Вартість гектара землі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною

Чи адекватна ця ціна? Адже, скажімо, в Європі вартість гектара може сягати 10 - 20 тисяч доларів і більше? Про це пише expres.ua.

"Прогнозувати вартість сільськогосподарських земель після зняття мораторію - справа відверто невдячна, проте вартість гектара ріллі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною, - вважає Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України.

За його словами, по-перше, вартість земель значною мірою залежатиме від обмежень щодо кола покупців земельних ділянок, які наразі невідомі. "Але вже тепер можна сказати: якщо право на придбання земель матимуть не усі охочі, а лише обмежене коло суб'єктів, то конкуренція на ринку, а отже й ціна, буде значно нижча.

По-друге, висока вартість землі буде лише тоді, коли вона продаватиметься великими масивами, що придатні для великого товарного виробництва (від 100 га і більше) - тут ціна дійсно сягатиме 2 -3 тис. доларів за гектар. Проте один земельний пай посеред поля буде дешевший у рази, адже єдине, що тут зможе зробити "новий" власник - це лише й надалі передавати цю землю в оренду підприємству, яке використовує все поле", - підкреслює експерт. 

На його думку, при збереженні монополізованого ринку оренди земель вартість невеличкої ділянки становитиме 0,8 - 1,5 тис. доларів  за гектар залежно від кліматичних умов та родючості грунтів. Зростання вартості землі можна очікувати лише в міру того, як зростатиме рентабельність агробізнесу.

Як зазначив Андрій Мартин, в країнах ЄС земля коштує набагато дорожче, ніж в Україні. "Наприклад, найдорожча земля у Нідерландах - понад 60 тисяч євро за гектар, а в більшості західноєвропейських країн ціна варіюється у межах 10 - 30 тис. за гектар. Проте не треба вважати вітчизняні чорноземи недооціненими, адже в питаннях грошової оцінки землі природна родючість грунтів далеко не найважливіший фактор. Слід запам'ятати важливе правило - земля коштує рівно стільки, скільки доходу вона може приносити своєму власникові. Сільське господарство у ЄС - дотаційне і європейська спільнота витрачає десятки мільярдів євро на так звану Спільну сільськогосподарську політику ЄС. 

Наприклад, польський фермер незалежно від результатів господарювання завжди отримує приблизно 300 євро на гектар щорічно, матиме виплати на кожну корову, отримає компенсацію за значну частину придбаної сільськогосподарської техніки тощо. Таким чином, дохід європейського фермера навіть при гірших, аніж в Україні, врожаях завжди буде набагато вищим, а тому й ціна землі, як головного виробничого активу, у рази перевищуватиие українську. Тому рівнятися на європейські ціни на землю не потрібно - гіпотетично досягнути їх ми зможемо лише в тому випадку, коли Україна матиме змогу забезпечити подібний рівень бюджетної підтримки сільських територій, що в середньостроковій перспективі, безперечно, недосяжне завдання", - резюмує Андрій Мартин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені обіцяють створити рослину, яка нагодує світ

Теґи: 

Вона розраховує, що ця стійка до засух і повеней культура стане джерелом їжі і буде поглинати в 20 разів більше вуглецю, ніж звичні багаторічні трави. За смаком суперрослина буде нагадувати нут, пише AgroPortal.

Основою успіху має стати речовина під назвою суберин — різновид пробки. Вона здатна утримувати вуглець протягом сотень і, можливо, тисяч років. Багаторічна рослина, що містить суберин, буде ефективно очищати повітря і виділяти більше кисню, а його коріння будуть стійкі до повеней і засух. У природі ця речовина міститься в багатьох прибережних травах.

Згідно з підрахунками Чорі, на створення суперрослини потрібно близько 10 років і $50 млн. Щоб компенсувати наслідки глобального потепління, необхідно буде засіяти цією рослиною 5% орних земель у світі, що відповідає площі Єгипту. В цьому випадку вони зможуть поглинати 50% поточних рівнів глобальних викидів CO2.

Раніше дослідниця вже знайшла нові способи вирощування рослин без світла, змінюючи їх ДНК насіння, а також виявила новий клас рослинних гормонів. Також її роботи допомогли створити сільськогосподарські культури, стійкі до суворих умов і патогенів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Україна збільшила експорт пшениці до країн Близького Сходу

Українські аграрії за перші чотири місяці поточного 2017-2018 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018) поставили в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник за аналогічний період минулого року, пише УНІАН.

"Країни Близького Сходу традиційно є ключовими ринками збуту українського зерна, і в поточному сезоні відзначається приріст поставок пшениці у вказаному напрямку, навіть незважаючи на високу конкуренцію з боку Росії. Так, за підсумками липня-жовтня 2017-2018 МР Україна експортувала в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону (569,4 тисячі тонн)", - йдеться в повідомленні. За даними прес-служби, за звітний період близькосхідний регіон став лідером у закупівлі зернових культур з України з часткою 23% від загального обсягу експорту. Загалом, країни Близького Сходу імпортували в липні-жовтні цього року близько 3,2 мільйона тонн українських зернових. Зазначається, що за аналогічний період 2016-2017 МР цей регіон знаходився на другій позиції серед імпортерів вітчизняних зернових із часткою 22%, незначно поступаючись країнам Північної Африки (24%). Поточного маркетингового року, згідно з даними експертів, Північна Африка перебуває на третій позиції за цим показником з часткою 15% від загального обсягу поставок зерна з України.

Міністерство сільського господарства США в грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України поточного 2017-2018 МР на 0,5 мільйона тонн порівняно з листопадовим прогнозом – до 17 мільйонів тонн. Загалом, згідно з прогнозами американського відомства, урожай зернових в Україні у 2017 році становитиме 61,49 мільйона тонн, з яких пшениці 26,5 мільйона тонн. Також Міністерство аграрної політики і продовольства України прогнозує, що вітчизняні аграрії в 2017 році зберуть 62,3 мільйона тонн зернових.

За даними Мінагропроду, українські аграрії в 2016-2017 МР експортували 43,8 мільйона тонн зернових, що є рекордом за всю історію незалежності держави. При цьому виручка від експорту зернових збільшилася на 6%, до 6,4 мільярда доларів. Попередній рекорд експорту зернових в Україні був зафіксований в 2015-2016 МР на рівні 39,4 мільйона тонн. Згідно з даними Державної служби статистики, Україна в 2016 році зібрала 65,95 мільйона тонн зернових і зернобобових, що на 9,7% більше, ніж у 2015 році, і є рекордом для країни за роки незалежності.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кримські аграрії змушені відмовлятися від вирощування традиційних культур

Вчені не вбачають перспективи у поліпшенні погодних умов на півострові, тому настійно рекомендують місцевим аграріям міняти структуру посівних площ.

Через посушливі погодні умови та брак зрошувальної води аграрії Криму уже відмовились від деяких традиційних культур, в їх числі рис, соя, за ними піде кукурудза, повідомляє superagronom.com.

«В умовах теперішньої посухи ми повинні розраховувати тільки на культури, які не належать до вологолюбних», — наголошує Людмила Радченко, заступник директора з наукової роботи ФГБУН «НІІСХ Криму».

Вчені вважають, що вигідною заміною збитковим культурам стане озимий рижій, що дає стабільний урожай, ріпак, а також гірчиця, льон, сафлор. Через свою посухостійкості фаворитом серед зернобобових є нут. З урахуванням нестачі вологи в ґрунті серед перспективних культур називають сорго і просо.

«Звичайно, ефіроолійні та лікарські культури теж повинні зайняти місце в структурі сівозміни, — додає Людмила Радченко.

У майбутньому, аграріям Криму доведеться підлаштовуватися під високу температуру повітря і міняти терміни сівби. В умовах теплої і сухої осені у виграші залишилися ті, хто сіяв в середині жовтня, тим, хто поквапився, залишається сподіватися, що зусилля окупляться.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування ПДВ на експорт олійних буде відстрочено до 1 вересня 2018, на ріпак – до 2020

Про це повідомило джерело в комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, передають Українські Новини.

За словами джерела, сторони досягли домовленості про перенесення нового податкового режиму з 1 березня на 1 вересня 2018 року, що дасть можливість завершити поточний сезон за діючими правилами. Відповідні зміни можуть бути проголосовані найближчим тижнем (18-22 грудня). Щодо ріпаку скасування ПДВ відбудеться ще пізніше – у 2020 році.

Раніше депутати-члени аграрного комітету Ради опублікували спільну заяву, в якій заявили, що поправка №180 приймалася із порушенням регламенту. "Тому, під час голосування за підтримку названих поправок, велика частина народних депутатів України були введені в оману й не розуміли, що голосують за скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур", - йдеться у зверненні.

Зараз члени комітету активно працюють над розробкою відповідних змін до Податкового кодексу України, щоб врегулювати це питання та наполягають на його внесення до порядку денного засідання парламенту у четвер (21 грудня).

Нагадаємо, 8 грудня Верховна Рада України звільнила від обкладання ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як за три роки змінилася вартість новорічного столу (інфографіка)

Аналітики «Слова і Діла» відстежили, як за три роки змінилися ціна на традиційні новорічні наїдки.

У 2015 році накрити стіл на чотири персони українці могли за 816 гривень. Натомість у 2017 році доведеться викласти на 22% більше – 1180 грн. Згідно з даним Держстатистики, найбільш вартісними стравами будуть бутерброди з червоною ікрою та алкоголь. Їхня ціна за три роки зросла з 88 грн до 170 грн та з 225 грн до 324 грн відповідно. Доведеться витратитися й любителям м’яса, холодцю та цукерок.

Натомість найбюджетніший Новий рік – з оселедцем та мандаринами. За два роки їхня вартість майже не зросла. Оселедець подорожчав на 5 грн, а цитрусові фрукти – лише на 2 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview