Важливою умовою розвитку фермерства є доступ до земельних ресурсів

Адже це – одне із ключових питань при започаткуванні нового або розширення існуючого фермерського господарства, що прямо чи опосередковано позначається на рівні їх конкурентоспроможності, зазначила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, для ведення фермерського господарства можуть використовуватися ті земельні ділянки, що перебувають у власності членів фермерського господарства та/або у їх користуванні, у т.ч. на правах оренди. Це можуть бути земельні ділянки, що надавалися у період 1990–2001 років на праві постійного користування. Також фермерські господарства можуть орендувати землі державної, комунальної та приватної власності, у т.ч. земельні паї.

Слід чітко розмежувати малі фермерські господарства, які створені за законами України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 №2009-XII та «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV, і великі фермерські господарства, створені у процесі реорганізації колгоспів та радгоспів (1999-2000 рр.). До малих належать фермерські господарства, які мають невеликі розміри землекористувань та використовують переважно працю членів фермерських господарств, пояснила експерт.

Нині із 2,7 млн га земель, що перебувають у користуванні малих фермерських господарств, 60% – орендовані земельні паї, ще близько 16% – оренда земель державної власності, поінформувала Ольга Ходаківська.

У середньому по Україні фермерські господарства за оренду паїв виплачують близько 6% від нормативної грошової оцінки. Для земель державної власності, згідно рішення Уряду, орендна плата не може бути меншою 8%. Це стартова ціна для земельних аукціонів. Як правило, за результатами земельних торгів вона може зрости удвічі, а то й більше, що робить їх недоступними для малих фермерів.

Загалом у 2016 році малі фермерські господарства виплатили близько 2,2 млрд грн (!) орендної плати. У структурі витрат на виробництво продукції цих господарств частка орендної плати становить 8-10%, що знижує рівень їх конкурентоспроможності, зауважила експерт.

Для тих, хто має намір взяти в оренду землі державної власності слід пам’ятати три речі. По-перше, права оренди на землі державної власності для ведення фермерського господарства набуваються виключно на земельних аукціонах. По-друге, розмір орендної плати за такі землі не може бути меншим 8% від їх нормативної грошової оцінки. По-третє, термін оренди для земель державної і комунальної власності віднедавна становить 7  років, за винятком земель, на яких розміщені гідромеліоративні споруди: для них термін оренди – 10 років, зазначила Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують відновити спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників

Як видно з пояснювальної записки, метою законопроекту є підтримка внутрішнього споживчого ринку шляхом відновлення на один календарний рік дії спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників у редакції, що діяла до 31 грудня 2015 року, а також забезпечення стабільності цін та збалансованості Державного бюджету в 2018 році шляхом тимчасової відміни бюджетного відшкодування при експорті продуктів рослинного походження.

Щодо питання бюджетного відшкодування, то запропоновані зміни стосуються лише таких зернових культур як пшениця, жито, ячмінь, овес та кукурудза. Згідно прогнозних показників 2017 року, частка бюджетних витрат на відшкодування експортерам названих культур складе близько 40 млрд. грн. Тому, авторський колектив пропонує в 2018 році скасувати бюджетне відшкодування на операції з вивезення товарів у митному режимі експорту по цим зерновим культурам.
Натомість, відновлення спецрежиму ПДВ для виробників тваринницької продукції забезпечить стабільність внутрішнього споживчого ринку.

Загалом, прийняття даного законопроекту дозволить додатково наповнити дохідну частину Державного бюджету в 2018 році на суму близько 30-35 млрд.грн.

Згідно даних Казначейства, за 11 місяців 2017 року найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ при експорті з держбюджету є компанія «Кернел-трейд» («Кернел») – 8,6 млрд.грн., на другому місці компанія «Нібулон» – 3,4 млрд.грн.

Вже є інформація, що МВФ рекомендує КМУ змінити підходи до розподілу бюджетного відшкодування.
«Останні ініціативи народних депутатів обмежують або взагалі унеможливлюють розвиток тваринницької галузі й всього сільського господарства. Фактично, це санкції проти українських споживачів. Ми вважаємо, що найбільш правильним є повернення спецрежиму ПДВ для агровиробників продукції з високою доданою вартістю, а кошти від економії бюджетного відшкодування можна перерозподілити, до прикладу, на будівництво житла для військовослужбовців. За нашими оцінками, мова йде про 30-40 млрд.грн. за результатами 2018 року», - прокоментував Микола Кучер, один із авторів законопроекту 7351.

Нагадаємо, що найбільш скандальним питанням є підтримка виробників м’яса птиці. Хоча статистика говорить про необхідність такої підтримки, оскільки за даними Держстату за 2015-2016 рр. поголів’я птиці скоротилось на 11,7 млн. голів, тоді як імпорт за цей період зріс на 20 млн. голів птиці, при чому вартісна оцінка імпорту зменшилась на 3,1 млн.дол. або на 9%. Це є свідченням того, що українцям вже везуть дешеву низькоякісну курятину.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обробкою земель НААН займуться 30 тисяч китайців

Для підвищення рентабельності сільгоспвиробництва на своїх полях в обробці будуть використовувати китайські інтенсивні технології, впроваджувати які запрошені китайські фахівці.

