Вчені готові почати пересадку свинячих органів людині через 2 роки

За словами одного з дослідників з національного проекту з ксенотрансплантації, перша така операція з пересадки може пройти всього через 2 роки, пише agroportal.ua.

Нещодавні експерименти, проведені в Китаї, Японії, Південній Кореї, Європі та США, показали, що тварини з пересадженим свинячим органом можуть жити кілька років. Наприклад, бабуїн c серцем свині прожив 3 роки в Національному інституті охорони здоров'я США.

У Китаї знаходиться перший у світі промисловий завод по виробництву клонованих поросят. В Інституті біотехнологій в Шеньчжені щорічно виробляється 500 свиней. Також в Китаї є менш великі ферми.

Потреба в клонованих органах в Китаї зросла після того, як уряд у 2015 році заборонив використовувати для цих цілей органи страчених злочинців, які були головним джерелом протягом десятиліть. За даними китайського МОЗ, менше 10 тисяч чоловік пожертвували свої органи в період з 2010 по 2016 року — цього недостатньо: щорічно понад 1,5 млн пацієнтів потребують трансплантації.

За словами Чжао Цзицзяна, директора Дослідницького центру по вивченню метаболічних захворювань у Медичному університеті Нанкіна в провінції Цзянсу, в країні існує величезний попит на операції по пересадці із-за великої кількості серцево-судинних захворювань, раку легенів і гепатиту.

«Ми очікуємо, що уряд, нарешті, припинить мовчання і дозволить клінічні випробування», — розповідає Чжао.

Органи свині схожі на людські за розміром і метаболізмом, і тому найбільш підходять для трансплантації. У Китаї в листопаді минулого року успішно пройшла пересадка печінки свині мавпі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звідки Україна імпортує картоплю

За попередніми оцінками, у 2017 році Україною вироблено 20,5 млн тонн картоплі. Внутрішнє споживання очікується на рівні 6,3 млн тонн. Відповідно, збільшення експорту не впливає на забезпечення внутрішнього ринку.

Основним покупцем в 2017 році, як і минулоріч, стала Білорусь – 10 тис. тонн на 2,58 млн доларів США. Також 0,6 тис. тонн на 61,1 тис. доларів США було експортовано до Молдови.

За той саме період 2017 року до України було ввезено 3,8 тис. тонн картоплі на 2 млн доларів США. Переважна частка імпорту до України становила насіннєва картопля – 2,2 тис. тонн на 1,5 млн доларів США, з яких 1,3 тис. тонн на 811 тис. доларів США було ввезено із Нідерландів, а 0,84 тис. тонн на 604 тис. доларів США – з Німеччини.

Довідка:

У 2016 році Україна експортувала 5,03 тис. тонн картоплі на 1,3 млн доларів США. Основними покупцями були:

- Білорусь - 4,46 тис. тонн на 1,19 млн доларів США;

- Грузія - 0,3 тис. тонн на 45,4 тис. доларів США;

- Молдова - 0,1 тис. тонн на 16,3 тис доларів США.

Було імпортовано до України у 2016 році 9,86 тис. тонн картоплі на 3,89 млн доларів США. Основними постачальниками були:

- Франція - 4,16 тис. тонн на 1,31 млн доларів США;

- Німеччина - 1,59 тис. тонн на 0,81 млн доларів США;

- Нідерланди - 1,4 тис. тонн на 0,93 млн доларів США;

- Данія - 1,34 тис. тонн на 0,45 млн доларів США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт часнику

В порівнянні із загальним виробництвом в розмрі 180-190 тис.тон, серпневий обсяг екпорту є досить незначним, але все одно, мова йде про рекордний показник ,принаймні, за останні 10 років.  Про це повідомляє Інфо-Шувар.

Загалом, за поточний сезон, Україна експортувала майже 73 тонни часнику, такий результат  вже  на 40% перевищує аналогічний показник 2016 року. Більше третини  експортного обсягу часнику було відвантажено в Білорусь,  а найбільшим покупцем  стала Латвія, до  якої було відправлено  майже  65% всього експортного обсягу.

Але, навіть при таких умовах,  Україна поки що, лишається нетто-імпортером часнику, в серпні 2017 року, країна імпортувала майже 260 тонн цієї продукції на суму $230 тис. Втім, обсяги імпорту все ж таки знижуються на фоні збільшення експорту і така ситуація була цілком прогнозованою, з урахуванням тенденції до зростання власного виробництва. За даними «Інфо-Шувар», в серпні 2016 року, Україна  імпортувала 420 тонн часнику, тобто на 80% більше, ніж в серпні поточного року.

Збільшення виробництва відбиватється і на внутрішніх цінах в Україні, за даними «Інфо-Шувар» в серпні та вересні 2017 року гуртові ціни на цасник на ринках України становили близько 28-35  грн/кг (0,85-1,11 EUR/кг), тобто, на третину дешевше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії втратили близько 20 млрд доларів за рік

Про це пише  Справжня варта.

"У минулому році була скасована дотація для аграрного сектора через ПДВ. Аграрії втратили близько 20 млрд доларів. В інших країнах така дотація є. Не варто забувати, що ми працюємо на відкритих ринках, дотація зменшує вартість товарів. Тому у нас розвивається в основному сировинне виробництво. Крім того, відсутні дешеві кредити. Банки ставлять надто високі застави, які нереально потягнути. Тому, на мій погляд, діалог влади і бізнесу повинен йти навколо того, як знизити кредитні ставки", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині відкрили новий елеватор

Про це повідомляє «Траса Е-95».

«На жаль, ми не встигли почати роботу в розпал збиральної кампанії. Адже елеватор планували відкрити на початку серпня цього року, а відкрили тільки у вересні. Але і сьогодні робота кипить. Кожен день ми відвантажуємо по 10 вагонів сільгосппродукції. Від попередників нам дісталася дуже вигідне місце з під'їзними шляхами. Реконструкція виробництва пройшла на високому рівні», — розповів співзасновник підприємства Олександр Чумак.

У проект було інвестовано 10 млн грн. Основні капіталовкладення пішли на придбання і встановлення сучасного канадського обладнання. Також «Мічуріна +» відремонтувало ділянку залізниці і придбало залізничний тягач.

«Ще один елеватор вирішить кілька завдань. По-перше, створить здорову конкуренцію вже існуючим підприємствам і позитивно вплине на цінову політику. По-друге, тут створені нові робочі місця. По-третє, відкриття елеватора із залізничним полотном дасть можливість розвантажити автошляхи і тим самим продовжити їх строк експлуатації. Також значно збільшяться надходження до районного та місцевого бюджетів —, заявив голова Кодимської райадміністрації Вадим Козачок.

Як зазначалося, це тільки перший етап реконструкції. На черзі — ще чотири. В майбутньому планується розширювати виробництво. Будуть встановлені сушарки, очисні комплекси та ін.

Обговорюється також можливість будівництва підприємства переробної сфери біля елеватора. Фахівці кажуть, що площа дозволяє це зробити, а економічна вигода для виробників очевидна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview