдингу знаю, скільки сил, часу і коштів займає наша добровільна допомога власникам паїв, які ми орендуємо, щоб оформити людям реальні документи на землеволодіння. Адже старі паперові акти по суті справи вже не працюють, потрібно вносити дані в геокадастр, а це значить платити землевпорядникам. Звідки у сільській пенсіонерки ці кілька «зайвих» тисяч гривень, щоб оформити всі документи? Ми допомагаємо, оскільки це лежить в основі концепції соціальної відповідальності Ristone Holdings перед нашими пайовиками. Але не кожен орендар готовий взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Що буде з такими власниками недооформлених паїв, якщо ринок землі раптово відкриють вже завтра? Не хочеться бути поганим пророком, але весь попередній досвід підказує одне – людей просто пограбують спільними зусиллями корумпованих чиновників і перекупок-спекулянтів. Попутне питання: які механізму захисту української землі від земельних спекулянтів є в законопроекті? А ніяких! Хіба це турбота про національне надбання України і права простих українців?

Крім того, якщо Україна робить в стратегічному сенсі ставку на свій АПК, у законопроекті має бути не так поверхово як зараз, а дуже ретельно прописаний баланс між фінансовими можливостями вітчизняних аграріїв і міжнародних фінансових інститутів. Точно так само, як митний кодекс повинен захищати податково-економічними методами інтереси вітчизняних виробників, майбутній закон про ринок землі повинен містити детальний перелік механізмів на користь бажання і можливості придбати землю для дрібних і середніх українських агровиробників. Тільки після цього на земельний ринок можна буде пускати закордонний капітал, обставивши це рядом обмежень, як наприклад, у Франції, Німеччині або Польщі.

Перегляди: 1
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/vadym-nesterenko-pid-novorichnu-yalynku-ahrariyi-i-selyany-otrymaly-klubok-zemelnyh-tryvoh
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати