Вчені назвали ключові складові успіху в управлінні фермерським господарством

Вчений виділяє важливу роль інтуїції в досягненні успіху сільгоспвиробника, пише Зерно.
Професор переконаний, що інтуїція може допомогти в конструюванні та розвитку добробуту аграрія. Згідно з останніми дослідженнями, результати яких представив Натхолл, всього 4% успіху фермера полягають в його умінні планувати, 20% — в умінні втілювати плани в життя, а 76% — це інтуїція.
Машини все ще не здатні приймати геніальні рішення, вони не мають таланту, говорить професор. Як стверджує Натхолл, інтуїція є критично важливим компонентом прийняття рішення аграріями, це основа людського капіталу. У фермерській справі талант є чистим прибутком. Концепція інтуїтивного прийняття рішень має особливе значення для малого, а часто і для сімейного бізнесу.
Для досягнення цілей інтуїтивні здібності, пов'язані з базовими управлінськими якостями (планування і застосування навичок) відіграють дуже важливе значення. Передумовами хорошої інтуїції є досвід, практичні і теоретичні знання, і навички очікування.
Результати досліджень, проведених на різних фермах, показують, що в окремих керуючих фермою інтуїція і процес прийняття рішень працюють краще, ніж у їх колег.
Професор Натхолл розглядає і саму механіку шостого почуття. Перш ніж виробити реакцію на правильне рішення, інтуїція сільгоспвиробника повинна спершу відстежити і зрозуміти поточний стан речей, а також ймовірні майбутні умови (читання ситуації), після чого пізнавально проінтерпретувати і проаналізувати інформацію, а потім, нарешті, вибудувати висновок, що б відповідав вирішенню поточної проблеми.
Вчений стверджує, що ключовими складовими успіху в управлінні фермерським господарством є інтуїція, здатність до формального планування, а також здатність до імплементації планів.
В Україні може з'явитись ще одна нішева культура

Про це пише superagronom.com.
«Наша мета — адаптувати культуру до вітчизняних умов вирощування, розробити оптимальну технологію та досягти максимальної урожайності у нашій кліматичній зоні. Тоді кіноа може зацікавити наших агровиробників, ставши ще однією перспективною нішевою культурою», — розповідає Володимир Ільченко, доцент кафедри рослинництва СНАУ.
За його словами, потрібно ще 2-3 роки щоб виділити адаптивну технологію передусім для Лісостепу, адже університет знаходиться саме у цій зоні.
Він зазначає, що науковці мають у роботі декілька різних сортів кіноа, отриманих у рамках партнерської співпраці із зарубіжними колегами. Оскільки в Україні не зареєстровано жодного сорту цієї культури, одним із завдань кафедри рослинництва є визначення найбільш придатних сортів для наших умов вирощування та рекомендація їх до введення у виробництво.
"Укрзалізниця" заперечує звинувачення стосовно незадовільного відвантаження зерна

Про це повідомив фінансовий директор ПАТ Андрій Рязанцев на прес-конференції в Києві в четвер, передає "Інтерфакс-Україна".
"Протяжність залізничних шляхів в шість разів менше протяжності автодоріг. Однак, за останні чотири роки ми наростили обсяг зернових в загальному обсязі наших перевезень з 40% до 60%",-сказав він.
За словами А. Рязанцева, в січні-лютому 2018 року "Укрзалізниця" збільшила перевезення зерна на 16% - до 6,1 млн тонн, і проблема в подачі вагонів не відноситься до їх, нібито, нестачі.
З 518 станцій навантаження зернових, за даними фіндиректора ПАТ, на 324 вантажать на добу не більше двох вантажних вагонів, затримуючи, таким чином, процес перевезення.
"Укрзалізниця" має намір відмовитися приймати до перевезення менше п'яти вагонів від одного вантажовідправника або станції, додав він.
"Цифри демонструють, що "Укрзалізниця" працює ефективно, не дивлячись навіть на зростання обсягів врожаю. Провокаційні заяви про те, що ми знищили або зупинили експорт, не мають під собою підстав",- констатував А. Рязанцев, коментуючи, зокрема, заяву Української зернової асоціації про незадовільну роботу ПАТ.
Підстав для подорожчання гречки немає