Про це заявило джерело, близьке до керівництва НААНУ, повідомляє видання "Комсомольська правда в Україні", передають Українські Новини.

Так, незважаючи на те, що Академія аграрних наук у відповідності за своїм цільовим призначенням повинна займатися науковими розробками, зокрема - селекцією найбільш стійких сортів з найвищим рівнем урожайності, на ділі показники НААН на десятки відсотків нижче середньогалузевих.

У свою чергу, згідно з даними LandMatrix в Україні функціонує цілий ряд агрохолдингів, контрольний пакет акцій яких належить китайським холдингам (Kusto Agro Group, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu) та врожайність останніх набагато вище ніж в інших, більш великих представників галузі. Тому, для підвищення ефективності використання земель НААН уклала договір із згаданими вище агрохолдингами. Згідно з попередніми домовленостями, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu зобов'язується консультувати представників академії та контролювати виробничий цикл до тих пір, поки показники врожайності НААН не підвищаться до середньогалузевих. Натомість – академія розрахується за консалтингові послуги шляхом передачі частини належить їй, земельного фонду (по оцінці 1 га 1 150 доларів) у користування китайської корпорації строком на 49 років за договором емфітевзису.

Для розгортання сучасних аграрних виробництв буде залучено 400 агроінженеров та 30 000 робітників з Китаю.

Як заявив президент НААН – даний договір є взаємновигідним та допоможе збільшити обсяги виробництва продукції сільськогосподарського сектора України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закон про органічне виробництво базуватиметься на європейських нормах

Про це повідомив керівник проекту "Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства" Йоахім Ленц, пише propozitsiya.com.

За його словами, при підготовці доопрацювань були проведені різноманітні семінари та консультації для створення правильного розуміння і бачення того, яким чином подібні регулювання вибудовані в країнах ЄС.

Експерт також наголосив, що прийняттям даного законпроекту процес модернізації сфери органічного виробництва в Україні не завершиться. В наступні півроку повинні бути розроблені ще низка постанов для регуляціїї цього виду діяльності, а також почнеться процес імплементації ухвалених законодавчих рішень.

У своєму виступі на засіданні робочої групи Йоахім Ленц акцентував особливу увагу на необхідності запровадження європейських норм в українському органічному законодавстві, окремо зупинившись на питаннях паралельного виробництва, а також сертифікації торгівельних компаній.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держбюджет-2018 не передбачає прямих дотацій аграріям – законопроект

Поданий до другого читання у Верховній Раді проект державного бюджету на 2018 рік не передбачає виділення коштів на виплату прямих дотацій аграріям, покликаних компенсувати їх збитки від скасування спецрежиму оподаткування ПДВ.

Про це йдеться в тексті доопрацьованого та затвердженого Кабінетом міністрів законопроекту про держбюджет на наступний рік, опублікованому на сайті українського парламенту, пише УНІАН.

Раніше уряд пропонував виділити на реалізацію цієї програми 2 мільярда гривень замість 4 мільярдів гривень, закладених у державному бюджеті на 2017 рік.

У законопроекті наголошується, що Кабмін пропонує до другого читання збільшити обсяг державної підтримки галузі тваринництва до 4 мільярдів гривень з 2,3 мільярда гривень.

Також уряд пропонує направити 300 мільйонів гривень на реалізацію програми підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними. У першому варіанті законопроекту про держбюджет-2018 фінансування даної програми не передбачалося.

Разом з тим, видатки на реалізацію програми здешевлення кредитів залишилися на колишньому рівні – 66 мільйонів гривень. Незмінними залишилися також пропозиції щодо фінансування програми з розвитку фермерства – 1 мільярд гривень, та часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки українського виробництва – 945 мільйонів гривень.

Нагадаємо, у 2017 році на підтримку аграрної галузі уряд передбачив лише 5,4 мільярда гривень, що в 20 разів більше, ніж роком раніше, і становить 1% від валового виробництва сільгосппродукції. Дана норма про виділення 1% від аграрного ВВП закріплена у Бюджетному кодексі на 2017-2021 роки.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівників хочуть позбавити держпідтримки та вилучити з «єдинників» четвертої групи

Аграрні асоціації звернулися у відкритому листі до Володимира Гройсмана, Прем’єр-міністра України та Ніни Южаніної, Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики з проханням не допустити позбавлення виробників курятини та яєць державної підтримки та права бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

У листі, зокрема, йдеться, що під час доопрацювання проекту Закону України № 677-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», що був зареєстрований 14 листопада 2017 року, авторами документу були внесені деякі поправки. Однією з них пропонується внести зміни, згідно яких встановлюються критерії, що позбавляють суб’єкта господарювання права бути платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи оподаткування. Цією поправкою до зазначеного підпункту пропонується внести суб’єктів господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації м’яса та їстівних та їстівних субпродуктів курей свійських та яєць курей свійських.

Іншою поправкою до зазначеного законопроекту передбачено внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», якими пропонується позбавити виробників м’яса та їстівних субпродуктів курей свійських та яєць курей свійських будь-яких видів державної підтримки, передбачених зазначеним Законом, зокрема, права на отримання бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

На думку громадських аграрних об’єднань у разі ухвалення цих поправок, це призведе до скорочення виробництва продукції галузі птахівництва, зростання цін на куряче м'ясо, яйця та яєчну продукцію.  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview