182818
178171

Вартість м’яса росте швидше за середню зарплату

Таким спостереженням на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

Зокрема, за останні два роки — із квітня 2016 по квітень 2018 року — вартість м’ясного кошику та яєць зросла на 60%. По крайній мірі, про це свідчать офіційні дані Держстату. У той же час середня зарплата зросла на 59%.

Мінімальна заробітна плата за цей же час стала вище на 170%. У березні 2016 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 1378 грн, а середня – 4920 грн. На березень 2018 року мінімальна вже дорівнювала 3723 грн, а середня – 7828 грн. Тобто, люди з невисокими доходами мали би збільшити споживання м’ясних виробів.

«Але враховуючи їх загальну купівельну спроможність ці люди перші відмовляються від вживання м’яса та яєць», — констатує Дорошенко.

Фахівець також уточнив, що м’ясного кошика, вартість якого порівнювалась за останні роки, увійшли всі види м’яса та ковбасні вироби, які підлягають державному моніторингу: свинина, яловичина, сало, куряча тушка, варена ковбаса 1 ґатунку, курячі яйця.

Усі види продуктів за рік подорожчали від 42% до 145. Яйця додали в ціні 145%, сало – 76%, свинина – 69%, варена ковбаса – 52%, яловичина – 49%, курка-бройлер – 42%.

Якщо в цілому оцінити вартість м’ясного кошика з яйцями, то на початок квітня 2018 року він коштував 470 грн, тоді як на середину квітня 2016 року його вартість становила 293 грн. Тобто індекс м’ясного кошика майже за два роки зріс на 177 грн.

Водночас інфляція з березня 2016 року по березень 2018 року склала 26,6%. Тобто м’ясний кошик дорожчав удвічі скоріше за інфляцію.

Ваш вибір 'Подобається'.


Заборона на пальмову олію призведе до подорожчання продуктів

 Про це в своєму блозі написала професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко, повідомляє УНН.

За її словами, собівартість пальмової та кокосової олій досить низька за рахунок високої продуктивності. Тому, використовуючи ці олії, вітчизняні виробники здешевлюють кінцевий продукт.

"Їх ціна мінімум в 5-10 разів нижча, ніж, наприклад, соняшникова або ріпакова олії. Якщо порівнювати з молочним жиром, то олії тропічних культур дешевше в сто раз", - розповіла вона.

У світлі цього, заборона на використання пальмової олії в продуктах харчування призведе до їх подорожчання, підкреслила Е.Сидоренко.

"Чи можна в зв'язку з цим очікувати зростання цін на продукти харчування в разі введення заборони? Однозначно! Спред - продукт, виготовлений на основі рослинних жирів, зараз може коштувати 10 грн, а ціни вершкового масла стартують не менше ніж з 40 грн", - зазначила експерт.

Нагадаємо, у ВР зареєстрований законопроект, яким пропонується заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування.

На підтримку зазначеної ініціативи вже висловилися в БПП, РПЛ і Опоблоці.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, стрімке зростання показників імпорту "пальми" є наслідком дії мораторію на перевірки підприємців. Також це той показник, який обґрунтовує високий рівень фальсифікату молочної продукції в Україні, вважає політик.

Крім того, він зазначив, що законопроект про заборону пальмової олії в продуктах, незважаючи на всі його недоліки, вартий уваги.

Ваш вибір 'Подобається'.


Власником землі в Україні має стати український фермер

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман. передає прес-служба КМУ.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», — сказав глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху — в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», — зазначив прем'єр—міністр.



Холодний березень і спекотний травень: на хороший врожай зернових можна не розраховувати?

Як повідомив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, на сьогоднішній день лише десять областей впоралися з цим завданням, пише atmagro.ru.

Горохом засіяли 63% запланованих площ, цукровим буряком – тільки 28% (у минулому році – 86%). У шести областях почали висівати кукурудзу на зерно.

На Сумщині весняна посівна кампанія тільки почалася. У 2017 році сіяти ярі почали 13 березня – тобто аграрії запізнюються вже на місяць. Через це доводиться прискорювати роботи.

На жаль, прогнози синоптиків на травень невтішні: буде дуже жарко. У західних областях, Вінниччині, Житомирщині та частини Київщини ДСНС оголосили про надзвичайний рівень пожежонебезпеки. Таким чином, не вдасться уникнути швидких втрат вологи з ґрунту, що негативно позначиться на проростання насіння і розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура – пшениця.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Що «гальмує» розвиток українського овочівництва?

