Вадим Нестеренко: «У нинішньому парламенті нікому захищати інтереси селян. Це вже очевидно»

В останню передноворічну суботу аграрний комітет ВР переважною кількістю голосів несподівано прийняв рішення про законопроект №2178-10, порушивши тим самим меморандум фракцій і депутатських груп про порядок підготовки законопроекту до другого читання. Про те, до чого може призвести такий поспіх, ми розмовляємо з головою наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings і екс-депутатом Верховної ради 8 скликання Вадимом Нестеренко.

- Вадиме Григоровичу, ви належите до тих українських аграріїв, які працювали в органах влади, ви були депутатом ВР, розумієте регламент Ради і те, як готуються законопроекти. Як, по-вашому, чи позначиться поспіх у підготовці законопроекту про ринок землі на його якості?

- Безумовно, позначиться, і дуже негативно. Такого масштабу законопроект, що несе за собою дуже серйозні наслідки для України, повинен готуватися, по-перше, строго у відповідності з регламентом Ради. Зокрема, пункт 6 статті 16 закону про парламентські комітети вимагає розгляду всіх без винятку поправок до законопроекту в проміжку між першим і другим читанням. Ми ж всі розуміємо, що за один суботній день всі чотири тисячі поправок розглянути неможливо, навіть якщо частина з них дублюють один одного. По-друге, розглянутий законопроект взагалі не є проектом закону про функціонування ринку сільгоспземель, він лише дає дозвіл на продаж і вводить деякі обмеження, на кшталт розміру разової покупки, і не більше. У законопроекті немає реальних запобіжних механізмів ні проти концентрації земельних масивів, ні проти земельних спекуляцій і афер, не прописана роль держави в контролі за збереженням якості українських чорноземів у процесі їх експлуатації.

Підкреслю, що я прихильник введення ринку землі, але регульованого ринку, контрольованого і такого, що враховує соціальні інтереси мешканців сільських територій України. Взагалі, це біда нашого законодавства, воно, як правило, носить миттєвий і політичний, а не стратегічний і державний характер.

Від цього і проблеми, в тому числі і з українським АПК. І повірте мені, я дуже добре розумію, про що кажу.

Ось ви згадали те, що я був депутатом Верховної Ради. На жаль, у нас досі аграрії, як і представники інших галузей, змушені йти у депутати і чиновники, щоб хоч якось донести в коридори влади свої реальні проблеми. Вдумайтеся, в країні, якій пророкують майбутнє аграрної супердержави, в якій третина населення живе і працює у сільській місцевості, немає політичної сили, яка б обстоювала інтереси селян у Верховній Раді. Аграрії втомилися від порожніх обіцянок політиків. Ситуація змушує аграріїв залишати свій бізнес і займатися політикою, щоб через депутатство від мажоритарних округів хоч якось допомагати зупинити деградацію АПК і села.

У країнах традиційної та розвиненої демократії цю роль грають професійні політики, яким виборці доручають відстоювати свої конкретні інтереси. А хто політики у нас? Яка їх якість? Хто в новому парламенті буде відстоювати інтереси селян? Дивіться: в шести сільських виборчих округах Дніпропетровщини серед нинішніх депутатів немає жодного аграрія, інтереси сільських жителів представляють в Раді міські адвокати, волонтери, підприємці, або, в кращому випадку, люди, які зареєстрували сільгосппідприємства в 2019 році під вибори. Що вони знають про реальні проблеми села?

Я з повагою ставлюся до всіх обраних нардепів, але щиро не можу зрозуміти, як і чому в комітеті з АПК нинішнього скликання Ради виявилися заступник директора АТП або столичний адвокат, а підкомітет з соціальної політики АПК та розвитку сільських територій очолив молодий тележурналіст.

Зі свого депутатського досвіду знаю, щоб відстояти законопроект на користь села та аграріїв, потрібно, в першу чергу, володіти всіми нюансами теми, оперувати цифрами і фактами, знати реальний стан справ, щоб вести професійний і аргументований діалог, коли на комітет приходять міністри і чиновники Кабміну. Я пам'ятаю аргументовані принципові дискусії аграріїв навколо кожного урядового законопроекту. Я працював в цьому комітеті. І коли дивлюся на те, що зараз відбувається, і як приймають нові закони, мені стає сумно за майбутнє агробізнесу і простих селян.

Для всіх очевидно, що законопроект про ринок землі обговорюють не з позиції селян і аграріїв, а з позиції партійної дисципліни. Так, власне, і не обговорюють, а відкрито ігнорують всі зауваження та поправки.

- От ви говорите про «партійну дисципліну», але в Раді минулого скликання самі були в партії Порошенко БПП «Солідарність»...

- Хто вам таке сказав? Це ви начиталися тих дурниць і наклепу, які про мене поширювали політичні конкуренти? Знаєте, на мить відволікся від теми, але я мрію про ті часи, коли в Україні, як у всіх цивілізованих країнах світу, з'явиться, нарешті, закон про кримінальну відповідальність ЗМІ за свідомий і навмисний наклеп. У новому законопроекті про Нацраду з телебачення і радіомовлення ця норма з'явилася. А мені довелося всі неповні п'ять років депутатства витримувати жорстокий прес публічно поширюваної брехні, за яку ніхто так і не поніс відповідальності. У наші суди з такими позовами йти марно. Пробували. А безкарність породжує всю ту брехню, бруд, фейки, якими «славиться» українська політика і заповнений інформаційний простір. Це, до речі кажучи, дуже тяжка репутаційна плата за необхідність відстоювати у вищих ешелонах влади інтереси своїх виборців.

А тепер що стосується «партійності» і «партійної дисципліни». Давайте по порядку. Підніміть будь-які документи і переконайтеся, що за всі роки незалежної України я жодного дня не перебував ні в якій партії. На 38 мажоритарному окрузі балотувався як самовисуванець, це легко перевіряється. Також легко зрозуміти, що працювати в Раді і реально впливати на те, щоб в округ йшло фінансування на відновлення інфраструктури, щоб мати можливість впливати на прийняті закони, депутат-одинак не може, потрібно записуватися у фракцію і використовувати всі її можливості. Цього вимагали від мене в 2014 році мої виборці, їм потрібні були не виступи з трибуни, а реальна допомога округу. По сайту ВР так само легко перевірити, що я ніколи не голосував за вимогами партійної дисципліни, у мене була і є власна думка, а корективи в неї могли вносити тільки виборці. Ні за одне моє голосування мені не соромно.

Хочу підкреслити ще одну важливу деталь. У нас політика на місцях будується тільки на одному – на очорненні конкурента. Мені одні і ті ж критики по черзі дорікали в тому, що я був у "Партії регіонів", але це є брехнею. Потім дорікали в тому, що я «ганьблю БПП», не голосуючи за одіозні законопроекти Яценюка і Гройсмана, а у фіналі хором дорікнули в «роботі з БПП». Насправді, це політична кон'юнктура і нічого більше. На політичного опонента потрібно повісити ярлик «злочинна влада» і вилити побільше «чорнухи».

- Але ж ви погоджувалися працювати у владних структурах, працювали з тим же Вілкулом в облдержадміністрації. Навіщо?

- От бачите, знову спотворення фактів. Я з Вілкулом не працював. Якщо мова йде про 2013-й, коли я менше року працював в обласній адміністрації, губернатором був Колесніков. А Вілкул працював в уряді.

Але суть в іншому. Мене запросили на посаду віце-губернатора з АПК не за політичні погляди і партійність, не за гарні очі, а за організаторські здібності і професійне розуміння проблем галузі та шляхів їх вирішення, так мені, принаймні, сказали, коли запрошували. Десь з кінця 90-х років мої агропідприємства були безумовними лідерами АПК області, сюди возили і міністрів, і екс-міністрів, влаштовували на їх базі всеукраїнські семінари і наради. Думаю, що саме тому пізніше я отримав пропозицію стати на громадських засадах радником губернатора з аграрних питань вже від БПП – Резніченко.

А знаєте, чим серед іншого довелося займатися в 2013 році на посаді віце-губернатора? Наприклад, воювати з правонаступниками санстанції, які влаштували терор фермерам області, звинувачуючи їх в числі іншого, і в тому, що трактористи і комбайнери користуються для обслуговування техніки... брудними ганчірками і не розставляють на полях контейнери для їх утилізації. Я возив в сільські райони губернатора і на конкретних прикладах показував проблему і те, як її вирішити. А будучи народним депутатом, я, як підірваний, носився між кабінетами Кабміну, ОДА, райрад, щоб привести на округ гроші і відремонтувати дороги, відновити будинки культури та дитячі садки. У тому ж Новомосковську після мене залишилася реконструйована центральна площа міста європейського рівня.

В Україні дуже люблять говорити про необхідність у владі професіоналів, налаштованих на результат. А на практиці все виходить інакше: політиканство і кадрова деградація. У цій божевільній кадровій політиці важливо не те, що ти вмієш і знаєш, а яка у тебе політичне забарвлення.

Так от, повертаючись до теми нашої розмови. В мою бутність депутатом, такий законопроект про землі, який зараз буде голосуватися, просто не пройшов би профільний комітет Ради. Ми б збудували його окремим законом про ринок землі, а не просто «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України...». Ми врахували в законі всі нюанси, винесли законопроект на широке експертне обговорення, і не дозволили б собі поспіху, розуміючи особливо тяжкі наслідки будь-навмисної або випадкової помилки законодавців. І вже точно дали б у цьому законі відповіді на всі питання, які сьогодні змушують нервувати і панікувати фермерів, селян, власників паїв, самоврядування ОТГ.

Ви ж розумієте, інтереси якої кількості українців зачіпає відкриття ринку землі! Це повинні зрозуміти і наші нинішні законодавці. Але, думаю, що більшість з них мають уявлення про український АПК та його проблеми тільки на основі свого знайомства з овочевими прилавками в супермаркетах, до речі, заповненими імпортною продукцією. Ви бачили в «Сільпо» цінник з текстом «Картопля. Країна-виробник – Франція»? Розумієте, наскільки це абсурдно?

Аграрії чекають від політиків справедливих і потрібних законів, жителі сіл чекають державну програму соціально-економічного розвитку сільських територій, ОТГ чекають реальної фінансової децентралізації. Але реалізувати ці очікування у влади, схоже, просто нікому.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Чому об’єднали Мінагрополітики та МЕРТ

Про це повідомив новопризначений міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook.

"Об’єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як: приватизація державних підприємств, запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, детінізація аграрних ринків та земельних відносин, лібералізація трудових відносин, модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі", - пояснив міністр.

Він додав, що детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі, зазначив Милованов, Кабмін напрацьовує "карту пріоритетів і план дій".

"Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах", - зазначив Милованов.

Він назвав дерегуляцію та діджиталізацію – ключовими інструментами боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних із доступом новітніх засобів виробництва в агросекторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація держпідприємств, зазначив міністр, – це ліквідація неефективності в управлінні суб’єктами господарювання та прямих втрат держбюджету.

Перезавантаження системи держстатистики, за словами міністра, дозволить отримати "чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері".

Також Милованов зауважив, що об’єднання міністерств носить стратегічний характер.

"І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. Ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу – наш виклик і можливість. Буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено", - зазначив міністр.

І додав, що зробить "усе можливе для економічного зростання України" на своїй новій посаді, і при цьому залишиться почесним президентом Київської Школи Економіки.

Нагадаємо, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів України. "За" проголосував 281 народний депутат.

Джерело: epravda.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна продовжує боротьбу з АЧС

Про це повідомив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає прес-служба відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах.

Водночас, як наголосив Андрій Жук, у ряді країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша.

Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.

Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67). Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис. випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.

«Проблема АЧС, що не знає кордонів і не піддається лікуванню, стоїть гостро для багатьох країн світу. І Україна в цьому контексті не є винятком. Але важливо те, що завдяки збільшенню фінансування протиепізоотичних заходів, комплексній роботі з недопущення поширення АЧС, посиленню заходів моніторингу і контролю, які проводяться Службою, ситуацію вдалося стабілізувати. Хоча, звісно, ще потрібно серйозно попрацювати, щоб подолати хворобу», - наголосив Андрій Жук.

Однак, зауважив він, зусилля держави не можуть бути достатніми, якщо самі власники не турбуються про своїх тварин і не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Бо  саме недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС.

«Порушення системи організації біобезпеки та злочинна халатність деяких операторів ринку сприяє рознесенню збудника. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я – наприклад, великих свинокомплексів», - заявив Андрій Жук.

Він додав, що висновки епізоотичних розслідувань більшості спалахів, які реєструвалися в Україні, свідчать про те, що ця проблема має системний характер, і саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вірусу АЧС на підприємства.

«Держпродспоживслужба у свої роботі приділяє надзвичайно велику увагу питанню побудови ефективних систем біобезпеки в господарствах. Проводиться широка роз’яснювальна робота з населенням, власниками свинокомплексів та профільними асоціаціями, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вірусу, але й зберегти бізнес», - зауважив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби. Він наголосив, що в цьому питанні підтримується тісна комунікація з місцевими органами влади, профільними асоціаціями, Державної службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.

Якщо біобезпека на великих комплексах – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі і АЧС), то головні принципи біобезпеки для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин із хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дезінфікованого взуття для догляду за твариною, а також належні санітарні умови утримання.

Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Новий Трудовий кодекс має забезпечити рівноправні стосунки між роботодавцем та працівником

«Укрлендфармінг», один з найбільших агрохолдингів Європи, вважає, що новий Трудовий кодекс має бути більш гнучким, враховувати та забезпечувати рівноправні стосунки між роботодавцем та працівником.

Роботодавці зібралися для обговорення проєкту нового Трудового Кодексу України з Галиною Третьяковою, новообраним депутатом від «Слуги Народу», яку провладна партія визначила ймовірним очільником Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Зустріч відбулася з ініціативи Федерації роботодавців України. У зустрічі взяли участь представники великих компаній - членів ФРУ, зокрема «Укрлендфармінг» (Ukrlandfarming), Kyivstar, «Укрзалізниця», Крюківський вагонобудівельний завод, Метінвест, Харківський плитковий завод, «Єврокар» та інших.

Сторони констатували, що існуючий кодекс давно застарів і вимагає оновлення. На думку Наталії Романенко, керівника департаменту з управління персоналом групи компаній «Укрлендфармінг», в Україні з’явились нові форми зайнятості населення, динаміка ведення бізнесу вимагає спрощення процедур оформлення працівника на роботу, а персонал потребує інших форм стимулювання та пільг, ніж зазначені в морально застарілому Трудовому кодексі.

Ще починаючи з 2001 р. за підтримки Міжнародної організації праці розпочалася робота з підготовки реформування трудового законодавства. Активну участь цьому процесі протягом останніх кількох років бере і група компаній «Укрлендфармінг» як роботодавець, що створює десятки тисяч робочих місць на селі з конкурентними зарплатами й розвиненою системою мотивації. «Проєкт Трудового кодексу розглядається вже 18 років, наша експертна HR-група бере участь у розгляді проєкту вже понад 5 років, і ми усвідомлюємо, що навіть цей процес перегляду законодавства не встигає за змінами в бізнесі, то ж останній проєкт, прийнятий в першому читанні, однозначно потребує перегляду, - розповіла Наталія Романенко, НR-директор агрохолдингу, в коментарі Обозревателю - На нашу думку, задача нового Трудового кодексу полягає в забезпеченні рівноправних стосунків між роботодавцем та працівником, створенні більш гнучких законодавчих положень, які враховуватимуть усі реалії бізнесу на сьогодні».

Той факт, що всі проєкти Трудового кодексу у сукупності 18 років пролежали «під сукном», означає, що в них не залишилося нічого реформаторського, підкреслила Наталія Гостєва, директор Департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ. Останній варіант - законопроєкт №1658 - вже декілька років чекає розгляду у другому читанні у ВР. Тим часом світ сучасного українського бізнесу, в тому числі і аграрного, вже давно стикається з незручностями, створеними застарілим трудовим законодавством. «Сьогодні бізнес настільки змінився за останніх 20 років, що атавізми Кодексу законів про працю України, укладеного в радянські часи,  просто часто існують тільки формально, але ніяк не регулюють трудові відносини між роботодавцем та працівниками, – говорить Наталія Романенко. - За цей час з’явились нові форми зайнятості населення, нові технології, персонал потребує інших форм стимулювання, мотивації та систем додаткових пільг, динаміка бізнесу вимагає швидких рішень та дій, а, навіть, оформлення трудових відносин зараз достатньо трудоємне в порівнянні з аналогічним досвідом інших держав, де оформлення працівника займає лиш 2 хвилини».

Група компаній «Укрлендфармінг» бізнесмена Олега Бахматюка вважається одним з найкращих роботодавців України. Це один з найбільших українських агропромислових холдингів, підприємства якого присутні в більш ніж 600 населених пунктах 22 областей України і створюють робочі місця для майже 30 тис. працівників.

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні вступають у силу нові правила маркування харчових продуктів: що зміниться

Що зміниться для українського споживача, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Хочеш дізнатися, що ти їси? Держава подбала про це — 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку — тобто 6 серпня 2019 року.

Вимоги щодо інформування про харчові продукти існували й дотепер, однак базувалися вони, швидше, на фундаменті нешанобливого ставлення до споживача: наприклад, маркування на етикетку наноситься такими дрібними літерами, що навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту, та й така інформація була далеко не повною…

Тому було напрацьовано новий закон, який приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері, а також — і це головне — спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

На кого поширюється дія закону?

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Але він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.

Основний принцип закону — не вводити в оману споживача!

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор, і бачиш, що вимога закону в цьому контексті не дотримується — права реалізовувати такий товар ти не маєш, як і змінювати інформацію про нього на власний розсуд.

Але, основне, вона не повинна вводити в оману. Особливо, якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості харчів. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Що споживач має знати про харчовий продукт?

Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування, супровідні документи, рекламу. Як ми уже зазначити, вона має бути правдивою.

Варто розуміти: «Маркування — це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього».

Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт

1. Державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.

2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

3. Назва харчового продукту. Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема — то звична назва (та, яка зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема — застосовується описова назва харчового продукту.

4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту Наприклад: Ковбаса сирокопчена.

5. Перелік/кількість інгредієнтів. Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках — у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).

6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.

11. Країна походження/місце походження зазначається: Якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.

12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі. 

15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню — зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше — на запит споживача.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману, чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

Шрифт маркування

Шрифт — чіткий, розбірливий і контрастний.

Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Що робити, якщо товар нефасований?

У такому разі споживач не повинен бути позбавлений інформації про харчовий продукт. Вона є обов’язковою, але надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з борошном, або ж на поряд поставленому стенді. Як варіант, надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.

А якщо я купую продукти в інтернеті?

Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація має бути доступною до моменту придбання продукту.

Яка інформація має бути про заморожений харчовий продукт? Чи може він продаватися розмороженим?

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість.

Розгляньмо ситуацію на прикладі креветок чи риби. У наших магазинах ця продукція зазвичай продається у замороженому вигляді. Але часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж самого продукту. Мабуть кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом, на маркуванні буде зазначена загальна маса й маса безпосередньо продукції.

«Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі», — значиться в законі. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може дорівнювати кілограму, але самих креветок/риби буде всього 500 г. І це відображатиметься на маркуванні. Як і дата замороження цього харчового продукту.

Споживач, маючи реальну інформацію про товар, зможе робити свідомий вибір.

Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».

Скільки ж м’яса у ковбасі?

У кожного з нас виникає питання: як зрозуміти, яка частка того чи іншого інгредієнта у конкретному харчовому продукті?

По-перше, перелік інгредієнтів наводиться під заголовком після надпису «склад» або «інгредієнти».

По-друге, перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси станом на момент використання у процесі виробництва цього продукту. Тобто, якщо на етикетці ковбаси ми у складі першим пунктом побачимо субпродукти, то кожному має бути очевидно, якого ґатунку така ковбаса, та й чи ковбаса це…

Законом також визначено вимоги до зазначення інгредієнтів у переліку, які, наприклад, стосуються використання наноматеріалів, рубленого м’яса чи ароматизаторів.

Кількість (відсоток) певної складової в харчовому продукті, відповідно до закону, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;
назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;
зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Чи можна використовувати маркування «натуральний» і як підтверджувати відповідність цього надпису?

Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й, окремо, молочних продуктів.

Згідно із Законом слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

не вироблені з сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки;
продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

Якщо ж у молочних продуктах були повністю або частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза), або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження чи будь-які стабілізатори та консерванти, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

За порушення — штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Акцент на алергени!

Закон визначає, що інгредієнти-алергени, які можуть входити до складу харчового продукту, мають бути виділені кольором або шрифтом, і візуально відрізнятись від інших інгредієнтів.

І що приємно, це стосується не лише тих продуктів, які ми купуємо в магазинах, а й готових страв, які замовляємо в закладах громадського харчування. Ті з нас, хто мав можливість подорожувати за кордон, спостерігали різницю між вітчизняними та іноземними меню у таких закладах. Бо, окрім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, меню європейських країн мають інші позначки щодо речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію або непереносимість. До таких продуктів належать злаки, які містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски тощо.

Але тепер такі вимоги містить і вітчизняне законодавство. І це суттєвий прорив і наочна повага до споживача, до кожного з нас.

Терміни придатності харчових продуктів

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

Процитуємо закон:

«Мінімальний термін придатності харчового продукту — дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку».

«Дата «вжити до» — граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

У ст. 18 роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до….»; «краще спожити до кінця…») зазначається, та в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, не оброблені іншим аналогічним чином, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких, як пророщені бобові культури;
вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, які підпадають під код УКТЗЕД 220600, вироблені з винограду та виноградного сусла;
напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання;
оцет;
харчова сіль;
цукор у твердому стані;
кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. — достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. — рік.

Державний контроль та відповідальність операторів ринку харчових продуктів

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

Зауважу, що гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року — розмір мінімальної зарплати на 2019 рік встановлений на рівні 4 173 грн. 

6 серпня уже всі харчові продукти будуть з новим маркуванням?

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Тобто Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами.

Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даний момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку, бо це у свою чергу тягне додаткові видатки та, відповідно, здорожчання продукції.

Переконаний, що з прийняттям цього закону в нашій державі буде сформована нова культура інформування споживачів про харчовий продукт. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача. Тому із прийняттям цього закону виграють усі. Кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від євроінтеграції.

Джерело: AgroPolit.com

Ваш вибір 'Подобається'.

Для порятунку економіки потрібно плавно знизити облікову ставку до 4%

Занадто висока облікова ставка і висока прибутковість депозитних сертифікатів Нацбанку є вигідними для спекулянтів, а не інвесторів, вважає власник одного з найбільших агрохолдингів Європи групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк.

Опитування аналітичного центру Федерації роботодавців показало, що понад 75% респондентів не готові інвестувати в економіку України за існуючих умов, коли облікова ставка Нацбанку складає 17,5%, а інфляція – 9%. Такий розрив робить неможливим розвиток економіки, заморожує кредитування промислового сектору. Це питання стало темою обговорення під час батлу думок на тему "Промисловці проти НБУ», організованому Федерацією роботодавців України, повідомляє УНІАН.

На думку українського бізнесмена, порятунком для української економіки може стати поступове зниження облікової ставки з 17,5% до 4%, але для цього треба створити «подушку безпеки» в три мільярди доларів. «Поки є депозитні сертифікати, вищі від ставки реального кредитування, буде існувати ця система. Коли спекулянт забере гроші з системи, буде обвал національної валюти. Для себе в голові треба скласти рішення:  ми готуємо подушку в три мільярди доларів, потім плавно робимо зниження ставки з 17% до 8%, а потім за три роки йдемо до 4%. Даємо надію банкам, системі", – заявив Олег Бахматюк.

Не тільки іноземні, але і українські інвестори за існуючих умов шукають можливості інвестувати в економіки інших країн з більш сприятливими умовами. «Понад 61% опитаних нами розглядають інші країни з більш низькими відсотковими ставками як альтернативу фінансуванню капіталовкладень в Україні.  І багато хто вже сьогодні  інвестує в інші країни. Тобто більша частина представників бізнесу готова  інвестувати та створювати робочі місця де завгодно, але не в нашій країні, тому що політика НБУ, Міністерства економіки, Міністерства фінансів не сприяє тому, щоб інвестиції приходили в Україну», - сказав Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Ваш вибір 'Цікаво'.