178171
182818

Вчені планують виростити логотипи на рисових плантаціях

Теґи: 

Про це пише kherson.net.ua.

Нагадаємо, що в минулих роках працівниками Інституту було вирощено на полях тризуб і портрет Великого Кобзаря. Також варто відзначити, що дана подія була зафіксована в Книзі рекордів України.

В цьому році вчені вирішили закарбувати на полях 3 логотипа фірм-партнерів. Імовірно розміри малюнків від 500 до 600 квадратних метрів.

Як стверджують співробітники Інституту рису, посіви повинні прорости вже на початку літа. Але це ще залежить і від погодних умов.



Європейська комісія заборонила використання неонікотиноїдів на відкритому повітрі

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Еuractiv.

18 країн-членів, включаючи Францію, Німеччину, Італію і Великобританію, схвалили пропозицію Комісії про подальше обмеження використання трьох активних речовин в пестицидах (клотіанідін, імідаклоприд і тіаметоксам). Країнами, які проголосували проти, були Угорщина, Румунія, Данія і Чеська Республіка.

Пропозиція Комісії було засновано на науковій оцінці Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA), який нещодавно підтвердив, що неонікотиноїди представляють ризик для бджіл. Тому, всі зовнішні застосування будуть заборонені, а неонікотиноїди, про які йде мова, будуть використовуватися тільки в теплицях.
Комісар ЄС з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів Вітеніс Андрюкайтіс сказав, що процес, який спостерігається як у випадках гліфосату, так і по відношенню до неонікотиноїдів, показав, що Комісія прийняла рішення, які мають наукове обгрунтування.

«Ніхто не може звинуватити Комісію в тому, що вона знаходиться в руках якогось лобі. Це прекрасний приклад того, що Комісія є послідовною і керується науковими доказами, процедурами і правилами», - сказав він.

Неонікотиноїдами обробляють картоплю для боротьби з такими комахами, як колорадський жук, попелиці і картопляними цикадками.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Світовий прогноз виробництва зерна знову підвищили

Про це йдеться у квітневому прогнозі ради, пише LANDLORD.

Як повідомляється в звіті ради, квітнева оцінка врожаю становить 2,088 млрд тонн проти 2,087 млрд тонн в березні. Прогноз збору пшениці знижений до 739 млн тонн з 741 млн тонн, кукурудзи — підвищений з 1,052 млрд тонн до 1,054 млрд тонн.

Прогноз перехідних запасів зерна на 1 липня 2019 року не змінився і становить 560 млн тонн, пшениці — підвищений з 253 млн тонн до 257 млн тонн, кукурудзи — знижений з 265 млн тонн до 262 млн тонн.

У поточному сільськогосподарському році (липень 2017 — червень 2018) світовий збір зерна оцінюється в 2,093 млрд тонн, в тому числі 758 млн тонн пшениці і 1,052 млрд тонн кукурудзи.

Міжнародна рада по зерну також підвищила прогноз збору сої в новому сільськогосподарському році з 354 млн тонн до 355 млн тонн. Прогноз збору рису підвищений з 492 млн тонн до 493 млн тонн.

В березневому звіті щодо світового виробництва пшениці Міністерства сільського господарства США передбачається отримати рекордні обсяги у 2017/18 маркетинговому році, що на 0,5 млн тонн більше попередніх даних і досягає позначки 758,79 млн тонн. Загалом, таке зростання відбудеться завдяки Казахстану, прогнози для якого зросли на 0,8 млн тонн. На відміну від виробництва обсяги світового споживання у 2017/18 МР зменшиться майже на 2,3 млн тонн.



В Малайзії знайдеться ніша для українських яблук, ягід і меду

Теґи: 

Про це за результатами торгової місії до Південно-Східної Азії повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

«Логістичні рішення теж вдалося знайти дуже хороші. Поки що доопрацьовуємо питання логістики свіжої ягоди, з чим найбільші проблеми», — написав фахівець на своєму Facebook.
Окрім перерахованих продуктів на ринку Малайзії може знайтись ніша для переробників молока. Наприклад, кефір там коштує $9-10 за невелику пляшку.

А от в Сінгапурі існує ніша для нашого свіжовижатого соку. «Тут все вирішує маркетинг. Але ми пробилися напряму до мереж, отже шанси непогані», — додав Ярмак.

Також він зазначає, що зареєструвати бізнес в Малайзії і Сінгапурі можна швидко, прозоро й недорого.

Звітність у Малайзії подається один раз на рік з податку на прибуток. Останній, до речі, складає 20%. 

Також раз на квартал подається звітність з податку на продажі, який складає 6%. «Принцип значно простіший, ніж в ПДВ, бо не потрібно обліковувати накопичений податок», — додав фахівець.

Зазвичай малий та середній бізнес навіть не тримає свого бухгалтера — все можна віддати на аутсорсинг.



«Укравіт Агро» співпрацюватиме зі швейцарською компанією «Gamaya»

Для цього розробляються і вже застосовуються інноваційні експрес-методи, а саме – метод дистанційного моніторингу (зондування) полів. Він дозволяє за 24 години встановити потреби культур в елементах мінерального живлення під час вегетації та усунути їх дефіцит, застосовуючи підживлення традиційними та позакореневими добривами, наприклад, ТМ «Авангард» від компанії «Укравіт Агро». Така технологія дозволяє впроваджувати більш раціональне застосування добрив, а також підвищувати урожайність на 10 – 15 %. 

У цьому напрямку ТОВ «Укравіт Агро» тісно співпрацює зі швейцарською інноваційною компанією «Gamaya». З 2017 року розпочалася тісна співпраця по розробці для України програми дистанційного моніторингу для визначення потреб культур у мінеральних добривах упродовж сезону із використанням новітньої камери гіперспектрального типу, безпілотної платформи (дрона) і технологій штучного інтелекту. У розробці програми також задіяний довгий стаціонарний досвід (з 1965 року) десятипільної сівозміни Уманського національного університету садівництва (УНУС), який вивчає різноманітні дози мінеральних добрив та їх вплив на родючість ґрунту, продуктивність культур, і знання та досвід відомого вітчизняного вченого-агрохіміка професора кафедри агрохімії і ґрунтознавства Господаренка Григорія Миколайовича.  

У 2018 році ТОВ «Укравіт Агро» продовжує тісно співпрацювати зі швейцарським партнером – компанією «Gamaya», а також групою компаній «Маіс», що дозволить відпрацювати  нову технологію на комерційних майданчиках. Новий досвід буде закладений на темно-сірих лісових ґрунтах у Черкаському районі, де упродовж сезону буде вивчатися вплив різних доз добрив на продуктивність та стресостійкість кукурудзи. У програмі також буде задіяний науковий потенціал і сучасне обладнання Інституту здоров’я рослин для вивчення кореляцій між дистанційним моніторингом на великих площах і сучасних аналітичних методів аналізу зразків ґрунту і рослин. Аналіз даних із використанням програм штучного інтелекту від компанії «Gamaya» дозволить аграріям отримати науково обґрунтовані рекомендації із застосування добрив як закореневого, так і позакореневого підживлення культур для оптимізації затрат, збільшення урожайності та зменшення впливу на зовнішнє середовище. 

ТОВ «Укравіт Агро» розпочало співробітництво зі швейцарською компанією «Gamaya» як однією із найбільш перспективних ТОП-20 компаній світу, які працюють у сфері ІТ-технологій для сільського господарства (AgTech). «Gamaya» застосовує унікальну сукупність таких технологій, як запатентована технологія гіперспектральних камер, безпілотні літальні апарати та штучний інтелект. Технологія дозволяє детально діагностувати різноманітні стреси сільськогосподарських культур у різних регіонах на основі обширних знань в галузі агрономії. Таким чином, розробка програми дистанційного зондування ґрунту і посівів спільно із «Gamaya» – це не данина моді, а ще один крок вперед у розвитку ТОВ «Укравіт Агро» у сфері інноваційного сервісу для українських аграріїв.

 

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 



Українські виробники закривають попит на зелень та салати лише на 15%

Такої думки Вадим Цируль, власник компанії Green Garden Group, єдиної в Україні, яка вирощує салат аеропонним методом в промислових масштабах, пише propozitsiya.

«На сьогодні в країні не більше 5 підприємств вирощують зелень круглий рік. У процентному співвідношенні це не більше 15% ринку, — розповідає Цируль. — Решту Україна поки що імпортує».

За його словами, вирощувати салати методом аеропоніки в Green Garden почали більше двох років тому, в лютому 2016-го. Зараз у них дві теплиці, які вже повністю окупили себе.

«Будівництво однієї теплиці обходиться приблизно в $150 тис., — уточнює Цируль. — Зараз ми готуємо третю теплицю і плануємо побудувати ще дві».

Салат на аеропоніці росте дуже швидко, прямо на очах. На вирощування потрібно 30-35 днів, а влітку і того менше — 20-25.

Нагадаємо, за прогнозами Pro-Consulting, в найближчі роки ринок салатів і зелені в Україні може зрости в п’ять разів. Серед іншого, цьому буде сприяти розвиток тепличних технологій.

Джерело: agroday.com.ua