Про це поінформувала завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Боднар.
За її словами, ця тенденція розпочалася ще з червня 2016 року і зберігається досі. Протягом минулого року у роздрібній мережі гречана крупа подешевшала на 25% – з 30,5 грн у січні до 22,95 грн за 1 кг у грудні 2017 року. Станом на січень 2018 року середня по Україні роздрібна ціна на гречку продовжувала знижуватись і складала 22,53 грн за 1 кг.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, аналогічні тенденції спостерігаються по всьому ціновому ланцюгу.
Оптово відпускні ціни на гречану крупу протягом 2017 року знизилися на третину (33%), а середня ціна на неї станом на січень 2018 року становила 18,62 грн за 1 кг.
Найбільше зниження спостерігається в первинній ланці цінового ланцюга – у ціновій динаміці закупівельних цін на зерно гречки. Рівень цих цін протягом 2017 року знизився на 45%. Станом на січень 2018 року закупівельні ціни на гречку складали в середньому 9,52 грн за 1 кг.
Слід пам’ятати, що цінова ситуація на ринку гречки об’єктивно залежить від пропозиції, яка формується за рахунок внутрішнього виробництва та імпортних закупівель, зауважила Ольга Боднар.
В Україні зростання валового збору гречки спостерігається впродовж останніх трьох років. Сприятлива кон’юнктура на ринку гречаної крупи спонукала сільгосптоваровиробників – переважно фермерські та малі господарства – збільшити площі посіву під гречкою. У 2017 році зібрана площа під культурою у всіх категоріях господарств збільшилася проти 2015 року на 36%, а порівняно з 2016 роком – на 12%. Відповідно валовий збір гречки збільшився торік до 193 тис. т, перевищивши показники 2015 року більш, ніж у 1,5 разу.
Такий обсяг виробництва вітчизняної гречки здатний практично повністю задовольнити внутрішній попит, який складає 170-180 тис. т на рік, зазначила експерт.
На її думку, суттєву роль при формуванні пропозиції та цінової ситуації на ринку гречаної крупи у 2017 році зіграв і імпорт гречки. Його обсяги торік складали 15,9 тис. т, що перевищує показники 2016 року у 3,4 разу. За даними Державної митної служби України, протягом цього періоду 80% гречки завозилося з Російської Федерації. У січні 2018 року левова частка цієї продукції – 72% – імпортувалася з Казахстану. Звідти за місяць було завезено 742 т гречки.
Слід також брати до уваги фактор різниці цін. Вартість 1 т імпорту гречки у середньому за 2017 рік становила 301 дол. США, тобто 8006 грн/т. Закупівельна ж ціна вітчизняної гречки на внутрішньому ринку складала торік в середньому близько 13-14 грн за 1 кг. Таким чином, імпортна продукція складає серйозну конкуренцію вітчизняним товаровиробникам та формує цінову кон’юнктуру внутрішнього ринку, зазначила експерт.
Нарощення обсягів виробництва гречки призвело до збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, а це у сукупності із задоволенням внутрішнього попиту за рахунок імпортних поставок зумовило зниження внутрішніх цін на гречану крупу. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, підстав для подорожчання гречки у 2018 році немає, підсумувала Ольга Боднар.
Аграрна конференція "Ризики та протидія шахрайству"

На конференціях «ПроАгро Груп» вже не раз обговорювалася необхідність вибудови корпоративної культури, спрямованої в тому числі на запобігання злодійства і шахрайства. Але з огляду на економічну ситуацію та український менталітет, на самому нижчому виробничому рівні боротьба з шахрайством пробуксовує. Агрокомпанії витрачають значні кошти на боротьбу з окремими проявами проблеми, і успіхи, безумовно, є. Однак, системний підхід в питанні боротьби з шахрайством поки притаманний лише великим компаніям. Керівники дрібних продовжують закривати очі на масштаби крадіжок, лише час від часу проводячи показові рейди і перевірки. Аграрне рейдерство теж стало небезпечним ризиком агробізнесу.
Узагальнивши існуючі ризики шахрайства та успішний досвід агрокомпаній по боротьбі з ними, 5 квітня 2018 року Інформаційна компанія "ПроАгро Груп" проведе IV Аграрну конференцію "Ризики та протидія шахрайству". Спікери заходу - фахівці, які професійно займаються забезпеченням безпеки на агропідприємствах - поділяться своїми поглядами на вирішення проблем шахрайства в галузі. Представники агрокомпаній розкажуть колегам про нові схеми і методи як власне самих зловживань, так і боротьби з ними.
Ось лише основні теми, які планується обговорити в рамках конференції:
Вартість контролю vs вартість ризиків. Як оцінити вигідність?
Важливі індикатори шахрайства в агрокомпаніях. Оцінка обсягів втрат
Бюджетування і планування, управлінська звітність - важливі інструменти для запобігання шахрайства
Аудит і захист земельного банку
Успішний досвід боротьби з рейдерством
Автоматизація контролю в агрокомпаніях різного масштабу
Елементи профілактики шахрайства:
Організація обліку витратних матеріалів та виконаних робіт
Централізація закупівель, тендери
Правильні технологічні карти
Запобігання фальсифікацій ТМЦ
Матеріальне і нематеріальне заохочення
Шахрайство в закупівлях: допоможуть не тільки тендери
Фінансовий моніторинг і аудит діяльності агрокомпанії. Фінансові стандарти
Корпоративна стратегія по боротьбі з шахрайством: основні гальма впровадження
Принципи, закладені в корпоративні процедури, та контроль їх дотримання
Боротьба з шахрайством повинна стати частиною системи корпоративного управління агрокомпанією. Успіх цієї боротьби залежить від бажання керівництва компанії організувати її системно і навіть очолити! І майбутня конференція - гарна можливість перейняти досвід агропідприємств, які успішно борються з крадіжками і шахрайством, що протистоять рейдерству та захищають своє майно.
Чекаємо вас 5 квітня 2018 року в Admiral Hall на Хрещатику на IV щорічній Аграрній конференції "Ризики та протидія шахрайству"!
З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в Інформаційну компанію "ПроАгро Груп":
тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03
e-mail: [email protected], [email protected]
сайт конференції: http://www.proagro.com.ua/events/risk2018/
Уряд впорядкував нормативно-правові акти з питань ліцензування у сфері ветеринарної медицини

Це передбачено постановою «Про внесення зміни до пункту 16 переліку органів ліцензування», яка була прийнята 14 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України.
Зазначена постанова доповнює графу «Вид господарської діяльності» пункту 16 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609, другим абзацом – «виробництво ветеринарних препаратів». Тобто відтепер Держпродспоживслужба здійснює ліцензування таких видів діяльності: ветеринарна практика та виробництво ветеринарних препаратів.
Таке рішення Уряду покращить ефективність роботи Держпродспоживслужби та забезпечить проведення ліцензування господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, що в свою чергу дасть змогу виробникам наблизити якість вітчизняних ветпрепаратів до вимог світового ринку.