Ринок землі може стати поштовхом до розвитку овочевого бізнесу в Україні. Про це повідомив провідний аналітик «ProConsalting» Андрій Мокряков, пише agro-business.com.ua.

За його словами, через мораторій на продаж сільськогосподарських земель, підприємства не мають можливості самостійно скуповувати землю і розвивати бізнес в довгостроковій перспективі. Без врегулювання прав власності на землю в Україні говорити про перспективи в сільському господарстві важко, зазначає експерт.

Ще однією причиною того, що Україні не вдається стати одним з лідерів з виробництва овочів у світі, є економічна криза в країні. Для бізнесу це поняття визначає відсутність доступного кредитування - відсоткова ставка, яка і до 2013 року була досить високою, протягом 2015 початку 2016 року перевищувала 20%. Це, на думку Мокрякова, фактично вбивало потенціал, який кредитування може дати вітчизняному бізнесу. Нині ж НБУ змушений тримати ставку високою в умовах інфляційного таргетування, а тому будь-який чинник, який може викликати зростання цін, автоматично відіб’ється на потенціалі залучення кредитних ресурсів, зазначає аналітик.

«Гальмує» розвиток овочевого фермерства і девальвація гривні. Як наслідок, зростає собівартість вирощування овочів. Йдеться як про обладнання для посадки, збору і зберігання, так і про безпосередньо насіння і хімікати, які в Україні в основному імпортуються.

Овочівники не мають належної державної підтримки, вважає аналітик, оскільки нинішні програми в цьому сегменті обмежуються пільговими кредитуваннями та окремими програмами фінансування у співпраці з міжнародними донорами. Держава орієнтується на значну підтримку виробників зерна, натомість це обмежує розвиток овочівництва.

Недоліка сфери є й низький розвиток ринку українського насіння – майже 97% матеріалу імпортується. Показовим є й те, що промислові підприємства вирощують лише 4% овочів. А решту скуповують у населення трейдери і переробники. Це пояснюється відсутністю великих інвестицій в старт овочевого бізнесу і бажання економити на утриманні працівників та оренді землі.

Також експерти переконані, що слабке місце українського овочівництва – це відсутність технологій сортування, пакування та зберігання. Це заважає успішному експорту овочів, які мають властивість швидко псуватися.

Фахівці резюмують, що ці чинники спричинили відсутність великих підприємств-лідерів на ринку овочівництва, які мають повний комплекс виробництва, переробки та зберігання.

Однак навіть попри всі ці фактори фермери зуміли наростити вирощування овочів з 2010 по 2016 роки. Так, зростання з валового збору в цей період показали кабачки, морква, часник, гарбуз, перець, картопля, буряк та баклажани. Лідерами збору стали кабачки та морква – їхні приріст з 2010 по 2016 роки склав 24,7% та 22,7% відповідно.

Скоротилося вирощування огірків, помідорів та капусти – головно через анексію Криму, де знаходиться велике тепличне підприємство «Кримтеплиця», яке було одним з найбільших овочівників в країні.

Попри це, фахівці вбачають гарні перспективи розвитку для органічного вирощування овочів. За даними профільних асоціацій, ємність ринку органічних овочів щорічно зростає на 10-15 відсотків, і станом на 2017 рік становила близько 40 мільйонів євро.

Аналітики прогнозують, що розвиток овочівництва в Україні може відбутися за таких факторів як виробництва продуктів переробки, орієнтування на експорт та перехід невеликих фермерів в нішеві сегменти.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Урожай ріпаку в Україні може стати максимальним за останні 10 років

Про це пише «АПК-Інформ».

Посівна площа озимого ріпаку в країні під урожай 2018 р. збільшується другий рік поспіль, склавши понад 1 млн. га, що на 12% перевищує показник минулого року. Крім того, очікується, що близько 50 тис. га буде відведено під ярий ріпак (+8%).

Посіви озимого ріпаку знаходяться у більш сприятливому стані, ніж в минулі роки, що формує потенціал збору гарного врожаю. За даними МінАПК на 13 квітня п. р., стан 89% посівів оцінюється як добрий і задовільний проти 81% роком раніше. Сумарно частка слабких, зріджених і загиблих посівів становить 11% (19%).

Якщо підсумкові втрати (загибелі) не перевищать 10%, збиральна площа ріпаку складе близько 950 тис. га (+16%). Загальний валовий збір олійної при середньому значенні врожайності за останні 2 роки на рівні 27 ц/га прогнозується в обсязі 2,57 млн. тонн (+12%).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.